ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
30 червня 2020 року м. Київ №640/8459/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Шейко Т.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомГоловного управління Державної податкової служби у м. Києві
доТовариства з обмеженою відповідальністю «Агенція «Ливарно-механічний завод «Веста»
простягнення податкового боргу
встановив:
Головне управління Державної податкової служби у м. Києві звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенція «Ливарно-механічний завод «Веста», у якому просило суд:
- стягнути кошти платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенція «Ливарно-механічний завод «Веста» з усіх рахунків у банках, що обслуговують такого платника на суму податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 200817,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до приписів Податкового кодексу України відповідачем не виконано обов'язок щодо сплати узгоджених сум податкових зобов'язань, у зв'язку з чим виник податковий борг.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 квітня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якій заперечив проти задоволення позовних вимог виходячи з того, що останнім самостійно сплачено суму податкового боргу. На підтвердження даних обставин позивач додав копію квитанцій від 09 січня 2020 року №360 на суму 100900,00 грн., від 09 січня 2020 року №367 на суму 100900,00 грн. та від 11 січня 2020 року 3362 на суму 100900,00 грн., крім цього позивачем надано виписку з електронного кабінету платника податків, в якому станом на 04 квітня 2020 року відсутній податковий борг.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Як вбачається із матеріалів справи Товариство з обмеженою відповідальністю «Ливарно-механічний завод «Веста» перебуває на обліку в органах державної фіскальної служби та є платником податків за основним місцем обліку.
Станом на день звернення до суду за відповідачем, за інформацією позивача, обліковувався податковий борг в сумі 200817,00 грн.
Вищезазначена сума податкового боргу утворилась на підставі самостійно узгоджених сум податкових зобов'язань, згідно податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2019 року та уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість за грудень 2019 року, але не сплачених у визначеному законом порядку.
Задля стягнення суми податкового боргу з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ливарно-механічний завод «Веста» позивач, у відповідності до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20, пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Вирішуючи спір суд виходить з наступного.
Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України «грошове зобов'язання платника податків» - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень, у відповідності до положень пункту 41.2 статті 41 Податкового кодексу України.
Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Позивач надіслав відповідачу податкову вимогу форми «Ю» №18577-10 від 15 жовтня 2019 року. Доказів оскарження вказаної податкової вимоги в адміністративному чи судовому порядку суду не надано, а тому вона є чинною та підлягає виконанню.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
З матеріалів справи, вбачається, що сума узгодженого зобов'язання відповідачем сплачена 11 січня 2020 року у повному обсязі, що підтверджується квитанціями від 09 січня 2020 року №360 на суму 100900,00 грн., від 09 січня 2020 року №367 на суму 100900,00 грн. та від 11 січня 2020 року 3362 на суму 100900,00 грн., а тому відповідач належним чином виконав покладені на нього зобов'язання, у зв'язку з чим позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, зважаючи на те, що відповідачем надано суду докази сплати узгодженої суми податкової заборгованості у добровільному порядку у повному розмірі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги контролюючого органу станом на час вирішення справи по суті не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 2, 77, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України Окружний адміністративний суд міста Києва -
1. Позов Головного управління Державної податкової служби у м. Києві залишити без задоволення.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.І. Шейко