Справа № 420/280/20
02 липня 2020 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Свида Л.І. розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Першого Суворовського відділу Державної виконавчої служби Південного міжрегіонального Управління юстиції м. Одеси про визнання протиправними та скасування постанов, -
До суду звернулася ОСОБА_1 з позовною заявою до Першого Суворовського відділу Державної виконавчої служби Південного міжрегіонального Управління юстиції м. Одеси про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця Першого Суворовського відділу Державної виконавчої служби міста Одеси ГТУЮ в Одеській області від 30.07.2018 року (ВП №51271649) про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 77874,63 грн., постанови державного виконавця Першого Суворовського відділу Державної виконавчої служби міста Одеси ГТУЮ в Одеській області від 30.07.2018 року (ВП №50675827) про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 8699,10 грн.
За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін та наданий відповідачу строк для подання до суду відзиву на цю заяву.
Представник позивачки в судове засідання не з'явився, надіслав заяву про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження. Позов обґрунтований позивачкою тим, що оскаржувані постанови є протиправними, оскільки з боржника виконавчий збір стягується тільки за фактично стягнуту суми заборгованості. Крім того, у виконавчих провадженнях відсутні відомості щодо сповіщення боржника про відкриття виконавчого провадження, а тому позивачка не знала про вказані постанови, а відповідач не мав право проводити виконавчі дії.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав.
Згідно з ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи вищевикладені приписи КАС України суд прийшов до висновку про можливість продовження розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
05.03.2007 року між ВАТ КБ «Райффайзен Банк Аваль» (іпотекодержатель) та ОСОБА_1 (іпотекодавець) укладено договір іпотеки, який забезпечує вимогу іпотекодержателя, що випливає з Кредитного договору №014/0074/82/71140 від 05.03.2007 року, за умовами якого іпотекодавець зобов'язаний до 05.03.2017 року повернути іпотекодержателю кредит у розмірі 85986 доларів США, який наданий для використання на споживчі цілі. Предметом іпотеки є нерухоме майно: квартира під номером АДРЕСА_1 (аркуші справи 50-55).
11.07.2007 року між ВАТ КБ «Райффайзен Банк Аваль» (іпотекодержатель) та ОСОБА_1 (іпотекодавець) укладено іпотечний договір, який забезпечує виконання іпотекодавцем зобов'язань перед іпотекодержателем, що виникло на підставі Кредитного договору №014/0034/74/78034 від 11.07.2007 року, за умовами якого іпотекодавець зобов'язується перед іпотекодержателем повернути наданий йому на придбання житлового будинку та земельної ділянки строком на 120 місяців до 11.07.2017 року включно кредит у вигляді не відновлюваної кредитної лінії з лімітом 91350 доларів США, сплатити відсотки за користування кредитом у розмірі 13% річних, сплатити комісії у випадках та розмірі, передбачених основним договором, відшкодувати витрати, пов'язані із пред'явленням вимоги за Основним договором і зверненням стягнення на предмет іпотеки за цим договором, відшкодувати іпотеко держателю збитки, завдані порушенням за Основним договором та/або зобов'язань за цим договором іпотеки, відшкодувати витрати на страхування предмета іпотеки за цим договором у випадку, передбаченому цим Договором, відшкодувати витрати на утримання і збереження предмета іпотеки у випадку, передбаченому цим договором. (аркуші справи 56-60).
Судовим наказом Суворовського районного суду м. Одеси (Справа №2-Н-1100) від 30 березня 2009 року наказано стягнути солідарно з ОСОБА_1 та з ОСОБА_2 на користь ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» суму боргу в розмірі 86542,99 грн.; стягнути солідарно з ОСОБА_1 та з ОСОБА_2 на користь ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» судовий збір в розмірі 433 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 15 грн. (аркуш справи 44).
Суворовським районним судом м. Одеси 14 грудня 2009 року видано виконавчий лист у справі №2-3810/09, в резулятивній частині якого зазначено: стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 солідарно на користь ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитом в розмірі 776796,33 грн., в рівних частках судовий збір у розмірі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 250 грн., всього стягнути 778746,33 грн. (аркуш справи 43)
24 листопада 2017 року державним виконавцем Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області Загризла В.П. при примусовому виконанні виконавчого листа №2-3243/10, виданого Суворовським районним судом м. Одеси 04.06.2015 року складено акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки та розпорядження №50675719 від 24.11.2017 року (аркуші справи 65, 66).
30.07.2018 року головним державним виконавцем Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області Тріфоновим О.Ю. винесено постанову ВП №51271649 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 77874,63 грн. (аркуш справи 46).
Крім того, 30.07.2018 року головним державним виконавцем Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області Тріфоновим О.Ю. винесено постанову ВП №50675827 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 8699,10 грн. (аркуш справи 47).
У зв'язку із надходженням на адресу Відділу державної виконавчої служби міста Одеса заяви стягувача про повернення виконавчого документа стягувачу, 30.07.2018 року головним державним виконавцем Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області Тріфоновим О.Ю. винесено постанову ВП №50675827 про повернення виконавчого документу стягувачу (аркуш справи 48).
Крім того, у зв'язку із надходженням на адресу Відділу державної виконавчої служби міста Одеса заяви стягувача про повернення виконавчого документа стягувачу, 30.07.2018 року головним державним виконавцем Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області Тріфоновим О.Ю. винесено постанову ВП №51271649 про повернення виконавчого документу стягувачу (аркуш справи 49).
Також, 02.08.2018 року головним державним виконавцем Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області Тріфоновим О.Ю. винесено постанову ВП №56910476 про арешт майна боржника, яким накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику ОСОБА_1 (аркуш справи 45).
Позивачка не погодилася із вказаними постановами про стягнення виконавчого збору та звернулася до суду з цим позовом.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень ст. 1, ч. 1, 2, 3, 5 ст. 25, ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» 21 квітня 1999 року № 606-XIV (чинного на момент винесення постанов про відкриття виконавчого провадження №51271649 від 31 травня 2016 року, ВП №50675827 від 04.04.2016 року) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець
одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові
У разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення, за яким боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавчий збір стягується в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі виконання рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки та виконання боржником рішення після закінчення строку для самостійного його виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом.
Розмір фактично стягнутого з боржника виконавчого збору державний виконавець зазначає у виконавчому документі.
Відповідно до ст. ч. 1 ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» 21 квітня 1999 року № 606-XIV (чинного на момент винесення постанов про відкриття виконавчого провадження №51271649 від 31 травня 2016 року, ВП №50675827 від 04.04.2016 року), копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Відповідачем не надано до суду доказів направлення позивачу копій постанов про відкриття виконавчого провадження №51271649 від 31 травня 2016 року, ВП №50675827 від 04.04.2016 року рекомендованим листом з повідомленням про вручення у відповідності до ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» 21 квітня 1999 року № 606-XIV, що також позбавило позивача права самостійного виконання рішення суду, з матеріалів справи вбачається що позивач по цій справі взагалі не знав про наявність будь-якого виконавчого провадження щодо нього.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних постанов), виконавчий документ повертається стягувачу, якщо, стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.
За нормами ч. 2 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних постанов), виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.
При цьому, положення ч. 3 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII зобов'язують державного виконавця в разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстави, передбаченої, зокрема, п. 1 ч. 1 ст. 37 цього закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа винести постанову про стягнення виконавчого збору, яка виконується в порядку, встановленому цим законом.
Вказані положення ч. 3 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII кореспондуються з нормою абз. 4 п. 8 розділу III «Інструкції з організації примусового виконання рішень», затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5.
Натомість ч. 2 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII передбачає, що виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.
При цьому, пункт 20 розділу ІІІ Інструкції встановлює, що в постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VІІІ, результати виконання, розмір авансового внеску, який підлягає поверненню стягувачу, а також наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа, передбачені частиною першою статті 40 вказаного Закону.
При закінченні виконавчого провадження, поверненні виконавчого документа стягувачу виконавець залишає в матеріалах виконавчого провадження копію виконавчого документа, а на виконавчому документі ставить відповідну відмітку, в якій зазначаються підстава закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа з посиланням на відповідну норму закону, залишок нестягненої суми, якщо за виконавчим документом проводилося стягнення, сума стягнутого виконавчого збору або сума стягнутої основної винагороди приватного виконавця. Відмітка на виконавчому документі засвідчується підписом виконавця та скріплюється печаткою.
Виходячи зі змісту наведеної вище норми Інструкції в постанові про повернення виконавчого документа стягувачу виконавець вказує результати виконання (суму, яку фактично стягнуто), а на виконавчому документі робить відповідну відмітку щодо залишку нестягнутої суми та суми стягнутого виконавчого збору. Знову ж таки слід вказати, що законодавець, передбачивши зазначені дії виконавця, встановив, що виконавчий збір стягується лише з фактично стягнутої на користь стягувача суми за виконавчим листом.
Крім цього, пунктом 19 розділу ІІІ Інструкції визначено, що повернення виконавчого документа стягувачу здійснюється за наявності підстав та в порядку, визначеному в статті 37 Закону №1404-VIII. У постанові про повернення виконавчого документа стягувачу обов'язково роз'яснюється порядок повторного пред'явлення виконавчого документа до виконання.
У постановах №51271649 від 30 липня 2018 року, ВП №50675827 від 30 липня 2018 року про стягнення виконавчого збору відмітки щодо стягнутої суми виконавчого збору відсутні.
Таким чином, стягнення виконавчого збору без реального стягнення суми боргу з боржника в разі повернення виконавчого документа стягувачу за його заявою створюються умови для стягнення з боржника подвійної суми виконавчого збору або ж стягнення його без реального виконання рішення суду.
Аналогічно висловив свою позицію Верховний Суд у постанові від 16 квітня 2020 року у справі №640/8425/19, від 11 березня 2020 року у справі №2540/3203/18.
При цьому, у відповідності до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що у державного виконавця Першого Суворовського відділу Державної виконавчої служби міста Одеси ГТУЮ в Одеській області були відсутні правові підстави для винесення постанов про стягнення виконавчого збору у розмірі 77874,63 грн. від 30.07.2018 року ВП №51271649 та про стягнення виконавчого збору у розмірі 8699,10 грн. від 30.07.2018 року ВП №50675827, а тому оскаржувані постанови є протиправними та підлягають скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані, відповідають вимогам законодавства, у зв'язку із чим підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Першого Суворовського відділу Державної виконавчої служби Південного міжрегіонального Управління юстиції м. Одеси (вул. 1-а Сортувальна, 36-Г, м. Одеса, 65102, код ЄДРПОУ 41405290) про визнання протиправними та скасування постанови державного виконавця Першого Суворовського відділу Державної виконавчої служби міста Одеси ГТУЮ в Одеській області від 30.07.2018 року (ВП №51271649) про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 77874,63 грн., постанови державного виконавця Першого Суворовського відділу Державної виконавчої служби міста Одеси ГТУЮ в Одеській області від 30.07.2018 року (ВП №50675827) про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 8699,10 грн. - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Першого Суворовського відділу Державної виконавчої служби міста Одеси ГТУЮ в Одеській області від 30.07.2018 року (ВП №51271649) про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 77874,63 грн.
Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Першого Суворовського відділу Державної виконавчої служби міста Одеси ГТУЮ в Одеській області від 30.07.2018 року (ВП №50675827) про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 8699,10 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Л.І. Свида
.