Іменем України
26 червня 2020 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду - Дзюбін В.В.,
переглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Деснянського районного суду міста Києва від 16 березня 2020 року,
Цією постановою судді місцевого суду:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадяни України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
визнаний винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 122-4, 124 КпАП України, та на підставі п. 7 ст. 247 КпАП України провадження в справі закрите в зв'язку з закінченням на момент її розгляду строків, передбачених ч. 2 ст. 38 КпАП України.
Постановою судді місцевого суду ОСОБА_1 визнано винним у порушенні водієм правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, а також - залишенні водієм транспортного засобу місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої він причетний.
Як визнав установленим у постанові суддя місцевого суду, правопорушення вчинені за таких обставин.
20 вересня 2019 року ОСОБА_1 , керуючи автомобілем "RAVON R2", знак державної реєстрації НОМЕР_1 , по вул. Лисківській, 22 в м. Києві, порушивши вимоги п. п. 1.5, 2.3 (б), 12.3 ПДР України, не врахував дорожню обстановку під час руху та здійснив наїзд на перешкоду, яку об'єктивно спроможний був виявити, а саме на припаркований автомобіль "Шевролет", знак державної реєстрації НОМЕР_2 , що спричинило пошкодження транспортних засобів, після чого негайно не зупинив автомобіль та залишив місце ДТП, чим порушив п. 2.10 ПДР України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , оспорюючи підстави та обґрунтованість притягнення до адміністративної відповідальності за ст. ст. 122-4, 124 КпАП України, винуватість у вчиненні ДТП за обставин, які зазначені суддею місцевого суду в оскаржуваній постанові, не доведеною належними та допустимими доказами, а також зазначаючи про те, що не встановлено факт, хто фактично керував вказаним автомобілем 20.09.2019 року, просить: поновити строк на апеляційне оскарження; постанову судді Деснянського районного суду м. Києва від 16.03.2020 року щодо нього - скасувати та провадження в адміністративній справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КпАП України, тобто в зв'язку з відсутністю складу цих адміністративних правопорушень.
ОСОБА_1 у засідання апеляційної інстанції двічі не прибув, апелянт належним чином повідомлявся про день, час і місце її апеляційного розгляду /а. с. 104-105, 106, 107, 108-109, 110-111/, проте не повідомив причин своєї неявки.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 294 КпАП України, апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду.
При цьому суд у справах даної категорії не наділений повноваженнями щодо розшуку особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та вжив усіх можливих заходів для завчасного повідомлення апелянта про дату, час і місце апеляційного розгляду.
До цього ж, відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 року ЄСПЛ у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"). Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 зазначеної Конвенції (§66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року в справі "Смірнова проти України").
На переконання суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 мав достатньо часу для захисту своїх прав і законних інтересів у даній справі.
За таких обстави, керуючись ст. 268 КпАП України, суд апеляційної інстанції вважає можливим розглянути цю справу за відсутністю апелянта ОСОБА_1 на підставі доказів, що містяться в матеріалах справи.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, вивчивши матеріали адміністративної справи, перевіривши доводи скарги, обміркувавши та оцінивши викладені апелянтом доводи, - суд апеляційної інстанції вважає строк на апеляційне оскарження необхідним поновленню, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню за таких підстав.
Винуватість ОСОБА_1 у порушенні водієм правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, а також - залишенні водієм місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої він причетний, за обставин, встановлених у постанові, доведена наявними у справі належними та допустимими доказами, дослідженими в судовому засіданні, яким суддею місцевого суду надано належну оцінку в постанові.
При цьому, суддя місцевого суду правильно встановив фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 за ст. ст. 122-4, 124 КпАП України.
Доводи апелянта про його необізнаність про особу, яка керувала належним йому на праві власності транспортним засобом у період 20.09.2019 року, апеляційна інстанція вважає надуманими, необґрунтованими та неспроможними, висунутими ним з метою уникнення адміністративної відповідальності за вчинення ним правопорушень, передбачених ст. ст. 124, 122-4 КпАП України.
Враховуючи той факт, що на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення сплинули строки, передбачені ч. 2 ст. 38 КпАП України, суддя місцевого суду обґрунтовано закрив у ній провадження на підставі п. 7 ст. 247 КпАП України.
За таких обставин, підстави для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 - відсутні.
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції дійшов остаточного висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги.
Керуючись ст. 294 КпАП України, Київський апеляційний суд, -
На підставі ч. 2 ст. 294 КпАП України поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Деснянського районного суду м. Києва від 16 березня 2020 року.
Постанову судді Деснянського районного суду міста Києва від 16 березня 2020 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду В. В. Д з ю б і н