про залишення позовної заяви без руху
01 липня 2020 року справа № 580/246/20
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Білоноженко М.А., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправною та скасування вимоги,
17.01.2020р. до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся адвокат Фещенко М.Л. в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління ДФС у Черкаській області далі - відповідач), в якому просив:
- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-63247-17-У від 10.05.2019р.
17.02.2020р. Черкаським окружним адміністративним судом постановлено ухвалу про повернення позовної заяви у справі №580/246/20.
09.06.2020р. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду скасовано ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 17.02.2020р. та направлено дану справу для продовження розгляду до суду першої інстранції.
22.06.2020р. адміністративна справа №580/246/20 надійшла з Шостого апеляційного адміністративного суду до Черкаського окружного адміністративного суду та передана для розгляду судді Білоноженко М.А.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Суд зазначає, що матеріали справи, які надішли для продовження розгляду з Шостого апеляційного адміністративного суду не містять примірника позовної заяви з додатками для відповідача. Таким чином, позовна заява не відповідає вимогам ч.1 ст.161 КАС України. При цьому, суд бере до уваги, що вказані матеріали було повернуто позивачу судом на виконання ухвали суду від 17.02.2020р., однак, зазначає, що встановлення відповідності позовної заяви вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу є обов'язком суду.
Крім того, відповідно до ч.ч.1,3 ст. 122 КАС України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Спеціальним нормативно-правовим актом, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку є Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №2464-VI від 08.07.2010р. (далі - Закон №2464-VI).
Дія Закону №2464-VI поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону (частина перша статті 2 цього Закону).
Згідно з абз. 4, 5, 6 ч. 4 ст. 25 Закону №2464-VI, платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.
Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (абзац 8 частини 4 статті 25 Закону №2464-VI).
Відповідно до абзацу 9 частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI у разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.
Пунктом 1.3 статті 1 ПК України визначено, що цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.
Зазначене свідчить про те, що положення ПК України не поширюються на відносини щодо порядку сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, як і відповідальність за порушення такого порядку.
З урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку, що при оскарженні рішення податкового органу, прийнятого в межах Закону №2464-VI, строк звернення до адміністративного суду визначений приписами пункту 56.18 статті 56, статті 102 ПК України не застосовується.
Положення абзацу 5 частини 4 статті 25 Закону №2464-VI передбачають наступні способи оскарження вимоги: адміністративний або судовий порядок. Втім, правове регулювання, наведене у абзаці 9 частини 4 статті 25 Закону №2464-VI, свідчить, що навіть у випадку обрання адміністративного способу оскарження, за наслідками якого згоди з органом доходу і зборів не досягнуто (відмова у розгляді або у задоволенні скарги), у особи зберігається право оскаржити вимогу про сплату внеску ще і в суді. Таке право має бути реалізоване протягом 10 днів з дня надходження відповідного рішення органу ДФС України платнику ЄСВ.
Зазначений висновок суду відповідає правовим висновкам викладеним Верховним Судом в постановах від 19 березня 2020 року (справа №140/1757/19), 31 січня 2019 року (справа №802/983/18-а), від 17 липня 2019 року (справа №0740/1050/18), від 8 серпня 2019 року (справа №480/106/19), від 12 лютого 2020 року (справа №480/1192/19).
Таким чином, платник податків має право оскаржити рішення податкового органу в адміністративному і/або судовому порядку. При цьому оскарження такого рішення в адміністративному порядку, не позбавляє його права на судове оскарження з дотриманням строків, визначених абзацом 9 частини 4 статті 25 Закону №2464-VI.
При цьому строк у десять календарних днів встановлений абзацом 9 частини четвертої статті 25 Закону №2464-VI обраховується із дати отримання особою такої вимоги.
Відповідно до ч.4 ст. 161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Позивач зазначає, що 10.01.2020р. із оскаржуваною вимогою ознайомився представник позивача - адвокат Фещенко М.Л., про що свідчить його заява про ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження №60164535.
Разом з тим, суд зазначає, що згідно з п. 59.1.ст. 59 Податкового кодексу України (далі - ПК України), у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до п.42.2 ст. 42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Однак, позивачем до суду не надано доказів отримання нею оскаржуваної вимоги у відповідності до положень ПК України. При цьому суд зазначає, що для встановлення обставин щодо подачі даної позовної заяви в межах строків встановлених Законом №2464-VI, суду необхідно встановити дату коли позивач отримала оскаржувану вимогу, а не дату коли представник позивача ознайомився із матеріалами виконавчого провадження, відкритого на підставі оскаржуваної вимоги.
З урахуванням зазначеного, суд звертає увагу позивача на необхідність приведення позовної заяви у відповідність до вимог ч.4 ст. 161 КАС України, шляхом надання до суду доказів отримання позивачем оскаржуваної вимоги.
Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Вказані недоліки позивач може усунути у десятиденний строк з дня вручення даної ухвали шляхом подання до суду двох примірників позовної заяви з доданими до неї матеріалами.
Керуючись статтями 160-162, частиною 1, 2 статті 169, статтею 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправною та скасування вимоги - залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк з моменту отримання копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом подання до Черкаського окружного адміністративного суду:
- примірника позовної заяви з доданими до неї матеріалами;
- доказів отримання позивачем вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-63247-17-У від 10.05.2019р.
У разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде повернута позивачеві.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя М.А. Білоноженко