Рішення від 02.07.2020 по справі 580/1459/20

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2020 року справа № 580/1459/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гайдаш В.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , далі - позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18000, далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу в зарахуванні до страхового стажу період проходження служби у підрозділах МНС України з 13.05.2005 по 30.06.2012;

- зобов'язати відповідача здійснити зарахування до страхового стажу позивача період проходження служби у підрозділах МНС України з 13.05.2005 по 30.06.2012;

- зобов'язати відповідача прийняти для обрахунку розміру пенсії позивача довідок про розмір заробітної плати від 12.03.2020 №01/Ф-6 за період з 01.01.2011 по 30.06.2012 та від 12.03.2020 №01/Ф-6 за період з 01.01.2007 по 31.12.2010;

- зобов'язати відповідача призначити позивачу пільгову пенсію за віком за Списком №1 відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з грудня 2018 року.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 18.05.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідач протиправно не призначив йому пенсію на пільгових умовах у зв'язку з відсутністю необхідного стажу. Позивач зазначає, що має відповідний стаж роботи, що підтверджується записами у трудовій книжці та відповідними довідками. Тому вважає, що має право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Відповідач позов не визнав, надав до суду письмовий відзив в якому зазначив, що в силу вимог статті 9 Закону України від 15.04.2014 №1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» документ, виданий органом, що здійснює свою діяльність на непідконтрольній Україні території, вважається недійсним і не створює правових наслідків, а тому для призначення позивачу пенсії позивача не можуть бути прийняті довідки про розмір заробітної плати від 12.03.2020 №01/Ф-6 за період з 01.01.2011 по 30.06.2012 та від 12.03.2020 №01/Ф-6 за період з 01.01.2007 по 31.12.2010 та архівної довідки від 10.03.2020 №01/К-5, які видані Державним пожежно-рятувальним загоном м. Донецька Міністерства по справам цивільної оборони, надзвичайних ситуацій та ліквідації наслідків стихійних лих Донецької Народної Республіки. Також зазначено, що прийняття рішення про призначення пенсії є виключними дискреційними повноваженнями відповідача, а втручання у таку діяльність виходить за межі завдань адміністративного судочинства

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне

Судом встановлено, що позивач 11.02.2019 звернувся до відповідача із заявою №150 про призначення йому пенсії на пільгових умовах за списком №1.

Листом від 21.02.2019 №19035/03-22 відповідач повідомив позивача про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах, посилаючись на те, що уточнюючі довідки щодо періоду роботи на шахтах та виписки з наказів видані зберігачем архіву, а не правонаступником. З огляду на це відповідач дійшов висновку про відсутність у позивача необхідного страхового стажу роботи за списком №1.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 05.07.2019 у справі №580/1760/19, яке набрало законної сили 18.11.2019, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, буд. 23; код ЄДРПОУ 21366538) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) від 11.02.2019 №150 з доданими документами та призначити йому у встановленому законодавством порядку пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням довідок від 12.12.2018 про розмір заробітної плати №№128, 129.

06.12.2019 відповідачем на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05.07.2019 у справі №580/1760/19 повторно розглянуто заяву позивача від 11.02.2019 №150 з доданими документами про призначення йому у встановленому законодавством порядку пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.1 ч. 2 ст. 114 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням довідок від 12.12.2018 про розмір заробітної плати №№128, 129 та прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки у позивача відсутній достатній страховий стаж через не врахування періоду проходження позивачем служби у підрозділах МНС України з 13.05.2005 по 30.06.2012.

Позивач звернувся до відповідача із заявою та надав оригінали довідок від 12.03.2020 №01/Ф-6 за період з 01.01.2011 по 30.06.2012, від 12.03.2020 №01/Ф-6 за період з 01.01.2007 по 31.12.2010 та архівну довідку від 10.03.2020 №01/К-5, які видані Державним пожежно-рятувальним загоном м. Донецька Міністерства по справам цивільної оборони, надзвичайних ситуацій та ліквідації наслідків стихійних лих Донецької Народної Республіки. Вищевказаними довідками підтверджуються періоди проходження позивачем служби у підрозділах МНС України з 13.05.2005 по 30.06.2012.

Листом від 15 квітня 2020 року №2300-0318-8/15070 відповідач повідомив позивача про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах, оскільки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 року №595 з 01 грудня 2014 року на територіях, які тимчасово не контролюються українською владою, органи державної влади, в тому числі Пенсійного фонду України, не функціонують. Крім того, будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною третьою статті 9 зазначеного Закону, є недійсними і не створює правових наслідків. Відтак, довідки від 12.03.2020 №01/Ф-6 за період з 01.01.2011 по 30.06.2012, від 12.03.2020 №01/Ф-6 за період з 01.01.2007 по 31.12.2010 та архівна довідка від 10.03.2020 №01/К-5, які видані Державним пожежно-рятувальним загоном м. Донецька Міністерства по справам цивільної оборони, надзвичайних ситуацій та ліквідації наслідків стихійних лих Донецької Народної Республіки не можуть бути прийняті до уваги.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Частиною першою ст. 9 Закону № 1058-IV визначено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Статтею 24 Закону №1058-IV закріплено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Статтею 44 Закону №1058-VI визначено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

На виконання названих норм Закону №1058-IV, правлінням Пенсійного фонду затверджено Порядок надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 (далі - Порядок).

Пунктом 2.1 Порядку визначений перелік документів, які подаються для призначення пенсії за віком, серед яких за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Згідно п. 2.10 Порядку довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

Отже, обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 1 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами.

У відповідності до п.4.2 Порядку при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;

4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Згідно пункту 4.3 Порядку не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах згідно поданих ним довідок від 12.03.2020 №01/Ф-6 за період з 01.01.2011 по 30.06.2012, від 12.03.2020 №01/Ф-6 за період з 01.01.2007 по 31.12.2010 та архівної довідки від 10.03.2020 №01/К-5, які видані Державним пожежно-рятувальним загоном м. Донецька Міністерства по справам цивільної оборони, надзвичайних ситуацій та ліквідації наслідків стихійних лих Донецької Народної Республіки.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року №595 врегульовано деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, а також інших платежів з рахунків, відкритих в органах Казначейства.

Пунктом 2 вказаної постанови визначено, що перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, визначаються Кабінетом Міністрів України за поданням Служби безпеки.

У відповідності до розпорядження Кабінету Міністрів України №1085-р від 07 листопада 2014 року м. Донецьк входить до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Згідно п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року №595 Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, місцевим державним адміністраціям забезпечити: до 01 грудня 2014 року переміщення бюджетних установ, підприємств та організацій, що належать до сфери їх управління, з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (далі - тимчасово неконтрольована територія), в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі. Переміщення здійснюється лише тих бюджетних установ, підприємств та організацій, що у разі зміни місцезнаходження зможуть забезпечити провадження своєї діяльності.

Тобто, цей підзаконний акт не встановлює прямої заборони приймати документи, які ними видані до окупації відповідної території України.

Разом з тим, судом враховано, що Державний пожежно-рятувальний загін м. Донецька Міністерства по справам цивільної оборони, надзвичайних ситуацій та ліквідації наслідків стихійних лих Донецької Народної Республіки не переміщене з тимчасово неконтрольованої території в населений пункт, на території якого органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі.

Відповідно до частин 1-3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 №1207-VІІ державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Однак, суд звертає увагу, що 1971 році Міжнародний суд Організації Об'єднаних Націй (далі - ООН) у документі «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначив, що держави - члени ООН зобов'язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) розвиває цей принцип у своїй практиці. Наприклад, у справах «Лоізіду проти Туречиини» (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45), «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016). "Зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного, - вважають судді ЄСПЛ, - Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать».

При цьому, у виняткових випадках, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.

Крім того, суд також вважає можливим застосувати названі загальні принципи («Намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та ЄСПЛ, в контексті оцінки документів, виданих закладами, що знаходяться на окупованій території, як доказів, оскільки не прийняття їх призведе до порушень та обмежень прав позивача на соціальний захист та гарантоване йому право на пенсійне забезпечення.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.11.2019 у справі №420/2319/16-а, від 21.02.2020 у справі №701/1196/16-а, від 18.03.2020 у справі №243/6299/17.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позов у цій частині підлягає до задоволення.

Позовна вимога призначити позивачу пільгову пенсію за віком за Списком №1 відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з грудня 2018 року - стосується втручання у дискреційні повноваження відповідача. Суд не може підміняти державний орган та здійснювати його функцію щодо обрахунку та встановлення страхового стажу у вказаному позивачем розмірі, оскільки відповідач таких дій на час вчинення спору не вчиняв.

Тому для забезпечення виконання завдання адміністративного суду, вказаного у ст.2 КАС України, суд дійшов висновку, що належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання відповідача у встановленому чинним законодавством порядку повторно розглянути заяву позивача від 11.02.2019 №150 про призначення пенсії та у встановленому законодавством порядку вирішити питання про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням довідок від 12.03.2020 №01/Ф-6 за період з 01.01.2011 по 30.06.2012, від 12.03.2020 №01/Ф-6 за період з 01.01.2007 по 31.12.2010 та архівної довідки від 10.03.2020 №01/К-5..

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, Черкаський окружний адміністративний суд, за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до його страхового стажу періоду проходження служби у підрозділах МНС України з 13.05.2005 по 30.06.2012 на підставі довідок від 12.03.2020 №01/Ф-6 за період з 01.01.2011 по 30.06.2012, від 12.03.2020 №01/Ф-6 за період з 01.01.2007 по 31.12.2010 та архівної довідки від 10.03.2020 №01/К-5.

Зобов'язати відповідача здійснити зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 період проходження служби у підрозділах МНС України з 13.05.2005 по 30.06.2012 згідно довідок від 12.03.2020 №01/Ф-6 за період з 01.01.2011 по 30.06.2012, від 12.03.2020 №01/Ф-6 за період з 01.01.2007 по 31.12.2010 та архівної довідки від 10.03.2020 №01/К-5.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області у призначенні ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, буд. 23; код ЄДРПОУ 21366538) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) від 11.02.2019 №150 з доданими документами та у встановленому законодавством порядку вирішити питання про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням довідок від 12.03.2020 №01/Ф-6 за період з 01.01.2011 по 30.06.2012, від 12.03.2020 №01/Ф-6 за період з 01.01.2007 по 31.12.2010 та архівної довідки від 10.03.2020 №01/К-5.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог пункту 3 розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Гайдаш

Попередній документ
90147339
Наступний документ
90147341
Інформація про рішення:
№ рішення: 90147340
№ справи: 580/1459/20
Дата рішення: 02.07.2020
Дата публікації: 07.07.2020
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Черкаський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; внутрішньо переміщених осіб
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (29.04.2020)
Дата надходження: 29.04.2020
Предмет позову: про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії