про зупинення провадження у справі
02 липня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 120/733/20-а
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., під час розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та стягнення середньомісячного грошового забезпечення за весь час затримки розрахунку при звільненні,
В провадженні Луганського окружного адміністративного суду на розгляді перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якому позивач з урахуванням уточненої позовної заяви від 27 квітня 2020 року б/н (арк. спр. 35-39) просить:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невиплати ОСОБА_1 середньомісячного грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні;
- стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 середньомісячне грошове забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні за період з 05 березня 2019 року по 27 грудня 2019 року у розмірі 201937,12 грн.
Ухвалою суду від 20 травня 2020 року серед іншого відкрито провадження у справі; визначено, що справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (арк. спр. 47-49).
Судом встановлено, що в провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа № 120/3416/19-а за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому ОСОБА_1 просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення з позивачем повного розрахунку при звільненні;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу суму середнього заробітку за час затримки розрахунку про звільненні за період з 05 березня 2019 року по 04 липня 2019 року у розмірі 173868,00 грн.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2020 року у справі № 120/3416/19-а адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково та стягнуто з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 06 березня 2019 року по 03 липня 2019 року у сумі 67700,40 грн (шістдесят сім тисяч сімсот гривень 40 коп.) (арк. спр. 63-67).
Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2020 року у справі № 120/3416/19-а апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2020 року у справі № 120/3416/19-а залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, але не раніше дня закінчення карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (арк. спр. 68-69).
З вищевикладеного слідує, що як у справі № 120/733/20-а, так і у справі № 120/3416/19-а, серед іншого, предметом спору є стягнення середнього заробітку (грошового забезпечення) за весь час затримки розрахунку при звільненні.
Питання відповідальності за затримку розрахунку при звільненні військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу (зокрема, затримку виплати як основного грошового забезпечення, так і додаткових видів грошового забезпечення, які не є складовими грошового забезпечення) - не врегульовані положеннями спеціального законодавства, що регулює порядок, умови, склад, розміри виплати грошового забезпечення. В той же час такі питання врегульовані Кодексом законів про працю України (далі - КЗпП України).
Відповідно до статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Статтею 117 КЗпП України визначено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
З вищевикладеного слідує, що обов'язок роботодавця по виплаті середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає при невиплаті з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 КЗпП України, при цьому, визначальними є такі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.
Відповідно, розмір суми та її складові, що залишилися невиплаченими працівникові при звільненні, для виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні жодного значення не мають.
Також, слід зауважити, що чинним законодавством не передбачено повторне стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за один і той самий період затримки.
Таким чином, спірне питання про стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, яке є предметом розгляду у справі № 120/733/20-а, вже частково вирішено у справі № 120/3416/19-а, яке законної сили ще не набрало.
З огляду на предмет доказування у справі № 120/733/20-а в частині стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, суд дійшов висновку про об'єктивну неможливість розгляду цієї справи до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративні справі № 120/3416/19-а.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України суд зупиняє провадження у справі в разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
За таких обставин, суд вважає за необхідне зупинити провадження у справі до набрання законної сили рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2020 року у справі № 120/3416/19-а.
Керуючись пунктом 3 частини першої статті 236, статтями 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Зупинити провадження у справі до набрання законної сили рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2020 року у справі № 120/3416/19-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
СуддяТ.І. Чернявська