30 червня 2020 року м. Київ
Унікальний номер справи № 752/13228/16-ц
Апеляційне провадження 22-ц/824/5958/2020
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді - доповідача Махлай Л.Д.,
суддів Кравець В.А., Мазурик О.Ф.
при секретарі Гойденко Д.В.
сторони
позивач ОСОБА_1
відповідач ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану через представника ОСОБА_3 , на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 15 січня 2020 року, постановлену під головуванням судді Колдіної О.О., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання квартири спільною сумісною власністю та її поділ,
ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 15.01.2020 позовну заяву залишено без розгляду.
Не погоджуючись з даною ухвалою суду, ОСОБА_1 через представника подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Посилається на порушення судом норм процесуального права. А саме, суд не врахував, що про поважність причин неможливості прибути у судове засідання позивач повідомив відповідними заявами. За місцем реєстрації позивач позбавлений можливості отримувати будь-яку поштову кореспонденцію, оскільки за рішенням суду його визнано таким, що втратив право користування жилим приміщенням.
Відзив на апеляційну скаргу подано не було.
У судовому засіданні позивач підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, про день та час розгляду справи повідомлена у встановленому законом порядку, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розгляд справи у її відсутності, за правилами ч. 2 ст. 372 ЦПК України.
Колегія суддів залишає без розгляду клопотання представника відповідачки ОСОБА_4 про відкладення розгляду справи, оскільки до клопотання не додано документ на право представлення інтересів відповідачки у Київському апеляційному суді.
Вислухавши доповідь судді, пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивач повторно не з'явився в судове засідання, будучи належним чином повідомлений про день та час розгляду справи та не подав заяву про розгляд справи у його відсутності.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що провадження у справі було відкрите відповідно до ухвали суду від 27.09.2016.
За клопотанням представника позивача та самого позивача декілька разів розгляд справи відкладався.
05.06.2019 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду на 24.10.2019 на 10 год 30 хв.
У судове засідання, призначене на 24.10.2019 позивач не з'явився. У цей же день позивач подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з відрядженням до м. Львів. У цьому ж клопотанні позивач зазначив, що попередній адвокат участі у даній справі вже не приймає. Будь - яких доказів про відрядження до клопотання не додано. Крім того, клопотання подано особисто позивачем до канцелярії суду, що свідчить про перебування позивача у м. Києві у день судового засідання, а не у м. Львів.
Незважаючи на відсутність доказів про обставини, зазначені у клопотанні, суд відклав розгляд справи на 15.01.2020 на 14 год 15 хв.
15.01.2020 ОСОБА_1 подав до суду заяву, в якій просив оголосити перерву у судовому засіданні у зв'язку із неможливістю приймати участь у судовому засідання за сімейними обставинами. Будь - яких доказів поважності причин неявки до суду до клопотання не додано та у клопотанні про перебування позивача у відрядженні не зазначено. Крім того, не надано будь - яких доказів про перебування позивача у відрядженні з 24.10.2019, незважаючи на те, що у клопотанні від 24.10.2019 позивач вказав, що докази будуть суду надані.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
За змістом даної норми, позовна заява залишається без розгляду, якщо позивач повторно не з'явився в судове засідання та не подав заяву про розгляд справи у його відсутності.
Оскільки позивач будучи належним чином повідомлений про день та час розгляду справи повторно не з'явився у судові засідання та не подав заяву про розгляд справи у його відсутності, суд першої інстанції дійшов правильних висновків про залишення позовної заяви без розгляду.
Заявляючи клопотання про відкладення розгляду справи позивач не надав суду будь - яких доказів на підтвердження, викладених у клопотанні обставин щодо поважності причин неявки до суду.
Подача клопотань, у яких позивач зазначає дату та час судового засідання свідчать про обізнаність останнього про ці обставини. Крім того, позивач подавав ці клопотання особисто до канцелярії суду у день судових засідань. Яким чином позивач мав можливість прийти до суду у дні судових засідань, проте не мав можливості зайти до зали судових засідань у час, призначений для розгляду справи, останній будь - яких пояснень не надав.
Позивач посилається на те, що не проживає за місцем реєстрації, а тому не отримував судові повістки. Проте із клопотань вбачається, що позивач достовірно знав про день та час судового розгляду.
Судові повістки направлялися позивачу на адресу, яка ним зазначена у позовній заяві.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження у справі.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не або не знаходиться.
Про зміну адреси позивач суд не повідомляв та адресу електронної пошти суду не надав. З доданих до апеляційної скарги посвідчень про відрядження вбачається, що позивач є директором ТОВ «Кумпель», проте у матеріалах справи відсутня заява позивача, у якій би він просив направляти судові повістки за місцем роботи.
За вказаних обставин суд першої інстанції правильно виходив з того, що позивач був належним чином повідомлений про день та час судового розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 року у справі "Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" (Alimentaria Sanders S.A. проти Іспанії).
Отже, у дотриманні стандартів доступу до суду, передбачених пунктом 1 статті 6 Конвенції, важливе значення має добросовісна поведінка позивача та його представника.
Ч. 2 ст. 257 ЦПК України передбачає право позивача на подачу заяви про розгляд справи у його відсутності.
Якщо позивач не подав заяву про розгляд справи у його відсутності суд виходить з того, що позивач бажає бути присутнім у судовому засіданні при розгляді справи, а відтак дана норма захищає право позивача на участь у судовому засіданні, та одночасно зобов'язує останнього з'явитися у судове засідання за викликом суду, а також встановлює обмеження від недобросовісних дій позивача, направлених на затягування розгляду справи.
Оскільки клопотання про відкладення розгляду справи подані особисто позивачем у день судових засідань без долученян будь - яких доказів про поважність причини неможливості прийняти участь у судових засіданнях суд першої інстанції дійшов правильних висновків про залишення позовної заяви без розгляду.
Залишення заяви без розгляду не порушує право позивача на судовий захист, оскільки відповідно до положень ч. 2 ст. 257 ЦПК України залишення заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню до суду з тією ж позовною заявою.
За таких обставин колегія суддів прийшла до висновку, що ухвала суду першої інстанції є законною та обгрунтованою і не може бути скасована з підстав, викладених у апеляційній скарзі.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-383 ЦПК України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 15 січня 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до цього суду з підстав, викладених у ст. 389 ЦПК України.
Постанова складена 30.06.2020.
Головуючий Л. Д. Махлай
Судді В. А. Кравець
О. Ф. Мазурик