Справа № 754/14760/19 Суддя в суді першої інст. - Зотько Т.А.
Провадження № 33/824/779/2020 Суддя-доповідач - Полосенко В.С.
вул. Солом'янська, 2-А, м. Київ, 03110, тел./факс (044) 284-15-77
e-mail: inbox@kia.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 42258617
12 червня 2020 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Полосенко В.С
за участі:
особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1
захисника - Бровченка І.В.,
розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, що притягується до адміністративної відповідальності на постанову судді Деснянського районного суду м. Києва від 20 грудня 2019 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , якого
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 1200 (однієї тисячі двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 20400 (двадцять тисяч чотириста) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки,-
Відповідно до постанови судді І-ї інстанції, 27.09.2019 о 02.40 год. в м. Києві по вул. Оноре де Бальзака, 61, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Skoda Fabia», д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, дуже розширені зіниці очей, поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд на стан сп'яніння, зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився у лікаря Київської міської наркологічної клінічної лікарні «Соціотерапія», чим порушив вимоги п. 2.9 (а) ПДР України, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч.2 ст. 130 КУпАП.
Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 20 грудня 2019 року ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 1200 (однієї тисячі двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 20400 (двадцять тисяч чотириста) гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КпАП України, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КпАП України.
Вказує, що місцевий суд під час розгляду справи неповно та неправильно установив обставини, які мають значення для справи, внаслідок неправильного їх дослідження та оцінки, порушення та неправильного застосування норм матеріального та процесуального права.
Зазначає, що суд прийняв рішення без його участі, не дивлячись на клопотання про відкладення розгляду справи, та залишив без задоволення обґрунтоване клопотання про проведення експертизи. Жодної повістки судом йому не було направлено. Крім того, була допущена помилка у прізвищі. Вважає, що незаконна відмова у доступі до правосуддя є обмеженням його прав.
Він не перебував в стані наркотичного сп'яніння і категорично це заперечував на місці складання протоколу. Крім того, він не відмовлявся від проходження огляду на визначення стану сп'яніння, оскільки був впевнений, що жодних ні наркотичних речовин, ні алкогольних напоїв не вживав.
Він ставить під сумнів висновок Київської міської наркологічної клінічної лікарні "Соціотерапія" щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №007856 від 27.09.2019 року. Тому під час розгляду справи в суді І-ї інстанції заявив клопотання про призначення експертизи, яке судом задоволено не було. Незабезпечення судом проведення експертизи позбавило його можливості надати суду докази, що спростовують обставини, викладені у протоколі, а саме те, що він не перебував у стані наркотичного сп'яніння.
Зазначає, що місцевий суд безпідставно, за відсутності належних доказів вчинення ним повторно порушення, передбаченого ст.130 КУпАП, притягнув його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.130 КУпАП. Зокрема, на підтвердження факту повторності суд посилається на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 11.09.2019 року по справі №752/17894/19, яке станом на дату винесення оскаржуваного рішення, не набрало законної сили, оскільки на нього подано апеляційну скаргу.
Крім того, апелянт судом І-ї інстанції не було враховано, що протокол про адміністративне правопорушення був складений раніше (02 год. 55 хв.) ніж був проведений огляд на стан сп'яніння (03 год. 10 хв.), що фактично в черговий раз спростовує об'єктивність проведення огляду на стан сп'яніння.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 та його захисника, які підтримали доводи та вимоги апеляційної скарги, вивчивши матеріали провадження, та обговоривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.
За змістом ст.ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП, при розгляді справи про адміністративні правопорушення має бути забезпечено всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи, підлягають для з'ясування питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа в його вчинені, рішення приймається на підставі доказів, долучених у суді і оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна ( умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Висновок суду про порушення ОСОБА_1 п. 2.5 ПДР України, а саме керування транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується розглянутими в судовому засіданні доказами, зокрема:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 №343639 від 27.09.2019 року, в якому зафіксовано факт проходження водієм ОСОБА_1 медичного огляду на визначення стану сп'яніння у лікаря-нарколога КМНКЛ "Соціотерапія" за його згодою, та встановлено факт перебування ОСОБА_1 в стані наркотичного сп'яніння;
- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №007856, складеним 27.09.2019 року о 3 годині 10 хвилин лікарем-наркологом КМНКЛ "Соціотерапія", згідно якого у ОСОБА_1 виявлено стан наркотичного сп'яніння (стимулятори - амфетамін);
- розпискою про залишення транспортного засобу на зберігання;
- інформацією, яка міститься на відеозаписі з нагрудної камери працівника поліції;
- іншими матеріалами справи.
Суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про достатність вказаних доказів, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.
Відповідно до п. 1.6. Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерством охорони здоров'я України від 09.09.2009 року №406/666, огляд проводиться: уповноваженою особою Державтоінспекції МВС, патрульної служби МВС на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров'я.
Як вбачається з матеріалів справи, огляд було запропоновано водію транспортного засобу - ОСОБА_1 , оскільки щодо нього у поліцейського були підстави вважати, що він перебуває у стані наркотичного сп'яніння. Огляд проводився поліцейським у медичному закладі КМНКЛ "Соціотерапія" у встановленому порядку. Результати такого огляду зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення.
Підтвердження стану сп'яніння в результаті огляду - є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності.
Всупереч доводам апеляційної скарги, суддя І-ї інстанції надав належну та об'єктивну оцінку всім доказам у справі, а також всебічно, повно та об'єктивно врахував обставини події, дійшовши вірного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні п.2.9 "а" ПДР України.
Твердження ОСОБА_1 про те, що він не перебував у стані наркотичного сп'яніння є безпідставним, спростовується наявними у матеріалах справи належними та допустимими доказами, та розцінюється апеляційним судом як спроба уникнути адміністративної відповідальності.
Висновки суду І-ї інстанції про відмову ОСОБА_1 у призначенні судово-медичної токсологічної експертизи є цілком обґрунтованими, з якими погоджується і суд апеляційної інстанції, тому посилання апелянта на безпідставність такої відмови є голослівним. Крім того, висновок КМНКЛ "Соціотерапія" про перебування ОСОБА_1 в стані наркотичного сп'яніння, на думку апеляційного суду, є належним та беззаперечним доказом на підтвердження факту порушення ним вимог п. 2.9 "а ПДР України.
Крім того, апелянт не надав під час апеляційного розгляду жодного доказу, який би спростовував його винуватість у порушенні п. 2.9 "а" ПДР України.
Посилання ОСОБА_1 на те, що його право на доступ до правосуддя було обмежено внаслідок прийняття рішення у справі без його участі є безпідставним, оскільки положення статті 130 КУпАП не встановлюють обов'язкової участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи. Крім того, під час апеляційного розгляду, його права, гарантовані ст.268 КУпАП України, були забезпечені належним чином.
Однак, посилання ОСОБА_1 на неправильну кваліфікацію його дій є слушними.
Статтею 256 КУпАП передбачено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків та потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Однак, у протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №343639 від 27.09.2019 року не вказано, що ОСОБА_1 повторно протягом року вчинив будь-яке порушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
Так, постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 11.09.2019 року ОСОБА_1 визнано винним у порушенні п.2.5 ПДР України (відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння), відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Разом з тим, постановоюКиївського апеляційного суду від 13.01.2020 року вказану постанову скасовано, а провадження у справі щодо ОСОБА_1 закрито на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Ретельний аналіз цих письмових доказів свідчить про те, що на момент складання протоколу про адміністративне правопорушення від 27.09.2019 року та станом на 20.12.2019 року, тобто на час розгляду справи судом І-ї інстанції, вказане судове рішення не набуло чинності, тому в матеріалах справи були відсутні належні та допустимі докази на підтвердження факту повторного вчинення ОСОБА_1 протягом року будь-якого з порушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП.
Крім того, посилання місцевого суду у постанові на довідку про інформацію з бази "Армор" про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, витяг з Єдиного реєстру судових рішень та копію постанови судді від 11.09.2019 року як на підставу наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, є безпідставними, оскільки ці письмові докази не є тими належними доказами у справі, які можуть свідчити про повторність вчинення ОСОБА_1 протягом року одного з порушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП.
За таких обставин, приходжу до висновку, що суд І-ї інстанції невірно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч.2 ст.130 КУпАП.
З огляду на це, враховуючи доведеність факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння, в йогодіях вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Зважаючи на вищевикладене, вважаю за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, а постанову місцевого суду змінити шляхом перекваліфікації дій ОСОБА_1 з ч. 2 ст. 130 КУпАП на ч. 1 ст. 130 КУпАП, із застосуванням до нього адміністративного стягнення, передбаченого санкцією зазначеної норми закону.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову судді Деснянського районного суду м. Києва від 20 грудня 2019 року щодо ОСОБА_1 за ч.2 ст.130 КУпАП - змінити.
Перекваліфікувати дії ОСОБА_1 з ч.2 ст.130 КУпАП та ч.1 ст.130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шістсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Постанова апеляційного суду є остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя В.С. Полосенко