Справа № 420/5608/20
Про залишення позовної заяви без руху
02 липня 2020 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Харченко Ю.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради про визнання протиправними дій, та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд визнати протиправними дії Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради щодо скасування реєстрації ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ; зобов'язати Департамент надання адміністративних послуг Одеської міської ради поновити реєстрацію ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України “Про судовий збір” судовий збір, у тому числі, справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно з ч.ч.1,2 ст.4 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі ст.7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” від 14 листопада 2019року №294-IX (зі змінами та доповненнями), з 1 січня 2020року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено у розмірі 2102грн.
Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, а також те, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності, є однією вимогою, суд дійшов висновку, що за звернення до суду з даним адміністративним позовом позивач - ОСОБА_1 повинна сплатити судовий збір за ставкою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 840,80грн.
Водночас, додане ОСОБА_1 до матеріалів адміністративного позову клопотання (від 18.06.2020р. б/н) щодо відстрочення сплати судового збору, на думку суду, є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, з урахуванням наступного.
Відповідно до ч.1 ст.133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до положень ст.8 Закону України “Про судовий збір”, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що умовою зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат є незадовільний майновий (матеріальний) стан сторони, незалежно від того, чи є сторона фізичною особою чи юридичною.
Таким чином, з урахуванням наведеного, судом встановлено, що вказані норми законодавства встановлюють можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення вищеозначених статей спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугують гарантуванню принципу рівності (стаття 10 КАС України) усіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану, у зв'язку з чим застосування інституту відстрочення від сплати судового збору можливе у разі тяжкого фінансового становища сторони.
Між тим, суд вважає за доцільне зауважити, що з урахуванням дії принципу змагальності, питання щодо відстрочення від сплати судового збору вправі поставити перед судом позивач шляхом подання відповідного обґрунтованого клопотання, у якому повинно бути наведено обставини, котрі свідчать про наявність скрутного матеріального становища, та подати суду відповідні докази. Такими доказами можуть бути, зокрема, документи про рівень доходу позивача, документи про стягнення заборгованості з позивача в межах виконавчого провадження, тощо.
Водночас, як з'ясовано судом, позивачем - ОСОБА_1 до матеріалів позовної заяви не додано жодного доказу на підтвердження тяжкого фінансового становища, а відтак клопотання про відстрочення від сплати судового збору, на думку суду, не є обґрунтованим, а тому задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає за необхідне залишити без руху адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради про визнання протиправними дій, та зобов'язання вчинити певні дії, встановивши позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання даного судового рішення, шляхом подання до Одеського окружного адміністративного суду доказів на підтвердження сплати судового збору, або доказів на підтвердження наявності підстав для відстрочення сплати судового збору.
При цьому, суд вважає за доцільне зазначити, що у разі своєчасного виконання ухвали суду, та направлення необхідних документів засобами поштового зв'язку, позивачу - ОСОБА_1 , з метою попередження повернення судом позовної заяви позивачеві з підстав невиконання вимог Ухвали суду про залишення адміністративного позову без руху, необхідно завчасно повідомити суд відповідними засобами зв'язку (телефон, факс, електрона пошта, тощо) про надіслання матеріалів, оскільки згідно з п.1 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28 листопада 2013року №958, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014року за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку): місцевої - Д+2; у межах області та між обласними центрами України - Д+3, пріоритетної - Д+1, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 2, 3 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.
Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 171, 248, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 (від ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про відстрочення сплати судового збору, відмовити.
2. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради про визнання протиправними дій, та зобов'язання вчинити певні дії, залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути, визначені даним судовим рішенням недоліки, та роз'яснити, що у разі не усунення у визначений судом термін недоліків, позов буде повернуто позивачеві відповідно до приписів п.1 ч.4 ст.169 КАС України.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя Харченко Ю.В.