02 липня 2020 рокум. ПолтаваСправа №440/3404/20
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Супрун Є.Б., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції Центрального округу про стягнення середнього заробітку за час затримки у поновленні на роботі,
30 червня 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Державної екологічної інспекціі Центрального округу, в якому просить стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки у поновленні його на роботі з 30.11.2019 по дату прийняття судового рішення, мотивуючи це винною поведінкою відповідача, який не виконує рішення суду про його поновлення на роботі.
Позовну заяву належить залишити без руху з наступних підстав.
Відповідно до підпунктів 3, 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
За приписами частини другої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
У ході вивчення матеріалів позову суддя встановив, що за змістом позовних вимог, позивач просить суд стягнути середній заробіток за час затримки у поновленні його на роботі.
При цьому позивач вважає, що він звільнений від сплати судового збору за подання даного позову з огляду на положення пункту 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір"
У зв'язку з цим суд звертає увагу позивача позицію Верховного Суду сформульовану у постанові від 30.01.2019 у справі №910/4518/16 (реєстраційний номер в ЄДРСР 79684987), відповідно до якої середній заробіток за час затримки власником або уповноваженим ним органом виконання судового рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою (винагородою, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу), а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці».
Тобто середній заробіток за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі працівника не входить до структури заробітної плати, а є спеціальним видом відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника.
З огляду на це, пільга щодо сплати судового збору, яка передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", не поширюється на вимогу позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки власником або уповноваженим ним органом виконання судового рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
За змістом положень пункту 3 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначається зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.
Частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з частиною другою статті 132 цього Кодексу розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI.
Частиною першою статті 4 вказаного Закону визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з частиною другою цієї статті за подання до адміністративного суду позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, сплачується судовий збір за ставкою у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" з 01 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2 102,00 грн.
Позивачем заявлено вимогу майнового характеру, яка підлягає оплаті судовим збором. Однак, не надано обґрунтованого розрахунку суми, що стягується.
Отже, судовий збір за подання цього позову становить 1 відсоток ціни заявленої позовної вимоги , але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
До позовної заяви позивачем не додано документа про сплату судового збору або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Таким чином, позовна заява не відповідає вимогам частини п'ятої статті 160 та частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України).
Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції Центрального округу про стягнення середнього заробітку за час затримки у поновленні на роботі залишити без руху.
Встановити позивачу строк на усунення недоліків 7 днів, який обчислювати з дня завершення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України та роз'яснити, що неусунення недоліків у встановлений судом строк є підставою для повернення позовної заяви.
Недоліки необхідно усунути шляхом надання до суду уточненої позовної заяви разом з її копіями відповідно до кількості учасників справи із зазначенням зазначення ціни позову та обґрунтованим розрахунком суми, що заявлена позивачем до стягнення станом на дату звернення з таким позовом, а також оригіналу квитанції про сплату судового збору в розмірі 1 відсоток ціни позовної вимоги про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (за реквізитами: отримувач: УК у м. Полтаві/м. Полтава/22030101, код ЄДРПОУ: 38019510, Банк: Казначейство України (ЕАП), Рахунок: UA518999980313141206084016002, Призначення платежу: Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Полтавський окружний адміністративний суд).
Копію ухвали направити позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя Є.Б. Супрун