30 червня 2020 року
м. Київ
справа №752/15038/17
провадження №22-з/824/26/2020
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Кравець В.А. (суддя-доповідач)
суддів - Мазурик О.Ф., Махлай Л.Д.
за участю секретаря судового засідання - Парфенюк В.А.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - Подільський районний суд м. Києва
третя особа - Державна казначейська служба України
розглянув у відкритому судовому засіданні заяву представника третьої особи Державної казначейської служби України - Олешка Олексія Миколайовича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Подільського районного суду м. Києва, третя особа Державна казначейська служба України про відшкодування шкоди, -
У липні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача, в якому з урахуванням заяв про збільшення розміру позовних вимог просила:
стягнути на її користь шкоду, завдану бездіяльністю відповідача у розмірі 122 551,12 грн;
стягнути на її користь компенсацію за користування кредитним коштами, отриманими в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», а саме, заборгованість по основному боргу, проценти та штрафи, що виникла за період з липня 2016 року по грудень 2017 року внаслідок неможливості працевлаштуватись.
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 21 травня 2018 року позов задоволено частково.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 на відшкодування шкоди 52 423 грн з Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України через Державну казначейську службу України.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з указаним рішенням, позивач, відповідач та третя особа подали апеляційні скарги.
Постановою Апеляційного суду м. Києва від 13 вересня 2018 року рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 21 травня 2018 року скасовано та відмовлено у задоволенні позову.
28 жовтня 2018 року представником третьої особи Олешком О.М. безпосередньо до Київського апеляційного суду подано заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій останній просить ухвалити додаткове рішення про стягнення з Державного бюджету України на користь Державної казначейської служби України судового збору у сумі 1 838,27 грн, сплаченого за подання апеляційної скарги.
Заява обґрунтована тим, що постановою Апеляційного суду м. Києва від 13 вересня 2018 року апеляційну скаргу Державної казначейської служби України задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано та відмовлено у задоволенні позову. Проте апеляційним судом не вирішено питання судових витрат.
31 жовтня 2018 року апеляційним судом здійснено запит до Голосіївського районного суду м. Києва про витребування цивільної справи №752/15038/17-ц.
Згідно відповіді Голосіївського районного суду м. Києва вказану цивільну справу 12 жовтня 2018 року направлено та отримано Верховним Судом для подальшого розгляду. Повідомлено, що після повернення з Верховного Суду, справа буде направлена на адресу апеляційного суду.
Ухвалою Верховного Суду від 10 квітня 2020 року касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 закрито.
18 травня 2020 року до суду апеляційної інстанції надійшла дана цивільна справа, яка отримана суддею 19 травня 2020 року.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 09 червня 2020 року справу прийнято до свого провадження та призначено до розгляду.
Учасники справи у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, причини неявки не повідомили, клопотання про відкладення розгляду заяви до апеляційного суду не надходили.
Згідно частини четвертої статті 270 ЦПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про розгляд заяви за відсутності всіх учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача Кравець В.А., дослідивши матеріали справи, колегія суддів доходить висновку, що заява про ухвалення додаткового рішення підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
У постанові суду апеляційної інстанції зазначається щодо розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції (стаття 382 ЦПК України).
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позову, не вирішив у постанові питання про розподіл судових витрат.
Згідно частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частини перша, друга статті 141 ЦПК України).
Відповідно до пункту 13 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній станом на подання позовної заяви) судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
Предметом позову у даній справі є відшкодування шкоди, завданої позивачу внаслідок бездіяльності Подільського районного суду м. Києва, що свідчить про те, що позивач звільнена від сплати судового збору за подання позовної заяви.
Частиною сьомою статті 141 ЦПК України встановлено, якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, ураховуючи те, що постановою Апеляційного суду м. Києва від 13 вересня 2018 року апеляційну скаргу Державної казначейської служби України задоволено, рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 21 травня 2018 року скасовано та відмовлено у задоволенні позову, однак не вирішено питання щодо розподілу судових витрат, понесених третьою особою за подання апеляційної скарги у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, зважаючи на те, що позивач звільнена від сплати судового збору за подання позовної заяви відповідно до пункту 13 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір», колегія суддів дійшла висновку про задоволення заяви представника Державної казначейської служби України - Олешка О .М. та ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат.
Отже, виходячи з викладеного, судові витрати, понесені третьою особою за подання апеляційної скарги у розмірі 1 838,27 грн, підлягають компенсації за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Виходячи з наведеного та керуючись статтею 270 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, -
Заяву представника третьої особи Державної казначейської служби України - Олешка Олексія Миколайовича про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.
Ухвалити додаткову постанову у справі за позовом ОСОБА_1 до Подільського районного суду м. Києва, третя особа Державна казначейська служба України про відшкодування шкоди.
Судові витрати, понесені Державною казначейською службою України за подання апеляційної скарги на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 21 травня 2018 року у розмірі 1 838,27 грн, компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст додаткової постанови складено «30» червня 2020 року.
Головуючий В.А. Кравець
Судді О.Ф. Мазурик
Л.Д. Махлай