25 червня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/2504/20
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Шевякова І.С.,
за участю:
секретаря судового засідання - Козак А.К.
представника позивача - Данілова Н.Н.
представника відповідача - Нефьодова І.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області , Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправним та скасування припису.
Позовні вимоги:
визнання протиправним та скасування припису № 36 головного інспектора будівельного нагляду Інспекційного відділу № 2 Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Полтавській області про усунення порушення вимог у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 18 березня 2020 року.
Під час розгляду справи суд
15 травня 2020 року Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (надалі також - позивач, Полтавське ОКВПТГ "Полтаватеплоенерго") звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області (надалі також - відповідач-1, Департамент ДАБІ у Полтавській області) , Державна архітектурно-будівельна інспекція України (надалі також - ДАБІ України) про визнання протиправним та скасування припису.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18 травня 2020 року суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження в адміністративній справі, вирішивши її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи /а.с. 135/.
Ухвалою від 18 травня 2020 року суд відмовив позивачу в задоволенні заяви про забезпечення цього адміністративного позову /а.с. 136-137/.
Аргументи учасників справи
В обґрунтування своїх вимог позивач вказував на безпідставність та протиправність припису № 36 головного інспектора будівельного нагляду Інспекційного відділу № 2 Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Полтавській області про усунення порушення вимог у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 18 березня 2020 року.
Оскаржуваним приписом позивача зобов'язано надати проектну документацію, за якою був збудований об'єкт - котельня по вул. Гожулівській, 17, у м. Полтаві, та документи, що підтверджують введення такого об'єкта в експлуатацію.
Необхідність надання відповідної документації обґрунтована тим, що такі документи не були надані Полтавським ОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" під час позапланової перевірки.
В той же час, позивачем наголошено на тому, що відповідно до вимог чинного законодавства для виконання робіт - демонтаж будівлі та влаштування покрівлі котельні по вул. Гожулівська, 17 в. Полтаві - не потрібні документи, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких, об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію. Підприємство не будувало відповідну котельню, не вводило даний об'єкт в експлуатацію, а отримало її на баланс у господарське відання від власника майна в особі Управління майном Полтавської обласної ради у 1972 році.
Зазначено про те, що складений припис не є правомірним, оскільки не містить вказівки про усунення будь-яких порушень, а зазначає лише про необхідність надання документів.
Від представника відповідача-1 28 травня 2020 року до суду надійшов відзив на адміністративний позов /а.с. 141-143/, за змістом якого Департамент ДАБІ у Полтавській області проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на правомірність оскаржуваного припису, оскільки за результатами перевірки позивача було встановлено ненадання останнім документів, необхідних для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Так, позивачем, за твердженням відповідача-1, не надано на перевірку проектну документацію, за якою був збудований об'єкт, а також документи, що підтверджують введення об'єкта в експлуатацію, передбачені ст. 28 Закону України "Про архітектурну діяльність", чим порушено п. 14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553. Вказано, що будівельні роботи по демонтажу котельні проводились у 2019 році.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.
Обставини справи, встановлені судом
Наказом ДАБІ України № 526 від 26.02.2020 "Про проведення позапланової перевірки" /а.с. 146/ на підставі письмового звернення відділу боротьби з корупцією та організованою злочинністю Управління СБУ в Полтавській області від 16.01.2020 за № 14/370п, наказано провести позапланову перевірку на об'єкті: "Демонтаж будівлі та влаштування покрівлі котельні по вул. Гожулівська, 17, м. Полтава".
На підставі наказу ДАБІ України № 526 від 26.02.2020, абз. 5 п. 7 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю" № 553 від 23 травня 2011 року, заступником директора Департаменту видано головному інспектору будівельного нагляду інспекційного відділу №2 Департаменту ДАБІ у Полтавській області направлення для проведення позапланового заходу № 78 від 04.03.2020 зі строком дії з 04.03.2020 по 18.03.2020 для здійснення позапланової перевірки на об'єкті "Демонтаж будівлі та влаштування покрівлі котельні по вул. Гожулівська, 17, м. Полтава" щодо дотримання суб'єктом містобудування Полтавським ОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" та ТОВ "Енергосфера" вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил /а.с.147/.
Відповідне направлення отримано уповноваженою особою позивача, про що свідчить наявний на звороті направлення підпис про отримання.
У термін з 04.03.2020 по 18.03.2020 головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу №2 Департаменту ДАБІ у Полтавській області проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, за результатами якого складено акт від 18.03.2020 /а.с. 11-17/.
Позаплановою перевіркою встановлено та в акті від 18.03.2020 зафіксовано порушення пункту 7 частини 3 статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та пункту 14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю: виявлено, що Полтавським ОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" не надано наступні документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, а саме: проектну документацію, за якою був збудований об'єкт - котельня по вул. Гожулівська, 17 в м. Полтаві, документи, що підтверджують введення об'єкта в експлуатацію, передбачені ст. 28 Закону України "Про архітектурну діяльність".
На цей акт позивачем складені зауваження, що направлені 19.03.2020 за № 29-17/506 на адресу Департаменту ДАБІ в Полтавській області /а.с. 18-19/.
У подальшому Департаментом ДАБІ в Полтавській області 18.03.2020 складено припис № 36 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил /а.с. 20/, яким зобов'язано позивача надати проектну документацію, за якою був збудований об'єкт та документи, що підтверджують введення об'єкта в експлуатацію. Термін виконання визначений до 01.04.2020.
Не погоджуючись із приписом № 36 від 18.03.2020, Полтавське ОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" звернулося до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступного висновку.
Норми права, які підлягають застосуванню
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 10 Закону України "Про архітектурну діяльність" № 687-XIV від 20 травня 1999 року встановлено, що для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі.
Згідно зі статтею 28 цього Закону, власники та користувачі об'єктів архітектури зобов'язані:
утримувати в належному стані будинки і споруди, а так само закріплені за ними земельні ділянки, забезпечувати поточний огляд, періодичне обстеження і паспортизацію об'єкта, додержуватися під час експлуатації об'єкта архітектури вимог, визначених у його паспорті, а також вимог законодавства; отримувати в установленому законодавством порядку документ дозвільного характеру, що дає право на виконання робіт, пов'язаних із реконструкцією, реставрацією чи капітальним ремонтом об'єкта архітектури; у разі необхідності внесення змін до об'ємно-просторових, планувальних та інших рішень об'єкта архітектури розробляти відповідну проектну документацію, затверджувати її та проводити будівельні роботи в установленому законодавством порядку; зберігати комплект проектної документації, за якою збудовано об'єкт архітектури, та паспорт об'єкта, та передавати цю документацію новому власнику.
Відповідно до частин першої та третьої статті 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.
До органів державного архітектурно-будівельного контролю належать: 1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; 2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад. Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Згідно з Положенням про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 294 від 9 липня 2014 року, Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Держархбудінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо через апарат та свої територіальні органи.
Таким чином, територіальний орган Держархбудінспекції уповноважений на здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Відповідно до пунктів 1, 3-4 Положення про Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області, затвердженого наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції України №931 від 12 червня 2017 року, Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області є територіальним органом, утвореним як структурний підрозділ апарату Державної архітектурно-будівельної інспекції України, який з метою здійснення в медах повноважень, визначених законом, державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду уповноважений проводити перевірки.
Частиною першою статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є: 1) подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; 2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; 3) виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; 4) перевірка виконання суб'єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; 5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом; 6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Згідно з пунктом 7 частини 3 статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23 травня 2011 року /далі - Порядок № 553/.
Пунктом 7 Порядку № 553 визначено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю; вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Пунктом 14 Порядку № 553 встановлено, що суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали, зокрема через електронний кабінет, з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" № 877-V від 05 квітня 2007 року /далі - Закон № 877-V/, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Згідно з частиною третьою статті 6 Закону № 877-V суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Відповідно до приписів частин першої-четвертої статті 7 Закону № 877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.
У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).
Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.
Відповідно до п. 16 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (надалі також - Порядок № 553), за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
Згідно з п. 17 Порядку № 553, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.
Пунктом 19 Порядку № 553 передбачено, що припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.
Відповідно до пп. 3 п. 11 Порядку № 553, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право: у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо:
усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;
зупинення підготовчих та будівельних робіт.
Висновки щодо правозастосування
Надаючи оцінку оскаржуваному припису на предмет його відповідності вимогам частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить з наступного.
Вказаним приписом позивача було зобов'язано надати проектну документацію, за якою був збудований об'єкт - котельня по вул. Гожулівська, 17 в м. Полтаві, документи, що підтверджують введення об'єкта в експлуатацію, передбачені ст. 28 Закону України "Про архітектурну діяльність".
Суд зазначає, що припис містить вимогу надати інформацію та документи, а не усунути певні порушення норм чинного законодавства, що не відповідає по своїй суті поняттю "припис" у визначенні, наведеному в Законі України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
Тобто, такі вимоги не можуть вважатися приписами, бо не містять вимог щодо усунення конкретних порушень.
Відповідач посилається на порушення позивачем пункту 7 частини 3 статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", як на підставу надання інформації.
Однак, частина 3 статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" містить перелік прав посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки та не встановлює жодних вимог, які має виконувати суб'єкт господарювання або обов'язків такого суб'єкта.
Право на одержання безоплатно в установленому порядку документації, яке передбачено пунктом 7 частини 3 статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", відповідач реалізує саме під час контрольного заходу.
Однак у даному випадку інспекція замінила реалізацію свого права на отримання інформації під час перевірки на вимогу у приписі, що суперечить самому поняттю припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства.
Крім цього, суд погоджується з позивачем щодо того, що вимога надати проектну документацію, за якою був збудований об'єкт та документи, що підтверджують введення об'єкта в експлуатацію, сформульована у приписі неналежним чином та виходячи з об"єктивних причин не може бути адресована позивачу.
Відповідач і не спростовував того, що котельня по вул. Гожулівська, 17 в. Полтаві не була збудована позивачем, підприємство не вводило даний об'єкт в експлуатацію, а отримало її на баланс у господарське відання від власника майна в особі Управління майном Полтавської обласної ради у 1972 році. У відзиві та у поясненнях відповідач пояснив, що малася на увазі проектна документація щодо демонтажу будівлі та влаштування покрівлі котельні по вул. Гожулівська, 17 в. Полтаві, яка проводилася ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" у 2019 році без дозвільних документів.
Не спростовуючи цього твердження, суд вказує, що у вимозі надати документи, що сформульована у приписі, відсутня вказівка на роботи, що проводилися у 2019 році, а вимога надати проектну документацію, за якою був збудований об'єкт та документи, що підтверджують введення об'єкта в експлуатацію, не може бути звернута до ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго", оскільки воно не будувало цей об"єкт.
Таким чином, суд вважає, що припис від 18.03.2020 № 36 не відповідає вимогам чинного законодавства, встановленим для такого виду рішення, а тому підлягає визнанню протиправними та скасуванню.
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи те, що відповідачем не надано суду доказів, які б спростовували доводи позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, а позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Розподіл судових витрат
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи вказану норму та зважаючи на задоволення позову в повному обсязі, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ДАБІ України на користь позивача витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 102 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (вул.Комарова 2а м.Полтава ЄДРПОУ 03338030) до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України (бульв.Лесі Українки 26 м.Київ ЄДРПОУ 37471912) задовольнити.
Припис №36 від 18 березня 2020 року Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Полтавській області визнати протиправним та скасувати.
Стягнути на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" за рахунок бюджетних асигонувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України витрати зі сплати судового збору у сумі 2 102,00 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, з урахуванням положень пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне рішення складено 30 червня 2020 року.
Головуючий суддя І.С. Шевяков