Справа № 500/1220/20
24 червня 2020 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Подлісної І.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звертався до ГУПФУ в Тернопільській області з заявами про здійснення йому перерахунку та проведення доплати пенсії, з врахуванням Постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб". А відповідач своїми листами відмовив ОСОБА_1 у проведенні перерахунку, оскільки після проведеного перерахунку розмір пенсії позивача з 01.01.2018 року становить 13 756,40 грн., з урахуванням максимального розміру пенсії 13730,00грн. Що і стало причиною звернення до суду.
Ухвалою від 29.05.2020 судом прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Відповідачу надано п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду із відповідними письмовими доказами 22.06.2020. У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові, та в обґрунтування своїх заперечень зазначає наступне.
Головне управління не погоджується щодо наведених ним обставин та правових підстав викладених у позові про визнання протиправними дій щодо перерахунку відповідно до постанови КМУ від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» розміру пенсії з 01 січня 2018 року, виходячи з розрахунку 70,63 процентів (як зазначено в позові) відповідних сум грошового забезпечення та зобов'язання здійснити перерахунок призначеної пенсії в основному розмірі 80% сум грошового забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, постанови Кабінету Міністрів України «про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704, починаючи з 01 січня 2018 року до часу припинення відповідного права або зміни законодавства, з урахуванням раніше виплачених сум. Також, вважає необґрунтованими та безпідставними вимоги позивача щодо зобов'язання виплатити заборгованість, з виплати пенсії за 2018 рік у розмірі 7131,12 грн., за 2019 рік у розмірі 10696,80 грн., та за 5 місяців 2020 року у розмірі 5942,65 грн.
14 серпня 2019 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 804 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» (набрала чинності 04 вересня 2019 року), відповідно до пункту 1 якої виплата пенсій, призначених згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із зазначеним Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським) та перерахованих з 1 січня 2018 року з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, заклади вищої освіти), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», здійснюється у 2019 році в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01 березня 2018 року.
Враховуючи, що постанова Кабінету Міністрів України №804 від 14 серпня 2019 року набрала чинності 04 вересня 2019 року, вимога позивача виплати пенсії в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії з 04 вересня 2019 року по 31 грудня 2019 року є безпідставною.
З огляду на викладене, представник відповідача просив в задоволенні позову відмовити.
Відповідно до п.5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до ч.9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Згідно статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Беручи до уваги зміст наведених норм та відсутність клопотань сторін про розгляд справи в судовому засіданні за їх участю, суд вважає за можливе розглянути дану справу за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження в межах строку, визначеного статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України.
Перевіривши матеріали справи, розглянувши доводи, викладені в позові та відзиві на позов, та надавши їм належну правову оцінку, проаналізувавши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належним чином та підлягають задоволенню в повному обсязі, - з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області, як одержувач пенсії по лінії Міноборони відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262- XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Як видно з матеріалів справи, а саме із розрахунку пенсії за пенсійною справою №ХЕ6081 вбачається, що з 10 грудня 1984 року ОСОБА_1 призначена пенсія за вислугу років.
Так, в 2019 року, позивач неодноразово звертався до ГУПФУ в Тернопільській області з заявами про здійснення йому перерахунку та проведення доплати пенсії, з врахуванням Постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб".
ГУПФУ в Тернопільській області листами від 11 жовтня 2019 року № 762/П-11, від 22 листопада 2019р. №868/П-12, №1046/П-16 від 26.12.2019р. відмовило ОСОБА_1 у проведенні перерахунку, оскільки після проведеного перерахунку розмір пенсії Позивача з 01.01.2018 року становить 13 756,40 грн., з урахуванням максимального розміру пенсії 13730,00 грн. (відповідно до частини 7 ст. 43 Закону, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, що з 01.01.2018р. складає 1370,00*10 = 13730,00 грн.
Позивач вважає, що дії ГУ ПФУ в Тернопільській області, щодо відмови у перерахунку та проведенні йому доплати пенсії є незаконними і такими, що порушують його гарантовані конституційні соціальні права на пенсійне забезпечення.
Визначаючись щодо спірних правовідносин, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.
Розміри пенсій за вислугу років визначаються ст. 13 Закону № 2262-XII та відповідно до пункту "а" ч. І цієї статті призначаються в таких розмірах:
- "особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12):
- за вислугу 20 років - 50 процентів;
- за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43)".
Отже, розмір пенсії за вислугу років складається із розміру двох складових: розміру процентної складової грошового забезпечення та розміру грошового забезпечення безпосередньо.
Грошове забезпечення для обчислення пенсій визначається ст.43 Закону, відповідно до ч. З якої "Пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України."
Таким чином, розмір процентної складової грошового забезпечення в розмірі пенсії за вислугу років встановлюється виключно Законом, а розмір грошового забезпечення унормовується Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова № 704) було підвищено грошове забезпечення військовослужбовців.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова № 103) постановлено:
Пунктом 1 постанови № 103 передбачено, що перерахунку підлягають пенсії, призначені відповідно до Закону №2262 до 01.03.2018 р. (крім пенсій, призначених згідно з цим Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), із урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа обіймала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 р. відповідно до постанови № 704.
Перерахунок пенсій здійснюється на підставі довідок про складові оновленого грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, виданих відповідними міністерствами та відомствами.
Органи Пенсійного фонду проводять перерахунок пенсій після надходження від уповноважених органів міністерств та відомств довідок про оновлене грошове забезпечення.
У разі коли внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого постановою № 103, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно із Законом № 2262, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Виплату перерахованих відповідно до п. 1 постанови № 103 підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом)) проводитимуть із 01.01.2018 р. у таких розмірах:
• з 01.01.2018 р. - 50%;
• з 01.01.2019 р. по 31.12.2019 р. - 75 %;
• з 01.01.2020 р. - 100 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 р.
Як вбачається із тексту Постанови № 103, її прийнято відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Частиною 4 ст. 63 Закону врегульовано перерахунок призначених пенсій саме, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій осіб, які мають право на пенсію за цим Законом: "Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України."
З аналізу цієї норми Закону видно, що Кабінет Міністрів України у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, уповноважений передбачати умови, порядок перерахунку пенсій та розміри перерахованих пенсій, розміри яких залежать виключно від встановлених КМУ розмірів грошового забезпечення для перерахунку.
При цьому, Кабінет Міністрів України, змінюючи при перерахунку пенсії розмір грошового забезпечення, не уповноважений визначати (змінювати) розмір процентної складової грошового забезпечення, встановлений Законом в момент призначення пенсії.
Як вбачається із Протоколу за пенсійною справою № ХЕ6081 від 04.07.18, та 24.01.2020р. ОСОБА_1 з 01 січня 2018 року перераховано пенсію відповідно до Постанови № 103.
Однак, Відповідач фактично не виконував належним чином вимоги Закону №2262-ХІІ та Постанови № 103 і частково недоплачував кошти.
Згідно довідки Тернопільського обласного військового комісаріату про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, у порядку визначеному рішенням Кабінету міністрів України, на час виходу на пенсію ОСОБА_1 займав посаду заступника командира по технічній частині бригади, відповідно посадовий оклад становить 7050, 00 грн., оклад за військове звання 1410,00 грн., процентна надбавка за вислугу років 4230,00 грн. Всього 12690,00 грн.
З врахуванням Постанови № 103 пенсія ОСОБА_1 в 2018 році мала становити 9868,93грн., а фактично виплата проводилась в сумі 9274,67грн. недоплата в місяць становить - 594,26 грн., а всього за 2018р. = 7131,12грн.
Розрахунок за 2018р.: 4792,93грн. пенсія станом на 01.01.2018р.; 12690,00грн. - розмір грошового забезпечення для врахування при перерахунку пенсії. 10152,00грн. - 80% грошового забезпечення; 5076,00грн. - 50 % виплата в 2018р. (10 152,00- 50% = 5076,00грн.).
Згідно довідки розрахунку пенсії Відповідач фактично доплата встановлена в сумі 4481,74грн. 9868,93 грн. = 5076,00грн. + 4792,93грн. пенсія, яку мав виплачувати Відповідач; 594,26грн. = 5076,00грн.-4481,74грн. недоплата пенсії в місяць.
Загальна сума невиплачених коштів в 2018 року Позивачу становить 7131,12грн. (594,26 грн. *12 міс.).
З врахуванням Постанови № 103 пенсія ОСОБА_1 в 2019 році мала становити - 12406,93 грн., а фактично виплата проводилась в сумі 11547,03грн. недоплата в місяць становить - 891,40 грн., а всього за 2019р. = 10696,80грн.
Розрахунок за 2019р.: 4792,93грн. - пенсія станом на 01.01.2018р. 12690,00грн. - розмір грошового забезпечення для врахування при перерахунку пенсії. 10152,00грн. - 80% грошового забезпечення. 7614,00грн. - 75 % виплата в 2019р. (10 152,00*75% = 7614,00 грн.).
Згідно довідки розрахунку пенсії Відповідач фактично виплачував кошти в сумі 6722,60 грн.
12406,93 грн. = 7614,00грн. + 4792,93грн. - пенсія, яку мав виплачувати Відповідач; 891,40грн. = 7614,00грн. - 6722,60грн. недоплата пенсії в місяць.
Загальна сума невиплачених коштів в 2019 року Позивачу становить 10696,80грн. (891,40 грн. *12 міс.).
З врахуванням Постанови № 103 та Постанови КМУ №1088 від 24.12.2019р. пенсія ОСОБА_1 в 2020 році мала становити 14944,93 грн., а фактично виплата проводилась в сумі 13886,60грн. недоплата в місяць становить 1188,53 грн., а всього за 5 місяців 2020р. = 5942,65грн.
Розрахунок за 5 місяців 2020р.: 4792,93грн. - пенсія станом на 01.01.2018р. 12690,00грн. - розмір грошового забезпечення для врахування при перерахунку пенсії. 10152,00грн. - 80% грошового забезпечення. 10152,00грн. - 100 % виплата в 2020р. (10 152,00*100% = 10152,00грн.).
Згідно довідки розрахунку пенсії Відповідач фактично виплачував кошти в сумі 8963,47грн. 14944,93грн. = 10 152,00грн. + 4792,93грн. - пенсія, яку мав виплачувати Відповідач; 1188,93грн. = 10 152,00грн.- 8963,47грн. недоплата пенсії в місяць.
Загальна сума невиплачених коштів за 5 місяців 2020 року Позивачу становить 5942,65грн. (1188,93 грн. *5 міс.)
Тобто, Відповідач ГУПФУ в Тернопільській області фактично виплачує тільки 70,63 % грошового забезпечення, хоча в розрахунках зазначає 80%.
А тому, суд вважає такі дії ГУПФУ в Тернопільській області протиправними та такими, що суперечать нормам чинного законодавства та грубо порушують право ОСОБА_1 на пенсійне забезпечення в належному відсотковому розмірі.
Також суд зазначає, що з 01 травня 2014 року набрали чинності зміни, внесені Законом України від 27 березня 2014 року № 1166 «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» до ст. 13 Закону, відповідно до яких максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення.
Однак, внесені зміни до статті 13 Закону щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70 % грошового забезпечення стосуються виключно порядку призначення пенсії військовослужбовцям у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.
Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.
Так, 16 жовтня 2019 року Велика Палата Верховного Суду ухвалила рішення у зразковій справі № 240/5401/18 (провадження № 11-198заі19), предметом спору в якій є зменшення відсоткового розміру основної пенсії, призначеної за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в якому дійшла до висновку, що порядок перерахунку призначених пенсій військовослужбовців урегульований нормами ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яка змін не зазнавала, а також нормами постанов Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 та від 21 лютого 2018 року № 103, тому застосування ст. 13 цього Закону, яка регулює призначення пенсій, є протиправним, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.
Одночасно, Велика Палата ВС також зауважила, що це рішення зразкове для справ, у яких предметом спору є зменшення відсоткового розміру основної пенсії, призначеної за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», при здійсненні перерахунку пенсії у зв'язку із прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» відповідно до ст. 63 вказаного Закону на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».
За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.
Згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
У рішенні від 05 квітня 2001 року Конституційний Суд України зазначив, що Конституція України закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58). Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акту не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
Таким чином, оскільки перерахунок пенсії пов'язаний з переглядом розміру вже призначеної пенсії ОСОБА_1 та здійснюється у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення, при визначенні розміру процентної складової грошового забезпечення в розмірі пенсії не може поширюватися законодавство, яке прийняте після призначення вказаної пенсії, крім випадків покращення становища.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави.
До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення, зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей.
Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
Оскільки, пенсію позивачу призначено 10 грудня 1984 року, тобто до набрання чинності Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», у розмірі 80 % від суми грошового забезпечення, тому суд приходить до висновку, що дії Відповідача щодо зменшення розміру пенсії, не відповідають вимогам законодавства та порушують право ОСОБА_1 на отримання належного йому розміру пенсії.
Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, підстави для відшкодування судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо перерахунку відповідно до постанови КМУ від 21 лютого 2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" розміру пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2018 року, виходячи з розрахунку 70,63 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії в основному розмірі 80% сум грошового забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року №2262-ХІІ, постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704 починаючи з 01 січня 2018 року до часу припинення відповідного права або зміни законодавства, з урахуванням раніше виплачених сум.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області виплатити ОСОБА_1 заборгованість з виплати пенсії за 2018 рік у розмірі 7131 (сім тисяч сто тридцять одна) гривні 12 копійок.; за 2019 рік у розмірі 10696 (десять тисяч шістсот дев'яносто шість) гривень 80 копійок.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області виплатити ОСОБА_1 заборгованість з виплати пенсії за 5 місяців 2020 року у розмірі 5942 (п'ять тисяч дев'ятсот сорок дві) гривні 65 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 26 червня 2020 року.
Позивач:
- ОСОБА_1 ЄДРПОУ / ІПН НОМЕР_1 бульвар Д. Галицького, 28/75,м. Тернопіль,46011
Відповідач:
-Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області ЄДРПОУ / ІПН 14035769 Майдан Волі, 3,м. Тернопіль,46001
Головуючий суддя Подлісна І.М.