ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
30 червня 2020 року м. Київ №640/20520/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А., розглянув-ши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністра-тивну справу за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Паламарчука Віталія Віталійовича (далі - Уповноважена особа), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся з позовом, в якому (із врахуванням заяви від 18.01.2019) просить:
- визнати протиправним рішення Уповноваженої особи, оформлене листом від 02.11.2018 №34-036-22033/Б, про відсутність правових підстав для включення інформації про позивача до Переліку вкладників ПАТ "Банк Михайлівський";
- зобов'язати Фонд виплатити позивачу за рахунок Фонду кошти в сумі 20341,57 грн.
Підставою позову є те, що на позивача, як вкладника Банку, поширюються передбаче-ні Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" гарантії відшкоду-вання коштів за вкладом. Зазначає, що на його рахунок у Банку надійшли кошти у загальній сумі 20341,57 грн., які не були відшкодовані. Вважає, що операції з переказу коштів на банківський рахунок позивача не відносяться до нікчемних правочинів згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а також відсутні судові рішення про визнання правочину недійсним.
Уповноважена особа подала відзив, в якому просить відмовити в позові з тих підстав, що позивач не є вкладником неплатоспроможного банку, що виключає відшкодування Фондом коштів, оскільки укладений між позивачем і ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" (далі - ТОВ "ІРЦ") договір є двостороннім, без участі Банку як повіреного, тому не є вкладом згідно із Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Зазначає про нікчемність операції із зарахування на рахунок позивача коштів у сумі 20341,57 грн. згідно з ч. 3 ст. 38 вказаного Закону. Також відповідач заявив клопотання про залишення позову без розгляду, оскільки про порушення свого права позивач міг дізнатися у жовтні 2016р. з листів Уповноваженої особи від 14.09.2016.
Фонд подав відзив, в якому просить відмовити в позові з підстав відсутності порушень права позивача на отримання відшкодування коштів за вкладом, адже виконавча дирекцій Фонду затверджує загальний реєстр вкладників виключно на підставі Переліку рахунків вкладників, поданого Уповноваженою особою, дані про вклад позивача в якому відсутні.
Позивач подав відповідь на відзиви відповідачів, в якій зазначив, що відповідачами не надано до суду доказів визнання недійсним у судовому порядку договору від 25.04.2016 №980-005-000227356, відповідачами не доведено, що цей договір спрямований на пору-шення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, автономної республіки Крим, територіальної грома-ди, незаконне заволодіння ним. Виходячи із наведеного, позивач вважає, що умови вказаного договору повинні бути виконаними, а грошові кошти, які перебувають на відкритому на підставі цього договору рахунку, підлягають відшкодуванню за рахунок Фонду.
Дослідивши письмові докази по справі, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
25 квітня 2016р. між Банком і позивачем укладено договір №980-005-000002374 банківського рахунку "Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)", згідно з яким позивачу відкрито рахунок № НОМЕР_1 в гривні для зберігання грошей. Копія договору наявна у справі.
25 квітня 2016р. між позивачем (Сторона-1) та ТОВ "ІРЦ" (Сторона-2) укладено договір №980-005-000227356 "Суперкапітал" (Новий) (з виплатою процентів в кінці строку), згідно з яким Сторона-1 передає у власність Стороні-2 грошові кошти в розмірі, порядку та на строк, передбачені цим договором, а Сторона-2 зобов'язується повернути Стороні-1 та виплатити проценти в порядку та на умовах, встановлених цим договором. Сума коштів - 20000 грн. (з урахуванням договору про внесення змін від 04.05.2016), строк користування коштами - не більше 367 днів, розмір процентів за користування коштами - 34,78% річних. Сторона-2 сплачує Стороні-1 проценти у безготівковій формі на рахунок Сторони-1 № НОМЕР_1 в ПАТ "Банк Михайлівський", а також повертає кошти у безготівковій формі на цей же рахунок.
04 травня 2016р. з рахунку позивача НОМЕР_9 перераховано на рахунок ТОВ "ІРЦ" кошти у сумі 1500 грн. за призначенням: "Перерахування залучених коштів зг.дог. №980-005-000227356 від 25.04.2016", що підтверджується копією платіжного доручення від 04.05.2016 №87088, наявною у справі. Перерахування коштів в сумі 18500 грн. із вказаного рахунку позивача на рахунок ТОВ "ІРЦ" відповідачами не заперечується.
Згідно з копією довідки про стан рахунку від 14.09.2016 №3Г3(К)/2875 за період з 19.05.2016 по 18.08.2016 ТОВ "ІРЦ" 19.05.2016 перерахувало на рахунок позивача НОМЕР_9 кошти в сумі 341,57 грн. (призначення платежу: оплата процентів по договору №980-005-000227356 від 25.04.2016) і 20000 грн. (призначення платежу: повер-нення коштів за договором №980-005-000227356 від 25.04.2016).
20 травня 2016р. між Банком і позивачем укладено договір банківського вкладу (депозиту) "Перше знайомство" № НОМЕР_2 , за умовами якого позивач (Вкладник) вносить, а Банк приймає грошові кошти Вкладника (далі - вклад) та зараховує їх на вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_3 у гривні, що відкривається Банком на ім'я Вклад-ника, і зобов'язується виплачувати Вкладнику суму вкладу та проценти на неї в порядку та на умовах, встановлених цим договором, та Умовами розміщення вкладів фізичних осіб Банку, в т.ч. Умовами дистанційного банківського обслуговування Банку. Початкова сума вкладу - 20341,57 грн., строк вкладу - 14 днів, вклад розміщується з дати укладення договору - 20.05.2016 по 03.06.2016 (надалі - день закінчення строку вкладу), ставка - 5% річних. Банк сплачує проценти та суму вкладу на рахунок позивача НОМЕР_9.
Згідно з наявною у справі копією договору про внесення змін від 20.05.2016 №1 до договору банківського вкладу (депозиту) "Перше знайомство" №980-005-000243207 допов-нено п. 2.2 ст. 2 "Умови вкладу" абзацом наступного змісту: у разі, якщо з моменту укла-дення Договору по день закінчення чергового строку вкладу (включно) Вкладник не буде у будь-який спосіб, передбачений Договором, ініціювати повернення вкладу, та відбудеться пролонгація Договору, Банк здійснить донарахування процентів за вкладом з початку чергового строку вкладу по день закінчення чергового строку вкладу у розмірі бонусної процентної ставки на суму вкладу, що складає 24,81% річних.
Згідно з копією платіжного доручення від 20.05.2016 №5034605 позивачем з рахунку № НОМЕР_1 на рахунок № НОМЕР_3 перераховано кошти в сумі 20341,57 грн. (призначення платежу: залучення коштів на депозит згідно договору 980-005-000243207 від 20.05.2016), що підтверджується також наданою до суду Уповноваженою особою випискою по особовим рахункам з 19.05.2016 по 31.10.2016.
Із 23.05.2016 запроваджено тимчасову адміністрацію Банку на підставі рішення Націо-нального банку України від 23.05.2016 №4/БТ "Про віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії неплатоспроможних" і рішення виконавчої дирекції Фонду від 23.05.2016 №812 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку". Уповноваженою особою на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк Михайлівський" призначено Ірклієнка Ю . П .
Із 13.07.2016 розпочато процедуру ліквідації Банку на підставі рішення Національного банку України від 12.07.2016 №124-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" і рішення виконавчої дирекції Фонду від 12.07.2016 №1213 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський".
Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 01.09.2016 №1702 змінено уповноважену особу Фонду, якій делегуються повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Михайлівський", на Волкова Олександра Юрійовича з 05.09.2016 р.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 28.05.2020 №1014 продовжено строки здійснення процедури ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" на один рік з 13.07.2020 до 12.07.2021 включно.
Згідно з цим рішенням станом на час вирішення справи Уповноваженою особою є Паламарчук Віталій Віталійович до 12.07.2021 включно.
Комісією по перевірці правочинів (у т.ч. договорів) на предмет виявлення правочинів (у т.ч. договорів), що є нікчемними (далі - Комісія), в ході перевірки виявлено, що Банком 19.05.2016 виконано платіжні документи ТОВ "ІРЦ" з перерахування коштів на рахунки 12160 фізичних осіб у сумі 1298015973,74 грн., при цьому фінансових можливостей товарис-тва, зокрема, залишку коштів, було недостатньо для проведення вищенаведених правочинів. Комісією встановлено, що за ознаками нікчемності та обставин, наведених у додатку до акту, зазначені правочини (транзакції) підпадають під критерії, передбачені п.п. 7-9 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (акт від 01.06.2016 №2).
Згідно з копією додатку 1 до акта №2 в ході перевірки встановлено, що між ТОВ "ІРЦ" і Банком укладено Договір доручення №1 від 11.11.2014, згідно з умовами якого Банк, в якості Повіреного, мав здійснювати пошук, залучення та надання фізичним особам (Клієнти) консультацій про умови та можливість передачі останніми у позику грошових коштів на користь ТОВ "ІРЦ", як Довірителя, на умовах строковості та платності. Відповідно до предмету Договору доручення Банк мав право укладати договори, що передбачають отримання/залучення ТОВ "ІРЦ" грошових коштів у позику від фізичних осіб, за формою передбаченою відповідним додатком до даного договору.
Згідно з витягом з додатку 2 до акта №2 від 01.06.2016 Комісії позивача включено до Переліку фізичних осіб, на рахунки яких 19.05.2016 здійснені перерахування коштів з поточного рахунку № НОМЕР_4 ТОВ "ІРЦ" у сумі 20341,57 грн.
Листом Уповноваженої особи від 14.09.2016 №3Г3(К)/2875/1 позивачу повідомлено про нікчемність переказу (транзакції) коштів від ТОВ "ІРЦ" 19.05.2016 на суму 341,57 грн. та на суму 20000 грн. на рахунок позивача НОМЕР_9.
У довідці від 14.09.2016 №3Г3(К)/2875 представником Банку повідомлено позивачу про те, що зарахування 19.05.2016 коштів на його рахунок № НОМЕР_1 з рахунку ТОВ "ІРЦ" НОМЕР_10 в сумі 341,57 грн. та 20000 грн. є нікчемним правочином в силу положень ст. 215 ЦК України та п.п. 7-9 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гаранту-вання вкладів фізичних осіб", у відповідності до вимог ст. 206 ЦК України сума коштів в розмірі 20341,57 грн. має бути повернута Банку.
Згідно з довідкою Уповноваженої особи від 10.04.2019 про Перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, сума коштів, що підлягає виплаті позивачу, становить 200,07 грн., підстава - лист від 19.08.2016 №19.08.16/10-вих. Також, у справі наявна виписка по особовим рахункам з 19.05.2016 по 31.10.2016, згідно з якою Банком на рахунок позивача № НОМЕР_5 зараховано кошти в сумі 200 грн. (призначення платежу: повернення СКР через АТМ, POS НОМЕР_11 за 20.05.2015 АТМ 5760 МВ KV TVBV4, KYIV, UKR -200.00 UAH#1#2067601#).
08.12.2016 позивач звернувся до Банку із заявою, копія якої надана до суду, в якій просив включити інформацію про нього до переліку вкладників, які мають право на відшко-дування коштів за рахунок Фонду, та провести виплату відшкодування коштів в розмірі 20347,57 грн. на підставі договору від 25.04.2016 №980-005-000227356.
Також, позивач звернувся до Фонду із заявою від 05.10.2018, в якій просив виплатити гарантовану суму відшкодування за вкладом у Банку. Копію заяви надано до суду.
Листом Фонду від 02.11.2018 №34-036-22033/Б, копія якого наявна у справі, позивачу повідомлено про те, що в ході перевірки правочинів встановлена нікчемність правочинів (транзакції) з перерахування коштів 19.05.2016 від ТОВ "ІРЦ" на поточний рахунок НОМЕР_12, про що, як зазначено у листі, позивача вже було повідомлено листом банку за вих. від 14.09.2016 №3Г3(К)/2875/1. Враховуючи викладене та в силу положень ст.ст. 215, 216 ЦК України та п.п. 7-9 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" позивача не включено до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
У листі зазначено, що у зв'язку із прийняттям Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських послуг та інших фінансових послуг" Уповноваженою особою здійснено прийом та вивчення документів, зокрема, договорів, на предмет наявності норм, згідно з якими банк виступив повіреним за відповідним договором. Зазначено, що оскільки наданий позивачем 08.12.2016 договір №980-***-*****7356 від 25.04.2016 укладений між ТОВ "ІРЦ" та позивачем без участі Банку як повіреного, дія вказаного вище закону не поширюється на такий договір, про що позивача поінформовано листом від 20.06.2017 №3Г/21195. Також у листі зроблено висновок про відсутність в Уповноваженої особи правових підстав для включення інформації про позивача до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, а у Фонду - для внесення змін та доповнень до реєстру відшкодувань вкладникам для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування.
Спірні правовідносини виникли у сфері функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та стосуються правомірності не включення позивача до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування Фондом коштів за вкладом.
Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України від 23.02.2012 №4452-VI "Про систему гаранту-вання вкладів фізичних осіб" (далі - Закон №4452) Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаю-чи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень.
Згідно з ч. 2 ст. 26 цього Закону вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Як визначено у ч. 1 ст. 2 Закону №4452:
вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти (п. 3);
вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківсь-кого рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката (п. 4).
Зважаючи на суб'єктний склад сторін у справі, предмет і підстави позову та встанов-лені судом фактичні обставини цієї справи, при її вирішенні необхідно врахувати відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України висновки Верховного Суду у постанові від 21.12.2019 у справі №823/1674/18 у подібних правовідносинах (http://reyestr.court.gov.ua/Review/86594122).
У пунктах 49-51 цієї постанови Верховний Суд зазначив наступне:
"49. Зміст вказаних фактичних обставин свідчить про те, що у межах спірних правовідносин ПАТ "Банк Михайлівський" виступав повіреним, хоча про це й не було зазначено у договорі №980-021-000182745, укладеному 28.01.2016 між ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" та позивачем, з наступними змінами.
50. Матеріали справи не містять відомостей про те, що позивач був повідомлений банком під підпис про непоширення гарантій банку на кошти у сумі 18500,00 грн. станом на 19.05.2016, повернуті на рахунок позивача за договором позики з небанківською фінансовою установою від 28.01.2016 (із змінами внесеними 15.03.2016).
51. Отже, у справі, яка розглядається, кошти позивача відповідають чітко визначеним критеріям, визначеним змінами, внесеними до Закону №4452-VI Законом №1736-VІІІ, а тому вони прирівнюються до вкладу, а позивач, відповідно - до вкладника.".
Отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення Закону України від 15.11.2016 №1736-VIII "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкоду-вання фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг", яким Прикінцеві поло-ження Закону №4452 доповнено п. 15, наступного змісту:
"До вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним до-говором і на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг" віднесений до категорії неплатоспроможних, якщо при цьому банком не було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених цим Законом, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника.
Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ретельно вивчити документи щодо кожної фізичної особи, яку прирівняно до вкладника і кошти якої прирівняні до вкладу цим пунк-том, і не пізніше 20 робочих днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гаран-тування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг" розпочати за рахунок коштів Фонду у межах суми відшкодування, виз-наченої частиною першою статті 26 цього Закону, виплату відшкодування коштів фізичним особам, які набули право на таке відшкодування у зв'язку з їх прирівнянням до вкладників".
Як встановлено судом, 19.05.2016 на рахунок позивача у Банку № НОМЕР_1 зараховано кошти в сумі 20341,57 грн., які 20.05.2016 були перераховані позивачем на інший свій рахунок № НОМЕР_3 .
Наявні у справі копія додатку 1 до акта Комісії від 01.06.2016 №2, згідно з яким вста-новлено укладення між Банком і ТОВ "ІРЦ" Договору доручення №1 від 11.11.2014, яким передбачено, що Банк, в якості Повіреного, мав здійснювати пошук, залучення та надання фізичним особам (Клієнти) консультацій про умови та можливість передачі останніми у позику грошових коштів на користь ТОВ "ІРЦ", мав право укладати договори, що передба-чають отримання/залучення ТОВ "ІРЦ" грошових коштів у позику від фізичних осіб, наяв-ний у справі витяг з додатку 2 до вказаного акта, яким підтверджується повернення позивачу залучених ТОВ "ІРЦ" коштів, а також висновок Верховного Суду у п. 49 постанови від 21.12.2019 у справі №823/1674/18 про те, що у межах спірних правовідносин Банк виступав повіреним, хоча про це й не було зазначено у договорі, укладеному між позивачем і небанківською установою, дають підстави для висновку про те, що договір, укладений між позивачем і ТОВ "ІРЦ" за участю Банку, як повіреного.
Зважаючи на те, що банківські рахунки відкриті Банком на користь позивача, кошти зараховані Банком на рахунок позивача на умовах договору банківського рахунку, а також з огляду на відсутність доказів про те, що позивач був повідомлений Банком під підпис про непоширення гарантій на вказану суму коштів, залучених ТОВ "ІРЦ" через Банк, що виступив повіреним, а потім перерахованих позивачем з рахунку № НОМЕР_1 на його депозитний рахунок НОМЕР_13, та враховуючи висновки Верховного Суду у поста-нові від 21.12.2019 у справі №823/1674/18, суд дійшов висновку про належність позивача до вкладників Банку, на якого поширюється гарантії відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду.
Згідно з ч. 1 ст. 27 Закону №4452 Уповноважена особа складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку.
Згідно з ч. 2 ст. 27 цього Закону Уповноважена особа протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує, серед іншого, перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Пунктом 6 розділу ІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09.08.2012 №14, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.09.2012 за №1548/21860 (далі - Положення), визначено, що протягом дії тимчасової адміністрації та/або ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та/або доповнення до пере-ліків (абз. 15), які надаються неплатоспроможним банком до Фонду на паперових та електро-нних носіях разом із супровідним листом (абз. 16).
Доказів того, що Уповноваженою особою відповідно до ст. 27 Закону №4452 включе-но позивача до Переліку рахунків або протягом процедури ліквідації подано до Фонду зміни чи доповнення до вказаного переліку в частині включення позивача, який має право на відшкодування котів за вкладом у сумі 20341,57 грн., відповідачі до суду не надали, про наявність таких доказів - не зазначили, а судом таких фактів не встановлено.
Оцінюючи правомірність не включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, суд зважає на таке.
Згідно з абз. 4 ч. 1 ст. 26 Закону №4452 гарантії Фонду не поширюються на відшко-дування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.
Такі випадки визначені у ч. 4 ст. 26 Закону №4452, однак про їх наявність ніхто з учасників справи не стверджував і доказів не надав, а судом таких випадків не встановлено.
Щодо визнання нікчемним правочину відповідно до п.п. 7-9 ч. 3 ст. 38 Закону №4452, про що зазначено у повідомленні про нікчемність транзакцій, суд зазначає наступне.
Пунктами 7-9 ч. 3 ст. 38 Закону №4452 передбачено, що правочини (у т.ч. договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:
- банк уклав правочини (у т.ч. договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку (п. 7);
- банк уклав правочин (у т.ч. договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України (п. 8);
- здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства (п. 9).
Відповідно до ч. 4 ст. 38 Закону №4452 Фонд:
1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у ч. 2 ст. 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів;
2) вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами;
3) має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.
При вирішенні справи суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 04.07.2018 №826/1476/15 про те, що перелік передбачених ч. 3 ст. 38 Закону №4452 підстав, за яких правочини (у т.ч. договори) неплатоспроможного банку є нікчемни-ми, є виключним. Положення ст. 228 ЦК України не можуть бути застосовані комісією банку чи уповноваженою особою Фонду при вирішення питання щодо віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у ч. 3 ст. 38 Закону №4452 (п. 42). Здійснюючи операції з перерахування коштів, банк не вчиняє окремі право-чини, а виконує свої зобов'язання з обслуговування клієнтів банку, передбачені ЦК України, Законом України "Про банки і банківську діяльність", Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 №492, та договорами з відповідними клієнтами. Банку (п. 45). Якщо внаслідок проведених операцій Фонду, а не банку, завдані збитки (штучно збільшена сума гарантованих державною виплат), то ст. 38 Закону №4452 не може бути застосована, а Фонд має звертатися до суду з вимогою про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину на підставі ст. 228 ЦК України. Лише за наявності рішення суду можна застосовувати до позивача будь-які наслідки недійсності нікчемного правочину за цією статтею (п. 46). При цьому при виявленні нікчем-них правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визна-вати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу банку, підписаного уповноваженою особою Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укла-дення в силу закону (ч. 2 ст. 215 ЦК України та ч. 3 ст. 38 Закону №4452) незалежно від того, чи була проведена передбачена ч. 2 ст. 38 цього ж Закону перевірка правочинів банку і виданий згаданий наказ. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ банку не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом банку, який підписано уповноваженою особою Фонду особою, що здійснює повноваження органу управління банку. Тому факт того, що наказ уповноваженої особи Фонду не був оскаржений позивачем і є чинним, жодним чином не впливає на нікчемність правочину (п. 48).
У справі відсутні докази, які б свідчили про те, що умови укладеного між позивачем і Банком договору від 25.04.2016 №980-005-000227356 "Суперкапітал" (Новий) (з виплатою процентів в кінці строку), на підставі якого позивачу відкрито рахунок НОМЕР_9, передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам пере-ваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку. Водночас зміст вказаного договору, дослідженого судом, таких умов не передбачає.
Відповідачем не зазначено фактичних обставин і не надано суду доказів того, що позивач є пов'язаною особою банку в розумінні Закону №4452.
Відповідачем не зазначено фактичних обставин і не надано суду доказів здійснення Банком після віднесення його 22.12.2015 до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів з позивачем, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.
Трансакції з перерахування коштів з рахунків ТОВ "ІРЦ" на рахунок позивача, зважаючи на висновок Великої Палати Верховного Суду у п. 45 постанови від 04.07.2018 №826/1476/15, не є правочином, укладеним між Банком та позивачем, тому посилання відповідача на нікчемність цього правочину відповідно до п.п. 7-9 ч. 3 ст. 38 Закону №4452 є безпідставними і не доводять правомірність не включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду.
Водночас, як вбачається із встановлених судом обставин справи, укладення договору банківського рахунку № 980-005-000002374 і зарахування ТОВ "ІРЦ" коштів на рахунок позивача НОМЕР_9 відбулося до запровадження тимчасової адміністрації банку (23.05.2016), що не суперечить ч. 3 ст. 36 Закону №4452, якою встановлено, що правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, є нікчемними.
Посилання відповідачів на здійснення Банком кредитних операцій та на обставини повернення ТОВ "ІРЦ" коштів фізичним особам, суд не бере до уваги, оскільки вони не стосуються взаємовідносин між Банком і позивачем та не спростовують факти відкриття позивачу банківського рахунку і зарахування на нього коштів.
Посилання відповідачів на те, що договір позики, укладений між позивачем і ТОВ "ІРЦ", є двосторонніми без участі Банку, спростовується фактичним обставинами цієї спра-ви, які вказують на те, що Банк діяв на підставі Договору доручення, укладеного з названим Товариством.
Отже, судом не встановлено обмежень щодо укладення договору банківського рахунку № 980-005-000002374 чи зарахування ТОВ "ІРЦ" коштів на рахунок позивача НОМЕР_9, а також передбачених ч. 3 ст. 36 і п.п. 7-9 ч. 3 ст. 38 Закону №4452 обставин, з якими пов'язується нікчемність правочину.
Про наявність інших правових підстав нікчемності договору банківського вкладу (депозиту) чи доказів визнання цього правочину недійсним у судовому порядку або застосу-вання рішенням суду наслідків недійсності нікчемного правочину відповідачем не зазначено й до суду таких не надано.
При цьому, як встановлено судом, відповідачами не заперечується правомірність опе-рації з перерахування коштів в сумі 20341,57 грн. з рахунку позивача НОМЕР_9 на рахунок № НОМЕР_3 , що підтверджується наявною у справі копією платіжного дору-чення від 20.05.2016 №5034605.
Зважаючи на недоведеність відповідачем наявності передбачених ст.ст. 26, 36, 38 Закону №4452 підстав для не відшкодування позивачу коштів у сумі 20341,57 грн. за рахунок Фонду, суд дійшов висновку про допущення Уповноваженою особою протиправної бездіяль-ності, яка порушила право позивача на одержання гарантованої суми відшкодування.
Виходячи із наведеного, з метою ефективного захисту і поновлення порушеного права позивача та згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України суд вважає необхідним вийти за межі позовних вимог і визнати вищевказану бездіяльність протиправною, а також зобов'язати Уповнова-жену особу подати до Фонду зміни (доповнення) до переліку рахунків в частині включення позивача, яким має право на отримання відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду в межах суми у розмірі 20341,57 грн.
Водночас позовна вимога до Фонду щодо зобов'язання здійснити позивачу виплату коштів в сумі 20341,57 грн. задоволенню не підлягає з тих підстав, що відповідно до вимог Закону №4452 Фонд формує загальний реєстр вкладників на підставі переліку вкладників або додаткової інформації, отриманих від Уповноваженої особи, а така, як встановлено судом, до Фонду не подавалася, тому Фонд не мав підстав для включення позивача до загального реєстру та відповідно виплати гарантованої суми коштів за вкладом.
Щодо вимоги про визнання протиправним рішення Уповноваженої особи, оформлене листом від 02.11.2018 №34-036-22033/Б, то така вимога задоволенню не підлягає, зважаючи на те, що вказаний лист оформлено не Уповноваженою особою, як помилково вважає позивач, а Фондом. Крім того, вказаний лист не є рішенням суб'єкта владних повноважень, тому не призводить до порушення прав чи законних інтересів позивача.
Щодо строку на звернення до суду з цим позовом, суд зазначає наступне.
Представник Уповноваженої особи у своєму клопотанні посилається на листи від 14.09.2016 №3Г3(К)2785 та №3Г3(К)/2875/1, в яких позивача повідомлено про нікчемність правочину, тому, на переконання відповідача, позивач міг дізнатися про порушення свого права у жовтні 2016р.
Позивач у відповіді на відзиви не заперечує факту отримання вказаних листів. Зазна-чає, що листом від 14.09.2016 №3Г3(К)/2875/1 його повідомлено про нікчемність правочину та надано довідку про стан рахунку НОМЕР_9, однак через юридичну необізнаність позивачу не було відомим юридичне визначення нікчемного правочину та його наслідки для вкладника банку, тому після отримання цього листа позивач сподівався на виплату вкладу. Крім того, обґрунтовуючи дотримання строку на звернення до суду з цим позовом, позивач послався на Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкоду-вання фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських послуг та інших фінансових послуг". Як зазначив позивач, лише з листа від 02.11.2018 №34-036-22038 йому стало відомо про порушення його права на отримання коштів за вкладом у банку, після чого він звернувся до суду з цим позовом, а тому встановлений ст. 122 КАС України строк ним дотриманий.
Посилання обох сторін на вказані листи не свідчить про порушення позивачем строку звернення до суду з даним позовом, оскільки правові підстави для включення інформації про позивача до Переліку рахунків виникли після набрання 19.11.2016 чинності Законом України від 15.11.2016 №1736-VIII "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкоду-вання фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг". При цьому з урахуванням наведених вище обставин, а також враховуючи відсутність у позивача юридичної освіти, суд дійшов висновку, що про порушення свого права позивач міг дізнатися після отримання ним від Фонду відповіді на заяву від 05.10.2018.
Даний позов подано до суду 05.12.2018, тобто в межах шестимісячного строку після отримання листа Фонду від 02.11.2018 №34-036-22033/Б, у зв'язку з чим підстав для виснов-ку про пропуск строку звернення до суду і залишення його без розгляду у суду відсутні.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 у справі №817/649/16 зроблено висновок про те, що дія ч. 3 ст. 22 Закону України від 12.05.1991 №1023-XII "Про захист прав споживачів" поширюється на спори, які виникають між вкладниками банку та Фондом під час здійснення останнім владних управлінських функцій, а саме організації виплат відшкодувань за вкладами на підставі п. 4 ч. 2 ст. 4 Закону №4452.
Оскільки, за висновком Верховного Суду, позивача звільнено від сплати судового збору, то сплачений ним згідно з квитанцією від 18.01.2019 №0.0.1243265566.1 судовий збір у сумі 1409,60 грн. може бути повернутий за відповідною заявою.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 90, 241-246, 262 КАС України, суд
1. Задовольнити позов ОСОБА_1 частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлів-ський" Волкова Олександра Юрійовича щодо не подання до Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб доповнення до переліку рахунків, за якими вкладники Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, щодо включення ОСОБА_1 , який має право на відшкодування коштів за вкладом у сумі 20341,57 грн.
3. Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на лік-відацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Паламарчука Віталія Віталійовича подати до Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб доповнення до переліку рахунків, за якими вкладники Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, про включення ОСОБА_1 , який має право на відшкодування коштів за вкладом у сумі 20341,57 грн. (двадцять тисяч триста сорок одна гривня 57 копійок).
4. Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову в іншій частині.
Позивач: ОСОБА_1 ;
АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_8 .
Відповідачі:
1) Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Паламарчук Віталій Віта-лійович; 01032, м. Київ, вул. Тараса Шевченка, 35.
2) Фонд гарантування вкладів фізичних осіб;
04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17, код ЄДРПОУ 21708016.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 293-297 КАС України. Апеляційна скарга подається протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Дата рішення є днем складення його у повному обсязі.
Суддя Д.А. Костенко