Р І Ш Е Н Н Я (ЗАОЧНЕ)
30.06.2020 Справа №607/5833/20
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючої судді Сташків Н.М.,
за участю секретаря судового засідання Облещук О.В.,
у відсутності сторін
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Позивач - Акціонерне товариство «Кредобанк» (далі - АТ «Кредобанк», банк) 06 квітня 2020 року звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №CL-179039 від 20 березня 2019 року в розмірі 129362,56 грн.
В обґрунтування вимог позивач зазначив, що 20 березня 2019 року між АТ «Кредобанк» та відповідачем укладено кредитний договір №CL-179039. Згідно з указаним договором відповідач отримала кредит у розмірі 100000 гривень, що підтверджується меморіальними ордерами. Кредитні кошти надавались відповідачу в безготівковій формі, шляхом перерахування на поточний рахунок відповідача. Відповідно до умов договору відповідач зобов'язалася сплачувати за користування кредитом щомісячний платіж у розмірі 4836 гривень, у тому числі відсотки в розмірі 52,99% річних. За несвоєчасне виконання зобов'язань умовами договору передбачено нарахування та сплату пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення. Однак, зобов'язання за договором відповідач належним чином не виконувала, у зв'язку з чим позивач набув право на дострокове стягнення заборгованості, проте відповідні письмові вимоги позивача відповідач проігнорувала, заборгованість за кредитним договором не сплатила. Станом на 25 лютого 2020 року заборгованість відповідача складає 129362,56 гривень, у тому числі: заборгованість за тілом кредиту - 98520,33 гривень, заборгованість за відсотками - 28655,46 гривень та заборгованість за нарахованою пенею - 2186,77 гривень. З цих підстав позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 129362,56 гривень.
Посилаючись на наведене, позивач просив задовольнити позов та стягнути судові витрати у справі - 2102 грн. понесеного судового збору, 16817 грн. витрат на професійну правову допомогу та 5000 грн. витрат, пов'язаних із явкою представника позивача в суд.
Ухвалою судді від 10 квітня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 12 травня 2020 року на 16 год. 00 хв.
У зв'язку з неявкою відповідача в судове засідання 12 травня 2020 року на 16 год. 00 хв. розгляд справи відкладено на 11 червня 2020 року на 10 год. 10 хв.
У зв'язку з повторною неявкою відповідача в судове засідання 11 червня 2020 року на 10 год. 10 хв. розгляд справи відкладено на 30 червня 2020 року на 17 год. 00 хв.
30 червня 2020 року представник позивача - адвокат Кметик В.Я. подав клопотання про розгляд справи без його участі, згідно з якою не заперечив проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання повторно не з'явилася, не повідомивши про причини неявки. Відзиву на позов від відповідача не надходило.
За вказаних обставин суд приходить до переконання, що згідно з ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України слід ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки відповідач була належним чином повідомленою про дату, час та місце судового засідання, не з'явилася у судове засідання без повідомлення причин, не подала відзиву, а представник позивача у своїй заяві не заперечив проти такого вирішення справи.
Суд, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, встановив такі обставини:
20 березня 2019 року між АТ «Кредобанк» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір № CL-179039 (далі - Договір).
Відповідно до п. 2.1. Договору сума кредиту становить 100000 гривень.
Згідно з п. 2.3. Договору строк кредитування становить 60 місяців терміном до 19 березня 2024 року.
Пунктом 4.1. Договору за користування кредитом передбачено сплату позичальником банку відсотків за процентною ставкою 52,99% річних.
Відповідно до п. 4.2. Договору проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно на суму заборгованості по кредиту за методом «факт/360» (фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів), за ставкою, визначеною п. 4.1. кредитного договору, з дня видачі кредиту до дня повернення кредиту в повному обсязі, якщо інше не випливає з умов цього кредитного договору.
Згідно з п. п. 6.1., 6.2., 6.3. Договору позичальник зобов'язаний повернути банку кредиту у повному обсязі в порядку і строки (терміни), передбачені кредитним договором та/або додатками до нього. Позичальник здійснює погашення заборгованості за цим кредитним договором відповідно до графіку платежів (Додаток №1 до цього кредитного договору). Всього позичальник зобов'язаний здійснити 60 щомісячних платежів по 4836 грн. щомісячно, кожного останнього числа відповідного місяця, впродовж 60 місяців з дати укладання кредитного договору. Перший та останній платежі можуть відрізнятися за розміром суми щомісячного платежу. Щомісячні платежі з 20 березня 2019 року по 19 березня 2024 року погашаються в однаковому порядку. Позичальник щомісячно здійснює повернення суми заборгованості за кредитом, сплачує проценти за користування кредитом, у вигляді рівних сум - ануїтетного платежу (розмір якого визначається п. 6.2. кредитного договору).
Відповідно до п. 7.1. Договору за несвоєчасне виконання (прострочення) грошових зобов'язань за цим кредитним договором позичальник відшкодовує банку заподіяні збитки в повному обсязі та сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період прострочення, розрахованої від суми кожного несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання позичальника, за кожен день прострочення від дати виникнення прострочення до дати, що передує даті погашення заборгованості позичальника. В будь-якому разі розмір пені, нарахованої позичальнику на підставі цього пункту кредитного договору не може перевищувати 15 відсотків від суми несвоєчасно виконання грошового зобов'язання.
Позивач свої обов'язки за кредитним договором № CL-179039 від 20 березня 2019 року виконав належним чином, надавши відповідачу кредит у розмірі 100000 грн., що підтверджується меморіальними ордерами №15771779 від 20 березня 2019 року на суму 400 грн., №15771755 від 20 березня 2019 року на суму 4422,19 грн., №15771731 від 20 березня 2019 року на суму 2904,54 грн., №15771714 від 20 березня 2019 року на суму 18809 грн., №15771678 від 20 березня 2019 року на суму 23272 грн., №15771649 від 20 березня 20219 року на суму 4531,47 грн., №15771697 від 20 березня 2019 року на суму 4876,80 грн.
Відповідач належним чином не виконувала взятих на себе зобов'язань щодо повернення кредиту, внаслідок чого виникла заборгованість.
Згідно з наданим банком розрахунком заборгованості за договором кредиту № CL-179039 від 20 березня 2019 року станом на 25 лютого 2020 року розмір заборгованості відповідача складає 127175,79 грн., у тому числі: 98520,33 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 28655,46 грн. - заборгованість за відсотками.
Як убачається з розрахунку пені за простроченою заборгованістю позичальника ОСОБА_1 відповідно до кредитного договору № CL-179039, загальна сума пені за період з 25 лютого 2019 року по 25 лютого 2020 року становить 2186,77 грн.
18.12.2019р. та повторно 28.02.2020р. банк направив ОСОБА_1 повідомлення-вимогу про стягнення заборгованості в розмірі 127175,79 грн., однак добровільно ця заборгованість відповідачем не сплачена.
До правовідносин, які виникли між сторонами, суд застосовує такі норми права:
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Як слідує зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України та ст. 549 ЦК України виконання зобов'язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою чи іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення зобов'язання.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.
Так, розрахунком заборгованості підтверджено, що відповідачем було прострочено повернення чергової частини кредиту, у зв'язку з чим банк набув права вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України, тому до стягнення з відповідача підлягає 98520,33 гривень основної заборгованості (за тілом кредиту) та 28655,46 гривень процентів за користування кредитом у розмірі 52,99% річних.
Також, у зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачем грошових зобов'язань правомірним є нарахування банком 2186,77 грн. пені відповідно до п. 7.1 кредитного в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення.
Відтак, оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, враховуючи факт неналежного виконання відповідачем ОСОБА_1 умов кредитного договору № CL-179039 від 20 березня 2019 року, право банку на дострокове стягнення кредиту, суд приходить до висновку, що в даному випадку мають місце порушення відповідачем майнових прав позивача, які підлягають захисту шляхом стягнення з ОСОБА_1 в користь АТ «Кредобанк» заборгованості за кредитним договором № CL-179039 від 20 березня 2019 року у розмірі 129362,56 грн., у тому числі: заборгованість за тілом кредиту - 98520,33 гривень, заборгованість за відсотками - 28655,46 гривень та заборгованість за нарахованою пенею - 2186,77 гривень.
У зв'язку з задоволенням позову відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача в користь позивача підлягають понесені судові витрати, а саме 2102 грн. судового збору.
Разом із тим, позивачем не доведено факту понесення ним витрат на професійну правову допомогу в розмірі 16817 грн. та 5000 грн. витрат, пов'язаних із явкою представника позивача в суд.
Так, відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні суми відшкодування вказаних витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна та інші проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових витрат та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада від 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний характер.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 29 жовтня 2018 року №199/2648/15, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені.
Проте, окрім попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат та договору про надання правової допомоги, в якому не зазначено вартості наданих послуг, позивачем не подано до суду детального опису виконаних адвокатом юридичних послуг та підтвердження понесення позивачем зазначених витрат (платіжних квитанцій, чеків, тощо).
Витрати, пов'язані з явкою представника позивача до суду, в розмірі 5000 гривень також не підтверджені позивачем документально.
З урахуванням зазначеного підстави для стягнення 16817 грн. витрат на професійну правову допомогу та 5000 грн. витрат, пов'язаних із явкою представника позивача в суд, відсутні.
Керуючись ст. 2, 4, 12, 13, 76-81, 223, 258-259, 263-265, 268, 273, 280, 281-284, 289, 352, 354-355, п.п. 15.5 п. 15 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, суд, -
Позов Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Акціонерного товариства «Кредобанк» заборгованість за кредитним договором CL-179039 від 20 березня 2019 року у розмірі 129362 (сто двадцять дев'ять тисяч триста шістдесят дві) гривні 56 (п'ятдесят шість) копійок, у тому числі: заборгованість за тілом кредиту - 98520,33 гривень, заборгованість за відсотками - 28655,46 гривень та заборгованість за нарахованою пенею - 2186,77 гривень за період з 25 лютого 2019 року по 25 лютого 2020 року.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Акціонерного товариства «Кредобанк» 2102 гривень сплаченого судового збору.
У стягненні витрат на професійну правову допомогу в розмірі 16817 грн. та витрат, пов'язаних із явкою представника позивача в суд, у розмірі 5000 грн. - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Акціонерне товариство «Кредобанк», м. Львів, вул. Сахарова, 78, код ЄДРПОУ 09807862.
Відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .
Головуючий суддяН. М. Сташків