ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без розгляду
01 липня 2020 року м. Київ№ 826/18994/15
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., за участю секретаря судового засідання Основи О.В., під час розгляду у відкритому судовому засіданні адміністративної справи
за позовом Приватного підприємства "ШЛЯХ-КОНТРАКТ"
до Головного управління ДПС у м. Києві
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Приватне підприємство "ШЛЯХ-КОНТРАКТ" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про, з урахуванням уточненої позовної заяви, визнання протиправними та скасування:
- податкового повідомлення-рішення від 20.10.2015 № 0004772202,
- податкового повідомлення-рішення від 23.07.2015 № 0003382202,
- податкового повідомлення-рішення від 23.07.2015 № 0018961702/4,
- податкового повідомлення-рішення від 23.07.2015 № 0018941702/75,
- вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску від 23.07.2015 № Ю-11 001899,
- рішення від 09.09.2015 № 0023161702/33 про стягнення штрафних санкцій,
- вимогу про сплату штрафу від 05.10.2015 № Ю-8843-23.
Ухвалами від 02.09.2015 відкрито провадження у справі та закінчено підготовче провадження.
Ухвалою від 09.03.2017 зупинено провадження до розгляду Державною фіскальною службою України скарги Приватного підприємства "ШЛЯХ-КОНТРАКТ" від 16.10.2015 на податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві №0018941702/75 від 23.07.2015, № 0018961702/4 від 23.07.2015, № 0003382202 від 23.07.2015 та скарги Приватного підприємства "ШЛЯХ-КОНТРАКТ" на податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві № 0004772202 від 20.10.2015.
Ухвалою від 07.04.2020 поновлено провадження у справі.
Про судове засідання, що відбулось 21.05.2020, позивача повідомлено засобами поштового зв'язку на зазначену у позовній заяві адресу позивача: 04071, м. Київ, вул. Ярославська, 6.
Водночас, поштове відправлення № 0105104999090 повернуто до суду без врученням із зазначенням причини повернення "за закінченням терміну зберігання".
У судове засідання позивач не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про розгляд справи за його відсутності чи про розгляд справи за участю позивача у режимі відеоконференції не подавав, у зв'язку з чим судом зафіксовано першу неявку позивача без поважних причин.
Про судове засідання на 11.06.2020 позивача повідомлено шляхом надіслання повістки про виклик на зазначену у позовній заяві адресу. Водночас, поштове відправлення № 0105105137067 повернуто до суду без врученням із зазначенням причини повернення "адресат вибув".
У судове засідання позивач не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про розгляд справи за його відсутності чи про розгляд справи за участю позивача у режимі відеоконференції не подавав, у зв'язку з чим судом зафіксовано повторну неявку позивача без поважних причин.
З Єдиного державного реєстру підприємств, організацій, установ та громадських формувань було встановлено, що Приватним підприємством "Шлях-Контракт" змінено юридичну адресу на: 61000, Харківська обл., місто Харків, Київський район, вул. М. Манойло, будинок 54.
Судом направлено повістки про виклик на адресу, що вказана у позовній заяві, а також на адресу, зазначену у Єдиному державному реєстрі підприємств, організацій, установ та громадських формувань. Проте, обидва поштові відправлення №№ 0105105236081, 0105105236081 не було вручено адресату.
Відповідно до частини другої статті 131 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов'язані завчасно повідомити про це суд.
Пункт 4 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Зазначене положення кореспондується також із частиною п'ятою статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України України, відповідно до якої у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи.
До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Наведеними нормами окреслено характер процесуальної поведінки, яка зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їхню реалізацію так, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без значних затримок та невиправданих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо явки у судове засідання.
Аналогічної практики притримується також Європейський суд з прав людини, який в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Суд також звертає увагу, що пунктом 3 частини першої статті 127 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що часом вручення повістки вважається день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Відповідно до частини першої статті 131 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Позивач не повідомляв суд про зміну юридичної адресу, у зв'язку з чим повістки про виклик, що надсилались за останньою відомою суду адресою вважаються врученими належним чином.
Таким чином, позивач повторно не прибув у судове засідання без поважних причин, оскільки був повідомлений про дату, час та місце судового засідання належним чином, тоді як про причини неявки суду позивач не повідомляв. Заяв щодо розгляду справи за його відсутності до суду також не надходило.
Відповідно до частини четвертої статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Підтвердження особи учасника справи здійснюється із застосуванням електронного підпису, а якщо особа не має такого підпису, то у порядку, визначеному Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" або Державною судовою адміністрацією України.
Так, процесуальним законодавством забезпечена можливість приймати участь у судовому засіданні поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Водночас, позивачем не подавалось клопотання про участь у судовому засіданні у зазначеному режимі, як і не подавалось клопотання про відкладення розгляду справи.
Крім того, суд вважає неможливим розглянути справу за відсутності позивача, оскільки справа відноситься до категорії складних справ у зв'язку з оскарження рішень податкового органу, яким визначено грошові зобов'язання у розмірі, що перевищує 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Також, у матеріалах справи міститься великий обсяг доказів, які необхідно дослідити у судовому засіданні за участю позивача з наданням його особистих пояснень щодо обставин справи, які вони підтверджують.
Отже, суд дійшов висновку, що неявка позивача у судове засідання перешкоджає розгляду даної справи, а тому є підстави для залишення позовної заяви без розгляду.
З огляду на викладене, керуючись пунктом 4 частини першої статті 240, частиною п'ятою статті 205, частиною третьою статті 240, статтями 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позовну заяву залишити без розгляду.
2. Копію ухвали направити сторонам.
Згідно з частиною другою статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Відповідно до частини третьої статті 240, частини другої статті 293, статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 295-297 та пунктом 3 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України. .
Суддя О.П. Огурцов