01 липня 2020 року справа № 580/1591/20
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гараня С.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , далі - позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною відмову (у формі протоколу №232730005833 від 27.11.2019) Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області у зарахуванні до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до ст.13, ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та п.8 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", періодів роботи ОСОБА_1 на посаді водія автобуса міського пасажирського транспорту у ФОП " ОСОБА_2 ", з 23.12.2013 по 31.12.2019;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зарахувати до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до ст.13, ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", та п.8 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнобов'язкове державне пенсійне страхування" період роботи ОСОБА_1 , на посаді водія автобуса міського пасажирського транспорту у ПП " ОСОБА_2 " з 23.12.2013 по 31.12.2019;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області призначити пенсію за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 , відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", та п.8 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнобов'язкове державне пенсійне страхування", з 19.08.2019;
- стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір.
Ухвалою від 13.05.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику учасників справи.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 19.08.2019 він звернувся до відповідача із заявою щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», надавши при цьому всі необхідні документи. Проте, листом відповідача від 28.12.2019 №111471/03-02 йому було відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки не надано документів на підтвердження роботи на транспорті на міському пасажирському транспорті. Позивач вважає вказану відмову необґрунтованою та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
28.05.2020 представником відповідача подано письмовий відзив на позов, в якому представник просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що позивачем до заяви про призначення пенсії за віком на пільгових умовах було подано документи, зокрема і трудову книжку НОМЕР_1 . Останній запис містить інформацію, що позивач прийнятий на роботу на посаду водія автобусу на роботу до ФОП ОСОБА_2 на підставі договору №23001303969 від 23.12.2013. Назва посади змінена на водія автотранспортного засобу. Серед доданих до заяви про призначення пенсії позивачем документів була наявна довідка від 26.06.2019 №68, в якій зазначено, що позивач працює у ФОП ОСОБА_2 повний робочий день за посадою водія автотранспортних засобів (водій автобуса міського пасажирського транспорту) з 23.12.2013 згідно трудового договору №23001303969. За наслідками перевірки первинних кадрових та бухгалтерських документів, на підставі яких видано вище зазначену довідку відповідачем було складено акт про обгрунтованість (відповідність) довідок, поданих для призначення (перерахунку) пенсії №3008 від 21.11.2019. Для перевірки страхувальником були надані лише: трудовий договір та книги нарахування заробітної плати за 2013-2019 роки. Отже, наданими первинними документами не підтверджено той факт, що позивач з 23.12.2013 працював водієм міського пасажирського транспорту.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що після досягнення 55 років, 19.08.2019 звернувся до відповідача із заявою щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Листом від 28.12.2019 №111471/03-02 позивачу відмовлено в призначенні пенсії на за віком пільгових умовах за нормами ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу на посаді водія міського пасажирського транспорту 12 років 6 місяців.
Позивач вважає вказану відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах протиправною, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Право на отримання пенсії в України є конституційним правом громадянина України.
Передбачене Конституцією право громадян на соціальний захист конкретизоване у Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Законі України «Про пенсійне забезпечення», якими встановлено порядок та виплата пенсії.
Відповідно до п. «з» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи, водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв, після досягнення 55 років і при стажі роботи: для чоловіків - не менше 30 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців; для жінок - не менше 25 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.
Аналогічно згідно з п. 8 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається водіям міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятим у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу: для чоловіків - не менше 30 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців; для жінок - не менше 25 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На виконання зазначеного закону постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (Порядок №637).
Пунктами 1 та 2 Порядку №637 встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Пунктом 20 цього Порядку №637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Пунктом 11 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 №18-1 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.11.2006 за №1231/13105 (Порядок №18-1) передбачено, що для підтвердження стажу роботи заявник подає до управління Пенсійного фонду України в районі, місті, районі у місті, об'єднаних управлінь, за місцем проживання (реєстрації) такі документи: 1) заяву про підтвердження стажу роботи; 2) документи, які підтверджують факт припинення підприємства, установи, організації в результаті їх ліквідації (у тому числі архівні) - щодо підприємств, установ, організацій, ліквідованих до 01 липня 2004 року та/або щодо яких відсутні дані про проведення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр); 3) трудову книжку; 4) документи, видані архівними установами, зокрема: довідку про заробітну плату; копії документів про проведення атестації робочих місць; копії документів про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати (у разі відсутності - довідку про їх відсутність). У разі необхідності заявник може подавати інші документи, які можуть підтверджувати виконання робіт, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що чоловіки мають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.8 ч.2ст.114 Закону №1058 після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 30 років, у тому числі не менше 12 років 6 місяців на посаді водія міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятим у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв , при цьому, за відсутності у трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсії на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Cуд зазначає, що надання уточнюючої довідки підприємств, установ, організації або їх правонаступників потрібно виключно у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Отже, суд звертає увагу, що Порядок, як вбачається з його назви та змісту, поширюється саме на випадки відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Згідно записів, що містяться у трудовій книжці позивач 23.12.2013 був прийнятий на роботу на посаду водія автобусу на роботу у ФОП ОСОБА_2 , що також підтверджується трудовим договором від 23.12.2013 №№23001303969. Відповідно наказу № 47 від 23.12.2013 за ОСОБА_1 закріплено автобус марки «Богдан» номер НОМЕР_2 .
Відповідно довідки від 26.06.2019 № 68, що видана ФОП ОСОБА_2 , позивач з 23.12.2013 по час видачі довідки працює повний робочий день на посаді водія автотранспортного засобу (водій автобусу міського пасажирського транспорту) відповідно договору від 23.12.2013.
Також до позовної заяви додано договір № 80 від 27.04.2012 укладений між ФОП ОСОБА_2 та виконавчим комітетом Черкаської міської ради про перевезення пасажирів автомобільним транспортом. Відповідно до предмету договору виконавчий комітет Черкаської міської ради (замовник) надає ФОП ОСОБА_2 (перевізник) право на перевезення пасажирів на маршруті № 6 «Автовокзал - Обласна Лікарня» у м. Черкаси. Ліцензію видану на ім'я ФОП ОСОБА_2 , вид господарської діяльності: надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт визначених Законом України «Про автомобільний транспорт», дозволений вид робіт: внутрішні перевезення пасажирів автобусами, внутрішні перевезення вантажів вантажними автомобілями, причепами напівпричепами.
На підтвердження роботи на посаді водія автотранспортного засобу також надано довідка від 29.05.2020 № 10 про підтвердження того, що позивач з 23.12.2013 по 29.12.2013 працював у ФОП ОСОБА_2 на міському маршруті №6 м. Черкаси, що здійснює перевезення пасажирів та наказ від 23.12.2013 № 48 про закріплення за ОСОБА_1 автобуса пасажирського міського транспорту марки А092020 марки «Богдан» ДНЗ НОМЕР_2 для перевезення на пасажирів на маршруті № 6 в м. Черкасах.
Отже відомості у трудовій книжці та вказані вище документи підтверджують факт роботи позивача у період з 23.12.2013 по 29.12.2019 на посаді водія у ФОП ОСОБА_2 на міському маршруті №6 м. Черкаси, що здійснює перевезення пасажирів.
Так, відповідно до п. 2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Міністерством праці України, Міністерством юстиції України та Міністерством соціального захисту населення України наказом № 58 від 29.07.1993р., усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Суд звертає увагу, що вищезазначені записи у трудовій книжці позивача відповідають вимогам вищезазначеної Інструкції, виконані акуратно, чітко містять відомості щодо характеру роботи позивача у спірні періоди з посиланнями на відповідні накази, записи завірені підписом повноважної особи та печаткою, які оформлені належним чином. Даний факт відповідачем не заперечувався.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 №301 «Про трудові книжки працівників», відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, якій ця трудова книжка належить, а отже, й не може впливати на її особисті права.
За викладених обставин, суд дійшов висновку, що вказаними вище документами та записами в трудовій книжці позивача підтверджується факт того, що позивач працюючи у період з 23.12.2013 по 29.12.2013 на посаді водія, здійснював пасажирські міські перевезення, а відтак останній має право на зарахування вказаного трудового стажу до стажу роботи, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п. 8 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Разом з тим, суд бере до уваги, що позивачем під час подання заяви про призначення пільгової пенсії від 19.08.2019 позивачем було подано не повний пакет документів, що підтверджують пільговий стаж та надають право на надають право на призначення пенсії.
Дотримуючись вимог ч.2 ст.2 КАС України, суд дійшов висновку, що відповідач у спірних правовідносинах діяв та прийняв спірне рішення упереджено та без дотримання принципу пропорційності (необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення) з порушенням вимог закону і відповідні доводи позивача є обґрунтованими. Отже, спірне рішення підлягає скасуванню, як таке, що прийняте з порушенням підстав його ухвалення.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.5 КАС України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності суб'єкта владних повноважень є визнання її протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити за законом.
На підставі абз.2 ч.4 ст.245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Отже, зобов'язання відповідача саме задовольнити заяву позивача зарахувати до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до ст.13, ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", та п.8 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнобов'язкове державне пенсійне страхування" період роботи на посаді водія автобуса міського пасажирського транспорту у ПП " ОСОБА_2 " з 23.12.2013 по 31.12.2019 та зобов'язання відповідача призначити пенсію за віком на пільгових умовах, як просить позивач у позові, є втручанням у його дискреційні повноваження, що не відповідає завданню адміністративного суду. Тому така позовна вимога задоволенню не підлягає.
Належним способом захисту прав позивача є зобов'язання відповідача розглянути заяву позивача від 19.08.19 №10520 зі всіма доданими до неї документами в порядку, спосіб, строки і межі, визначені чинним законодавством та прийняти відповідне рішення з урахуванням вищевказаних мотивів рішення суду.
Разом з тим, суд звертає увагу, що необгрунтованими також є вимоги позивача про зарахування до пільгового стажу період роботи по 31.12.2019, оскільки із заявою про призначення пенсії позивач звернувся 19.08.2019, тому в цій частині суд приходить до висновку, що відповідачем в цій частині не порушені права позивача.
З огляду на вказане суд дійшов висновку задовольнити позов частково.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
В силу вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Згідно ч. 2 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить із того, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Тому наявні підстави стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в сумі 840 грн 80 пропорційно задоволеній частині позовних вимог - у розмірі 420 грн 40 коп.
Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області викладену у формі протоколу №232730005833 від 27.11.2019 у зарахуванні до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до ст.13, ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та п.8 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", періодів роботи ОСОБА_1 на посаді водія автобуса міського пасажирського транспорту у ФОП " ОСОБА_2 ".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, код ЄДРПОУ 21366538) розглянути повторно заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) від 19.08.2019 (вхідний №10520) щодо призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з усіма доданими документами та прийняти відповідне рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 420 (чотириста двадцять) грн 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, код ЄДРПОУ 21366538).
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня підписання рішення, з урахуванням вимог пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.М. Гарань