ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
30 червня 2020 року м. Київ № 804/3755/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Донця В.А., суддів Костенка Д.А., Шрамко Ю.Т., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Територіального управління Державної судової адміністрації України у Дніпропетровській області, про перерахунок заробітної плати.
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом:
- визнати неправомірною бездіяльності Кабінету Міністрів України в частині неприведення постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 №268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" у відповідність до Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд";
- визнати неправомірними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України у Дніпропетровській області щодо не нарахування та невиплати позивачу заробітної плати за період з 26.10.2014 по день винесення рішення;
- зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Дніпропетровській області здійснити позивачу перерахунок заробітної плати за період з 26.10.2014 по день винесення рішення та виплатити її в повному обсязі з урахуванням усіх надбавок, які нараховуються залежно від розміру посадового окладу (місячна премія, надбавка за високі досягнення, надбавка за вислугу років, тощо).
Ухвалами Дніпропетровського окружного адміністративного суду: від 25.07.2016 - відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судовий розгляд, від 10.08.2016 - позов ОСОБА_1 передано на розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.05.2017 прийнято справу до провадження та призначено судовий розгляд.
На підставі розпорядження керівника апарату та протоколу про повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями - справу передано судді Донцю В.А.
Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва: від 22.01.2020 - прийнято справу до провадження, постановлено здійснювати розгляд справи здійснювати в загальному позовному провадженні, призначено підготовче засідання; від 17.02.2020 - закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду колегією суддів. На підставі частини дев'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України судом продовжено розгляд справи в письмовому провадженні.
Підставами позову зазначено: Законом України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII частину першу статті 144 Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 №2453-VI доповнено абзацом другим, згідно з яким розмір посадового окладу позивача як помічника голови місцевого суду (п'ята категорія посад державних службовців) встановлюється в розмірі 30 відсотків посадового окладу судді місцевого суду, помноженому на коефіцієнт 1,3; підпунктом 2 пункту 13 Перехідних положень Закону України Закон України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII (набрав чинності 15.07.2015) на Кабінет Міністрів України покладався обов'язок у двомісячний строк з дня, наступного за днем опублікування цього Закону, внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів у відповідність із цим Законом, у тому числі з метою забезпечення збільшення видатків Державного бюджету України на оплату праці працівників апаратів судів та встановлення їм посадових окладів у розмірі, не меншому за передбачені Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 №2453-VI; протиправне невиконання Урядом України наведених вимог Закону, що призвело до виплати заробітної плати в меншому розмірі; протиправна відмову у перерахунку і виплаті заробітної плати у розмірі, встановленому частиною першою статті 144 Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 №2453-VI, оскільки ця норма Закону не ставить працівників апаратів судів у залежність від визначення механізму її реалізації підзаконними актами Кабінету Міністрів України та законами про Державний бюджет України.
Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області подано двічі заперечення на адміністративний позов, які є аналогічними за своїм змістом. Підставами заперечень вказано, що Кабінет Міністрів України є розпорядником (одержувачем) коштів Державного бюджету України, відтак реалізує будь-які бюджетні зобов'язання та платежі за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. У період з 26.10.2014 по 09.09.2015 Кабінетом Міністрів України не внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 №268 "Про впорядкування умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та її виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів" (Постанова №268). Крім того, Законом України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" видатки на реалізацію вказаних статей Закону України "Про судоустрій і статус суддів" не передбачалось. У державному бюджеті на 2015 рік, пунктом 9 прикінцевих положень Закону України "Про державний бюджет України на 2015 рік" зазначено, що норми і положення, зокрема, частини першої статті 144 Закону України "Про судоустрій і статусу суддів" застосовується у порядку та розмірах встановлених Кабінетом міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного та місцевого бюджетів. У запереченнях наголошено, що відмовою у здійсненні перерахунку та виплаті заробітної плати позивачу є не відсутність бюджетного фінансування, а відсутність механізму при здійсненні нарахування та виплати заробітної плати позивачу, так як неприведення Кабінетом Міністром України нормативно-правових актів у відповідність до Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" на час виникнення спірних правовідносин, унеможливлює виплату заробітної плати у визначеному Законом розмірі. Державна судова адміністрація України може здійснювати виплати лише в межах затвердженого фонду оплати праці.
Кабінетом Міністрів України подано письмові заперечення проти позову, в яких зазначено, що Урядом України вчинені дії на виконання пункту 13 розділу ХІІІ Законом України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII та пункту 13 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону, в тому числі щодо приведення нормативно-правових актів у відповідність до вимог Закону - надано відповідні доручення уповноваженим органам. Кабінетом Міністрів України у встановлений підпунктом 2 пункту 13 розділу ХІІІ Законом України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII строк внесені на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів у відповідність із цим Законом. У запереченнях також зазначено, що постановою Кабінету Міністрів України №644 від 02.09.2015 №644 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" внесено зміни в Постанову 268.
Дослідивши письмові докази, суд установив.
Як вбачається з матеріалів справи та відповідно до довідки від 26.05.2016 ОСОБА_1 №02-31/16/4/16 працював в Ленінському районному судді міста Дніропетровська з 14.06.2002 по 11.10.2010 на посаді консультанта, з 12.10.2010 та на дату надання довідки - на посаді заступника керівника апарату суду.
Вважаючи протиправною виплату заробітної плати в розмірі меншому, ніж встановлено Закон України "Про судоустрій і статус суддів", позивач звернувся до суду з позовом.
Вирішуючи спір, суд ураховує таке.
Відповідно до частини першої статті 144 Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 №2453-VI (зі змінами згідно з Законом України від 14.10.2014 №1697-VII): розмір заробітної плати працівників апаратів судів, Державної судової адміністрації України, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Національної школи суддів України, їхнє побутове забезпечення і рівень соціального захисту визначаються законом і не можуть бути меншими, ніж у відповідних категорій державних службовців органів законодавчої та виконавчої влади (абзац перший); при цьому розмір посадового окладу працівника апарату суду, посада якого віднесена до шостої категорії посад державних службовців, установлюється в розмірі 30 відсотків посадового окладу судді місцевого суду. Посадові оклади працівників апарату суду, посади яких віднесені до кожної наступної категорії посад державних службовців, установлюються з коефіцієнтом 1,3 пропорційно посадовим окладам працівників апарату суду, посади яких віднесені до попередньої категорії посад державних службовців (абзац другий).
Частину першу статті 144 Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 №2453-VI доповнено абзацом другим згідно з підпунктом 59 пункту 5 Прикінцевих положень Закону України Закон України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII (набрав чинності 26.10.2014).
За змістом пункту 13 Перехідних положень Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII Кабінет Міністрів України зобов'язано, зокрема, у тримісячний строк з дня, наступного за днем опублікування цього Закону привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом (абзац другий підпункту 1), у двомісячний строк з дня, наступного за днем опублікування цього Закону, внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів у відповідність із цим Законом, у тому числі з метою забезпечення збільшення видатків Державного бюджету України на оплату праці працівників апаратів судів та встановлення їм посадових окладів у розмірі, не меншому за передбачені Законом України "Про судоустрій і статус суддів" (абзац третій підпункту 2).
Законом України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12.02.2015 №192-VIII (набрав чинності з 29.03.2015) викладено в новій редакції Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 №2453-VI. Частиною першою статті 147 нової редакції Закону встановлювалось: розмір заробітної плати працівників апаратів судів, Державної судової адміністрації України, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Національної школи суддів України, їхнє побутове забезпечення і рівень соціального захисту визначаються законом і не можуть бути меншими, ніж у відповідних категорій державних службовців органів законодавчої та виконавчої влади (абзац перший); при цьому розмір посадового окладу працівника апарату суду, посада якого віднесена до шостої категорії посад державних службовців, установлюється в розмірі 30 відсотків посадового окладу судді місцевого суду. Посадові оклади працівників апарату суду, посади яких віднесені до кожної наступної категорії посад державних службовців, установлюються з коефіцієнтом 1,3 пропорційно посадовим окладам працівників апарату суду, посади яких віднесені до попередньої категорії посад державних службовців (абзац другий).
Відповідно до підпункту 2 пункту 13 розділу Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12.02.2015 №192-VIII Кабінет Міністрів України зобов'язано у тримісячний строк з дня набрання чинності Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.
Статтею 33 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-XII (чинного на час виникнення та існування спірних відносин) встановлювалось: умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України (частина сьома); джерелом формування фонду оплати праці державних службовців є Державний бюджет України та інші джерела, визначені для цієї мети положеннями про органи державної виконавчої влади, затвердженими указами Президента України та постановами Кабінету Міністрів України (частина восьма).
Відповідно до Закону України "Про оплату праці" від 24.03.1995 №108/95-ВР (у редакції, чинній на час виникнення та існування спірних відносин): умови розміру оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті, та частиною першою статті 10 цього Закону (частина друга зі статті 8); оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі актів Кабінету Міністрів України в межах бюджетних асигнувань. Обсяги витрат на оплату праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, затверджуються одночасно з бюджетом. (стаття 13).
Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 №2453-VI (у редакції до 28.03.2015) визначалось: фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Бюджетні призначення на утримання судів належать до захищених статей видатків Державного бюджету України. Функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів здійснюють: Конституційний Суд України, Верховний Суд України, вищі спеціалізовані суди - щодо фінансового забезпечення діяльності цих органів; Державна судова адміністрація України - щодо фінансового забезпечення діяльності всіх інших судів загальної юрисдикції, діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, органів суддівського самоврядування, Національної школи суддів України та Державної судової адміністрації (частини перша, друга статті 142); суди загальної юрисдикції фінансуються згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими відповідно до вимог цього Закону, у межах річної суми видатків, передбачених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України (стаття 143). Аналогічні положення містились у стаття 145, Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 №2453-VI (у редакції з 28.03.2015).
Судом установлено, що Кабінет Міністрів України постановою від 02.09.2015 №644 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" (набрала чинності 09.09.2015) визначив нову схему посадових окладів керівних працівників і спеціалістів апарату місцевих (загальних, спеціалізованих) судів. При цьому у вказаній Постанові міститься застереження, що в 2015 році місячний посадовий оклад застосовується з урахуванням 50-відсоткового зменшення, інші виплати працівникам апарату судів, передбачені цією постановою, здійснюються виключно в межах фонду оплати праці суду.
Пунктом 9 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" від 28.12.2014 №80-VIII (набрав чинності з 01.01.2015), зі змінами згідно з Законом України від 02.03.2015 №217-VIII (набрав чинності з 13.03.2015) визначалось, що норми і положення, зокрема, частини першої статті 144 Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 №2453-VI (з наступними змінами та доповненнями) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного та місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Надаючи тлумачення наведеним положенням нормативно-правових актів, Верховний Суд від постанові від 29.01.2020 справа №818/749/16 вказав, що за загальним правилом, конкуренція правових норм у часі повинна вирішуватися на користь норми, прийнятої пізніше, оскільки найновіше законодавство демонструє способи та форми правового регулювання, які на даний етап розвитку суспільства, на думку законодавця, є більш доцільними.
Закон України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" від 28.12.2014 №80-VIII прийнятий пізніше Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII, тому в 2015 році норми і положення цього Закону щодо заробітної плати працівника апарату суду застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, а не статтею 144 Закону Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 №2453-VI.
Державна судова адміністрація України не наділена повноваженнями самостійно без правового врегулювання та фінансової можливості щодо збільшення видатків з Державного бюджету України, здійснювати перерахунок посадового окладу позивача та виплату заробітної плати в іншому розмірі, ніж це передбачено Постановою №286.
Оскільки заробітна плата позивачу нараховувалась, виходячи з розміру посадового окладу, визначеного Постановою №286, тобто з урахуванням положень Закон України "Про Державний бюджет України на 2015 рік", Верховний Суд дійшов висновку, що заробітну плату позивачу нараховано у розмірі не нижчому від визначеної Законом.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд України у постановах від 12.07.2016 справа №820/4648/15, від 26.07.2017 справа №822/5776/15), Верховний Суд у постановах від 14.02.2018 справа №825/789/15-а, від 08.11.2018 справа №818/45/16, від 23.12.2019 справа №807/1175/16, від 26.02.2020 справа №826/5049/16, від 26.02.2020 справа №826/5049/16
З огляду на наведену судову практику, зважаючи на те, що позивачу в спірний період оклад нараховувався відповідно до Постанови №286 з урахуванням обмежень встановлених на 2015 рік, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Позивачем заявлено вимогу про визнання протиправною бездіяльності Кабінету Міністрів України щодо не приведення Постанови №286 в частині посадових окладів працівників апарату суду до вимог статті 144 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 №2453-VI у редакції Закону України Закон України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII.
На думку суду, наведена вимога задоволенню не підлягає, визнання протиправною бездіяльності в частині неприведення протягом трьох місяців актів Кабінету Міністрів України до вимог статті 144 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" не призведе до задоволення позовних вимог щодо виплати заробітної плати в розмірі, встановлено вказаним Законом.
Як уже зазначалось, пунктом 9 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" від 28.12.2014 №80-VIII встановлювалось, що норми і положення частини першої статті 144 Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 №2453-VI застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного та місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування. Кабінетом Міністрів України постановою від 02.09.2015 №644 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" винесено зміни до Постанови №286 та встановлено, що в 2015 році місячний посадовий оклад застосовується з урахуванням 50-відсоткового зменшення, інші виплати працівникам апарату судів, передбачені цією постановою, здійснюються виключно в межах фонду оплати праці суду.
Згідно наведеною практикою Верховного Суду правомірним було нарахування заробітної плати з урахуванням наведених норм.
Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (з наступними змінами та доповненнями). Оскільки сторонами не надано інших доказів понесення судових витрат, такі витрати розподілу та присудженню не підлягають.
Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Відповідач - Кабінет Міністрів України (місцезнаходження: 01008, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 12/2).
Відповідач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області (ідентифікаційний код 26239738, місцезнаходження: 49070, місто Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, будинок 57).
Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. З дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Пунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» Закону України від 03.10.2017 №2147- VIIІ передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Головуючий суддя В.А. Донець
Судді Д.А. Костенко
Ю.Т. Шрамко