Справа № 681/1564/19
Провадження № 22-ц/4820/1145/20
30 червня 2020 року м. Хмельницький
Хмельницький апеляційний суд у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Янчук Т.О. (суддя-доповідач),
Купельського А.В., Ярмолюка О.І.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 02 березня 2020 року (суддя Дідек М.Б.) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину,
У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини.
Позов мотивовано тим, що вона перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Полонського районного суду Хмельницької області від 12 лютого 2018 року.
Під час перебування у шлюбі у сторін народилося троє дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Після розірвання шлюбу діти проживають разом з позивачкою та знаходяться на її утриманні, водночас, відповідач не визнав себе батьком двох молодших доньок та оскаржив своє батьківство відносно них.
Щодо старшої доньки відповідач сплачує аліменти у мінімальному розмірі на підставі рішення суду, проте цих коштів не вистачає на усі потреби дитини. ОСОБА_6 ОСОБА_3 навчається у старшій групі у дитячому садочку та проходить підготовку до школи, у зв'язку з чим потребує забезпечення канцелярськими предметами та підручниками. Всі витрати, пов'язані з придбанням дитячого одягу, взуття, приладдя канцелярії, продуктів харчування, ліків, несе лише позивач.
Донька ОСОБА_3 часто хворіє та потребує регулярних оздоровчих заходів, санаторно-курортного лікування. З метою профілактики захворювань у поточному році дитина двічі перебувала на санаторно-курортному лікуванні на морі у зв'язку з чим позивач понесла додаткові витрати.
Посилаючись на те, що батько зобов'язаний брати участь у додаткових витратах на дитину, позивач просила стягнути з ОСОБА_2 додаткові витрати на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в сумі 29417,22 грн.
Рішенням Полонського районного суду Хмельницької області від 02 березня 2020 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на доньку ОСОБА_7 у розмірі 258,42 грн. У задоволенні позову в іншій частині відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що витрати, понесені позивачем на придбання медичних препаратів, які зазначені в виписці з медичної картки ОСОБА_8 в розмірі 516,85 грн., відносяться до додаткових витрат на дитину, викликані особливими обставинами, а саме хворобою дитини, підтверджені належними та допустимими доказами, а тому з урахуванням рівного обов'язку батьків брати участь в утриманні дітей, дійшов висновку про стягнення 1/2 частини цих витрат з відповідача. Що стосується витрат на придбання дитячого одягу, взуття та іграшок, то дані витрати в розумінні ст.185 СК України не є такими, що викликані особливими обставинами. Витрати на придбання медичних препаратів в розмірі 731,78 грн., не підтверджено належними та допустимими доказами, що саме дані медичні препарати придбані для лікування доньки ОСОБА_3 . Витрати позивачки на відпочинок доньки ОСОБА_3 на базі «Баракуда» в с. Грибівка Одеської області в розмірі 9000 грн., 13000 грн., не підтверджено належними та допустимими доказами, із наданих довідок неможливо встановити, хто поніс витрати на даний відпочинок, кому сплачувались дані кошти.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким її позов задовольнити в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначала, що суд першої інстанції при ухваленні рішення по справі не врахував, її матеріальний стан, а також те, що вона самостійно несе додаткові витрати на утримання дітей, в тому числі доньки ОСОБА_3 . Вважає, що надані нею довідки про відпочинок доньки ОСОБА_3 на базі « ОСОБА_9 » підтверджують факт понесення нею витрат, оскільки видані на її ім'я. Також зазначає, що виписок з амбулаторної картки на підтвердження необхідності придбання медичних препаратів не надала через свою необізнаність.
Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.
Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
Відповідно до ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Частиною 1 статті 375 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно вимог частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Полонського районного суду Хмельницької області від 12 лютого 2018 року.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками неповнолітньої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження дитини.
Дитина ОСОБА_10 проживає разом з матір'ю ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 .
Згідно з інформації Полонського районного відділу ДВС Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) від 03.02.2020 року ОСОБА_2 на підставі виконавчого листа №681/1979/15 виданого Полонським районним судом Хмельницької області від 20.01.2017 року сплачує аліменти на користь ОСОБА_1 , на утримання доньки ОСОБА_3 у розмірі 1650 грн. за період з січня 2019 року по грудень 2019 року. Заборгованість зі сплати аліментів відсутня.
ОСОБА_1 має статус багатодітної матері, на її утриманні перебувають: ОСОБА_10 , 2014 р.н., ОСОБА_11 , 2016 р.н., ОСОБА_12 , 2017 р.н.
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 відвідувала заклад дошкільної освіти №2 «Веселка» Полонської міської ради у період з 2017 року по 2020 рік.
16 жовтня 2019 турагент ОСОБА_13 видав ОСОБА_1 довідку, якою підтвердив те, що вона та її двоє дітей ОСОБА_10 та ОСОБА_11 перебували на базі відпочинку «Баракуда» в с. Грибівка, Овідіопольського району Одеської області, з 25 червня 2019 року по 05 липня 2019 року, за відпочинок було сплачено 9000 грн.
Цього ж дня турагент ОСОБА_13 видав іншу довідку на ім'я ОСОБА_14 , якою підтверджується, що вона та її онука ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_4 перебували на базі відпочинку «Баракуда» в с. Грибівка, Овідіопольського району Одеської області, з 18 серпня 2019 року по 06 вересня 2019 року, за відпочинок було сплачено 13000 грн.
За квитанціями, які додано до матеріалів справи 24.09.2019 року придбано медикаментів на суму 731,78 грн. (а.с.25), 27.09.2019 року - 167,30 грн. (а.с.26), 30.09.2019 року - на суму 199,50 грн. (а.с.27).
Із долученої до матеріалів справи виписки з медичної картки Д4/14/2 ОСОБА_10 , вбачається, що у зв'язку з хворобою ОСОБА_3 було призначено лікарем медичні препарати: дельмар, корект, етацид. (а.с.23).
Із доданої квитанції від 09.09.2019 року на суму 926,64 грн., вбачається, що на придбання зазначених медичних препаратів було витрачено 516,85 грн. (а.с.24).
Крім того, матеріали справи містять квитанції про придбання дитячого одягу, взуття та іграшок на суми 1030 грн., 295 грн. (а.с.28), 400 грн. - (а.с.29), 1200 грн. - (а.с.31,32), 130 грн. - (а.с.33), 1230 грн. - (а.с. 34), 1000 грн. - (а.с. 35).
За змістом статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Статтею 185 СК України визначено, що той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати, в якій мірі кожен із батьків зобов'язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У випадку, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково.
Ураховуючи наведене, суд визначає розмір додаткових витрат на дитину, зумовлених особливими обставинами, одному з батьків у твердій грошовій сумі.
Наявність таких додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 13 вересня 2017 року у справі N 6-1489цс17.
Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд - довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування - виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо).
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Оскільки тягар доказування покладено на позивача, то заявляючи додаткові витрати, позивач в будь-якому випадку повинен їх обґрунтувати та надати беззаперечні докази на їх підтвердження. Дані додаткові витрати, на відміну від аліментів, мають бути викликані саме особливими обставинами.
Тобто, якщо стягнення аліментних зобов'язань викликане необхідністю дитини у харчуванні, одязі та забезпеченні елементарних умов життя, то додаткові витрати заявляються саме у зв'язку з хронічними або разовими проблемами зі здоров'ям дитини, або у разі обставин, які пов'язані з розвитком здібностей дитини.
Тому, заявляючи вимоги про одноразове стягнення додаткових витрат на дитину, необхідно надати докази усієї суми фактично понесених витрат, в той час, як заявляючи про періодичні або постійні витрати, позивач повинен довести їх необхідність.
Якщо ці витрати пов'язані з особливим станом здоров'я дитини, то необхідно надавати медичні довідки, висновки лікарів, їх рекомендації щодо лікування дитини в Україні чи за кордоном, тривалості та періодичність лікування та з урахуванням цього розрахунок його вартості, а також про вартість ліків, які необхідно придбавати дитині.
Зважаючи на зазначене, встановивши, що на лікування ОСОБА_8 у зв'язку з її захворюванням, що підтверджується випискою з медичної карти та призначенням лікаря, позивачем було витрачено 516,85 грн. на придбання відповідних медичних препаратів, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, щодо стягнення з відповідача 1/2 частини таких витрат.
Щодо стягнення витрат на придбання інших медичних препаратів за наданими позивачем квитанція,то суд дійшов правильного висновку про відмову у їх задоволенні, оскільки позичка належними та допустимими доказами не довела, що такі витрати понесені саме у зв'язку з лікуванням ОСОБА_8 .
Довідки про перебування дитини на базі відпочинку « ОСОБА_9 » в період з 25.06.2019 року по 05.07.2019 року, та з 18.08.2019 року по 06.09.2019 року не містять даних та позивачем ОСОБА_1 не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження понесення нею витрат на придбання вказаних путівок, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про недоведеність позивачем таких позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.
Придбання дитячого одягу, взуття, іграшок та спеціальних зошитів для дошкільнят не може вважатися додатковими витратами на дитину, що викликані особливими обставинами, висновок суду щодо відмови у задоволенні позовних в цій частині теж є правильним.
Надана позивачем довідка, яка підтверджує те, що донька ОСОБА_3 протягом 2017-2020 років відвідувала дошкільний заклад, не впливає на висновки суду першої інстанції, оскільки понесені нею витрати на придбання спеціальних зошитів для дошкільнят, не є такими що викликані особливими обставинами, в силу ст.185 СК України.
Щодо наданих апелянтом до суду апеляційної інстанції виписок з медичної карти ОСОБА_8 ,то вони не впливають на висновки суду, оскільки по випискам з медичної карти за період 08.05.2018 року, 03.09.2018 року позивачем не надано доказів про придбання в зазначений період за призначенням лікаря медичних препаратів для лікування ОСОБА_8 . Не надано таких доказів і за призначенням лікаря 30.03.2020 року. Крім того, виписка з медичної карти від 30.03.2020 року, була здійснена вже після ухвалення рішення судом першої інстанції, тому апеляційним судом не приймається до уваги.
Інші доводи апеляційної скарги також не містять посилання на докази, які б спростували висновки суду і впливали на їх законність, а зводяться до незгоди апелянта з висновками суду щодо їх оцінки стосовно встановлених обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, N 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення - без змін.
Оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення підстав для розподілу судових витрат не вбачається.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 02 березня 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Судді: Т.О. Янчук
А.В. Купельський
О.І. Ярмолюк