30 червня 2020 року м. Київ
Унікальний номер справи 757/20992/19-ц
Апеляційне провадження 22-ц/824/8410/2020
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді - доповідача Махлай Л.Д.,
суддів Мазурик О.Ф., Кравець В.А.
при секретарі Гойденко Д.В.
сторони
позивач ОСОБА_1
відповідач Держава України в особі Державної казначейської служби України
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 06 грудня 2019 року, ухвалене під головуванням судді Соколова О.М., у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Держаної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди,
у квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, в якому просив стягнути з відповідача за рахунок Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на його користь 300 000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди.
В обґрунтування позову зазначав, що 23.01.2018 постановою Львівського апеляційного адміністративного суду задоволено його позовні вимоги до Виконавчого комітету Львівської міської ради; визнало протиправним і скасовано рішення від 21.10.2016 № 960 «Про затвердження містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на реконструкцію ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 квартир НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4 на АДРЕСА_1 з розширення існуючих балконів» в частині затвердження містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на реконструкцію ОСОБА_3 квартири НОМЕР_4 з розширенням існуючого балкону.
На підставі такого рішення його сусіди ОСОБА_3 та ОСОБА_6 проводили у квартирі ремонтні роботи, інколи до 2 годин ночі. Від роботи зварювального апарату падала напруга у його квартирі, що позбавляло його можливості користуватися електроприладами. ОСОБА_6 умисно, навіть коли не проводилися будівельні роботи вмикав електродриль, звук якої негативно впливав на нервову систему.
Неправомірними діями Виконавчого комітету Львівської міської ради йому завдано моральної шкоди, яка полягає у нервових стресах, переживаннях, слабості, головних болях, порушеннях режиму сну, зміні звичного ритму життя, зверненні до суду внаслідок узаконення самовільної реконструкції квартири НОМЕР_4 . Ці дії призвели до відчуття невизначеності, невпевненості, незахищеності, неможливість реалізації своїх прав та законних інтересів, неможливості спрогнозувати свої дії та можливі наслідки. Йому прийшлося звертатися неодноразово за медичною допомогою.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 06.12.2019 у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове про задоволення позову. Посилається на неправильне застосування норм матеріального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи. А саме, судом неправильно застосовано положення ст. 1173, 1174 ЦК України та проігноровані рішення Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2018, яким його позов задоволено, факт звернення його за медичною допомогою, а також постанова Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної шкоди (немайнової) шкоди». Крім того, апелянт зазначає, що моральна шкода йому спричинена внаслідок ігнорування відповідачем його письмових інформаційних запитів від 11.03.2018 та від 13.05.2018, які стосувалися отримання повного тексту рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради від 10.03.2015 № 123 «Про порядок встановлення і технічного обслуговування домофонів на дверях під'їздів багатоквартирних житлових будинків у м. Львові». Прийняття рішення від 10.03.2015 № 123 мало як наслідок порушення з боку ТОВ «Домофон. Інжиніринг.Охорона» його прав як співвласника місць загального користування.
Учасники справи у судове засідання не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, причини неявки не повідомили, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розгляд справи у їх відсутності, за правилами ч. 2 ст. 372 ЦПК України.
Вислухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У позовній заяві ОСОБА_1 вказує на те, що моральні страждання він отримав від проведення ОСОБА_3 ремонтних робіт у квартирі НОМЕР_4 , у тому числі і з розширення балкону, яка є суміжною із його квартирою НОМЕР_5 . Оскільки рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради від 21.10.2016 № 960 «Про затвердження містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на реконструкцію ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 квартир НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4 на АДРЕСА_1 з розширення існуючих балконів» в частині затвердження містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на реконструкцію ОСОБА_3 квартири НОМЕР_4 з розширенням існуючого балкону визнано протиправним, то відповідальність за вчинення моральної шкоди покладається на відповідача.
У підтвердження позовних вимог позивач надав постанову Львівського апеляційного адміністративного суду у справі № 876/8071/17 від 23.01.2018 та власноруч завірену копію довідки від 07.09.2016, виданої Комунальною міською поліклінікою про перебування його на амбулаторному лікуванні з 03.06.2016. Будь - яких інших доказів до позовної заяви не додано.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено факту вчинення йому моральної шкоди діями чи бездіяльністю відповідачів.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального права.
Згідно зі ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.
Згідно ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
Відповідно до ст. 1174 цього Кодексу шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
За змістом зазначених норм відшкодування матеріальної чи моральної шкоди, завданої особам незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадовими або службовими особами при здійсненні ними своїх повноважень, покладається на державу.
Відповідно до постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.01.2018 позовні вимоги ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Львівської міської ради задоволено. Визнано протиправним і скасовано рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради від 21.10.2016 № 960 «Про затвердження містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на реконструкцію ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ОСОБА_4 , ОСОБА_5 квартир НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4 на АДРЕСА_1 з розширенням існуючих балконів» в частині затвердження містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на реконструкцію ОСОБА_3 квартири НОМЕР_4 на АДРЕСА_1 з розширення балкону.
За змістом позовної заяви позивач пов'язує вчинення йому моральної шкоди з ремонтними роботами, які проводилися його сусідами із квартири НОМЕР_4 , які надалі внаслідок неправомірного рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради від 21.10.2016 узаконили самовільну реконструкцію квартири із розширенням балкону.
Відтак за змістом позовної заяви моральна шкода полягає у проведені ремонтних робіт у квартирі НОМЕР_4 .
У підтвердження доводів про те, що проведення ремонтних робіт негативно вплинуло на стан здоров'я позивача, останній надав довідку про перебування на амбулаторному лікуванні з 03.08.2016 до 07.09.2016.
Разом з тим, рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради, яке в частині затвердження містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на реконструкцію ОСОБА_3 квартири НОМЕР_4 на АДРЕСА_1 з розширення балкону винесено 21.10.2016. Будь - яких доказів про те, що стан здоров'я позивача погіршився саме через таке рішення виконкому матеріали справи не містять. Крім того, за змістом позовної заяви позивач пов'язує спричинення йому моральної шкоди із діями ОСОБА_6 , вчиненими ще до прийняття рішення Виконавчим комітетом Львівської міської ради.
З постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.01.2018 вбачається, що рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 02.03.2016 задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та ОСОБА_6 та зобов'язано останніх за рахунок власних коштів привести до попереднього стану самовільно реконструйовану квартиру НОМЕР_4 шляхом приведення самочинно розширеного балкону до попередніх розмірів.
Відтак саме по собі визнання судом протиправним і скасування рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради від 21.10.2016 № 960 в частині затвердження містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на реконструкцію ОСОБА_3 квартири НОМЕР_4 на АДРЕСА_1 з розширення балкону через відсутність письмової згоди ОСОБА_1 не свідчить про те, що прийняття такого рішення Виконавчим комітетом Львівської міської ради завдано позивачу моральні страждання, оскільки таке рішення прийнято після проведення ремонтних робіт у квартирі НОМЕР_4 , а вчинення моральної шкоди позивач пов'язує лише з фактом проведення таких ремонтних робіт.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд не врахував ті обставини, що відповідач не надав відповіді на його запити від 11.03.2018 та від 13.05.2018, які стосувалися отримання повного тексту рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради від 10.03.2015 № 123 «Про порядок встановлення і технічного обслуговування домофонів на дверях під'їздів багатоквартирних житлових будинків у м. Львові» колегія суддів вважає безпідставними, оскільки таких вимог позивачем не заявлено та вони не були предметом розгляду у даній справі.
Виходячи з викладеного, колегія суддів прийшла до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим і не може бути скасоване з підстав, викладених у апеляційній скарзі.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-383 ЦПК України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 06 грудня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня проголошення постанови до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до цього суду з підстав, визначених у ст. 389 ЦПК України.
Повний текст постанови виготовлений 30.06.2020.
Головуючий Л. Д. Махлай
Судді В. А. Кравець
О. Ф. Мазурик