ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
30 червня 2020 року м. Київ № 640/17584/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
до1. Міністерства інфраструктури України, 2. Державного реєстратора Комунального підприємства "Центр державної реєстрації Небратської сільської ради Бородянського району Київської області" Кушнір Людмили Володимирівни
треті особи про Приватне акціонерне товариство "Авіакомпанія авіалінії України", ОСОБА_2 визнання протиправними та скасування наказу від 24.05.2019 року № 378 в частині, рішення від 18.06.2019 року та запису,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) з позовом до Міністерства інфраструктури України (далі - Мінінфраструктури, відповідач 1), Державного реєстратора Комунального підприємства «Центр державної реєстрації Небратської сільської ради Бородянського району Київської області» Кушнір Людмили Володимирівни (далі - державний реєстратор Кушнір Л.В., відповідач 2) про:
визнання протиправним та скасування Наказу Міністерства інфраструктури України від 24.05.2019 року № 378 «Про внесення змін до наказу Міністерства інфраструктури України від 22.07.2015 року № 280» в частині внесення змін до пункту 2 та 5 щодо призначення головою ліквідаційної комісії Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія авіалінії України» (ідентифікаційний код 01130584) ОСОБА_2 ;
скасування рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Центр державної реєстрації Небратської сільської ради Бородянського району Київської області» Кушнір Людмили Володимирівни від 18.06.2019 року № 13541420023003884 та запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців України: «ОСОБА_2 - голова комісії з припинення або ліквідатор».
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на протиправність наказу Мініфраструктури від 24.05.2019 року № 378, з огляду на порушення норм чинного законодавства під час винесення зазначеного наказу.
Позивач зазначає, що внесені зміни оскаржуваним наказом, до наказу Мінінфраструктури від 22.07.2015 року № 280 про зміну голови ліквідаційної комісії, створюють ситуацію при якій новий голова ліквідаційної комісії призначений з тієї самої дати, що і позивач, тим самим порушуючи права позивача на належне управління ПрАТ «Авіакомпанії авіалінії України», та нівелюють всі дії вчинені позивачем під час ліквідаційної процедури протягом чотирьох років. Більше того, оскаржуваний наказ не був доведений до відома позивача, з огляду на що останній продовжував виконувати обов'язки ліквідатора.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.09.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику сторін) та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Одночасно вказаною ухвалою до участі у справі в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача залучено: Приватне акціонерне товариство «Авіакомпанія авіалінії України» (далі - ПрАТ «Авіакомпанія авіалінії України», третя особа 1) та ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 , третя особа 2).
15 жовтня 2019 року на виконання ухвали про відкриття провадження у справі відповідачем надано відзив на адміністративний позов, який проти позовних вимог заперечив у повному обсязі.
Відзив обґрунтовано тим, що право на управління ОСОБА_1 , як голови ліквідаційної комісії ПрАТ «Авіакомпанія авіалінії України», виникло з моменту прийняття наказу Мінінраструктури від 22.07.2015 року № 280 та припинилось з моменту прийняття наказу від 24.05.2019 року № 378, тобто таке право позивача не є абсолютним та залежить від рішення Мініфраструктури, прийнятого відповідно до законодавства. З огляду на те, що наказ від 24.05.2019 року № 378 прийнято в межах повноважень та відповідно до вимог законодавства, діями відповідача не порушено прав позивача.
24 жовтня 2019 року ПрАТ «Авіакомпанія Авіалінії України» було подано до суду пояснення по суті позовних вимог, в яких третя особа 1 просила у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі з огляду на відсутність порушень законодавства під час прийняття оскаржуваного наказу. Також, третьою особою зазначено, що відповідно до акту прийому-передачі документів від 15.08.2019 року позивач передав ОСОБА_2 документи щодо ПрАТ «Авіакомпанія Авіалінії України» та з 24.05.2019 року позивач не приймав участі у роботі ліквідаційної комісії, отже фактично права позивача порушено не було.
Водночас, станом на дату винесення рішення у справі, від відповідача 2 та третьої особи 2, відзивів на адміністративний позов до суду не надходило.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Наказом Мінінфраструктури від 22.07.2015 року № 280 було прийнято рішення про ліквідацію ПрАТ «Авіакомпанія Авіалінії України», утворено ліквідаційну комісію, головою якої призначено Щербаня О.М.
06 серпня 2015 року на підставі зазначеного вище наказу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис № 13541100020003884 про припинення ПрАТ «Авіакомпанія Авіалінії України» та призначення ОСОБА_1 ліквідатором.
Водночас, 15 травня 2019 року службовою запискою Департаменту управління об'єктами державної власності Мінінфраструктури від 15.05.2019 року № 524/16/18-19 з метою недопущення нарощування заборгованості ПрАТ «Авіалінії України», та з огляду на не завершення ліквідаційної процедури Щербнем О.М., запропоновано замінити голову Комісії шляхом внесення відповідних змін до наказу № 280.
24 травня 2019 року наказом Мінінфраструктури № 378 «Про внесення змін до наказу Міністерства інфраструктури України від 22.07.2015 року № 280» змінено склад ліквідаційної комісії ПрАТ «Авіакомпанія Авіалінії України» та призначено головою зазначеної комісії ОСОБА_2
18 червня 2019 року на підставі зазначеного вище наказу державним реєстратором Кушнір Л. В. внесено в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців України запис № 13541420023003884 відповідно до якого ліквідатором ПрАТ «Авіакомпанія Авіалінії України» є ОСОБА_2 .
Не погоджуючись із зазначеними діями відповідачів, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Розглядаючи спірні правовідносини, суд виходить з того, що відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» від 17.03.2011 року № 3166-VІ (далі - Закон № 3166) міністерства, інші центральні органи виконавчої влади у своїй діяльності керуються Конституцією України, цим та іншими законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства України.
Частиною 1 статті 6 Закону № 3166 встановлено, що міністерство є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику в одній чи декількох визначених Кабінетом Міністрів України сферах, проведення якої покладено на Кабінет Міністрів України Конституцією та законами України.
Згідно частин 1 та 2 статті 15 Закону № 3166 Міністерство у межах своїх повноважень, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, які підписує міністр. Накази міністерства, видані в межах його повноважень, є обов'язковими для виконання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами, місцевими державними адміністраціями, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності та громадянами.
При цьому, відповідно до пункту 12 частини 2 статті 8 Закону № 3166 Міністр як керівник міністерства утворює, ліквідовує, реорганізовує підприємства, установи, організації, що належать до сфери управління цього міністерства, затверджує їхні положення (статути), здійснює у межах своїх повноважень інші функції з управління об'єктами державної власності.
У відповідності до пункту 1 Положення про Мінінфраструктури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.06.2015 року № 460 (далі - Положення), Мінінфраструктури є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державну політику у сфері автомобільного, залізничного, морського та річкового транспорту, надання послуг поштового, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері авіаційного транспорту та використання повітряного простору України, дорожнього господарства навігаційно-гідрографічного забезпечення судноплавства, торговельного мореплавства, з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті, а також державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного мореплавства).
Правові основи управління об'єктами державної власності врегульовано положеннями Закону України «Про управління об'єктами державної власності» від21.09.2006 року № 185-V (далі - Закон № 185).
Згідно статті 1 Закону № 185 управління об'єктами державної власності - здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.
У відповідності положень частини 1 статті 5 Закону № 185 Кабінет Міністрів України є суб'єктом управління, що визначає об'єкти управління державної власності, стосовно яких виконує функції з управління, а також об'єкти управління державної власності, повноваження з управління якими передаються іншим суб'єктам управління, визначеним цим Законом.
Водночас, відповідно до частини 1 статті 4 Закону № 185 визначено, що суб'єктами управління об'єктами державної власності є міністерства, інші органи виконавчої влади та державні колегіальні органи.
Так, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21.03.2011 року № 265 «Про питання управління Міністерством інфраструктури об'єктами державної власності» ВАТ «Авіакомпанія «Авіалінії України» (код ЄДРПОУ 1130584), правонаступником якого є ПрАТ «Авіакомпанія Авіалінії України», включено до Переліку відкритих акціонерних товариств, функції з управління корпоративними правами щодо яких здійснює Мінінфраструктури.
Відповідно до пунктів 9.2.1 та 9.2.2 Статуту ПрАТ «Авіакомпанія авіалінії України» засновником, єдиним акціонером та вищим органом правління товариства є Держава в особі Міністерства інфраструктури України, який виконує функції загальних зборів.
Згідно частини 1 статті 88 Закону України «Про акціонерні товариства» добровільна ліквідація акціонерного товариства здійснюється за рішення загальних зборів.
Пунктами 13.1 та 13.2 Статуту ПрАТ «Авіакомпанія авіалінії України» встановлено, що Товариство припиняється в результаті передання всього майна, прав та обов'язків іншим товариства-правонаступникам або в результаті ліквідації. Добровільне припинення Товариства здійснюється за рішенням вищого органу товариства у порядку, передбаченому чинним законодавством та цим Статутом.
Згідно частини 1 статті 98 ЦК України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства.
При цьому, відповідно до статті 105 ЦК України учасники юридичної особи, суд, орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу, призначають ліквідаційну комісію, голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строки заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.
Відповідно до пункту 8 Положення Мінінфраструктури у межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, організовує і контролює їх виконання.
Так, з огляду на вище зазначене, вбачається законодавчо закріплене право відповідача 1 приймати рішення, оформлені наказами, щодо організації та проведення ліквідаційної процедури підприємств віднесених до сфери його управління, зокрема і ПрАТ «Авіакомпанія авіалінії України».
Положеннями частин 2-5 статті 15 Закону № 3166 Накази міністерства, видані в межах його повноважень, є обов'язковими для виконання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами, місцевими державними адміністраціями, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності та громадянами. Накази міністерства нормативно-правового змісту підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України та включаються до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів. Накази міністерства, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності". Накази міністерства, які є нормативно-правовими актами, після включення до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів опубліковуються державною мовою в офіційних друкованих виданнях.
З системного аналізу пунктів 80-95 Типової інструкції з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 № 55 накази (розпорядження) видаються як рішення організаційно-розпорядчого чи нормативно-правового характеру. За змістом управлінської дії накази видаються з основної діяльності установи, адміністративно-господарських або кадрових питань. Накази (розпорядження) підписуються керівником установи або державним секретарем міністерства (керівником апарату установи) з питань, що належать до його компетенції. У разі відсутності відповідного керівника накази (розпорядження) підписуються посадовою особою, яка виконує його обов'язки. Після набрання чинності наказом (розпорядженням) внесення змін до нього, визнання його таким, що втратив чинність, чи його скасування здійснюється лише шляхом видання нового наказу (розпорядження). Накази (розпорядження, постанови, рішення), які є нормативно-правовими актами, набирають чинності з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не встановлено такими наказами (розпорядженнями, постановами, рішеннями), але не раніше дня їх офіційного опублікування.
Таким чином, з вище наведеного вбачається, що після набрання чинності наказом зміни в нього вносяться іншим наказом. Водночас, за загальним правилом накази набувають чинності з моменту їх прийняття (підписання), якщо інше не передбачено чинним законодавством. Так, застереження щодо набрання чинності наказом після оприлюднення стосується лише наказів, які за суттю є нормативно-правовими актами.
Отже, відповідач приймаючи наказ Мінінфрастуктури від 24.05.2019 року № 378 «Про внесення змін до наказу Міністерства інфраструктури України від 22.07.2015 року № 280» діяв в межах передбачених чинним законодавством.
У той же час, суд не приймає до уваги доводи позивача, що йому було невідомо про прийняття відповідачем зазначеного наказу, як підставу для визнання його протиправності, з огляду на те, що вищезазначеними правовими нормами не передбачено участі голови ліквідаційної комісії в підготовці та прийнятті (погодженні) оскаржуваного наказу, як обов'язкової умови для його прийняття або чинності.
Окрім цього, як вбачається з матеріалів справи позивач був обізнаний про видання оскаржуваного наказу з 29.05.2019 року, що підтверджується листом ПрАТ «Авіакомпанія Авіалінії України» № 1.6-35 за підписом позивача.
Також, суд звертає увагу позивача, що зміни внесені наказом Мінінфрастуктури від 24.05.2019 року № 378 вступають в дію з моменту прийняття зазначеного наказу, та не спростовують наявності повноважень позивача на вчинення юридично значимих дій у період з 22.07.2015 року по 24.05.2019 року.
Частиною 6 статті 15 Закону № 3166 передбачено, що всі накази міністерства оприлюднюються державною мовою на офіційному сайті міністерства в порядку, передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації».
Відповідно до статті 5 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 року № 2939-VI, (далі - Закон № 2939) доступ до інформації забезпечується шляхом: систематичного та оперативного оприлюднення інформації в офіційних друкованих виданнях на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на єдиному державному веб-порталі відкритих даних; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом; надання інформації за запитами на інформацію.
При цьому, частиною 2 статті 6 Закону № 2939 встановлено, що обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.
Водночас, суд погоджується з позицією позивача, щодо необхідності обов'язкового оприлюднення оскаржуваного наказу міністерства в порядку передбаченому статтею 15 Закону № 3166, однак порушення відповідачем зазначеної процедури жодним чином не впливає на його чинність та правомірність прийняття.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Так, з огляду на те, що оскаржуваний наказ Мінінфрастуктури від 24.05.2019 року № 378 був прийнятий відповідачем в межах повноважень та у відповідності до вимог чинного законодавства, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування зазначеного наказу.
Також не підлягає задоволенню вимога позивача, в частині скасування рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Центр державної реєстрації Небратської сільської ради Бородянського району Київської області» Кушнір Людмили Володимирівни від 18.06.2019 року № 13541420023003884 та запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців України: « ОСОБА_2 - голова комісії з припинення або ліквідатор», прийнятих на підставі наказу Мініфраструктури від 24.05.2019 року № 378, оскільки вона є похідною від попередньої позовної вимоги.
Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд прийшов до переконання у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Відповідно до положень частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно яких підлягають відшкодуванню або оплаті витрати позивача - не суб'єкта владних повноважень лише при задоволенні адміністративного позову.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні з адміністративним позовом до суду було сплачено судовий збір в розмірі 1 536,80 грн., що підтверджується квитанцією від 11.09.2019 року № 1461000541.1, що міститься в матеріалах справи.
Враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог сплачений судовий збір позивачу не повертається.
Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,
1. В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.
Суддя І.М. Погрібніченко