Справа № 815/2507/18
02 липня 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Самойлюк Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій відповідача щодо нарахування та виплати позивачу пенсії за віком в невстановленому законом розмірі та спосіб на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.09.2018р. у справі № 815/2507/18, -
У провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходилась справа № 815/2507/18 ОСОБА_2 ОСОБА_3 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі, в якій позивач просив:
визнати протиправною бездіяльність Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м Одесі щодо непоновлення виплати пенсії за віком позивачу та зобов'язати відповідача провести перерахунок і відновити виплату позивачу довічно пенсії за віком, шляхом призначення пенсії заново, відповідно до норм Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, з урахуванням змін в пенсійному законодавстві, як непрацюючому пенсіонеру та дитині війни, в розмірі не менше прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, із застосуванням всіх підвищень, індексацій, надбавок і доплат, передбачених пенсійним законодавством України, на момент поновлення виплати пенсії, на підставі документів, що знаходяться в його пенсійній справі та додатково поданих документів про стаж та заробітну плату, з проведенням перерахунку, індексації пенсії, виплатою компенсації втрати частини доходів, на визначений позивачем банківський рахунок, починаючи з 07.10.2009 р.;
відповідно до п.1 ч.2 ст.371 КАС України допустити негайне виконання рішення суду в повному обсязі заявлених позовних вимог шляхом стягнення всієї суми боргу, починаючи з 07.10.2009 р. по день фактичної виплати;
відповідно до ч.1 ст.372 КАС України покласти обов'язок щодо забезпечення виконання рішення на начальника Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі;
відповідно до ч.6 ст. 245, ст. 382 КАС України зобов'язати начальника Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м Одесі в 14-ти денний строк надати до суду звіт про виконання судового рішення, зверненого до негайного виконання.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11.09.2018р. позов задоволено частково:
визнано протиправною бездіяльність Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі щодо непоновлення ОСОБА_1 виплати пенсії за віком з 02.04.2018 р.;
зобов'язано Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі поновити ОСОБА_1 виплату пенсії за віком шляхом призначення пенсії заново відповідно до норм Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, як непрацюючому пенсіонеру та дитині війни, на підставі Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, на визначений позивачем банківський рахунок, починаючи з 02.04.2018 р.;
позов в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі та зобов'язання вчинити дії за період з 07.10.2009 р. по 02.04.2018 р. залишено без розгляду;
в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2018р. у справі № 815/2507/18 рішення Одеського окружного адміністративного суду 11.09.2018р. залишено без змін.
17.12.2018р. Одеським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №815/2507/18 щодо зобов'язання Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі поновити ОСОБА_1 виплату пенсії за віком шляхом призначення пенсії заново відповідно до норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», як непрацюючому пенсіонеру та дитині війни, на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на визначений позивачем банківський рахунок, починаючи з 02.04.2018 р.
Строк пред'явлення виконавчого документа до виконання - до 30.11.2021 р.
З метеріалів справи вбачається, що перерахунок пенсії ОСОБА_1 органом Пенсійного фонду України здійснено 11.02.2019р. (протокол перерахунку пенсії, т.2, а.с. 20-21).
23.06.2020р. (вх. №24172/20) до суду від позивача надійшла заява про визнання протиправними дій відповідача щодо нарахування та виплати їй пенсії за віком в невстановленому законом розмірі та спосіб, на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.09.2018р. у справі № 815/2507/18.
В обґрунтування заяви зазначено, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.09.2018 р. по справі № 815/2507/18 набрало законної сили, проте відповідачем його не виконано, оскільки з протоколу про призначення/перерахунок пенсії від 11.02.2019р. вбачається, що на виконання рішення суду, в порушення приписів Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058-IV, пенсія за віком позивачу призначена і нарахована в заниженому розмірі, шляхом застосування невірного (заниженого) показника заробітної плати та коефіцієнта страхового стажу та інших порушень норм і методики, передбачених Законом.
Ухвалою суду від 24.06.2020р. визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду ОСОБА_1 із заявою в порядку ст. 383 КАС України; призначено заяву до судового розгляду на 02.07.2020 р.
Згідно ст.14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Частиною 2 ст. 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Положеннями ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.
Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював думку в контексті тлумачення статті 6 Конвенції, що без ефективної системи виконання судових рішень існування судової системи позбавлене будь-якого сенсу. Як неодноразово підкреслював Суд, органи державної влади є одним із компонентів держави й інтереси цих органів повинні збігатися з необхідністю належного здійснення правосуддя, кінцевим етапом якого є виконання судового рішення. Так, у рішенні по справі Горнсбі проти Греції (Hornsby v. Greece) від 19.03.1997, заява №18357/91, Суд зазначив, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні гарантії, які надаються сторонам цивільного судового процесу у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним, і не передбачав би при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні Сторони зобов'язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію. Отже, виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як невід'ємна частина судового процесу для цілей статті 6.
З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах Алпатов та інші проти України, Робота та інші проти України, Варава та інші проти України, ПМП Фея та інші проти України), якими було встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з положеннями статті 129-1 Конституції України.
Отже, обов'язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.
Відповідно до ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Розділом IV КАС України врегульовано процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах.
Згідно з ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
За приписами ч.6 ст. 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Таким чином необхідною передумовою щодо задоволення судом заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, є встановлення обставин протиправності таких рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Як зазначалось вище, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11.09.2018р. визнано протиправною бездіяльність Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі щодо непоновлення ОСОБА_1 виплати пенсії за віком з 02.04.2018 р.; зобов'язано Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі поновити ОСОБА_1 виплату пенсії за віком шляхом призначення пенсії заново відповідно до норм Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, як непрацюючому пенсіонеру та дитині війни, на підставі Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, на визначений позивачем банківський рахунок, починаючи з 02.04.2018 р.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.09.2018р. у справі № 815/2507/18 органом Пенсійного фонду України 11.02.2019р. проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 02.04.2018 р. відповідно до норм Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, на підставі Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, врахувавши в тому числі доплату за понаднормовий стаж, підвищення дітям війни (протокол перерахунку пенсії, т.2, а.с. 20-21).
Таким чином, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.09.2018р. у справі № 815/2507/18 виконано відповідачем у встановлений у рішенні суду спосіб.
Питання застосування того чи іншого показника заробітної плати та коефіцієнта страхового стажу при обчисленні розміру пенсії не були предметом судового розгляду у справі № 815/2507/18.
Предметом позову виступав не розмір призначеної пенсії, а сам обов'язок її поновлення щляхом призначення як такої, саме тому судом було прийнято рішення про зобов'язання Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі поновити ОСОБА_1 виплату пенсії за віком шляхом призначення пенсії заново відповідно до норм Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, як непрацюючому пенсіонеру та дитині війни, на підставі Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, на визначений позивачем банківський рахунок, починаючи з 02.04.2018 р.
В контексті ст.383 КАС України суд вважає, що під час виконання рішення відповідач не вчинив протиправних дій, пов'язаних саме з процедурою прийняття рішення на виконання судового рішення. Так, рішення суду є виконаним, на підтвердження чого надано копію протоколу призначення пенсіїї від 11.02.2019 р. При цьому, позивач ставить під сумнів розмір призначеної йому пенсії, що може бути предметом окремого юридичного спору.
Відтак, з урахуванням наведеного, суд дійшов висновку щодо відсутності передбачених законодавством підстав для задоволення заяви позивача про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними в порядку ст. 383 КАС України, в зв'язку з чим суд відмовляє у задоволенні останньої.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 151, 243, 248, 254, 373, 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій відповідача щодо нарахування та виплати позивачу пенсії за віком в невстановленому законом розмірі та спосіб на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.09.2018р. у справі № 815/2507/18, - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст.ст. 293-295 КАС України, з урахуванням особливостей, встановлених п. 15.5 Розділу VII Перехідних Положень КАС України.
Ухвала набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.256 КАС України.
Суддя Г.П. Самойлюк