Іменем України
02 липня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/1842/20
Головуючий суддя Луганського окружного адміністративного суду Пляшкова К.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Марківського об'єднаного управління пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
До Луганського окружного адміністративного суду 07 травня 2020 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (далі - відповідач, Марківське ОУПФУ Луганської області) з такими вимогами:
1) визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу позивача, що дає право на призначення пенсії за віком, періоду роботи в районі Крайньої Півночі з 12 березня 1986 року по 16 січня 1992 року на пільгових умовах із розрахунку один рік роботи за один рік і шість місяців;
2) зобов'язати відповідача зарахувати позивачу період роботи з 12 березня 1986 року по 16 січня 1992 року в районі Крайньої Півночі, виходячи з пільгового розрахунку один рік роботи за один рік і шість місяців;
3) зобов'язати відповідача здійснити позивачу перерахунок пенсії за віком з 21 листопада 2017 року з урахуванням на пільгових умовах періоду роботи в районі Крайньої Півночі з 12 березня 1986 року по 16 січня 1992 року, виходячи з розрахунку один рік роботи за один рік і шість місяців, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач перебуває на обліку у відповідача та з 10 липня 2014 року отримує пенсію по інвалідності (II група, загальне захворювання).
Позивач 21 листопада 2017 року звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії на підставі трудової книжки та архівних довідок від 05 жовтня 2017 року № 3883-2; від 22 серпня 2014 року № 3693-2, згідно з якими у період з 11 березня 1983 року по 16 січня 1992 року позивач працював матросом-обробником Петропавлівської бази «Рибхолодфлот». Однак відповідачем при здійсненні перерахунку пенсії страховий стаж за період роботи з 12 березня 1986 року по 16 січня 1992 року не врахований в пільговому обчисленні з розрахунку один рік роботи за один рік і шість місяців.
Позивач 21 лютого 2020 року звернувся до відповідача із заявою про зарахування до страхового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком, періоду роботи в районі Крайньої Півночі з 12 березня 1986 року по 16 січня 1992 року на пільгових умовах із розрахунку один рік роботи за один рік і шість місяців та просив здійснити перерахунок пенсії з 21 листопада 2017 року. Проте відповідач надав відмову від 12 березня 2020 року № 45/Л-14, в якій посилався на відсутність підстав у зарахуванні періоду роботи в районах Крайньої Півночі за спірний період, оскільки позивачем не подано документів на підтвердження факту укладання письмових трудових договорів.
Позивач з такою відмовою не згоден та вважає її протиправною, оскільки вважає, що для обчислення пільгового стажу при роботі в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до неї, повинні бути надані або трудова книжка, або письмовий трудовий договір, або довідка, в якій зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі. Тобто достатньо одного з перерахованих документів, а не їх сукупності. Наявність письмового договору не є виключною та єдиною підставою для пільгового обчислення страхового стажу і особа має право надавати вказані документи за її вибором.
Оскільки факт роботи позивача на постійній основі в районах Крайньої Півночі підтверджений записами у трудовій книжці, які кореспондуються із записами у відповідних архівних довідках, на позивача поширюються пільги щодо зарахування одного року роботи у районах Крайньої Півночі за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу, що дає право на отримання пенсії за віком.
Ухвалою від 12 травня 2020 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків (арк. спр. 25-26).
Позивачем 22 травня 2020 року за вх. № 20026/2020 подано клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду (арк. спр. 29-30).
Ухвалою від 02 червня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду після усунення її недоліків та відкрито провадження у справі; задоволено клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду; визначено, що справа розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (арк. спр. 33-34).
Від Марківського ОУПФУ Луганської області 15 червня 2020 року надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з таких підстав (арк. спр. 39-45).
Позивачу з 17 травня 2019 року призначено пенсію по інвалідності. Позивач 21 лютого 2020 року звернувся з заявою про перерахунок пенсії.
Указами Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960 «Про упорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» і від 26.09.1967 «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», а також Інструкцією про порядок надання пільг, затверджених постановою Держкомпраці і Президії ВЦРПС від 16.12.1967 № 520/П-28, встановлено пільги працівникам, які переводились, направлялись або запрошувались на роботу в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі з інших місцевостей країни за умови укладення строкових письмових договорів обумовлених на той час законодавством (п'ять або три роки) - зарахування роботи в вищезазначених районах в пільговому обчисленні ( в полуторному розмірі).
Питання про обчислення стажу роботи на Крайній Півночі було врегульовано пунктом 110 Положення про порядок призначення і виплати державних пенсій, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 № 590 (послідуючими змінами і доповненнями). Пільгове обчислення стажу роботи (до 01.01.1991) проводиться на підставі документів (трудової книжки, копії трудового договору, довідок та інших документів), які підтверджують право на ті пільги, які були встановлені для працюючих в районах і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі. До інших документів можуть відноситися будь-які документи, які підтверджують висновок термінових трудових договорів на період роботи на Крайній Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.
Отже, законодавство вимагає офіційного підтвердження наявності строкової угоди.
Архівною довідкою від 05 жовтня 2017 року № 3883-2, виданою Муніципальною державною установою Петропавловськ-Камчатський міський архів, підтверджено факт укладання трудового договору на період з 11 березня 1983 року по 11 березня 1986 року (трудовий договір без номера від 11 березня 1983 року). Відомості про подовження трудового договору відсутні. Оскільки документи, які підтверджують факт укладання позивачем трудових договорів не надано, а в трудовій книжці відсутній запис про користування пільгами, періоди роботи в районах Крайньої Півночі з 12 березня 1986 року по 16 січня 1992 року зараховано до загального стажу роботи в одинарному розмірі.
В управління відсутні підстави для зарахування періоду роботи в районах Крайньої Півночі з 12 березня 1986 року по 31 грудня 1990 року в полуторному розмірі.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.
З копій виданих на ім'я позивача паспорту громадянина України, довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією встановлено такі дані про позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є особою з інвалідністю ІІ групи, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 (арк. спр. 5-8).
Згідно з протоколом Марківського ОУПФУ Луганської області від 18 липня 2014 року позивачу призначена пенсія по інвалідності з 10 липня 2014 року (арк. спр. 47).
З розрахунку стажу встановлено, що до страхового стажу позивача зарахований час роботи з 11 березня 1983 року по 16 січня 1992 року в районах Крайньої Півночі без пільгового обчислення (арк. спр. 48).
Позивач 21 листопада 2017 року звернувся до Марківського ОУПФУ Луганської області із заявою про перерахунок пенсії з зарахуванням до страхового стажу, що дає право на призначення пенсії, трудового стажу в районах Крайньої Півночі за період з 11 березня 1983 року по 16 січня 1992 року у пільговому обчисленні, до якої додав трудову книжку та довідку № 3883-2 (арк. спр. 103-104).
Згідно з протоколом від 15 липня 2019 року позивачу здійснений перерахунок із частковим зарахуванням до страхового стажу, що дає право на призначення пенсії, трудового стажу в районах Крайньої Півночі за період з 11 березня 1983 року по 10 березня 1986 року у пільговому обчисленні. При цьому, трудовий стаж в районах Крайньої Півночі за період з 12 березня 1986 року по 16 січня 1992 року зарахований до страхового стажу без пільгового обчислення (арк. спр. 122-127).
Як слідує з листа Марківського ОУПФУ Луганської області від 12 березня 2019 року № 45/Л-14, архівною довідкою від 05 жовтня 2017 року № 3883-2 підтверджено факт укладення трудового договору на період з 11 березня 1983 року по 11 березня 1986 року, відомості про продовження трудового договору відсутні. Оскільки документи, які підтверджують факт укладення позивачем письмового трудового договору не надано, а в трудовій книжці відсутній запис про користування пільгами, період роботи в районах Крайньої Півночі з 12 березня 1986 року по 16 січня 1992 року зарахований до загального стажу роботи в одинарному розмірі (арк. спр. 20-21).
Дослідженням трудової книжки позивача від 26 квітня 1979 року серії НОМЕР_2 встановлено, що за спірний період у ній наявні такі записи (арк. спр. 9-12, 58-61):
Петропавлівська база виробничо-рефрижераторного флоту «Рибхолодфлот» (м. Петропавловськ-Камчатський)
запис № 9 від 11.03.1983: зарахований матросом-обробником на БМРТ «Ительмен», розпорядження від 18.03.1983 № 02/320;
запис № 10 від 30.03.1983: направлений матросом-обробником риби на ПР «Первомайск»;
запис № 11 від 03.06.1985: направлений матросом-обробником риби на ПБ «Земля Кольская»;
запис № 12 від 10.02.1986: направлений матросом-обробником на БМРТ «Узбекистан»;
запис № 13 від 21.01.1987: направлений в бази резерву;
запис № 14 від 25.11.1988: направлений матросом з обробки риби на БМРТ «Ительмен»;
запис № 15 від 14.01.1991: направлений матросом з обробки риби на БМРТ «Опала»;
запис № 16 від 16.01.1992: звільнений за власним бажанням у зв'язку з переїздом до іншої місцевості, розпорядження від 24.10.1991 № 03/1098;
запис № 17 від 27.02.1991: Петропавлівська база виробничо-рефрижераторного флоту «Рибхолодфлот» перейменована в Управління виробничого та транспортного флоту «Рибхолодфлот», рішення трудового колективу.
Згідно з архівною довідкою Муніципальної казенної установи Петропавловськ-Камчатський міський архів від 05 жовтня 2017 року № 3883-2 у документах архівного фонду ліквідованого підприємства ВАТ ПТФ «Рибхолодфлот» у наказах по особовому складу, особових справах та особових картках форми Т-2 наявні відомості про роботу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на посаді матроса-обробника БМРТ «Ительмен», «Узбекистан», «Опала»; ПР «Первомайск», «Хасан», « Андрей Евданов »; ПБ «Земля Кольская», «Чукотка»; ТР «Тауск», «Кулой» за період з 11 березня 1983 року (розпорядження від 18 березня 1983 року) до 16 січня 1992 року (розпорядження від 24 жовтня 1991 року). У тому числі наявні відомості про укладення трудового договору на період з 11 березня 1983 року по 11 березня 1986 року, відомості про продовження трудового договору відсутні. Також у довідці вказані відомості про підстави її складання, місце зберігання документів ліквідованого ВАТ ПТФ «Рибхолодфлот». Також вказано, що ВАТ ПТФ «Рибхолодфлот» знаходилося на території м. Петропавловська-Камчатська Камчатської області, що віднесена до районів Крайньої Півночі на підставі постанови Ради Міністрів СРСР від 10.11.1967 № 1029, постанови Ради Міністрів СРСР від 03.01.1983 № 12 (арк. спр. 13, 107).
Також Муніципальною державною установою Петропавловськ-Камчатський міський архів видано архівну довідку від 22 серпня 2014 року № 3693-2 про заробітну плату позивача за період роботи з квітня 1983 року по січень 1992 року на ліквідованому підприємстві ВАТ ПТФ «Рибхолодфлот» (арк. спр. 15).
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Частиною першої статті 9 Конституції України визначено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно з частиною першою статті 15 Закону України «Про міжнародні договори України» чинні міжнародні договори України підлягають сумлінному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права.
Відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року пенсійне забезпечення громадян держав-учасників цієї Угоди і членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.
Уряди держав-учасниць цієї Угоди, керуючись статтями 2, 4 Угоди про створення Співдружності Незалежних Держав, виходячи з необхідності захисту прав громадян в області пенсійного забезпечення, усвідомлюючи, що кожна держава-учасниця Співдружності повинна нести безпосередню відповідальність за пенсійне забезпечення своїх громадян, визнаючи, що держави-учасниці Співдружності мають зобов'язання щодо непрацездатних осіб, які придбали право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік за період їх входження в СРСР і реалізують це право на території держав-учасниць Угоди, визнаючи необхідність неухильного дотримання зобов'язань за міжнародними угодами, укладеними СРСР по питань пенсійного забезпечення.
Статтею 4 Угоди передбачено, що Держави-учасниці Угоди проводять політику гармонізації законодавства про пенсійне забезпечення.
Відповідно до частини другої статті 6 Угоди для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсій на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набрання чинності цієї Угоди.
Зі змісту наведених норм вбачається, що пенсія призначається за нормами законодавства країни, де проживає особа, а стаж, набутий на території однієї із зазначених в Угоді держав, зараховується до пільгового у разі, якщо такий стаж взаємно визначений Сторонами.
Відповідно до частини першої, другої статті 5 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Відповідно до частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. […].
Частиною другою статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
Згідно з частиною першою статті 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії (частина п'ята статті 45 Закону № 1058-IV).
Згідно з пунктом 5 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.
Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі».
Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.
Статтею 62 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли і трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, встановлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
Перелік районів Крайньої Півночі і місцевостей, прирівняних до районів Крайньої Півночі, на яких розповсюджується дія Указів Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року і від 26 вересня 1967 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», визначений постановою Ради Міністрів СРСР від 10 листопада 1967 року № 1029.
Підпунктом «д» пункту 5 Указу Президії ВР СРСР від 10 лютого 1960 року регламентовано, що робітникам, які переводяться, направляються або запрошуються на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей держави, на умовах укладення ними трудових договорів на роботу в цих районах на строк 5 років, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки, надавати додаткові наступні пільги: зараховувати один рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців при обчисленні стажу, який дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності. Пільги, які передбачені цією статтею, надаються також особам, які прибули в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за власним бажанням і які уклали строковий договір про роботу в цих районах.
Указом Президії ВР СРСР від 29 вересня 1967 року скорочено тривалість трудового договору, який надає право на отримання пільг, передбачених статтею 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року, а саме: зарахування одного року роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу, що дає право на отримання пенсії за віком та по інвалідності, виключно працівникам, які прибули на роботу в райони Крайньої Півночі та місцевості, прирівняні до районів Крайньої Півночі з інших місцевостей країни за умови укладення ними трудового договору про роботу в цих районах строком на три роки.
Пунктом 3 постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» передбачено, що працівникам, які користуються в даний час пільгами, кожний рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, до 1 березня 1960 року зараховувати за два роки роботи при розрахунку стажу для отримання пенсії за віком, по інвалідності і за вислугу років, а після 1 березня 1960 року - за один рік і шість місяців роботи при обрахуванні стажу для отримання пенсії за віком і по інвалідності.
Відповідно до пунктів 1, 2 Розділу 1 Інструкції № 530/П-28, пільги, встановлені Указами Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 «Про впорядкування пільг для осіб, що працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» і від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, що працюють з районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», надаються всім робочим і службовцям (в тому числі місцевим жителям і іншим особам, прийнятим на роботу на місці) державних, кооперативних і громадських підприємств, установ, організацій, що знаходяться в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі».
Пільги, передбачені статтями 1, 2, 3, 4 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року, з урахуванням змін та доповнень, внесених Указом від 26 вересня 1967 року, надаються незалежно від наявності письмового строкового трудового договору.
Постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок № 22-1).
Згідно з абзацом першим пункту 1.5 розділу I «Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії» Порядку № 22-1 заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України. При цьому у заяві про виплату частини пенсії непрацездатним членам сім'ї особи, яка знаходиться на повному державному утриманні, вказується адреса одержувача цієї частини пенсії.
Днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням виплати пенсії, виплатою недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами (абзац п'ятий пункту 1.7 розділу I «Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії» Порядку 22-1).
Підпунктом 2 пункту 2.1 розділу II «Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший» Порядку № 22-1 визначено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.
За період роботи до 01 січня 1991 року на Крайній Півночі чи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього СРСР, а також на острові Шпіцберген надаються договори або інші документи, що підтверджують право працівника на пільги, передбачені для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі чи місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.
Абзацом першим пункту 2.7 розділу II «Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший» Порядку № 22-1 встановлено, що до заяви про перерахунок пенсії у зв'язку з урахуванням страхового стажу (заробітної плати) після призначення пенсії, у зв'язку зі зміною кількості членів сім'ї, а також в інших випадках, які спричиняють збільшення чи зменшення розміру пенсії, надаються документи, передбачені підпунктами 2-4 пункту 2.1, пунктом 2.6 цього розділу.
Системний аналіз вказаних положень дає підстави дійти висновку, що достатньою та необхідною правовою підставою для обчислення стажу роботи особи в районах Крайньої Півночі та прирівняних до них місцевостях із застосуванням пільгового коефіцієнту (один рік за один рік і шість місяців ) є сукупність наступних обставин: 1) документальне підтвердження наявності в особи стажу роботи в районах Крайньої Півночі та прирівняних до них місцевостях; 2) поширення на особу в період її роботи в таких місцевостях пільг, регламентованих Указами Президії ВР СРСР від 10 лютого 1960 року та від 29 вересня 1967 року та Постановою Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі».
При цьому, основним документом, підтверджуючим факт роботи особи в районах Крайньої Півночі та прирівняних до них місцевостях є її трудова книжка, а також ці обставини можуть підтверджуватися й іншими документами, зокрема, архівною довідкою.
Як встановлено судом з матеріалів справи, ОСОБА_1 у період з 11 березня 1983 року по 16 січня 1992 року працював в районі Крайньої Півночі, а саме матросом-обробником риби на Петропавлівській базі виробничо-рефрижераторного флоту «Рибхолодфлот» (м. Петропавловськ-Камчатський), що підтверджується записами у його трудовій книжці, а також архівними довідками Муніципальної державної установи Петропавловськ-Камчатський міський архів від 22 серпня 2014 року № 3693-2 та від 05 жовтня 2017 року № 3883-2 про роботу та заробітну плату позивача у вказаному періоді.
Однак, відповідач зарахував до страхового стажу, що дає право на призначення пенсії, у пільговому обчисленні тільки період роботи з 11 березня 1983 року по 11 березня 1986 року, який, окрім трудової книжки та архівної довідки, також підтверджений копією строкового трудового договору. Період з 12 березня 1986 року по 16 січня 1992 року відповідач не зараховує, як такий, що не підтверджений трудовим договором.
Проте, таке не зарахування суперечить вищевказаним положенням законодавства.
Так, з огляду на вищенаведені норми права, для обчислення пільгового стажу при роботі в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до неї, повинні бути надані або трудова книжка або письмовий трудовий договір або довідка, в якій зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі. Тобто, достатньо одного із перерахованих документів, а не їх сукупність.
Крім того, у пункті 2 Розділу 1 Інструкції № 530/П-28 чітко вказано, що пільги, передбачені статтями 1, 2, 3, 4 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року, з урахуванням змін та доповнень, внесених Указом від 26 вересня 1967 року, надаються незалежно від наявності письмового строкового трудового договору.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 7 червня 2018 року у справі № 173/637/17, від 3 липня 2018 року у справі № 302/662/17-а, від 25 вересня 2018 року у справі № 554/1723/17, від 21 серпня 2019 року у справі № 750/1717/16-а, від 08 листопада 2019 року у справі №396/153/17.
Таким чином, судом встановлено, що позивачем при зверненні до відповідача із заявою від 21 листопада 2017 року про перерахунок пенсії, надано належні та достатні документи, що дають підстави для зарахування до страхового стажу у пільговому обчисленні із розрахунку один рік за один рік і шість місяців всього періоду роботи ОСОБА_1 з 11 березня 1983 року по 16 січня 1992 року в районах Крайньої Півночі, а не частини з 11 березня 1983 року по 11 березня 1986 року, яку зараховано відповідачем.
Що стосується обраного позивачем способу захисту порушених прав, суд зазначає таке.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Частиною другою статті 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
В рамках адміністративного судочинства:
дії - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб'єктом владних повноважень своїх обов'язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;
бездіяльність - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов'язків згідно із законодавством України;
рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).
Зважаючи на обставини справи, з огляду на те, що відповідачем не зарахований до стажу позивача, що дає право на призначення пенсії за віком та по інвалідності, у пільговому обчисленні період з 12 березня 1986 року по 16 січня 1992 року в районах Крайньої Півночі, та не проведений перерахунок розміру раніше призначеної пенсії, суд вважає за необхідне обрати належний спосіб захисту порушених прав позивача шляхом визнання такої бездіяльності протиправною, зобов'язання відповідача зарахувати цей стаж у пільговому обчисленні, здійснити перерахунок та виплату раніше призначеної пенсії з 21 листопада 2017 року (дня звернення з відповідною заявою) з урахуванням виплачених сум.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З огляду на викладене, позовні вимоги належить задовольнити частково.
Суд не вирішує питання про розподіл судових витрат, оскільки позивач згідно з пунктом 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений.
Керуючись статтями 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Марківського об'єднаного управління пенсійного фонду України Луганської області (місцезнаходження: 92400, Луганська область, селище міського типу Марківка, вулиця Центральна, будинок 20, код за ЄДРПОУ 41247405) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області щодо не зарахування до стажу ОСОБА_1 , що дає право на призначення пенсії за віком і по інвалідності, періоду роботи з 12 березня 1986 року по 16 січня 1992 року в районах Крайньої Півночі у пільговому обчисленні із розрахунку один рік роботи за один рік і шість місяців.
Зобов'язати Марківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області здійснити перерахунок раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії з 21 листопада 2017 року з зарахуванням до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком і по інвалідності, періоду роботи з 12 березня 1986 року по 16 січня 1992 року в районах Крайньої Півночі у пільговому обчисленні із розрахунку один рік роботи за один рік і шість місяців та здійснити її виплату з урахуванням виплачених сум.
У визнанні протиправними дій Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя К.О. Пляшкова