Справа № 686/14548/19
Провадження № 22-ц/4820/1136/20
30 червня 2020 року м. Хмельницький
Хмельницький апеляційний суд у складі колегії
суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Купельського А.В., Янчук Т.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 березня 2020 року,
встановив:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину.
ОСОБА_1 зазначила, що сторони мають дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка з 1 вересня 2016 року є студенткою денної форми навчання Кам'янець-Подільського медичного училища. Протягом 2016-2018 років позивачка понесла додаткові витрати на дитину, зокрема 35 165 грн на оплату навчання та 11 520 грн на проживання в гуртожитку. Оскільки ОСОБА_2 відмовляється брати участь у витратах на дитину, що викликані розвитком її здібностей, то згідно зі ст. 185 СК України на нього слід покласти половину цих витрат.
За таких обставин ОСОБА_1 просила суд стягнути з ОСОБА_2 на свою користь 23 340 грн додаткових витрат на дитину.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 березня 2020 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 23 340 грн додаткових витрат на дитину та на користь держави 768 грн 40 коп. судового збору.
Суд виходив з того, що ОСОБА_1 понесла додаткові витрати, пов'язані з розвитком здібностей дитини до досягнення нею повноліття, внаслідок чого половину цих витрат слід покласти на ОСОБА_2 .
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в позові посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга мотивована тим, що за судовим рішенням з ОСОБА_2 утримувалися аліменти на дитину, з яких оплачено навчання дочки. Наразі, витрати на навчання та проживання дитини у гуртожитку не є додатковими витратами в розумінні ст. 185 СК України та не можуть бути стягнуті з відповідача. Суд першої інстанції не врахував усіх обставин справи, не застосував норми чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, і дійшов помилкового висновку про обґрунтованість позову.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
ОСОБА_1 подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, указуючи на його законність та обґрунтованість.
2. Мотивувальна частина
Позиція суду апеляційної інстанції
Частинами 1, 2, 5 статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення не відповідає.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_2 слід задовольнити частково.
Суд першої інстанції не в повній мірі з'ясував обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення сторін, та не дотримався положень ст. 185 СК України.
У зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, та неправильним застосуванням норм матеріального права оскаржуване рішення суду в частині розміру додаткових витрат на дитину підлягає зміні.
Згідно з ч. 13 ст. 141 ЦПК України суд апеляційної інстанції має змінити розподіл судових витрат.
Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини
ОСОБА_2 і ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає з позивачкою.
Постановою Хмельницького міського суду Хмельницької області від 6 березня 2002 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 у розмірі ј частини з усіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 26 лютого 2002 року та до повноліття дитини.
З 1 вересня 2016 року ОСОБА_3 є студенткою денної форми навчання Кам'янець-Подільського медичного училища.
2 серпня 2016 року між Кам'янець-Подільським медичним училищем і ОСОБА_1 укладено договір №19-Ф про навчання та підготовку молодшого спеціаліста за кошти студента (замовника), до якого додатковою угодою №1 від 24 лютого 2017 року внесені зміни. За умовам цього договору Кам'янець-Подільське медичне училище зобов'язалося здійснити навчання (підготовку) студенки ОСОБА_3 за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодший спеціаліст, по спеціалізації «Медсестринство», спеціалізації «Лікувальна справа», а ОСОБА_1 - оплатити це навчання у розмірі 49 085 грн.
Згідно договору ОСОБА_1 повинна була внести плату за навчання шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок училища поетапно (двічі на рік: 1 етап - до 1 жовтня, 2 етап - до 15 березня), зокрема: І курс - 4 945 грн і 5 440 грн; ІІ курс - 5 940 грн і 5 940 грн; ІІІ курс - 6 450 грн і 6 450 грн; ІV - 6 960 грн і 6 960 грн.
25 серпня 2016 року між Кам'янець-Подільським медичним училищем і ОСОБА_3 укладено договір №МУ-10 на проживання в студентському гуртожитку, до якого додатковою угодою №1 від 3 січня 2017 року та додатковою угодою №2 від 2 січня 2018 року внесені зміни. За умовам цього договору Кам'янець-Подільське медичне училище зобов'язалося надати ОСОБА_3 ліжко-місце в гуртожитку, а та - оплатити проживання.
Згідно договору ОСОБА_3 повинна була внести плату за проживання в гуртожитку на розрахунковий рахунок училища посеместрово (двічі на рік: за 1 семестр - до 1 жовтня, за 2 семестр - до 1 лютого), зокрема за: І семестр - 1 324 грн (за вересень-грудень 2016 року - по 248 грн у місяць, у січні 2017 року - 332 грн); ІІ семестр - 1 660 грн (332 грн у місяць); ІІІ семестр - 1 720 грн (за вересень-жовтень 2017 року 332 грн у місяць, ІV-VI семестри - 5 880 грн (392 грн у місяць).
Протягом 2016-2019 років (до 13 травня 2019 року, тобто до досягнення дочкою ОСОБА_3 повноліття) ОСОБА_1 понесла витрати на навчання дитини: 35 165 грн на оплату навчання та 10 584 грн на проживання в гуртожитку.
Застосовані норми права
Частиною 1 статті 12 Закону України 26 квітня 2001 року №2402-ІІІ «Про охорону дитинства» встановлено, що виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно зі ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції
Аналіз указаних норм права вказує на те, що за особливих обставин батьки повинні нести додаткові витрати на дитину. Розмір цих витрат визначається залежно від передбачуваних або фактично понесених батьками витрат. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним із батьків як аліменти на дитину.
До особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат, у тому числі у зв'язку з розвитком її здібностей. Визначення таких обставин відноситься до компетенції суду, вони є індивідуальними у кожному конкретному випадку.
Зібрані докази вказують на те, що протягом 2016-2019 років, а саме під час неповноліття дочки сторін, ОСОБА_1 понесла витрати на оплату навчання та проживання дитини в гуртожитку навчального закладу.
З огляду на викладене, врахувавши стан здоров'я та матеріальне становище батьків, наявність на утриманні ОСОБА_1 малолітньої дитини, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що понесені позивачкою витрати пов'язані з розвитком здібностей неповнолітньої ОСОБА_3 , а тому половину цих витрат слід покласти на відповідача.
Доводи ОСОБА_2 про те, що витрати на навчання та проживання дитини у гуртожитку не є додатковими витратами в розумінні ст. 185 СК України, суперечать фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства.
Посилання ОСОБА_2 на правову позицію, висловлену Верховним Судом України у постанові від 24 лютого 2016 року (справа №6-1296цс15), а також Верховним Судом у постанові від 29 січня 2018 року (справа №622/373/16-ц) та постанові від 23 січня 2019 року (справа №346/103/17), є безпідставними, оскільки в цих справах і справі, яка переглядається судом апеляційної інстанції, встановлені різні обставини.
Так, у названих справах суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що норми глави 16 СК України «Обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина та його виконання» не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов'язань, обов'язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами. Таким чином, у випадках, коли повнолітні дочка, син потребують матеріальної допомоги у зв'язку з навчанням до досягнення ними двадцяти трьох років, правила ст. 185 СК України не застосовуються, зазначені правовідносини регулюються ст. 199 цього Кодексу.
Натомість, у справі, яка переглядається судом апеляційної інстанції, ОСОБА_1 заявила вимоги про стягнення з ОСОБА_2 додаткових витрат у зв'язку з навчанням їх дочки за період до досягнення нею повноліття.
У цій частині рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону.
Разом із тим, визначаючи розмір додаткових витрат на дитину, суд першої інстанції припустився помилки.
За умовами договорів на навчання та проживання в гуртожитку протягом 2016- 2019 років, а саме під час неповноліття дочки сторін, ОСОБА_1 мала внести на рахунок Кам'янець-Подільського медичного училища 35 165 грн оплати за навчання ( НОМЕР_1 ) та 10 584 грн оплати проживання в гуртожитку ( НОМЕР_2 ).
Суд першої інстанції не звернув уваги на цю обставину та неправомірно поклав на ОСОБА_2 половину від заявленої у позові суми витрат на проживання в гуртожитку (11 520 грн).
3. Висновки суду апеляційної інстанції та межі розгляду справи
Суд першої інстанції при розгляді справи не звернув уваги на належний розмір понесених ОСОБА_1 додаткових витрат на дитину, що призвело до неправильного застосування норми матеріального закону, внаслідок чого ухвалене ним рішення не може залишатися в силі.
Отже, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню додаткові витрати на дитину, зокрема: 17 582 грн 50 коп. витрат на оплату навчання (35165:2) та 5 292 грн витрат на проживання в гуртожитку (10584:2), а всього - 22 874 грн 50 коп. (17582,50+5292). В цій частині рішення суду слід змінити.
Оскільки під час розгляду справи встановлено неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, то згідно з ч. 4 ст. 367 ЦПК України при перегляді рішення суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги.
Щодо судових витрат
Вирішуючи питання про зміну розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції враховує положення ст. 141 ЦПК України, згідно якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових втрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 6 ст. 141 ЦПК України).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон №3674-VI) ОСОБА_1 звільнено від сплати судового збору за подання до суду позову про стягнення додаткових витрат на дитину.
Позов ОСОБА_1 заявлено з ціною 23 340 грн і задоволено на суму 22 874 грн 50 коп., тобто на 98% (22874,50х100:23340), а тому з ОСОБА_2 на користь держави слід присудити судовий збір у розмірі 753 грн 03 коп. за подання позову (1921х0,4х98%).
ОСОБА_2 не звертався до суду за захистом своїх порушених прав і є відповідачем у справі, внаслідок чого він як учасник бойових дій не користується пільгами щодо сплати судового збору, встановленими п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону №3674-VI.
Керуючись ст.ст. 141, 367, 374, 376, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 березня 2020 року в частині розміру додаткових витрат на дитину та судового збору змінити.
Стягнути з ОСОБА_2 (місце проживання - АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (місце проживання - АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 ) 22 874 гривні 50 копійок додаткових витрат на дитину.
Стягнути з ОСОБА_2 (місце проживання - АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 ) на користь держави (отримувач: Управління Державної казначейської служби України у Хмельницькому районі, код отримувача (ЄДРПОУ) 38045535, рахунок UA528999980313161206000022490, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998; призначення платежу: *;101; судовий збір, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області, код класифікації доходів 22030101) 753 гривень 03 копійки судового збору.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Судді: О.І. Ярмолюк
А.В. Купельський
Т.О. Янчук
Головуючий у першій інстанції - Приступа Д.І.
Доповідач - Ярмолюк О.І. Категорія 48