02 липня 2020 рокум. ПолтаваСправа № 440/3079/20
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного провадження справу №440/3079/20 за позовом ОСОБА_1 до Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Північно-східного управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання дій неправомірними, визнання протиправною та скасування постанови,
16 червня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Північно-східного управління Міністерства юстиції (м. Суми) (надалі - відповідач, Автозаводський ВДВС), в якому просить:
- визнати неправомірними дії державного виконавця Автозаводського ВДВС Акіменко Еліни Володимирівни щодо винесення постанови від 17.04.2020 про відкриття виконавчого провадження по стягненню виконавчого збору у розмірі 111 739,10 грн ВП №61861927;
- визнати протиправною та скасувати постанову від 17.04.2020 державного виконавця Автозаводського ВДВС Акіменко Еліни Володимирівни про відкриття виконавчого провадження по стягненню виконавчого збору у розмірі 111 739,10 грн ВП №61861927.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує на протиправні дії державного виконавця, який відкрив виконавче провадження №61861927 з примусового виконання постанови Автозаводського ВДВС від 17.04.2020 про відкриття виконавчого провадження по стягненню виконавчого збору у розмірі 111739,10 грн без з'ясування факту реального виконання рішення суду у справі за виконавчим листом №2-1499, виданим Автозаводським районним судом м. Кременчука 07.02.2011, в межах виконавчого провадження №27242469. При цьому посилалася на правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.03.2020 у справі №2540/3203/18, відповідно до якої при стягненні виконавчого збору відповідно до частини третьої статті 40 Закону України "Про виконавче провадження" без реального стягнення суми боргу з боржника у разі повернення виконавчого документа стягувачу за його заявою створюються умови для стягнення з боржника подвійної суми виконавчого збору або ж стягнення його без реального виконання рішення суду.
Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 22.06.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження та призначено справу до розгляду без виклику учасників (у письмовому провадженні).
01.07.2020 засобами електронного зв'язку до суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач висловив свої заперечення проти задоволення позову. При цьому зазначив, що факт початку процедури примусового виконання - відкриття виконавчого провадження, встановлення строку для добровільного виконання рішення тощо є достатньою підставою для подальшого стягнення з боржника виконавчого збору. Пояснює, що строк пред'явлення постанови про стягнення виконавчого збору від 19.08.2012 ВП №27242469 не пропущено, оскільки означена постанова виведена в окреме провадження, в рамках якого 17.04.2020 відкрито нове виконавче провадження. Наголошує, що 01.07.2020 державним виконавцем була винесена постанова про внесення виправлення помилки у процесуальному документі, якою внесено виправлення до постанови про відкриття виконавчого провадження від 17.04.2020, у зв'язку з чим слід вважати вірною резолютивну частину рішення, згідно з якою до стягнення з ОСОБА_1 підлягає виконавчий збір у розмірі 107 625,96 грн замість помилково вказаної раніше суми 111 739,10 грн (а.с. 45-49).
Розгляд даної справи здійснюється судом з урахуванням особливостей провадження, визначених ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
З наявних матеріалів суд встановив, що на виконанні Автозаводського ВДВС перебувало виконавче провадження №27242469 з примусового виконання виконавчого листа №2-1499, виданого 07.02.2011 Автозаводським районним судом міста Кременчука щодо стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ПАТ Банк "Фінанси та Кредит" у солідарному порядку боргу в розмірі 1117391,00 грн, з них борг по кредиту - у розмірі 31 241,47 грн, борг по відсоткам - 125 022,47 грн, пеня -234 906,49 грн, борг по кредиту який підлягає достроковому стягненню - 726 220,72 грн, та з кожного у повернення сплаченого судового збору у розмірі 566,66 грн і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 40,00 грн.
22.06.2011 державним виконавцем Автозаводського ВДВС щодо боржника ОСОБА_4 . ОСОБА_5 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-1499 (а.с. 58, зі звороту).
Постановою державного виконавця Автозаводського ВДВС від 22.06.2011 накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення 1 117 391,00 грн (а.с. 58).
17.08.2012 державним виконавцем Автозаводського ВДВС винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 111 739,10 грн (а.с. 57).
Крім того, постановами державного виконавця Автозаводського ВДВС від 17.08.2012 та 25.09.2012 відповідно стягнуто з боржника витрати на проведення виконавчих дій в сумі 25,00 грн та звернуто стягнення на дохід боржника у вигляді утримання з усіх видів заробітку розмірі 20% до повного погашення заборгованості (а.с. 56, 57).
У зв'язку із заміною стягувача з ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" на ТОВ "Інтайм Фінанс" відповідно до ухвали Автозаводського районного суду міста Кременчука по справі №2-1499/2010 від 06.02.2020, старшим державним виконавцем Автозаводського ВДВС було здійснено замінену сторони виконавчого провадження - стягувача відповідно до постанови від 14.04.2020 (а.с. 56).
За заявою нового стягувача, ТОВ "ФК Інтайм Фінанс" (а.с. 22-23), що надійшла на адресу Автозаводського ВДВС, постановою державного виконавця від 14.04.2020 повернуто виконавчий лист №2-1499, виданий 07.02.2011 Автозаводським районним судом міста Кременчука (а.с. 55).
У зв'язку з поверненням виконавчого документа стягувачу, постановою старшого державного виконавця Автозаводського ВДВС Акіменко Е.В. від 17.04.2020 відкрито виконавче провадження №61861927 з виконання постанови про стягнення виконавчого збору від 17.08.2012 ВП №27242469 на суму 111 739,10 грн (а.с. 15-16).
Цього ж дня старшим державним виконавцем прийнято постанову, якою накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника (а.с. 17-18), а також постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження - 69,00 грн (а.с. 19-20).
Лише 01.06.2020 після ознайомлення з матеріалами виконавчих проваджень представником позивача Костюк Ж.Б. стало відомо про факт відкриття 17.04.2020 виконавчого провадження №61861927 з виконання постанови про стягнення виконавчого збору в розмірі 111 739,10 грн.
Вважаючи дії старшого державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження на підставі постанови про стягнення виконавчого збору протиправними, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернулася з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
На момент виникнення та реалізації спірних відносин умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, було визначено Законом України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 №606-ХIV (надалі - Закон №606-XIV в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до ст. 25 Закону №606-XIV державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
Європейський суд з прав людини неодноразово вказував на те, що виконання рішення, ухваленого тим чи іншим судом, необхідно розглядати як невід'ємну складову судового розгляду, як цього вимагає положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, у якому йдеться про необхідність забезпечення справедливого судового розгляду.
Згідно з ч. 1 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" №606-XIV у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом.
05.10.2016 набрав чинності Закон України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження" (надалі - Закон №1404-VIII), відповідно до п. 7 Розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень якого, виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно Закону від 02.06.2016 №1404-VIII.
Спірна постанова про відкриття виконавчого провадження від 17.04.2020 з виконання постанови про стягнення з боржника виконавчого збору винесена на підставі норм Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII.
Відповідно до ст. 13 Закону №1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Отже, прийняття державним виконавцем певного процесуального акту, який має індивідуальний та самостійний характер, підпадає під поняття "виконавча дія".
Однак, законодавцем не визначено, що саме виконавчі провадження, здійснення яких розпочато до набрання чинності новим Законом України "Про виконавче провадження" виконуються до їх завершення у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом, а, натомість, визначено такий порядок виключно для здійснення окремих самостійних процесуальних дій (виконавчих дій), які розпочаті та не завершені на момент набрання Законом юридичної сили.
Прийняття відповідачем оскаржуваної постанови є окремою виконавчою дією, яка вчинена після 05.10.2016, тобто після набрання чинності новим Законом №1404-VIII.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 37 Закону №1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.
За правилами частини п'ятої вказаної статті повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.
Частиною першою статті 27 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
Частина друга статті 27 Закону №1404-VIII в редакції чинній до 28.08.2018 передбачала, що виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.
Разом з тим, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання" від 03.07.2018 № 2475-VIІІ, що набрав законної сили 28.08.2018, у частині другій слова "фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом" замінено словами "підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів".
Таким чином, з 28.08.2018 виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
З аналізу вказаних норм Закону №1404-VІІІ в редакції Закону №2475-VIII слідує, що стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження незалежно від здійснених дій, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв'язку із ймовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання.
Частиною третьою статті 40 Закону №1404-VIII передбачено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.
Вказані положення частини третьої статті 40 Закону №1404-VIII кореспондуються з нормою абзацу четвертого пункту 8 розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 30.09.2016 за №1302/29432.
Отже, стягнення виконавчого збору відбувається безпосередньо в процесі примусового виконання рішення із винесенням відповідної постанови. Підставою для винесення постанови про стягнення виконавчого збору (не пізніше наступного робочого дня) з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) є те, що виконавчий збір не стягнуто.
У позові позивач посилалася на позицію Великої Палати Верховного Суду у справі від 11.03.2020 у справі №2540/3203/18, відповідно до якої при стягненні виконавчого збору відповідно до частини третьої статті 40 Закону України "Про виконавче провадження" без реального стягнення суми боргу з боржника у разі повернення виконавчого документа стягувачу за його заявою створюються умови для стягнення з боржника подвійної суми виконавчого збору або ж стягнення його без реального виконання рішення суду.
Разом з тим, суд не приймає до уваги вказане посилання позивача до уваги, оскільки таке стосується правовідносин, що виникли до набрання чинності Закону №2475-VIII, яким внесено зміни до ч. 2 ст. 27 Закону №1404-VIII.
В межах даної справи після набрання вказаним Законом чинності, як вже зазначалося вище, виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню за виконавчим документом.
Іншим мотивом заявленого позову є обставини, відповідно до яких у період з 2012 по 2020 р.р. на користь стягувача з позивача фактично утримано станом на 01.05.2020 - 41 131,40 грн, з ОСОБА_6 станом на 01.05.2020 - 59 556,55 грн, тобто всього утримано 100 687,95 грн, на підтвердження чого вона надала листи ГУ ПФУ у Полтавській області про суми відрахованих сум з пенсій ОСОБА_1 та ОСОБА_6 за період з 01.11.2012 по 30.04.2020 (а.с. 24-31).
У зв'язку з цим відповідачем, вже після відкриття провадження у даній адміністративній справі, були вчинені дії щодо врахування стягнутої з пенсії ОСОБА_1 суми у розмірі 41 131,40 грн, 10% (4113,14 грн) від якої перераховано на погашення виконавчого збору, а 37 018,00 грн - стягувачу.
Внаслідок цього залишок несплаченої суми виконавчого збору склав 107 625,96 грн, чого не врахував державний виконавець виносячи спірну постанову від 17.04.2020 про відкриття виконавчого провадження по стягненню виконавчого збору у розмірі 111 739,10 грн ВП №61861927.
У зв'язку з цим 01.07.2020 старшим державним виконавцем Акіменко Е.В. була прийнята постанова про виправлення помилки у процесуальному документі, якою внесено виправлення до постанови про відкриття виконавчого провадження від 17.04.2020, внаслідок чого резолютивна частина рішення тепер містить вимогу про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 107 625,96 грн (а.с. 52).
Тож факт порушення прав боржника у виконавчому провадженні №61861927 знайшов своє підтвердження, проте внаслідок активних дій відповідача помилку, на яку звернула увагу позивач, було виправлено, внаслідок чого порушення прав боржника у виконавчому провадженні усунуто.
При цьому суд не приймає до уваги посилання ОСОБА_1 стосовно боргу ОСОБА_6 , оскільки останній не уповноважував ОСОБА_1 на представництво його інтересів у даній справі, своїм правом на подачу позову не скористався, судовий збір сплачений лише за одного учасника справи.
Тож перевірка виконавчого провадження №61861927 в частині правильності обчислення виконавчого збору відносно інших учасників виконавчого судом не здійснюється.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
З огляду на встановлений судом факт виправлення відповідачем оскаржуваного порушення, тоді як у суду відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання спірних рішень та дій відповідача протиправними, провадження у даній справі належить закрити з огляду на вичерпання предмету спору внаслідок усунення відповідачем власних помилок.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Керуючись статтями 238, 241-244 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Провадження у справі №440/3079/20 за позовом ОСОБА_1 до Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Північно-східного управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання дій неправомірними, визнання протиправною та скасування постанови - закрити.
Роз'яснити позивачеві, що повторне звернення до суду з цією самою позовною заявою не допускається.
Копію ухвали направити особам, які беруть участь у справі.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання до Другого апеляційного адміністративного суду, з урахуванням положень пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення та п. 15.5 Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.
Суддя Є.Б. Супрун