Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
"30" червня 2020 р. № 9873/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Сагайдака В.В.,
при секретарі судового засідання - Югова С.А.,
за участю:
представника заявника - Косінової Н.І.;
представника позивача - Меньшикової В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Державного підприємства "Завод ім. В. О. Малишева" про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню в адміністративній справі №9873/11/2070 за позовом Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України в особі Харківського міського центру зайнятості до Державного підприємства "Завод ім. В.О.Малишева" про стягнення заборгованості,
Заявник, Державне підприємство "Завод ім. В.О. Малишева", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з заявою, в якій просить суд:
- визнати виконавчий лист по адміністративній справі №2а-9873/11/2070 від 22.09.2011 р. таким, що не підлягає виконанню.
Заявник в судовому наполягав на задоволенні заяви. Представник позивача не заперечував проти задоволення заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Суд, дослідивши матеріали справи, зазначає наступне.
Судом встановлено, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.09.2011 адміністративний позов Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України в особі Харківського міського центру зайнятості до Державного підприємства "Завод ім. В.О.Малишева" про стягнення заборгованості - задоволено у повному обсязі.
Стягнуто в примусовому порядку з Державного підприємства "Завод ім. В.О.Малишева" прострочену заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття в сумі 40671,96 грн. (сорок тисяч шістсот сімдесят одна грн. 96 коп.) на користь Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України в особі Харківського міського центру зайнятості.
Постанова набрала законної сили 21.10.2011 р., та в апеляційному порядку не оскаржувалась.
На виконання постанови судом видано виконавчий лист.
Державним виконавцем Комінтернівського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №31457507 від 28.02.2012 про примусове виконання вищезазначеної постанови суду.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 374 КАС України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Наслідком визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відповідно до пункту 5 частини 1 ст. 39 Закону України від 02.06.2016 року «Про виконавче провадження» є закінчення виконавчого провадження.
Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи:
- матеріально-правові (зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання)
- процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.
В заяві заявник зазначив, що між Стягувачем та ДП «Завод імені В.О. Малишева» було підписано акт №123 від 30.01.2012р та акт звірки розрахунків від 09.11.2012р., що обліковувалась та не сплачена станом на 30.10.2012р. Узгоджена, зокрема, сума до списання стягувачем становить 2 403 653,21 грн., а відтак зазначена сума є списаною з дати підписання такого акту в силу приписів ч. 1 ст. 1 Закону України «Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну «Укроборонпром» та забезпечення їх стабільного розвитку». Рішенням №2 від 29.11.2012р. про списання заборгованості до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття зазначено, що відповідно до Закону України «Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну «Укроборонпром» та забезпечення їх стабільного розвитку», а також на підставі акту №123 від 30.01.2012р., акту звірки взаєморозрахунків від 09.11.2012р. непогашена заборгованість за ДП «Завод імені В.О. Малишева» підлягає списанню у сумі 2 403 653, 21 грн. Зазначені документи містяться в матеріалах справи.
Крім того, заявник зазначає про ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.12.2011р. по справі №5023/10655/11 порушено провадження у справі про банкрутство ДП «Завод імені В.О. Малишева». Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.01.2013р. по справі №5023/10655/11 вимоги Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості в сумі 2 403 653,21 грн. визнано такими, що не були заявлені у встановлений законодавством строк погашеними. При цьому заявник посилається на ч.1 ст.78 КАС України.
Разом з тим суд вважає необґрунтованими посилання заявника на ч. 4 ст.78 КАС України, згідно якої обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Оскільки в даному випадку заява стосується процесуальних питань, пов'язаних з виконанням судового рішення у адміністративній справі, а не питань, які пов'язані з розглядом адміністративної справи. Розгляд справи №9873/11/2070 закінчився, та за наслідками розгляду справи судом прийнято постанову Харківського окружного суду від 22.09.2011 р., яка набрала законної сили 21.10.2011. Разом з цим, ухвала господарського суду від 18.01.2013 по справі №5023/10655/11, на яку посилається заявник, прийнята після розгляду зазначеної адміністративній справи.
Положеннями ст. 129-1 Конституції України, ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та ст.14, 370 КАС України передбачено обов'язковість судових рішень. За змістом вказаних вимог передбачено, що всі судові рішення, які набрали законної сили обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Положеннями ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень, рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Тобто, виконання судового рішення, ухваленого будь-яким судом, має розглядатися як невід'ємна частина судового розгляду. Провадження в суді та виконавче провадження є відповідно першою і другою стадіями одного провадження (див. рішення Суду у складі Великої палати «Scordino v.Italy»). Таким чином, виконавче провадження не може бути відокремлене від судового, і ці обидва провадження потрібно розглядати як цілісний процес (рішення Суду у справі «Крутько проти України № 2» від 27.11.2008 року). За таких умов рішення суду, яке набрало законної сили є обов'язковим та повинно бути виконано з метою забезпечення ефективного та реального захисту прав та інтересів фізичних та юридичних осіб.
Суд зазначає, що прийнята Господарським судом Харківської області ухвала від 18.01.2013 по справі №5023/10655/11 стосується прав та обов'язків учасників провадження у справі про банкрутство, а не учасників виконавчого провадження, зокрема, у даній адміністративній справі. Визнання вказаною ухвалою Господарського суду погашеними вимоги Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості в сумі 2 403 653,21 грн., на підставі діючої на той час ст.14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не встановлює підстав для визнання виконавчого листа по адміністративній справі №9873/11/2070 таким, що не підлягає виконанню.
Щодо посилань заявника на рішення Харківського міського центру зайнятості №2 від 29.11.2012 року про списання заборгованості боржника до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, акту звірки від 09.11.2012 між боржником та Харківським міським центром зайнятості, суд зазначає, що відповідно зазначеного рішення Харківським міським центром зайнятості списано саме недоїмку зі сплати страхових внесків, а не суми допомоги по безробіттю. З зазначеного рішення неможливо встановити факт списання заборгованості саме з допомоги по безробіттю у сумі 40671,96 грн.
Крім того, в судовому засіданні представники заявника та позивача зазначили, що не звертались до державного виконавця з заявою про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з списанням заборгованості.
Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав задоволення заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Керуючись положеннями ст. 248, 294, 374 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-
Заяву Державного підприємства "Завод ім. В. О. Малишева" про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню в адміністративній справі №9873/11/2070 за позовом Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України в особі Харківського міського центру зайнятості до Державного підприємства "Завод ім. В.О.Малишева" про стягнення заборгованості, - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено чим Кодексом.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги у строк, визначений ч. 1 ст. 295 КАС України, а саме: протягом 15 днів з дати постановлення ухвали. Скарга може бути подана у порядку ч. 1 ст. 297 КАС України безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали складено 02 липня 2020 року.
Суддя Сагайдак В.В.