про поновлення провадження у справі
02 липня 2020 р. м. Чернівці справа № 824/2355/15-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Левицький В.К., розглянув у письмовому провадженні питання про поновлення провадження в адміністративній справі за позовом за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Чернівецької області про скасування наказу, поновлення на публічній службі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та зобов'язання до вчинення певних дій.
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовною заявою до прокуратури Чернівецької області, в якій просить:
- скасувати наказ від 25.09.2015 р. № 958-к “Про звільнення ОСОБА_1 ” в частині звільнення його з посади старшого прокурора прокуратури шевченківського району м. Чернівці Чернівецької області;
- поновити його на посаді старшого прокурора прокуратури Шевченківського району м. Чернівці Чернівецької області;
- стягнути з прокуратури Чернівецької області на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 26.09.2015 р. і до моменту фактичного поновлення на публічній службі;
- зобов'язати прокуратуру Чернівецької області проінформувати Міністерство юстиції України про відкликання відомостей про застосування до позивача заборони, передбаченої ч. 3 ст. 1 Закону України „Про очищення влади".
Ухвалою суду від 22.10.2015 р. відкрито провадження у даній адміністративній справі.
Ухвалою суду від 10.11.2015 р. зупинено провадження у справі № 824/2355/15-а.
Ухвалою суду від 29.09.2016 р. прийнято до провадження справу та призначено до судового розгляду.
Ухвалою суду від 11.10.2016 р. зупинено провадження у справі № 824/2355/15-а.
Розглянувши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 237 КАС України провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення.
В даній справі провадження було зупинено ухвалою суду від 11.10.2016 р. до вирішення Конституційним Судом України подання сорока семи народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин третьої, шостої статті 1, частин першої, другої, третьої, четвертої, восьмої статті 3, пункту 2 частини п'ятої статті 5, пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про очищення влади” та подання Верховного Суду України щодо відповідності положенням частини третьої статті 22, частини першої статті 38, статті 58, частини другої статті 61, частини першої статті 62, частини першої статті 64 Конституції України (конституційності) частини третьої статті 1, пунктів 7, 8, 9 частини першої, пункту 4 частини другої статті 3, пункту 2 розділу “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про очищення влади” та щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 6 частини першої, пунктів 2, 13 частини другої, частини третьої статті 3 Закону України “Про очищення влади”.
За даними офіційного веб-сайту Конституційного Суду України 20.11.2014 р. Верховний Суд України звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням визнати такими, що не відповідають Конституції України, положення пункту 6 частини першої, пунктів 2, 13 частини другої, частини третьої статті 3 Закону України "Про очищення влади".
Ухвалою від 12.02.2015 р. Перша колегія суддів Конституційного Суду України відкрила конституційне провадження у справі за цим клопотанням.
20.01.2015 р. до Конституційного Суду України звернулися 47 народних депутатів України з клопотанням визнати неконституційними частини третю, шосту статті 1, частини першу, другу, третю, четверту, восьму статті 3, пункт 2 частини п'ятої статті 5, пункт 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону "Про очищення влади".
Ухвалою від 18.03.2015 р. Перша колегія суддів відкрила конституційне провадження у справі за цим клопотанням.
23.03.2015 р. до Конституційного Суду України надійшло конституційне подання Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини третьої статті 1, пунктів 7, 8, 9 частини першої, пункту 4 частини другої статті 3, пункту 2 розділу Прикінцеві та перехідні положення Закону України “Про очищення влади”.
Ухвалою від 01.04.2015 р. Перша колегія суддів Конституційного Суду України об'єднала провадження за трьома конституційними поданнями в одне конституційне провадження.
Ухвалою Конституційного Суду України від 06.07.2017 р. у справі № 5-уп/2017 об'єднано конституційні провадження у справах за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 6 частини першої, пунктів 2, 13 частини другої, частини третьої статті 3 Закону України „Про очищення влади" від 16 вересня 2014 р. № 1682-VІІ, 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) частин третьої, шостої статті 1, частин першої, другої, третьої, четвертої, восьмої статті 3, пункту 2 частини п'ятої статті 5, пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень цього закону, Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини третьої статті 1, пунктів 7, 8, 9 частини першої, пункту 4 частини другої статті 3, пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень цього закону та Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини третьої статті 4 цього закону в одне конституційне провадження у справі.
Станом на 02.07.2020 р. вищезазначені подання перебувають на розгляді Конституційного Суду України.
Водночас, згідно п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 р. кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмету позову для заявника у справі.
Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.
Європейський суд з прав людини зазначає, що ст. 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Суд зазначає, що у зв'язку з тривалим розглядом Конституційним Судом України справи № 5-уп/2017 може бути порушене право позивача на законне сподівання щодо відновлення порушених, на його думку, прав, у актуальний для нього час.
Частиною 1 ст. 9 Конституції України встановлено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України,
Згідно з ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
За приписами ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” під час розгляду справ судами України Конвенція та практика Європейського суду повинні використовуватися як джерела права. Судом встановлено, що Європейський суд з прав людини 17.10.2019 р. прийняв рішення у справі “Полях та інші проти України” та висловив позицію щодо звільнення державних службовців згідно положень Закону України “Про очищення влади”.
У цій справі Європейський суд з прав людини одноголосно встановив порушення ст. 6 § 1 (право на справедливий суд) Європейської конвенції з прав людини, у зв'язку із занадто тривалим розглядом справ трьох перших заявників на національному рівні. Суд зазначив, що право трьох заявників на справедливий суд протягом розумного строку було порушено, оскільки судові процедури щодо їх звільнення вже тривають більше чотирьох з половиною років і досі не завершені. Крім того, вказано про необґрунтовано тривалий розгляд Конституційним Судом України питання щодо конституційності положень Закону України “Про очищення влади” Конституції України.
Таким чином, враховуючи практику ЄСПЛ та зважаючи на тривале не вирішення Конституційним Судом України подання щодо конституційності положень Закону України “Про очищення влади” Конституції України, суд вважає за необхідне поновити провадження у справі.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 237, 241, 248 КАС України, суд, -
1. Поновити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Чернівецької області про скасування наказу, поновлення на публічній службі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та зобов'язання до вчинення певних дій.
2. Справу призначити до розгляду у підготовчому засіданні на 12 год. 00 хв. 16 липня 2020 р.
3. Повідомити учасникам справи про можливість отримати інформацію по справі на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: adm.cv.court.gov.ua/sud2470/.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Суддя В.К. Левицький