справа № 753/18145/18
провадження № 22-ц/824/6359/2020
23 червня 2020 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Писаної Т.О.
суддів - Приходька К.П., Журби С.О.
за участю секретаря судового засідання - Костецької М.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 3 березня 2020 року про призначення повторної судової почеркознавчої експертизи у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору позики недійсними, -
У вересні 2018 року позивач звернувся до суду із позовом про визнання недійсною розписки від 22 грудня 2014 року та договору від 22 грудня 2014 року, укладеного між сторонами.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що розписка не була ним підписана, а тому є недійсною як і договір.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 15 травня 2019 року по справі призначено почеркознавче експертне дослідження.
20 вересня 2019 року до районного суду надійшов висновок експертів за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи від 19 вересня 2019 року № 24646/24647/19-32/25052/19-32.
21 січня 2020 року представник позивача подав клопотання про призначення повторної судової почеркознавчої експертизи, посилаючись на те що експертами під час проведення судово-почеркознавчої експертизи, за результатами якої було складено висновок від 19 вересня 2019 року, неправомірно використано вільні зразки підпису ОСОБА_2 , проти використання яких він заперечував.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 3 березня 2020 року призначено по справі повторне почеркознавче експертне дослідження на розгляд якого поставлено наступні питання:
1. Чи виконано текст розписки від 22 грудня 2014 року ОСОБА_2 чи іншою особою;
2. Чи виконано підпис у розписці від 22 грудня 2014 року ОСОБА_2 чи іншою особою.
Не погоджуючись із указаним рішенням відповідач звернулася до суду із апеляційною скаргою, в якій просить суд оскаржуване рішення скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що під час проведення експертного дослідження експертами використовувалися усі документи, які містяться в матеріалах цивільної справи, а не тільки матеріали, що були підшиті помилково.
Також зазначала що суд має можливість викликати експерта у судове засідання для роз'яснення висновку у разі сумнівів у його правильності та достовірності.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити оскаржуване судове рішення без змін. Зазначає що експертами були використані під час проведення судово-почеркознавчої експертизи листи, походження яких йому не відомо та проти використання яких він заперечував.
У судове засідання позивач не з'явився, був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Колегія суддів вважає за можливе розглядати справу у відсутність осіб, які не з'явилися у судове засідання на підставі частини 2 статті 372 ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Частиною 1 статті 367 ЦК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково доданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно із частиною 1 статті 376 ЦК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Задовольняючи клопотання представника позивача про призначення повторної почеркознавчої експертизи суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до висновку експертного дослідження експертом, як зразки почерку позивача, також використовувалися помилково підшиті до матеріалів цивільної справи оригінали заяв, надані відповідачем та не прийняті судом. Тобто даний висновок викликає сумніви в його обґрунтованості та правильності, оскільки експертом виконувалась експертиза зокрема і по документам, які були відхилені судом.
Апеляційний суд погоджується із такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.
Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.
У статті 104 ЦПК України визначено вимоги до ухвали про призначення експертизи. Про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Відповідно до статті 113 ЦПК України якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам).
Якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).
Листом від 5 лютого 2019 року суддя Дарницького районного суду міста Києва повідомив представника відповідача, що позивачем було виконано вимоги експерта та 29 січня 2019 року судом відібрано та посвідчено зразки почерку та підпису відповідно до вимог, викладених у клопотанні експертів. Також суд повідомив про відсутність доцільності надсилати експертам додаткові докази (оригінали заяв, виконані (зі слів відповідача) ОСОБА_2 ) оскільки суд позбавлений можливості встановити походження вказаних документів та їх належність саме ОСОБА_2 . Відповідно до вимог експерта надати зразки підпису та почерку має надати саме ОСОБА_2 .
Однак надані представником відповідача підписані ОСОБА_2 (зі слів відповідача) оригінали заяв, та не перевірені судом, помилково не були повернуті відповідачу, а підшиті до матеріалів цивільної справи.
Після повернення матеріалів цивільної справи з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз із висновком експертів від 19 вересня 2019 року судом було встановлено, що експертами при проведенні дослідження як зразки почерку позивача були також використані помилково приєднані до матеріалів цивільної справи оригінали заяв, надані відповідачем.
Таким чином судом першої інстанції правомірно зазначено, що даний експертний висновок викликає сумніви в його обґрунтованості та правильності у зв'язку з його виконанням на підставі документів, що не були прийняті судом.
Задовольняючи клопотання представника позивача про призначення повторної судової почеркознавчої експертизи суд першої інстанції зазначав, що з'ясування обставин щодо виконання тексту та підпису на розписці від 22 грудня 2014 року від імені ОСОБА_2 має суттєве значення, оскільки саме на підставі цього письмового доказу позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, а висновок експерта від 19 вересня 2019 року викликає сумніви в його обґрунтованості та правильності.
За таких обставин, висновок суду про необхідність проведення повторного почеркознавчого експертного дослідження у даній цивільній справі є законним та обґрунтованим.
Посилання відповідача у апеляційній скарзі на те, що експертом під час проведення дослідження були взяті до уваги не лише заяви, помилково підшиті до матеріалів цивільної справи, а й усі документи, що містяться в матеріалах справи, не спростовують висновку суду щодо виконання експертизи також і на документах, не прийнятих та не перевірених судом.
Частиною першою статті 107 ЦПК України передбачено, що матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи.
Вирішуючи питання про призначення по справі почеркознавчого експертного дослідження, суд в ухвалі від 15 травня 2019 року зазначив, що в матеріалах цивільної справи містяться експериментальні зразки підпису та почерку ОСОБА_2 на а.с. 80-89. Проте з наданого експертного висновку від 19 вересня 2019 року вбачається також використання експертами помилково підшитих до матеріалів цивільної справи документів, що не були прийняті судом.
Також у апеляційній скарзі відповідач посилалась на обов'язок суду у разі сумнівів в правильності та достовірності експертного висновку, викликати експерта в судове засідання для роз'яснення висновку, а потім вирішувати питання про призначення повторної експертизи. Проте таке обґрунтування є помилковим оскільки частиною 4 статті 72 ЦПК України, на яку посилається відповідач, визначено обов'язок експерта з'явитися до суду за його викликом та роз'яснити свій висновок і відповісти на питання суду та учасників справи, а не обов'язок суду викликати експерта у разі сумнівів у правильності висновку.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 382, 389 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 3 березня 2020 року про призначення повторної судової почеркознавчої експертизи у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору позики недійсними залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий Т.О. Писана
Судді К.П. Приходько
С.О. Журба