Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710
про залишення позовної заяви без руху
01 липня 2020 р. Справа № 520/5509/2020
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Східного територіального управління Національної Гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Східного територіального управління Національної Гвардії України, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Східного територіального управління Національної Гвардії України щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації за неотримане речове майно;
- зобов'язати Східне територіальне управління Національної Гвардії України виплатити ОСОБА_1 компенсацію за неотримане речове майно у розмірі 14 913,45 грн.
Ухвалою суду від 27 травня 2020 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Східного територіального управління Національної Гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії відповідно до статті 262 КАС України.
Після відкриття провадження у даній справі суд встановив, що позовну заяву представником позивача подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 КАС України, а тому адміністративний позов підлягає залишенню без руху.
Статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені строки звернення до адміністративного суду.
Відповідно до частин першої, другої статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно правових висновків Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладених у постановах від 04.07.2019 у справі №821/2/18, від 23.08.2019 у справі №2040/7697/18, від 22.04.2020 у справі №820/611/17, які стосуються аналогічних спірних правовідносин, достатнім строком для реалізації позивачем права звернення до суду за захистом порушеного права є загальний шестимісячний строк.
В позовній заяві позивач просить суд зобов'язати Східне територіальне управління Національної Гвардії України виплатити ОСОБА_1 компенсацію за неотримане речове майно у розмірі 14 913,45 грн.
Згідно витягу з наказу начальника Східного територіального управління Національної Гвардії України (по стройовій частині) від 31.05.2019 року № 123, ОСОБА_1 , 31.05.2019 року виключено зі списків особового складу та фінансового забезпечення підрозділів Східного територіального управління та інших видів забезпечення вч 3017 (м. Харків) (а.с. 10 - 11). Довідкою вч 3017 встановлено вартість речового майна, що належить до видачі ОСОБА_1 (а.с. 11).
В позовній заяві позивач зазначив, що при його звільненні з військової служби та виключенні зі списків особового складу відповідачем протиправно не проведено всіх необхідних розрахунків, зокрема, не виплачено компенсації за неотримане речове майно.
Отже, про порушення своїх прав щодо неотримання компенсації за неотримане речове майно позивач дізнався у травні 2019 року, тоді як до суду з даним позовом звернувся 24.04.2020 року, тобто поза межами шестимісячного строку звернення до суду, встановленого статтею 122 КАС України.
Відповідно до ч.6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Проте, разом з позовною заявою позивачем не надано до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним адміністративним позовом та не надано будь - яких доказів поважності причин його пропуску, що не відповідає положенням ч.6 ст. 161 КАС України.
В позовній заяві щодо строку звернення до суду з даним позовом, посилаючись на постанови Верховного суду України від 26.06.2016 року у справі №6-1395цс16, від 06.12.2017 року у справі №6-331цс17 та Верховного Суду від 23.01.2018 року у справі №61-992св17, від 04.05.2018 року №808/858/16, позивач зазначив, що в разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат, не обмежується будь - яким строком. Крім того, в листі Міністерства соціальної політики від 24.07.2013 року №774/13/84-13 про роз'яснення поширення КЗпП України на військовослужбовців, вказано, що Конвенція Міжнародної організації праці «Про захист заробітної плати» від 01.07.1949 №95, яка ратифікована Україною 31 січня 1961 року, визначає, термін "заробітна плата" охоплює будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені з грошах і встановлені угодою або національним законодавством.
Таким чином, грошове військовослужбовців по суті є заробітною платою, отже в даному випадку строки позовної давності не застосовуються.
Суд не погоджується з такими твердженнями позивача, з огляду на те, що Верховний Суд в постанові від 04.07.2019 у справі №821/2/18, предметом якої є виплата позивачу грошової компенсації вартості неотриманого ним речового майна, дійшов висновку, що грошова компенсація вартості речового майна не входить до складу грошового забезпечення та виплат, які б належали позивачу при звільненні та носить одноразовий характер.
Відповідно до ч.13 ст. 171 КАС України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Усуваючи недоліки позовної заяви позивачу необхідно привести позовну заяву у відповідність до вимог ст. ст. 160, 161 КАС України, а саме надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним адміністративним позовом разом з доказами поважності причин його пропуску або вказати інші підстави для поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Згідно п.14, 15 ст. 171 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Суд також зауважує, що згідно ч.3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Керуючись положеннями ст. ст. 123, 160, 161, 171, 241-243, 248, 256, пункту 3 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Східного територіального управління Національної Гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачу термін - не більше п'яти днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позовної заяви.
Повідомити позивача про необхідність виправити недоліки позовної заяви у визначений термін.
Роз'яснити позивачу, що у разі усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, суд продовжує розгляд справи. У разі, якщо позивачем у встановлений судом строк не усунуто недоліків позовної заяви, позовна заява залишається без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Строки подачі до суду документів обраховуються з урахуванням пункту 3 Прикінцевих положень КАС України.
Суддя О.В.Шевченко