Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
02 липня 2020 р. справа № 520/5704/2020
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Тітов О.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Семенівська мануфактура" до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), третя особа - ОСОБА_1 про визнання дій протиправними та скасування постанови, -
Приватне підприємство "Семенівська мануфактура" ( вул. Червона площа, буд. 20,м. Семенівка,Семенівський район, Чернігівська область,15400) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) (вул. Ярослава Мудрого, буд. 16,м. Харків,61002), третя особа - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) в якому просить суд:
- визнати неправомірними дії державного виконавця державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Лактіоновой О.В. щодо накладення арешту на майно - 100% частка у статутному фонді Приватного підприємства «Семенівська мануфактура» (15400, Чернігівська обл., Семенівський район, місто Семенівка, вул. Червона площа, будинок 20, код ЄДРПОУ 35821783);
- скасувати постанову державного виконавця державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Лактіоновой О.В. про арешт майна боржника щодо частки у статутному фонді Приватного підприємства «Семенівська мануфактура» від 09.04.2020р. реєстраційний номер виконавчого провадження 42256122, ЗВП №43279734.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що дії державного виконавця щодо винесення постанови про арешт майна боржника від 09.04.2020р. ЗВП №43279734 є неправомірними, оскільки в супереч вимогам Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець Лактіонова О.В. винесла постанову про арешт майна пізніше ніж наступного робочого дня після виявлення майна боржника.
Представник відповідача через канцелярію суду 12.05.2020 року надав відзив, в якому проти вимог заявленого позову заперечував. Зазначив, що діяв у спосіб та у межах наданих законодавством повноважень.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14.05.2020 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) - АДРЕСА_1 та роз'яснено третій особі, що вона має право подати письмові пояснення щодо позову або відзиву, протягом п'яти днів з дня закінчення дії карантину встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19».
Копія ухвали від 14.05.2020 була направлена на адресу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) - АДРЕСА_1 , проте, 30.06.2020 року на адресу суду повернувся конверт з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".
Відповідно до вимог ст.126 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Третя особа письмові пояснення щодо позову або відзиву до суду не надала.
Відповідно до ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до ч.4 ст. 287 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст.229 КАС України.
Суд, вивчивши доводи позову та відзив, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів.
Судом встановлено, що постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Лактіоновою О.В. про арешт майна боржника від 09.04.2020р. ЗВП №43279734 накладено арешт на майно, а саме: 100% частка у статутному капіталі Приватного підприємства "Семенівська мануфактура", ідентифікаційний код юридичної особи 35821783, місцезнаходження юридичної особи: 15400, Чернігівська обл., Семенівський район, місто Семенівка, вулиця Червона Площа, будинок 20, розмір якої складає 1000,00 грн., що належить боржнику - ОСОБА_1 (а.с.46-47).
Не погоджуючись з винесеною відповідачем постановою про арешт майна боржника, позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З матеріалів справи вбачається, що в провадженні Відділу примусового виконання рішень Управлені забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) перебуває виконавче провадження ЗВП № 43279734, в яке входять виконавчі провадження ВП № 42256122 з примусового виконання виконавчого листа № 2-1663/11 від 19.02.2014 Червонозаводського районного суду м. Харкова про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "СЕБ Банк" 895797,81 грн., ВП № 29947078 з примусового виконання виконавчого листа 2-1153/2011 від 08.11.2011 Дзержинського районного суду м. Харкова про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "ВТБ Банк" заборгованості на загальну суму 8658758,09 грн.
Відповідно до ст. 129 Конституції судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон №1404-VIII).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону №1404-VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (частина перша статті 5 Закону №1404-VIII).
Частиною першою статті 18 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Статтею 10 Закону №1404-VIII визначено, що заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Відповідно до статті 56 Закону №1404-VІІІ арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.
Тобто, Законом №1404-VІІІ передбачені підстави для винесення виконавцем постанови про арешт майна (коштів) боржника, а саме винесення її під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.
Частиною 8 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.
Матеріалами справи встановлено, що 08.04.2020, здійснюючи перевірку майнового стану боржника, державним виконавцем виявлено майно, а саме: встановлено, що ОСОБА_1 є засновником та власником частки у статутному капіталі ПП «Семенівська мануфактура», про що складено акт державного виконавця (а.с.38).
На наступний день після виявлення майна у боржника державним виконавцем винесено постанову про накладення арешту на майно боржника від 09.04.2020 ЗВП №43279734.
Таким чином твердження позивача, що державний виконавець виніс постанову про арешт майна пізніше ніж наступний робочий день після виявлення, спростовуються матеріалами справи.
Статтею 53-1 Закону України «Про виконавче провадження» закріплено, що особливості звернення стягнення на частку (частину частки) учасника товариства з обмеженою відповідальністю та учасника товариства з додатковою відповідальністю визначаються Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», виконавець повідомляє товариство про намір звернути стягнення на частку учасника товариства (боржника) та надсилає постанову про накладення арешту на частку. Товариство повинне протягом 30 днів з дня одержання такого повідомлення надати відомості, необхідні для розрахунку вартості частки боржника відповідно до частини четвертої цієї статті. З дня одержання повідомлення, передбаченого частиною другою цієї статті, товариство зобов'язане надавати виконавцю та боржнику доступ до документів фінансової звітності, інших документів, необхідних для визначення вартості частки боржника. Протягом 15 днів з дня закінчення строку, визначеного частиною другою цієї статті, виконавець здійснює розрахунок вартості частки боржника відповідно до частини восьмої статті 24 цього Закону станом на день, що передував накладенню арешту на частку.
На виконання ст. 22 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» 09.04.2020 державним виконавцем винесено повідомлення про намір звернути стягнення на частку учасника товариства (боржника) № 20771/ЗВМ43279794, яке було направлено на адресу позивача, що не заперечується останнім.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що дії державного виконавця державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), під час винесення оскаржувальної постанови є правомірними в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України "Про виконавче провадження".
Доводи позивача про те, що постанова підлягає скасуванню через те, що вона була надіслана з порушеннями строків, встановлених ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» суд не приймає до уваги, оскільки ч. 5 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої цим Законом.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Позивач не надав до суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтується його правова позиція, а суд встановив правомірність дій відповідача щодо винесення спірної постанови про арешт майна боржника.
Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат належить провести за правилами ст.139КАС України.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 9, 77, 229, 243, 246, 255, 257, 262, 287, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Приватного підприємства "Семенівська мануфактура" до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), третя особа - ОСОБА_1 про визнання дій протиправними та скасування постанови - залишити без задоволення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.
Суддя О.М.Тітов