01.07.2020 Справа №607/10712/20
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Гуменного П.П.,
за участю секретаря судового засідання Храпак М.О.,
представника позивача Гаврилюк З. Б.,
відповідача ОСОБА_1 ,
перекладача Захарків І.М.,
представника відповідача Скиба В.М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області до ОСОБА_1 про продовження строку затримання громадянина Демократичної Республіки Конго ОСОБА_1 з метою забезпечення його примусового видворення за межі території України, -
Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області (далі - УДМС в Тернопільській області) звернулося до суду з адміністративним позовом до громадянина Демократичної Республіки Конго ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про продовження строку затримання громадянина Демократичної Республіки Конго ОСОБА_1 з метою ідентифікації та забезпечення його примусового видворення за межі території України на строк шість місяців, із поміщенням у Волинський пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, який знаходиться за адресою: 45213, вулиця Перемоги, 27, с. Журавичі, Ківерцівський район, Волинська область.
На обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідач громадянин Демократичної Республіки Конго ОСОБА_1 в'їхав на територію України 27 листопада 2011 року через КПП ,,Бориспіль” по паспортному документу серії ОВ НОМЕР_1 , виданому 25 серпня 2011 року, терміном дії до 24 серпня 2016 року, з метою навчання у Тернопільському національному технічному університеті імені ОСОБА_2 . На підставі заяв та відповідних клопотань закладу освіти йому було продовжено термін перебування на території України СГІРФО Тернопільського МВ УМВС України в Тернопільській області до 15 вересня 2012 року. Надалі, 04 жовтня 2013 року згідно клопотання Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя та заяви відповідача, останній отримав в УДМС у Тернопільській області посвідку на тимчасове проживання серії НОМЕР_2 терміном дії до 01 вересня 2014 року, яку було видано взамін посвідки на тимчасове проживання серії НОМЕР_3 2012.
Згідно наказу Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя від 29 жовтня 2015 року № 4/25-92 ,,Про відрахування студентів факультету по роботі з іноземними студентами” громадянина Демократичної Республіки Конго ОСОБА_1 , відраховано з університету за порушення умов договору. За порушення правил перебування іноземців в Україні Відповідача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.203 КУпАП та накладено штраф у розмірі 510,00 грн. 23 березня 2016 року УДМС у Тернопільській області прийнято рішення № 27 про примусове повернення з України громадянина Демократичної Республіки Конго ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке останній добровільно у термін вказаний у рішенні не виконав.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 січня 2020 року позов УДМС у Тернопільській області до громадянина Демократичної Республіки Конго ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про примусове видворення за межі України та затримання із поміщенням у пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України з метою ідентифікації та забезпечення його видворення за межі території України строком на шість місяців задоволено. Рішення звернено до негайного виконання. Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 січня 2020 року по справі №607/750/20 вступило в законну силу, не оскаржувалося (суддя Воробель Н.П.).
За рішенням УДМС у Тернопільській області від 17 січня 2020 року, відповідача поміщено у Волинський пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України, що розташований за адресою: вул. Перемоги, 27, с. Журавичі, Ківерцівський район, Волинська область.
Шестимісячний строк затримання відповідача у Волинському пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України спливає 17 липня 2020 року.
Зважаючи на те, що особа Відповідача не ідентифікована та останній не має документа, який давав би йому право на виїзд з України, компетентним органами було вжито передбачені чинним законодавством заходи щодо ідентифікації та документування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак на даний час питання щодо забезпечення примусового видворення останнього не вирішено, оскільки відсутня інформація з країни його громадянської належності, необхідна для ідентифікації особи, відсутня належна співпраця з боку самого громадянина Демократичної Республіки Конго ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в питанні його повернення до країни походження, крім того документ, який би ідентифікував ОСОБА_1 , а також надавав йому можливість повернутися до країни свого походження відсутній. Дані обставини є умовами, за яких неможливо забезпечити примусове видворення особи, таким чином, відповідно до законодавства є підстави для продовження строку затримання на шість місяців, в межах визначеного ч.11. ст. 289 КАС України вісімнадцятимісячного строку.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримала з підстав, викладених у позовній заяві, просить його задовольнити.
Відповідач у судовому засіданні заперечив щодо задоволення позову, просив суд не продовжувати термін його затримання, оскільки має намір оформити необхідні документи які дають право на перебування в Україні.
Представник відповідача також просив суд відмовити у позові за безпідствінстю, надавши відповідний відзив.
Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового розгляду справи, оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи із наступних підстав.
Розглянувши подані документи і матеріали, а також всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, а також заслухавши пояснення представника позивача, відповідача та його представника, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних міркувань.
Судом встановлено, що 23 березня 2016 року УДМС у Тернопільській області прийнято рішення № 27 про примусове повернення з України громадянина Демократичної Республіки Конго ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке Відповідач добровільно у термін вказаний у рішенні не виконав та продовжував перебувати на території України без законних підстав.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 січня 2020 року позов УДМС у Тернопільській області до громадянина Демократичної Республіки Конго ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про примусове видворення за межі України та затримання із поміщенням у пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України з метою ідентифікації та забезпечення його видворення за межі території України строком на шість місяців задоволено. Рішення звернено до негайного виконання, вступило в законну силу та не оскаржувалося.
За рішенням УДМС у Тернопільській області від 17 січня 2020 року, Відповідача поміщено у Волинський пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України, що розташований за адресою: вул. Перемоги, 27, с. Журавичі, Ківерцівський район, Волинська область.
Шестимісячний строк затримання ОСОБА_1 у Волинському пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України спливає 17 липня 2020 року.
З метою виконання рішення суду про примусове видворення за межі України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було вжито заходи щодо ідентифікації та документування останнього, зокрема, УДМС у Тернопільській області неодноразово зверталось до Посольства Республіки Конго через Департамент консульської служби МЗС України, з метою сприяння в ідентифікації та документуванні Відповідача, підтвердженням чого є долучені до позовної заяви листи від 21 січня 2020 року № 6110.2-191/61.1-20; від 18 лютого 2020 року № 6101.5-1724/61.1-20; від 22 квітня 2020 року № 6101.5-3208/61.1-20; від 07 травня 2020 року № 6101.5-3461/61.1-20. УДМС у Тернопільській області за вхідним № 3260/1/6101-20 від 17 червня 2020 року отримано відповідь від Департаменту консульської служби МЗС України (№ 71/ВКЗ/6111-500-39976 від 17 червня 2020 року) про те, що клопотання Управління щодо ідентифікування та документування паспортним документом з метою видворення за межі території України громадянина Демократичної Республіки Конго ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 направлено до консульського підрозділу посольства України в Російській Федерації. Однак, на даний час УДМС у Тернопільській області не отримано інформації про належність Відповідача до громадянства Демократичної Республіки Конго, а також відомостей, котрі ідентифікують його особу та документу, який давав би йому право на виїзд з України.
Крім того, 23 квітня 2020 року УДМС у Тернопільській області за вих. № 6101.5-3248/61.1-20 з метою забезпечення примусового видворення громадянина Демократичної Республіки Конго ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та на виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 січня 2020 року у справі № 607/750/20 до Волинського ПТПІ направлено лист щодо сприяння у проведенні співбесіди з Відповідачем на предмет встановлення інформації про близьких родичів та інших осіб з якими він підтримує контакти, проте, останній категорично відмовився надавати зазначені відомості.
Разом з тим, УДМС в Тернопільській області 24 квітня 2020 року за вих. № 6101.5-3258/61.1-20 звернулось з листом до Тернопільського національного технічного університету з проханням в сприянні з боку навчального закладу у виготовленні документів, що дають право на перетин кордону та повернення на батьківщину Відповідача по даній справі, оскільки вказаний навчальний заклад у 2011 році запросив на навчання в Україну ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і після втрати ним законних підстав для перебування на території України не виконав свої зобов'язання щодо своєчасного виїзду іноземця за кордон.
Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»визначає правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, та встановлює порядок їх в'їзду в Україну та виїзду з України.
Пунктом 16 ч. 1 ст.1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначено, що паспортний документ іноземця - документ, виданий уповноваженим органом іноземної держави або статутною організацією ООН, що підтверджує громадянство іноземця, посвідчує особу іноземця або особу без громадянства, надає право на в'їзд або виїзд з держави і визнається Україною.
Частиною 3 ст. 8 Закону України «Про прикордонний контроль» визначені умови надання іноземцю або особі без громадянства дозволу на перетинання державного кордону в разі виїзду з України, однією з яких є наявність в нього дійсного паспортного документа.
Згідно абзацу 1 ч. 1 ст.30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.
Відповідно до ч.4 ст.30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більше як вісімнадцять місяців.
У разі звернення особи під час її перебування в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, вона продовжує перебувати в зазначеному пункті до остаточного прийняття рішення за заявою.
Розділом VI Інструкції про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України від 23 квітня 2012 року № 353/271/150 (у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України 22 січня 2018 року № 38/77) визначено Порядок дій з ідентифікації та документування іноземців, зокрема: якщо іноземець не має документів, що посвідчують особу, орган ДМС, орган охорони державного кордону України або орган СБУ вживають заходів щодо його ідентифікації та документування.
З цією метою до дипломатичних представництв або консульських установ держави походження іноземця надсилаються відповідні запити, до яких долучаються кольорові фотокартки на кожну особу, заповнені анкети визначеного консульською установою зразка та інші відомості про іноземця, які дають змогу встановити особу та підтвердити громадянство.
У разі відсутності акредитованого в Україні дипломатичного представництва або консульської установи країни походження іноземця запити до компетентних органів відповідної країни щодо його ідентифікації надсилаються через Департамент консульської служби МЗС.
Якщо від компетентних органів країни походження іноземця не надходить відповідь, запити щодо його ідентифікації надсилаються через Департамент консульської служби МЗС України повторно.
Судом встановлено, що з метою ідентифікації та документування ОСОБА_1 для забезпечення його примусового видворення за межі території України УДМС у Тернопільській області неодноразово скеровувалися листи від 21 січня 2020 року № 6110.2-191/61.1-20; від 18 лютого 2020 року № 6101.5-1724/61.1-20; від 22 квітня 2020 року № 6101.5-3208/61.1-20; від 07 травня 2020 року № 6101.5-3461/61.1-20 до Посольства Республіки Конго через Департамент консульської служби МЗС України.
УДМС у Тернопільській області за вхідним № 3260/1/6101-20 від 17 червня 2020 року отримано відповідь від Департаменту консульської служби МЗС України (№ 71/ВКЗ/6111-500-39976 від 17 червня 2020 року) про те, що клопотання Управління щодо ідентифікування та документування паспортним документом з метою видворення за межі території України громадянина Демократичної Республіки Конго ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 направлено до консульського підрозділу посольства України в Російській Федерації. Однак, на даний час УДМС у Тернопільській області не отримано інформації про належність Відповідача до громадянства Демократичної Республіки Конго, а також відомостей, котрі ідентифікують його особу та документу, який давав би йому право на виїзд з України.
Окрім того, 23 квітня 2020 року УДМС у Тернопільській області за вих. № 6101.5-3248/61.1-20 до Волинського ПТПІ направлено лист щодо сприяння у проведенні співбесіди з Відповідачем на предмет встановлення інформації про близьких родичів та інших осіб з якими він підтримує контакти, проте, останній категорично відмовився надавати відомості про близьких родичів та інших осіб з якими підтримує контакти.
Також, УДМС у Тернопільській області 24 квітня 2020 року за вих. № 6101.5-3258/61.1-20 скеровано листа до Тернопільського національного технічного університету з проханням в сприянні з боку навчального закладу у виготовленні документів, що дають право на перетин кордону та повернення на батьківщину Відповідача по даній справі.
На даний час питання щодо забезпечення примусового видворення ОСОБА_1 не вирішено,оскільки відсутня інформація з країни його громадянської належності, необхідна для ідентифікації особи, відсутня належна співпраця збоку самого громадянина Демократичної Республіки Конго ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в питанні його повернення до країни походження, що проявляється в наданні ним жодної інформації про себе та своїх близьких родичів, інших осіб, з якими підтримує контакти, крім того документ, який би ідентифікував ОСОБА_1 , а також надавав йому можливість повернутися до країни свого походження, відсутній.
У відповідних положеннях ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зазначено, що:
«1. Кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом:
f) «законний арешт або затримання особи з метою запобігання її недозволеному в'їзду в країну чи особи, щодо якої провадиться процедура депортації або екстрадиції».
Тобто Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод відмежовує «затримання особи з метою запобігання її недозволеному в'їзду в країну» (перша частина цього положення) та «затримання особи, щодо якої провадиться процедура депортації або екстрадиції» (друга частина цього положення).
При цьому, перелік винятків із права на свободу, яке гарантує пункт 1 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, є вичерпним, і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідатиме меті положення пункту 1 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (§ 42 рішення Європейського суду з прав людини «Ливада проти України»).
Відповідно до ч. 11, 12, 13 ст. 289 Кодексу адміністративного судочинства України, строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців.
Про продовження строку затримання не пізніш як за п'ять днів до його закінчення орган (підрозділ), за клопотанням якого затримано іноземця або особу без громадянства, кожні шість місяців подає відповідний адміністративний позов. У такому позові зазначаються дії або заходи, що вживалися органом (підрозділом) для ідентифікації іноземця або особи без громадянства, забезпечення виконання рішення про примусове видворення (реадмісію) або для розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні.
Умовами, за яких неможливо ідентифікувати іноземця чи особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи, є: 1) відсутність співпраці з боку іноземця або особи без громадянства під час процедури його ідентифікації; 2) неодержання інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи.
Відповідно до вимог ч. 1ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України.
Відтак суд вважає, що позивачем доведено необхідність продовження строку затримання громадянина Демократичної Республіки Конго ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою ідентифікації його особи, примусового видворення чи реадмісії, з урахуванням відсутності належної співпраці з боку останнього під час процедури його ідентифікації, а також неодержанням інформації з країни його громадянської належності.
Також суд вважає, що вжитими органом міграційної служби заходами виконати рішення суду щодо видворення ОСОБА_1 за межі України не видалось за можливе, оскільки особа відповідача не ідентифікована та він не має документа, який давав би йому право на виїзд з України, а запитувана інформація з Демократичної Республіки Конго з метою ідентифікації ОСОБА_1 не отримана з незалежних від органу міграційної служби обставин та для її одержання необхідний додатковий час, зважаючи на ситуацію в світі, спричинену поширенням захворювання COVID-19. При цьому судом також береться до уваги те, що строк утримання іноземця в ПТПІ, що становить вісімнадцять місяців, не порушено, та рішення суду про примусове видворення за межі України ОСОБА_1 підлягає виконанню.
Проаналізувавши вищевикладені обставини справи, виходячи з принципів законності, об'єктивності, розумності та справедливості, суд вважає за необхідне задовольнити позов, оскільки у громадянина Демократичної Республіки Конго ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відсутній документ, що дає право на виїзд з України, будь-яка інформація чи документи з країни громадянської належності відповідача, необхідні для ідентифікації його особи також відсутні, як відсутня і належна співпраця з боку самого ОСОБА_1 , в питанні його повернення до країни громадянської належності, тому суд приходить до переконання, що є підстави для продовження строку його затримання в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на строк шість місяців.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.73-77, 90, 195, 241-246, 255, 289, 371 КАС України, суд,-
Адміністративний позов Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області (вул. Шевченка, 10 м. Тернопіль) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про продовження строку затримання громадянина Демократичної Республіки Конго ОСОБА_1 з метою забезпечення його примусового видворення за межі території України задовольнити.
Продовжити строк затримання громадянина Демократичної Республіки Конго ОСОБА_1 ( ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України на строк шість місяців із поміщенням у Волинський пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України Державної міграційної служби України, який знаходиться за адресою: 45213, вулиця Перемоги, 27, с. Журавичі Ківерцівського району Волинської.
Судові витрати віднести на рахунок держави.
Рішення суду звернути до негайного виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області, протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Строки апеляційного оскарження обчислюються після закінчення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) (відповідно до вимог п. 3 Розділу VІ «Прикінцеві положення» КАС України).
Рішення суду складено 01 липня 2020 року.
Суддя П.П. Гуменний