ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
30 червня 2020 року м. Київ № 826/19536/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Катющенка В.П., суддів: Кармазіна О.А., Скочок Т.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ГЕОС-УКБ"
до про Державної архітектурно-будівельної інспекції України визнання протиправними та скасування постанов,
Товариство з обмеженою відповідальністю "ГЕОС-УКБ" (далі - ТОВ "ГЕОС-УКБ") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить суд визнати протиправними та скасувати постанови Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві від 29.11.2016 № 273/16/10/26-10/2911/02/2 та №272/16/10/26-9/2911/02/2 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірні постанови є безпідставними, позаяк прийняті на підставі документів, які складені без уповноваженого представника позивача. Звернув увагу, що відповідачем до протоколів не додано фотоматеріалів, які б підтверджували факт вчинення позивачем правопорушення у сфері містобудівної діяльності та вину останнього.
Ухвалою суду від 15.12.2016 відкрито провадження в адміністративній справі № 826/19536/19 та призначено справу до судового розгляду у попереднє судове засідання.
У судовому засіданні 02.03.2017 представником Держархбудінспекції подано клопотання про заміну первинного відповідача належним.
Ухвалами суду, постановленими без виходу до нарадчої кімнати у судовому засіданні 02.03.2017 допущено заміну первинного відповідача - Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві на належного - Державну архітектурно-будівельну інспекцію України; закінчено підготовче провадження у справі.
17.05.2017 представником відповідача подано до суду письмові заперечення проти позову, за змістом яких останній просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, мотивуючи тим, що при проведенні перевірки та винесенні постанов відповідач діяв у відповідності до чинного законодавства, на підставах та у спосіб, передбачений Конституцією України та чинними нормативно-правовими актами.
Відповідно до ухвали суду від 05.12.2017 адміністративну справу № 826/19536/16 прийнято до провадження судді Катющенка В.П. та призначено справу до судового розгляду колегією у складі трьох суддів у судове засідання на 14.02.2018.
Зважаючи на перебування судді Катющенка В.П. на лікарняному, 14.02.2018 адміністративну справу № 826/19536/16 знято з розгляду, наступне судове засідання призначено на 18.04.2018.
Представник позивача у судовому засіданні 18.04.2018 позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити. Також, просив суд розглянути справу у письмовому провадженні, про що подав відповідну заяву.
Представник відповідача у судовому засіданні 18.04.2018 заперечував проти позову та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. У судовому засіданні 18.04.2018 представником відповідача було подано заяву про розгляд справи у письмовому провадженні.
Зважаючи на подані учасниками справи заяви, суд на підставі частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалив про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
17.11.2016 головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Голівцем Д.П. у присутності начальника дільниці ТОВ "ГЕОС-УКБ" Приступка І.М . та виконавця робіт Мацаенко В.М. проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ТОВ "ГЕОС-УКБ", за результатами якої складено акт від 17.11.2016 (а.с. 24-26).
Атом перевірки зафіксовано, що будівельні роботи на об'єкті будівництва виконуються з порушенням вимог містобудівного законодавства, а саме:
- біля в'їзду до 7 секції на будівельній майданчик не встановлено схему руху автотранспорту, чим порушено пункт 6.2.6 ДБН А.3.2-2-2009 "Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека в будівництві. Основні положення";
- відсутнє сигнальне огородження зон з потенційними небезпечними виробничими факторами, чим порушено пункт 4.19 ДБН А.3.2-2-2009 "Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека в будівництві. Основні положення";
- відповідальні особи не ознайомлені з проектом виконання робіт (ПВР), чим порушено пункт 3.3 ДБН А.3.1-5-2009 "Управління, організація і технологія. Організація будівельного виробництва";
- огорожі, що прилягають до місць проходу людей за межами будівельного майданчика, не обладнані захисним козирком, чим порушено пункт 6.2.1 ДБН А.3.2-2-2009 "Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека в будівництві. Основні положення";
- не всі будівельники носять будівельні каски та сигнальні жилети, чим порушено пункт 4.30 ДБН А.3.2-2-2009 "Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека в будівництві. Основні положення";
- проїзди, проходи на будівельному майданчику захаращені будівельним сміттям та знаходяться в незадовільному стані, чим порушено пункт 6.1.9 ДБН А.3.2-2-2009 "Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека в будівництві. Основні положення";
- на об'єкті будівництва не належним чином ведуться загальний журнал робіт (відсутні деякі записи під час заповнення журналу, а саме: не вказано номер журналу, не вказані основні показники об'єкта, організація, що розробила проектно-кошторисну документацію, дата видачі журналу, не внесено актів проміжного приймання відповідальних конструкцій і актів на закриття прихованих робіт, не вказано інженерно-технічний персонал зайнятий на будівництві об'єкта, не заповнений перелік спеціальних журналів робіт), чим порушено пункт 1.17 ДБН А.3.1-5-2009 "Управління, організація і технологія. Організація будівельного виробництва";
- на будівельному майданчику влаштовано відділ продажу, що не відповідає розробленому ПВРу, чим порушень пункт 3.3 ДБН А.3.1-5-2009 "Управління, організація і технологія. Організація будівельного виробництва".
За результатом виявлених порушень, головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Голівцем Д.П. видано ТОВ "ГЕОС-УКБ" припис від 17.11.2016 з вимогою усунути допущені порушення в термін до 19.12.2016 (а.с. 27-29).
Також 17.11.2016 головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Голівцем Д.П. винесено протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якими повідомлено ТОВ "ГЕОС-УКБ", що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбудеться 29.11.2016 о 10:00 (а.с. 17-23).
29.11.2016 головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Голівцем Д.П. прийнято наступні постанови:
№ 272/16/10/26-9/2911/02/2, якою визнано винним ТОВ "ГЕОС-УКБ" у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 6 частини третьої статті 2 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", та накладено штраф у сумі 26100,00 грн (а.с. 12-13);
№ 273/16/10/26-10/2911/02/2, якою визнано винним ТОВ "ГЕОС-УКБ" у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 8 частини третьої статті 2 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", та накладено штраф у сумі 65250,00 грн (а.с. 8-10);
Не погодившись з постановами, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 41 Закону України від 17.02.2011 N 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон N 3038-VI, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 3 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 N 553 (далі - Порядок N 553, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється посадовими особами органів державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до їх посадових інструкцій та функціональних повноважень.
Пунктом 5 Порядку N 553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Згідно з пунктом 7 Порядку N 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є:
подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;
необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;
виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;
перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю;
вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки;
звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства;
вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п'яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.
Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.
За змістом пункту 9 Порядку N 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
Указаними нормами установлено, що планові та позапланові перевірки проводяться у присутності суб'єктів містобудування, при цьому, під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити суб'єкту містобудування службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.
Матеріали справи не містять жодного доказу пред'явлення головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Голівцем Д.П. суб'єкту містобудування направлення для проведення позапланової перевірки.
Натомість, у акті перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 17.11.2016 зафіксовано, що позапланова перевірка проведена у присутності представника суб'єкта будівництва - начальника дільниці ТОВ "ГЕОС-УКБ" Приступка І.М. та виконавця робіт Мацаенка В.М.
Поряд з цим, відповідно до інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 2013 року керівником ТОВ "ГЕОС-УКБ" є Окольничий Б.М. , і відповідно до статуту, останній здійснює представництво інтересів товариства в усіх підприємствах, установах, організаціях, органах державної влади та місцевого самоврядування.
Встановлені обставини свідчать про те, що позапланова перевірка проведена відповідачем за відсутності суб'єкта містобудування або його представника, які будують або збудували об'єкт будівництва, що підтверджує порушення останнім процедури проведення заходу державного архітектурно-будівельного контролю.
Як уже було зазначено судом, 17.11.2016 головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Голівцем Д.П. винесено протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у яких зазначено, що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбудеться 29.11.2016 о 10:00.
За змістом частини третьої статті 41 Закону N 3038-VI орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначається Кабінетом Міністрів України.
Пунктами 9-15 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 N 244 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 N 735) (далі - Порядок N 244, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), передбачено, що про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю, які згідно з функціональними обов'язками здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль (далі - уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю), складають протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю складає протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності у двох примірниках, один з яких надається під підпис суб'єкту містобудування, що притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, не пізніше трьох робочих днів з дня складення акта перевірки такого суб'єкта містобудування.
У разі вчинення одним суб'єктом містобудування двох або більше правопорушень у сфері містобудівної діяльності протокол складається стосовно кожного правопорушення окремо.
У разі вчинення одного правопорушення у сфері містобудівної діяльності кількома суб'єктами містобудування протокол складається стосовно кожного з них окремо.
У протоколі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності зазначаються: дата і місце його складення; посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності; місце вчинення і суть правопорушення; нормативно-правовий акт, нормативний документ (акт), вимоги якого порушено; положення Закону, яке передбачає відповідальність за відповідне правопорушення; прізвища, адреси свідків (у разі наявності); пояснення суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності; інші відомості, що мають значення для вирішення справи.
Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності підписується особою, яка його склала, суб'єктом містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а також свідками (у разі наявності).
У разі відмови суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, від підписання протоколу або ознайомлення з ним уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, що складає протокол, робить про це відповідну відмітку в ньому.
Суб'єкт містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які є його невід'ємною частиною, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.
Під час складання протоколу уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, що складає протокол, роз'яснює суб'єкту містобудування, який притягається до відповідальності, його права та обов'язки, передбачені Законом та цим Порядком.
До протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності можуть додаватися оригінали або копії документів, фотоматеріали, які підтверджують факт вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності, винність суб'єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інші матеріали подаються посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, уповноваженій розглядати справу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, з метою вирішення питання притягнення до відповідальності та накладення штрафу протягом трьох днів після його складення.
Суд акцентує увагу, що жоден з протоколів від 17.11.2016, що додані учасниками справи до позовної заяви, не містить відмітки про відмову позивача від підпису та отримання протоколу.
Крім того, у вказаних протоколах відсутні записи про наявність фотоматеріалів, які підтверджують факт вчинення позивачем правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Натомість, додані відповідачем до матеріалів фотоматеріали не містять відомостей про дату їх виготовлення, адреси, за якою останні виготовлені, що унеможливлює суду встановити дійсність допущених порушень, зафіксованих у акті.
Поряд з цим, вирішуючи спір, суд звертає увагу на положення пунктів 16 та 17 Порядку N 244, якими регламентовано, що справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - справа) розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.
Справа може розглядатися за участю суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб.
Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб'єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.
Неприбуття суб'єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.
З аналізу наведених положень Порядку N 244 вбачається, що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності за відсутності суб'єкта містобудування можлива виключно у випадку своєчасного повідомлення останнього про розгляд справи.
Матеріали справи не містять жодного доказу вручення позивачеві протоколів про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 17.11.2016, як і доказів надіслання листа відповідача від 17.11.2016 № 10126-41/1711/0213 на адресу позивача, що є підставою стверджувати про необізнаність суб'єкта містобудівної діяльності про час та місце розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
На переконання суду, недотримання відповідачем процесуальних вимог Порядку N 244 нівелює право особи, яка притягається до відповідальності, на захист її прав та інтересів в адміністративному досудовому порядку та зумовлює незаконність рішення органу, прийнятого за результатами розгляду справи про правопорушення.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також, максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Враховуючи викладене у сукупності та зважаючи на те, що відповідачем не було дотримано законодавчо визначеної процедури застосування штрафу, суд дійшов висновку, що постанови від 29.11.2016 № 273/16/10/26-10/2911/02/2 та № 272/16/10/26-9/2911/02/2 є протиправними та підлягають скасуванню.
Згідно частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Враховуючи наведене та встановлені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕОС-УКБ" (03035, м. Київ, вул. Петрозаводська, 2А, ідентифікаційний код 38825398) задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати постанови Державної архітектурно-будівельної інспекції України (01133, м. Київ, бульвар Л. Українки, 26, ідентифікаційний код 37471912) про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 29.11.2016 № 273/16/10/26-10/2911/02/2 та № 272/16/10/26-9/2911/02/2.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України (01133, м. Київ, бульвар Л. Українки, 26, ідентифікаційний код 37471912) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕОС-УКБ" (03035, м. Київ, вул. Петрозаводська, 2А, ідентифікаційний код 38825398) 1378,00 грн сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII).
Головуючий суддя СуддіВ.П. Катющенко О.А. Кармазін Т.О. Скочок