справа № 358/472/18
головуючий у суді І інстанції Тітов М.Б.
провадження № 22-ц/824/1518/2020
суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І.
25 травня 2020 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Мостової Г.І.,
суддів: Кирилюк Г.М., Слюсар Т.А.,
за участю секретаря судового засідання Сердюк К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Нива» - ОСОБА_1 на рішення Богуславського районного суду Київської області від 24 червня 2019 року
у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Нива» до ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю «Богуслав Керамік», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 , про визнання недійсним договору поворотної фінансової допомоги, -
ТОВ «Нова Нива» звернулося до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 , ТОВ «Богуслав Керамік», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 , в якій просить визнати недійсним договір поворотної фінансової допомоги від 26 лютого 2013 року, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «Нова Нива».
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 26 лютого 2013 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Нова Нива», в особі директора ОСОБА_9 було укладено договір поворотної фінансової допомоги, відповідно до умов якого сума поворотної фінансової допомоги становить 446 300 грн., що за курсом НБУ на дату підписання цього договору еквівалентно 55 836,35 доларів США, та на момент підписання цього договору отримана позивачем як позичальником від відповідача ОСОБА_2 , як позикодавця.
Згідно з умовами укладеного договору поворотної фінансової допомоги сторони обумовили, що ТОВ «Нова Нива» зобов'язано повернути ОСОБА_2 всі отримані за цим договором кошти у строк, визначений п. 4.1. договору, а саме: по 26 лютого 2015 року включно.
З метою забезпечення виконання грошового зобов'язання позивача за договором поворотної фінансової допомоги від 26 лютого 2013 року, між ОСОБА_2 , ТОВ «Нова Нива» та ТОВ «Богуслав Керамік» в особі директора ОСОБА_4 26 лютого 2013 року було складено договір поруки.
Згідно з п. 1.1 договору поруки, ТОВ «Богуслав Керамік» зобов'язалось відповідати перед ОСОБА_2 за виконання ТОВ «Нова Нива» своїх зобов'язань, що випливають з договору поворотної фінансової допомоги від 26 лютого 2013 року. У випадку невиконання або неналежного виконання основного зобов'язання, ТОВ «Богуслав Керамік» і ТОВ «Нова Нива» відповідають перед ОСОБА_2 як солідарні боржники.
01 березня 2013 року між ОСОБА_2 та третьою особою ОСОБА_3 було укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до п. 2 якого ОСОБА_3 набула права вимагати від ТОВ «Богуслав Керамік» і ТОВ «Нова Нива» належного та реального виконання наступних обов'язків ТОВ «Нова Нива» за договором поворотної фінансової допомоги від 26 лютого 2013 року: сплати основної суми боргу, розрахованої відповідно до умов договору позики, відсотків за користування основною сумою, інфляційного збільшення суми боргу, відсотків річних, неустойки, тощо.
На підставі зазначених вище договорів (договору поворотної фінансової допомоги від 26 лютого 2013 року, договору поруки від 26 лютого 2013 року та договору про відступлення права вимоги від 01 березня 2013 року), третя особа ОСОБА_3 звернулась до суду із позовом про стягнення з ТОВ «Богуслав Керамік» та ТОВ «Нова Нива» заборгованості за договором поворотної фінансової допомоги від 26 лютого 2013 року.
Рішенням Городищенського районного суду Черкаської області від 28 жовтня 2015 року у справі № 691/1008/15-ц, позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково.
Стягнуто солідарно з ТОВ «Нова Нива» та ТОВ «Богуслав Керамік» на користь ОСОБА_3 заборгованість за договором поворотної фінансової допомоги від 26 лютого 2013 року у розмірі 4 840 835 грн 47 коп. Представником позивача ОСОБА_3 у цивільній справі № 691/1108/15-ц виступав ОСОБА_4 .
Відповідно до пояснень співзасновників ТОВ «Нова Нива» ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 жодних повноважень на укладання договору поворотної фінансової допомоги від 26 лютого 2013 року, договору поруки від 26 лютого 2013 року та договору про відступлення права вимоги від 01 березня 2013 року не надавалося, зборів співзасновників ТОВ «Нова Нива» з цього питання не проводилося.
Також, відповідно до пояснень співзасновників ТОВ «Богуслав Керамік» ОСОБА_7 та ОСОБА_8 жодних повноважень на укладання договору поруки від 26 лютого 2013 року не надавалося, зборів співзасновників ТОВ «Богуслав Керамік» з цього питання не проводилося.
З наведених обставин позивач вважає, що укладаючи оспорювані договори поворотної фінансової допомоги від 26 лютого 2013 року та поруки від 26 лютого 2013 року, представники сторін (директора ТОВ «Нова Нива» та ТОВ «Богуслав Керамік») знали про явну невигідність підписання цих договорів для товариств, які вони представляють та їх співзасновників. В цьому випадку представники сторін діяли всупереч вимог частини 3 статті 92 ЦК України, згідно з якої орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.
Таким чином, вище зазначені договори, а саме: договір поворотної фінансової допомоги від 26 лютого 2013 року, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «Нова Нива» та договір поруки від 26 лютого 2013 року мають ознаки правочину, який вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною. Тому, з урахуванням наведеного позивач проситьзадовольнити позов та визнати недійсним договір поворотної фінансової допомоги від 26 лютого 2013 року, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «Нова Нива».
Рішенням Богуславського районного суду Київської області від 24 червня 2019 року залишено без задоволення позов ТОВ «Нова Нива» до ОСОБА_2 , ТОВ «Богуслав Керамік», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 , про визнання недійсним договору поворотної фінансової допомоги від 26 лютого 2013 року.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник ТОВ «Нова Нива» - ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов повністю.
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та порушенням і неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
В апеляційній скарзі вказано, що в оскаржуваному судовому рішенні взагалі не викладена позиція позивача та не надана правова оцінка щодо:
дати складання договору поворотної фінансової допомоги від 26 лютого 2013 року та договору поруки від 26 лютого 2013 року;
звільнення ОСОБА_4 з посади директора ТОВ «Богуслав Керамік» 07 січня 2015 року та виконання підписів ОСОБА_2 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 на договорі поворотної фінансової допомоги від 26 лютого 2013 року та договорі поруки від 26 лютого 2013 року у період часу не раніше березня 2015 року (Висновок експерта Київської незалежної судово-експертної установи від 28 березня 2016 року №1673);
доведеного у суді факт підпису договору поруки від 26 лютого 2013 року не уповноваженою особою, ОСОБА_4 , що має міцні соціальні зв'язки з особою на чию користь укладався договір поруки ОСОБА_2 ;
відсутності заперечень відповідача та третьої особи на Висновок судового експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи №20/03/17 від 20 березня 2017 року та Висновок експерта № 2738 від 08 лютого 2019 року; показів всіх свідків у справі.
Відповідно до частин 1, 4 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (частина 6 цієї статті).
Враховуючи, що ТОВ «Нова Нива» звернулося до суду із позовною заявою про визнання недійсним договору поворотної фінансової допомоги від 26 лютого 2013 року, судом першої інстанції розглядалися саме ці позовні вимоги, суд апеляційної інстанції досліджує докази, встановлює обставини та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах вказаних позовних вимог про визнання недійсним договору поворотної фінансової допомоги від 26 лютого 2013 року.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, дійшла висновку, що апеляційна скарга залишається без задоволення з огляду на таке.
Відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред'явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб'єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.
Таке розуміння визнання правочину недійсним, як способу захисту, є усталеним у судовій практиці. Це підтверджується висновками, що містяться в постановах Верховного Суду України (зокрема: постанова Верховного Суду України від 25 грудня 2013 у справі № 6-78цс13; постанова Верховного Суду України від 11 травня 2016 у справі № 6-806цс16).
Судом встановлено, що 26 лютого 2013 року між позикодавцем ОСОБА_2 та ТОВ «Нова Нива» в особі директора ОСОБА_9 (позичальник) був укладений договір поворотної фінансової допомоги, за умовами якого позикодавець передає у власність позичальнику грошові кошти у розмірі, передбаченому договором, а позичальник зобов'язується повернути їх позикодавцю в обумовлений договором строк та порядку.
Згідно з п. 2.1 договору сума поворотної фінансової допомоги за договором становить 446 300 грн., що за курсом НБУ на дату підписання оспорюваного договору еквівалентно 55 836,35 доларів США, та на момент підписання цього договору отримана позичальником від позикодавця.
Згідно з п. п. 1.1-1.3, 2.1 зазначеного договору сторони домовились, що його предметом є внесені ОСОБА_2 грошові кошти в якості поворотної фінансової допомоги у період 2010-2011 років на загальну суму 446 300 грн., що за курсом НБУ на дату підписання цього договору еквівалентно 55836,35 доларів США, та на момент підписання цього договору, отримані позичальником від позикодавця.
Судом встановлено, що договір поворотної фінансової допомоги від 26 лютого 2013 року між позикодавцем ОСОБА_2 та ТОВ «Нова Нива» був підписаний позикодавцем ОСОБА_2 та представником ТОВ «Нова Нива» ОСОБА_9, про що у судовому засіданні підтвердили ОСОБА_2 та ОСОБА_9
ОСОБА_9 у судовому засіданні заперечив факт наявності зловмисної домовленості між ним як представником ТОВ «Нова Нива» і ОСОБА_2 та зазначив, що договір підписав свідомо без будь-якого впливу.
26 лютого 2013 року між ОСОБА_2 , ТОВ «Нова Нива» та ТОВ «Богуслав Керамік» як поручителем було укладено договір поруки, за умовами якого поручитель прийняв на себе обов'язок відповідати перед позикодавцем за виконання позичальником своїх зобов'язань, що випливають з договору поворотної фінансової допомоги від 26 лютого 2013 року.
01 березня 2013 року між ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ТОВ «Нова Нива» був укладений договір про відступлення права вимоги, за яким ОСОБА_2 відступив у порядку та на умовах, визначених цим договором та цивільним законодавством України, ОСОБА_3 права вимоги за договором поворотної фінансової допомоги від 26 лютого 2013 року.
Звертаючись з позовом про визнання недійсним договору поворотної фінансової допомоги від 26 лютого 2013 року, укладеного між ТОВ «Нова Нива», в особі директора ОСОБА_9 та ОСОБА_2 , позивач обґрунтовував позовні вимоги таким:
у директора ТОВ «Нова Нива» ОСОБА_9 були відсутні повноваження на укладання договору поворотної фінансової допомоги від 26 лютого 2013 року у зв'язку з тим, що останній на час внесення фінансової допомоги ТОВ «Нова Нива» ОСОБА_2 не був директором товариства;
оспорюваний правочин вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони директора ТОВ «Нова Нива» ОСОБА_9 з другою стороною ОСОБА_2 , оскільки відповідно до пояснень співзасновників ТОВ «Нова Нива» ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 жодних повноважень на укладання договору поворотної фінансової допомоги від 26 лютого 2013 року не надавалося, зборів співзасновників ТОВ Нова Нива» з цього питання не проводилося;
Частиною першою статті 237 ЦК України передбачено, що представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.
Відповідно до частини 3 статті 92 ЦК України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.
На підтвердження своїх вимог позивачем надано Висновок судового експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи №20/03/17 від 20 березня 2017 року.
Як вбачається з цього Висновку: прибутковими касовими ордерами підтверджується надання фінансової допомоги ТОВ «Нова Нива» в особі ОСОБА_2 у період з 27 липня 2010 року по 28 липня 2011 року у сумі 446 300 грн (по третьому та четвертому питанню); встановити чи надавався дозвіл на укладання оспорюваного договору, на отримання фінансової допомоги, не видається за можливе у зв'язку з тим, що на дослідження не надано протокол зборів учасників товариства щодо надання дозволу на укладання цього договору. Директор ТОВ «Нова Нива» ОСОБА_9 на час внесення фінансової допомоги ТОВ «Нова Нива» ОСОБА_2 не був директором товариства, отже не був суб'єктом договірних відносин (по п'ятому питанню) (а.с. 27-34 том 1).
Аналізуючи вищенаведене у висновку, колегія апеляційного суду враховує, що правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення (частина 1 статті 236 ЦК України). Тому, саме на момент вчинення оспорюваного правочину, тобто станом на 26 лютого 2013 року, суд повинен встановити наявність чи відсутність підстав, з якими закон пов'язує його недійсність.
Отже, дії вчиненні сторонами оспорюваного правочину до моменту його вчинення не можуть впливати та не впливають на його дійсність. Таким чином, не заслуговують на увагу доводи про відсутність повноважень директора ТОВ «Нова Нива» ОСОБА_9 на укладання договору поворотної фінансової допомоги від 26 лютого 2013 року у зв'язку з тим, що останній на час внесення фінансової допомоги ТОВ «Нова Нива» ОСОБА_2 не був директором товариства.
Разом з тим, колегія апеляційного суду враховує, що питання стягнення заборгованості за договором поворотної фінансової допомоги було предметом судового розгляду за позовом ОСОБА_3 до ТОВ «Нова Нива» та ТОВ «Богуслав Керамік».
Рішенням Городищенського районного суду Черкаської області від 28 жовтня 2015 року у справі № 691/1008/15-ц, позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково.
Стягнуто солідарно з ТОВ «Нова Нива» та ТОВ «Богуслав Керамік» на користь ОСОБА_3 заборгованість за договором поворотної фінансової допомоги від 26 лютого 2013 року, а саме: 1 675 648 грн 86 коп. - сума основного боргу; 638 123 грн 81 коп. - проценти річних від простроченої суми; 474 208 грн 63 коп. - сума інфляційного збільшення боргу; 377 205 грн 31 коп. - пеня за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання: 1 675 648 грн 86 коп. - штраф за прострочення повернення фінансової допомоги, що разом складає 4 840 835 грн 47 коп.
Задовольняючи частково позовні вимоги у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі ТОВ «Нова Нива» та ТОВ «Богуслав Керамік» не виконали взяті на себе зобов'язання за договорами поворотної фінансової допомоги та поруки, не повернули грошові кошти позикодавцю у строк та у передбаченому умовами договору порядку, тому на користь позивача ОСОБА_3 , яка набула права вимоги за договором про відступлення права вимоги, підлягає стягненню передбачений договором борг, а також інші суми, пов'язані із неналежним виконанням відповідачами грошового зобов'язання.
Також, не заслуговують на увагу доводи про недійсність оспорюваного договору у зв'язку з відсутністю повноважень представника ТОВ «Нова Нива» директора ОСОБА_9 на укладання договору поворотної фінансової допомоги від 26 лютого 2013 року через відсутність рішення зборів учасників товариства та недійсність оспорюваного договору.
Колегія апеляційного суду враховує, що у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження. А позивач не обґрунтовував з наданням доказів ту обставину, що ОСОБА_2 знав чи за всіма обставинами не міг не знати про такі обмеження.
Звертаючись з позовом про визнання недійсним оспорюваного договору, вчиненого внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони директора ТОВ «Нова Нива» ОСОБА_9 з другою стороною ОСОБА_2 , позивач також посилався на обставини, що встановлені у висновку експерта Київської незалежної судово-експертної установи від 28 березня 2016 року № 1673.
Під час розгляду апеляційної скарги у справі № 691/1008/15-ц у суді апеляційної інстанції за клопотанням представника ТОВ «Нова Нива» та ТОВ «Богуслав Керамік» згідно з ухвалою колегії апеляційного суду від 22 грудня 2015 року у цій справі була призначена і проведена експертиза давності документа, а саме: договорів поворотної фінансової допомоги від 26 лютого 2013 року та договору поруки від 26 лютого 2013 року.
Відповідно до висновку експерта Київської незалежної судово-експертної установи від 28 березня 2016 року №1673, дата складання договорів поворотної фінансової допомоги від 26 лютого 2013 року та договору поруки від 26 лютого 2013 року не відповідає зазначеним у договорах датам.
Підписи ОСОБА_2 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 на договорі поворотної фінансової допомоги від 26 лютого 2013 року та договорі поруки від 26 лютого 2013 року виконано у період часу не раніше березня 2015 року.
Встановивши вказані обставини за апеляційною скаргою у справі № 691/1008/15-ц, Апеляційний суд Черкаської області своїм рішенням від 20 травня 2016 року, справа № 22ц/793/76/16, скасував рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 28 жовтня 2015 року та повністю відмовив у задоволенні позову ОСОБА_3 про стягнення з ТОВ «Нова Нива» та ТОВ «Богуслав Керамік» заборгованості за договором поворотної фінансової допомоги від 26 лютого 2013 року.
За касаційною скаргою ОСОБА_3 та ОСОБА_2 колегія Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 23 листопада 2016 року задовольнила касаційну скаргу, рішення апеляційного суду Черкаської області від 20 травня 2016 року скасувала, а рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 28 жовтня 2015 року залишила в силі. При цьому, колегія суддів касаційної інстанції виходила з того, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права і обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована. Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 10 червня 2015 року у справі № 6-449цс15, у разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню (джерело http://reyestr.court.gov.ua/Review/63049933).
Відмовляючи у задоволенні позову у справі, що переглядається, суд першої інстанції, серед іншого виходив з того, що рішення апеляційного суду Черкаської області від 20 травня 2016 року скасоване судом касаційної інстанції, тому посилання на обставини, які були встановлені вказаним рішенням є недопустимим. В тому числі, суд не може посилатись на висновок експерта Київської незалежної судово-експертної установи від 28 березня 2016 року № 1673, який був отриманий на підставі ухвали суду апеляційної інстанції про призначення експертизи.
Однак, колегія апеляційного суду вважає, що законність, обґрунтованість та вмотивованість судового рішення обумовлено, зокрема, порядком оцінки доказів і визначення відповідно до статей 77, 78, 79 ЦПК України їх якості з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупності зібраних доказів - з точки зору достатності відповідно до статті 80 ЦПК України та взаємозв'язку для прийняття відповідного рішення.
Згідно зі змісту статті 78 ЦПК України недопустимими доказами, які суд не бере до уваги, є докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду апеляційної скарги у справі № 691/1008/15-ц в суді апеляційної інстанції за клопотанням представника ТОВ «Нова Нива» та ТОВ «Богуслав Керамік» згідно з ухвалою колегії суддів від 22 грудня 2015 року у цій справі була призначена і проведена експертиза давності документа, а саме: договорів поворотної фінансової допомоги від 26 лютого 2013 року та договору поруки від 26 лютого 2013 року.
На виконання вимог ухвали апеляційного суду, експертом Київської незалежної судово-експертної установи 28 березня 2016 року складений висновок № 1673.
Відповідно до частини 4 статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Колегія апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що посилання на обставини, які були встановлені, скасованим в подальшому судовим рішенням, є недопустимим.
Разом з тим, колегія апеляційного суду звертає увагу на те, що жодної із вищезазначених у статтях 77, 78, 79 ЦПК України обставин для визнання такого доказу як висновок експерта недопустимим, судом першої інстанції не констатовано та в ході розгляду цивільної справи не встановлено, тому визнання висновку експерта Київської незалежної судово-експертної установи від 28 березня 2016 року № 1673 недопустимим доказом не ґрунтується на вимогах цивільного процесуального закону.
Таким чином, обставини справи щодо часу складання оспорюваного договору поворотної фінансової допомоги від 26 лютого 2013 року та часу виконання підписів ОСОБА_2 , ОСОБА_9 на оспорюваному договорі, в розумінні частини 4 статті 82 ЦПК України, є обставинами, які підлягають доказуванню при розгляді цієї справи.
Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом.
Відповідно до статті 232 ЦК України правочин, який вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, визнається судом недійсним.
Для визнання правочину недійсним на підставі статті 232 ЦК необхідним є встановлення умислу в діях представника: представник усвідомлює, що вчиняє правочин всупереч інтересам довірителя та бажає (або свідомо допускає) їх настання, а також наявність домовленості представника однієї сторони з іншою стороною і виникнення через це несприятливих наслідків для довірителя. Представник має діяти в інтересах особи, яку він представляє. Тому якщо він вступив у зловмисну домовленість з другою стороною і діяв при цьому у власних інтересах, нехтуючи інтересами особи, яку він представляв, і це доведено в суді, правочини мають визнаватися судом недійсними. При цьому не має значення, чи одержав учасник такої домовленості яку-небудь вигоду від здійснення правочину, чи правочин був вчинений з метою завдання шкоди довірителю.
Однак позивач не вказував яким чином закон пов'язує обставини, встановлені у Висновку експерта, з недійсністю оспорюваного правочину, вчиненого внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони директора ТОВ «Нова Нива» ОСОБА_9 з другою стороною ОСОБА_2 .
У зв'язку з цим, помилковість висновку суду першої інстанції про те, що висновку експерта Київської незалежної судово-експертної установи від 28 березня 2016 року № 1673 недопустимим доказом на законність оскаржуваного рішення не впливає та не є підставою для його скасування.
Крім цього, колегія апеляційного суду звертає увагу на те, що позивач в позовній заяві, на вказані вище обставини, обґрунтовуючи позов, взагалі не посилався та не вказував всупереч яких інтересів ТОВ «Нова Нива» діяв його директор ОСОБА_9 та в чому полягали несприятливі наслідки, яких бажав чи свідомо допускав директор ОСОБА_9 .
В матеріалах справи відсутні докази про завдання ТОВ «Нова Нива» збитків внаслідок укладання оспорюваного договору поворотної фінансової допомоги, відповідно до умов якого сума поворотної фінансової допомоги становить 446 300 грн. та на момент підписання цього договору отримана ТОВ «Нова Нива» як позичальником від відповідача ОСОБА_2 , як позикодавця.
Натомість з наданого на підтвердження своїх вимог позивачем Висновку судового експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи № 20/03/17 від 20 березня 2017 року вбачається, що прибутковими касовими ордерами підтверджується надання фінансової допомоги ТОВ «Нова Нива» в особі ОСОБА_2 у період з 27 липня 2010 року по 28 липня 2011 року у сумі 446 300 грн (по третьому та четвертому питанню) (а.с. 27-34 том 1).
Колегія апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність умислу в діях представника ТОВ «Нова Нива» директора ОСОБА_9, а також не доведено, що останній вчиняв оспорюваний правочин представник ТОВ «Нова Нива», його директор, знав про явну невигідність підписання оспорюваного договору, мають ознаки правочину, який вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною.
Колегія апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що висновок експерта Київської незалежної судово-експертної установи О.П. Кривошеїної О.П. № 2738 від 08 лютого 2019 року, не може бути допустимим доказом у цій справі, оскільки для проведення почеркознавчої експертизи експерту були надані електрофотокопії договору поворотної фінансової допомоги від 26 лютого 2013 року, а не оригінали цього договору, як це передбачено Науково-методичними рекомендаціями з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень.
Разом з тим, колегія апеляційного суду звертає увагу на те, що правовою підставою для визнання недійсним договору поворотної фінансової допомоги позивач визначив зловмисну домовленість представника ТОВ Нова Нива» - директора ОСОБА_9 з другою стороною, ОСОБА_2 , при вчиненні оспорюваного правочину.
Як вбачається з позовної заяви, на відсутність волевиявлення сторони оспорюваного договору, директора ТОВ Нова Нива» ОСОБА_9 як правову підставу для визнання недійсним договору - позивач не посилався, тому відсутні підстави для надання правової оцінки доказу, висновку експерта Київської незалежної судово-експертної установи Кривошеїної О.П. № 2738 від 08 лютого 2019 року, як такого, що не стосується предмета доказування у цій справі (частини 4 статті 77 ЦПК України).
З врахуванням положення частини 1 статті 236 ЦК України, рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 28 жовтня 2015 року про стягнення заборгованості на підставі оспорюваного договору не може свідчити як і про відсутність підстав, з якими закон пов'язує недійсність оспорюваного договору, так і про те, що сторони при його підписанні діяли добросовісно.
Помилковість висновку суду першої інстанції про те, що існування заборгованості ТОВ «Нова Нива» перед ОСОБА_2 станом на 26 лютого 2013 року, що встановлена рішенням Городищенського районного суду Черкаської області від 28 жовтня 2015 року, свідчить про те, що сторони при підписанні договору діяли добросовісно відповідно до вимог закону, на законність оскаржуваного рішення не впливає та не є підставою для його скасування.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
02 квітня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року № 540-IX.
Відповідно до пункту 12 цього Закону розділ ХII «Прикінцеві положення» ЦПК України доповнено пунктом 3 такого змісту:
«Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо касаційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину».
Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу представника товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Нива» - ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Богуславського районного суду Київської області від 24 червня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення, з урахуванням пункту 3 розділу ХII «Прикінцеві положення» ЦПК України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складений 01 липня 2020 року.
Головуючий Г.І. Мостова
Судді Г.М. Кирилюк
Т.А.Слюсар