Справа № 607/8120/20Головуючий у 1-й інстанції Грицай К.М.
Провадження № 33/817/237/20 Доповідач - Ваврів І.З.
Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП
30 червня 2020 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Ваврів І.З.
з участю: особи, що притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , та його захисника Юзьвака І.Я.,
розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Юзьвака І.Я., що діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 травня 2020 року,
Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 травня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і застосовано відносно нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Як визнав суд, ОСОБА_1 12.05.2020 року о 19 год. 00 хв. в м. Тернополі по вул. Бродівська,13 керував транспортним засобом марки «Рено Мастер», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, хитка хода, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, а також у найближчому медичному закладі КУТОР «ТОНД» водій категорично відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 адвокат Юзьвак І.Я. ставить питання про скасування вищевказаної постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 травня 2020 року та закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Вважає оскаржувану постанову незаконною та необґрунтованою.
На думку апелянта, суд прийняв рішення про притягнення до відповідальності ОСОБА_1 на підставі неналежних та недопустимих доказів, які в своїй сукупності не доводять вини за ч.1 ст.130 КУпАП.
Стверджує, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом і тому не може нести відповідальність за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння.
Вважає, що при складанні протоколу, працівниками поліції порушено вимоги Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 06.11. 2015 року № 1376, оскільки не роз'яснили ОСОБА_1 положення ст.ст.55, 56, 59, 63 Конституції України.
Вказує про недотримання прав ОСОБА_1 , якому при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення не було надано адвоката..
На думку апелянта, факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 12.05.2020 року не було доведено поза розумним сумнівом, а тому просить скасувати постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26.05.2020 року і закрити провадження у справі.
Заслухавши особу, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його адвоката Юзьвака І.Я., які підтримали подану апеляційну скаргу, та навівши аналогічні викладеним у ній мотиви, просять скасувати постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 травня 2020 року та закрити провадження у справі, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення; дослідивши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, приходжу до наступних висновків.
Аналіз матеріалів справи та безпосередньо рішення місцевого суду, яке оскаржується апелянтом, дає підстави для висновку, що суд, розглядаючи дану справу, дотримався положень статей 245, 280 КУпАП, відповідно до яких провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи в учиненні адміністративного правопорушення.
Висновок суду про винуватість та кваліфікацію дій ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України доведений належним чином перевіреними, оціненими та викладеними у постанові суду доказами.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Як слідує з протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 423121 від 12.05.2020 року, який відповідає вимогам ст.256 КУпАП та складений уповноваженою на те особою, визначеною ст.255 КУпАП, ОСОБА_1 , 12.05.2020 року о 19 год. 00 хв. в м. Тернополі по вул. Бродівська,13 керував транспортним засобом марки «Рено Мастер», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, хитка хода, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, а також у найближчому медичному закладі КУТОР «ТОНД» водій категорично відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху.
Обставини наведені у протоколі про адміністративне правопорушення об'єктивно стверджуються іншими доказами, що були досліджені судом першої інстанції.
Безпосередньо факт керування ОСОБА_1 автомобілем стверджується постановою про адміністративне правопорушення серії ДП18 №540201 від 12 травня 2020 р., згідно якого ОСОБА_1 12 травня 2020 року о 17 год год. 35 хв. по вул. Бродівська,13, керуючи транспортним засобом марки «Рено Мастер», д.н.з. НОМЕР_1 , яке розшукувалось за вчиненням ДТП та після зупинки водій не пред'явив посвідчення водія відповідної категорії та право керування транспортним засобом, реєстраційний документ на транспортний засіб, а також чинного страхового полісу про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності , чим порушив п.2.1а, п.2.1б та п.2.1г ПДР України.
Факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння підтверджено відеозаписом з нагрудних камер поліцейських № 000109, № 00085, що був предметом дослідження суду першої інстанції.
Окрім того, судом першої інстанції детально проаналізовано матеріали відеофіксації правопорушення на предмет пояснень ОСОБА_1 щодо іншої особи, яка керувала транспортним засобом. При цьому, суд належним чином мотивував свій висновок про надуманість таких пояснень, з огляду на те, що інша особа відсутня на місці зупинки транспортного засобу.
Апеляційний суд звертає увагу, що ОСОБА_1 не назвав працівникам поліції конкретну особу, яка могла керувати транспортним засобом, в якому він знаходився, що також свідчить про надуманість його пояснень про іншу особу, яка керувала транспортним засобом, наданих ним в суді першої та апеляційної інстанцій.
Права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, передбачені ст.268 КУпАП, а також положення ст.63 Конституції України були роз'яснені ОСОБА_1 при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, про що свідчить його підпис.
Нероз'яснення працівниками поліції положень ст.ст.55, 56 та 59 Конституції України, а також відсутність адвоката при складанні протоколу, не свідчить про порушення його права на захист, оскільки це не позбавляло ОСОБА_1 скористатися правовою допомогою адвоката безпосередньо під час розгляду справи про адміністративне правопорушення судом першої інстанції, а також при оскарженні судового рішенні в апеляційному порядку.
Наведені захисником Юзьвак І.Я. міркування щодо недотримання працівниками поліції положень Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 06.11. 2015 року № 1376 жодним чином не спростовують факту відмови ОСОБА_1 , як особою, яка керувала транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження відповідно до встановленого порядку медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Тому доводи апелянта стосовно щодо неналежної оцінки судом першої інстанції доказів по справ, а також їх недопустимості, є безпідставним та надуманими.
Окрім того, апеляційний суд звертає увагу, що у рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Виходячи з аналізу досліджених під час апеляційного розгляду матеріалів справи, висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення та кваліфікація його дій за ч.1 ст.130 КУпАП є правильним.
Жодних аргументованих доводів, які б викликали сумніви у об'єктивності прийнятого судом першої інстанції рішення на підставі вищевказаних матеріалів справи апелянтом не надано і не здобуто таких в процесі апеляційного розгляду, а тому підстави для закриття провадження у даній справі, про що ставить питання апелянт, відсутні.
З урахуванням наведеного, приходжу до висновку, що постанова Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 травня 2020 року відносно ОСОБА_1 є законною і обґрунтованою, а тому підстав для її скасування та закриття провадження у справі, про що ставить питання апелянт, не вбачаю.
Керуючись ст.294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу адвоката Юзьвака І.Я., що діє в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 травня 2020 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.