ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
01 липня 2020 року № 826/7415/15
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доУповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "БГ Банк" Новікової М.М.
провизнання протиправними дій та рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "БГ Банк" Новікової М.М. про визнання бездіяльності відповідача протиправною; визнання недійсними повідомлення від 03.02.2015 № 15-236 та від 04.02.2015 № 15-270 про нікчемність правочину; зобов'язання відповідача внести позивача до переліку вкладників ПАТ "БГ Банк", які мають право на відшкодування за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачами безпідставно відмовлено у включенні ОСОБА_1 до реєстру вкладників, оскільки у відповідачів були відсутні підстави, визначені частиною третьою статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», для визнання нікчемними правочинів, укладених між позивачем та ПАТ «БГ Банк».
Відповідач проти позовних вимог заперечив, зазначаючи про відсутність реального внесення позивачем готівкових коштів до каси банку, укладення договорів банківського рахунку та банківського вкладу здійснено у період визнання банку проблемним, а також виявлену нікчемність правочинів на підставі частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а отже підстави для внесення позивача до переліку вкладників, що мають право на відшкодування, були відсутні.
Під час розгляду справи судом встановлено наступне.
Між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством "Банк Перший" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «БГ Банк») укладено договір банківського рахунку від 05.06.2014 № 26201501025917, відповідно до умов якого банк відкриває поточний рахунок у гривні № 26201501025917 та здійснює розрахунково-касове обслуговування даного рахунку, в тому числі приймає та зараховує кошту, що надходять, виконує розпорядження клієнта про перерахування та видачу відповідних сум.
Відповідно до платіжного доручення від 27.06.2014 № 108581 ОСОБА_2 перерахував з рахунку № НОМЕР_1 на рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_2 грошові кошти у розмірі 180 000,00 гривень.
Того ж дня, ОСОБА_1 укладає з Публічним акціонерним товариством "Банк Перший" договір банківського вкладу (депозиту) "Класичний" без права поповнення зі щомісячною сплатою процентів № ДФ-063133, за умовами якого вкладник передав, а банк прийняв на зберігання грошові кошти у національній валюті, що надійшли від вкладника на його вкладний рахунок № НОМЕР_3 в сумі 180 000,00 гривень на строк до 29.12.2014.
Відповідно до платіжного доручення від 27.06.2014 № 10868 ОСОБА_1 з власного рахунку № НОМЕР_2 , відкритого у ПАТ "Банк Перший", перерахував на депозитний рахунок № НОМЕР_3 грошові кошти у розмірі 180 000,00 гривень з призначенням платежу "залучення коштів на депозит, угода від 27.06.2014 ДФ-063133".
У подальшому, постановою Правління Національного банку України від 26.06.2014 №383/БТ було прийнято рішення, зокрема, про заборону ПАТ «Банк Перший» в період з 27 червня по 27 грудня 2014 року (включно) здійснювати залучення у вклади (депозити) коштів від фізичних осіб (у тому числі з видачею депозитних сертифікатів) у національній та іноземній валютах, відкриття поточних рахунків (у тому числі карткових) фізичним особам, зарахування на рахунки фізичних осіб коштів, що переказуються з рахунків, відкритих у ПАТ «Банк Перший».
На виконання зазначеної постанови, в.о. голови правління ПАТ «Банк Перший» Барибіним С.М. було прийнято наказ від 27.06.2014 № 311-зд «Про тимчасове зупинення здійснення деяких операцій, яким, зокрема, вирішено зупинити з 27 червня по 27 грудня 2014 року (включно) здійснення залучення у вклади (депозити) коштів від фізичних осіб (у тому числі з видачею депозитних сертифікатів) у національній та іноземній валютах, відкриття поточних рахунків (у тому числі карткових) фізичним особам, зарахування на рахунки фізичних осіб коштів, що переказуються з рахунків, відкритих у ПАТ «Банк Перший».
Постановою Правління Національного банку України від 06.11.2014 № 709/БТ вирішено віднести ПАТ «БГ Банк» до категорії проблемних та запровадити особливий контроль за діяльністю ПАТ «БГ Банк» строком на 180 днів.
На підставі постанови Правління Національного банку України від 26.02.2015 № 134 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «БГ Банк», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 27.02.2015 № 43 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «БГ Банк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «БГ Банк» та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «БГ Банк» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Новікову М.М.
На офіційному веб-сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб опубліковано оголошення про те, що з 06.03.2015 Фонд розпочинає виплати коштів вкладникам ПАТ «БГ Банк»; для отримання коштів вкладники банку можуть звертатись до установ банку-агента Фонду - ПАТ «Укрінбанк»; виплати гарантованої суми відшкодування здійснюватимуться відповідно до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
Листами від 03.02.2015 № 15-236 та від 04.02.2015 № 15-270 уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "БГ Банк" Новікова М.М. повідомила ОСОБА_1 , що платіжне доручення від 27.06.2014 № 108581, що є одностороннім правочином, щодо проведення вказаної банківської операції, є нікчемним відповідно до вимог пункту 7 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". З тих самих підстав нікчемним також є договір від 27.06.2014 № ДФ-063133.
Позивач, вважаючи протиправними зазначені повідомлення про нікчемність та бездіяльність відповідача щодо невключення його до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства "БГ Банк" та вважаючи, що його має бути включено до такого переліку, звернувся з відповідним позовом до суду.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі, на виконання делегованих повноважень.
За змістом пункту 7 частини першої цієї статті суб'єктом владних повноважень є, зокрема, будь-який суб'єкт при здійсненні ним владних управлінських функцій.
Відповідно до статті 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.
У свою чергу, згідно із частиною першою статті 4 цього ж Закону, основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Для цього Фонд наділено відповідними функціями, передбаченими частиною другою цієї статті, серед яких, зокрема: ведення реєстру учасників Фонду; здійснення заходів щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; здійснення заходів щодо інформування громадськості про функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, захисту прав та охоронюваних законом інтересів вкладників.
Таким чином, нормативно-правове регулювання статусу Фонду та його місце в системі гарантування вкладів фізичних осіб дозволяє зробити висновки, що Фонд є суб'єктом публічного права, створений з метою реалізації публічних інтересів держави у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку, здійснює нормативне регулювання, тобто наділений владними управлінськими функціями та є суб'єктом владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.
Отже, правовідносини між вкладниками та Фондом щодо формування переліку осіб, які мають право на відшкодування вкладів за рахунок коштів Фонду, складаються без участі банку. Тому ці правовідносини не стосуються безпосередньо процедури ліквідації банку. Юридичний факт неплатоспроможності банку є лише підставою для виникнення правовідносин щодо відшкодування вкладникам їх вкладів за рахунок коштів Фонду, проте процес ліквідації має окремий перебіг і не впливає на обсяг гарантованого відшкодування вкладникам.
Наведене свідчить про те, що спір стосовно права на відшкодування вкладів фізичних осіб за рахунок коштів Фонду в межах гарантованого державою відшкодування за вкладами є публічно-правовим, має особливий характер і стосується виконання окремої владної функції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а саме організації виплат відшкодувань за вкладами, тому його не можна вважати спором у зв'язку з процесом ліквідації банку, а отже спір належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.04.2018 року у справі № 813/921/16, від 23.05.2018 року у справі № 820/3770/16 та від 27.06.2018 у справі № 804/15260/15.
У спірних правовідносинах судом враховано правові висновки Великої Палати Верховного Суду щодо застосування статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012 № 4452-VI, викладені у постанові від 04.07.2018 у справі №826/1476/15.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом № 4452-VI.
Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Згідно з положеннями частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на дату прийняття такого рішення незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень Фонд не відшкодовує кошти: передані банку в довірче управління; за вкладом у розмірі менше 10 гривень; за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника.
Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.
Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти висновку про те, що держава гарантує фізичним особам, які на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, мали у такому банку вклад (від 10 грн), відшкодування суми коштів, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів Фонду у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000 грн. Фактична виплата гарантованої суми відшкодування здійснюється Фондом відповідно до затверджених виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, сформованих на підставі переліку вкладників з визначенням суми відшкодування для кожного з них, що складаються уповноваженою особою Фонду.
Слід зазначити, що підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом № 4452-VI щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім'я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи. При цьому положення чинного законодавства не пов'язують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.
Під час розгляду цієї справи встановлено, що позивач уклав з банком договір банківського рахунку та на його відповідному банківському рахунку розміщено грошові кошти у розмірі, визначеному умовами договору, а тому в розумінні Закону № 4452-VI позивач є вкладником.
При цьому, укладення договору банківського рахунку та зарахування на них коштів відбулось до початку віднесення банку до категорії неплатоспроможних та запровадження тимчасової адміністрації з 27.11.2014.
Викладене свідчить про те, що позивач підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону № 4452-VI.
При цьому, уповноваженою особою Фонду не наведено правових підстав для невключення позивача до Переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до норм Закону.
Згідно з положеннями статей 37, 38 Закону № 4452-VI Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів шляхом здійснення перевірки вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою статті 38 цього Закону.
Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, зокрема, з підстав укладення банком правочинів (у тому числі договорів), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку (пункт 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI).
Зі змісту даної норми вбачається, що пункт 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI не може бути застосованим до договору, укладеного між позивачем та ПАТ «БГ Банк», оскільки на підставі цього договору у позивача не виникло переваг (пільг) стосовно інших кредиторів банку, а також умови цього договору не передбачають обов'язків банку перерахувати кошти або передати майно позивачу.
Відтак, метою пункту 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI є недопущення зменшення активів банку або якості (ліквідності) таких активів на шкоду інших кредиторів, а також захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.
Суд зазначає, що на позивача у цій справі поширюється конституційний принцип «для особи приватного права дозволено все, що не заборонено законом», який закріплений в частині першій статті 19 Конституції України та сформульований наступним чином: правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Тоді як, застосовуючи частину третю статті 38 Закону № 4452-VI,Фонд або його уповноважена особа зобов'язані дотримуватися положень частини другої статті 19 Конституції України відповідно до якої, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Забезпечуючи виконання статті 38 Закону № 4452-VI, відповідач, фактично, позбавлений дискреційних повноважень, під якими слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Тобто, дискреційним є право суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною.
Відповідно до частин першої та третьої статті 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
Отже, законодавство не передбачає обмежень для визнання особи вкладником банку у випадках перерахування коштів на її користь іншим клієнтом за договором банківського рахунку. При цьому і положення статті 2 Закону № 4452-VI визначають, що вкладом вважаються кошти, які надійшли до банку як безпосередньо від вкладника, так і для нього. Вказане свідчить про помилковість висновків апеляційного суду, що залучення коштів на рахунок від іншої особи свідчить про відсутність підстав вважати останні вкладом.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено наявності правових підстав вважати спірний договір банківського вкладу, укладений між позивачем та ПАТ «БГ Банк» нікчемним та, відповідно, застосовувати наслідки нікчемності до даних договорів, так само, як не доведено наявність інших правових підстав, визначених Законом № 4452-VI, для невключення позивача до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів Фонду.
Таким чином, позовні вимоги до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «БГ Банк» щодо визнання протиправною бездіяльності щодо невключення позивача до переліку вкладників, що мають право на відшкодування коштів є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання відповідача включити позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів (пункт 6 позовних вимог), суд звертає увагу на те, що діючими нормативно-правовими актами не передбачено, після складання Переліку вкладників, функцій Уповноваженої особи щодо повторного складання або перезатвердження Переліку вкладників.
Водночас, відповідно до положень пункту 5 розділу ІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 14 від 09.08.2012, протягом дії тимчасової адміністрації та ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та доповнення до переліків.
Тобто, в даному випадку, відповідач наділений повноваженнями на подання додаткової (уточнюючої) інформації про вкладників, які мають право на відшкодування, у зв'язку з чим, з урахуванням належного способу захисту порушеного права позивача, приймаючи до уваги, що відсутні правові підстави для не включення відповідачем даних про позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, суд вважає, що для забезпечення реального виконання судового рішення в даній справі та захисту прав позивача задовольнити позовні вимоги у даній частині шляхом зобов'язання відповідача подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, згідно з договором банківського вкладу в межах гарантованої суми відшкодування.
Водночас, позовні вимоги щодо визнання недійсним повідомлення відповідача щодо нікчемності спірний правочинів не підлягають задоволенню з підстав, що викладені вище з урахуванням наступного.
Суд звертає увагу, що частиною четвертою статті 32 Конституції України встановлено, що кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
Пунктом 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Частиною першою статті 239 визначено, що якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.
Таким чином, суд з метою недопущення порушення права особи на судовий захист у випадку закриття провадження у справі у зв'язку з неналежністю її розгляду за правилами адміністративного судочинства повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.
Враховуючи, те що у суду відсутня можливість визначення іншої юрисдикції розгляду даної справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для закриття провадження та вирішив відмовити у задоволенні позовних вимог в частині визнання недійсними повідомлень про нікчемність правочинів.
З огляду на зазначене, керуючись статтями 241, 243, 244, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «БГ БАНК» Новікової Марії Миколаївни (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17, код ЄДРПОУ 21708016) про визнання протиправною бездіяльності, визнання недійсним рішень та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «БГ БАНК» Новікової Марії Миколаївни щодо невнесення Пазіо Вячеслава Федоровича до переліку вкладників, що мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в межах гарантованої суми відшкодування.
3. Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «БГ БАНК» Новікову Марію Миколаївну подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію щодо ОСОБА_1 як вкладника, який має право на відшкодування за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів, які обліковуються на рахунках, відкритих у Публічному акціонерному товаристві «БГ БАНК» в межах гарантованої суми відшкодування.
4. У решті позовних вимог - відмовити.
5. Стягнути за рахунок Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «БГ БАНК» Новікової Марії Миколаївни на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 36 (тридцять шість) гривень 54 копійки.
Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 та пунктом 3 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.П. Огурцов