Справа № 159/527/16-к
Провадження № 1-кп/161/339/20
про продовження строку запобіжного заходу
02 липня 2020 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області у колегіальному складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засідання в залі судових засідань кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015030110001227 від 06 жовтня 2015 року про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. 6 ч. 2 ст.115, ч. 4 ст. 187 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
В провадженні Луцького міськрайонного суду Волинської області знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015030110001227 від 06 жовтня 2015 року про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. 6 ч. 2 ст.115, ч. 4 ст. 187 КК України.
13 травня 2020 року ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області відносно обвинуваченого ОСОБА_7 повторно продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 11 липня 2020 року включно.
В судовому засіданні прокурор заявив письмове клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , оскільки такий закінчується 11 липня 2020 року, а ризики, передбачені ст. 177 КПК України на даний час залишились незмінними.
Відповідно до вимог ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою розумною, не може вирішуватись абстрактно. Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з урахуванням її особливостей. Продовження тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, не зважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу (рішення "Нечипорук і Йонкало проти України" та "Осаковський проти України").
Заслухавши прокурора, який клопотання підтримав, з підстав викладених у ньому та просив його задовольнити в повному обсязі, обвинуваченого та його захисника, які в судовому засіданні заперечували з приводу задоволення клопотання та просили обрати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, однак, враховуючи те, що в судовому засіданні прокурором доведено наявність, на даний час ризиків, визначених ст. 177 КПК України, беручи до уваги дані про особу обвинуваченого ОСОБА_5 , який обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, в тому числі, за один із яких законом передбачено покарання у вигляді довічного позбавлення волі, з метою запобігання спробам впливати на свідків, які заново допитуються в суді, можливості переховуватись від суду, вчинення інших кримінальних правопорушень, тому слід продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою застосований щодо обвинуваченого ОСОБА_5 строком на 60 днів, а відповідно клопотання прокурора задовольнити.
Суд також враховує той факт, що інкриміновані обвинуваченому вчинення кримінальних правопорушень мають високий ступінь суспільної небезпеки, а також те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
При цьому, беручи до уваги вимоги п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, оскільки ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, які спричинили загибель людини, тому суд одночасно із продовженням запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не визначає запобіжний захід у вигляді застави та її розмір, враховуючи встановлені підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177, 178 КПК України.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 183, 199, 372, 376 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора ОСОБА_6 задовольнити.
Застосований відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сереховичі Старовижівського району Волинської області та жителя АДРЕСА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжити строком на 60 (шістдесят) днів до 30 серпня 2020 року включно.
Копію ухвали вручити учасникам судового провадження.
Головуючий:/підпис/
Судді:/підпис/ /підпис/
Згідно з оригіналом:
Суддя Луцького міськрайонного суду ОСОБА_1