09.06.2020 Справа №607/3068/16-ц
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді- Дзюбича В.Л.,
за участю секретаря судового засідання Крупи О.А.
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 607/3068/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 з участю служби у справах неповнолітніх та дітей Тернопільської міської ради, органу опіки та піклування Рівненської міської ради про визначення місця проживання дітей та стягнення аліментів та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 з участю служби у справах неповнолітніх та дітей Тернопільської міської ради, органу опіки та піклування Рівненської міської ради про визначення місця проживання дітей та стягнення аліментів,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі №607/3068/16-ц посилаючись на те, що при зверненні до суду із позовом про визначення місця проживання дітей, у прохальній частині позовної заяви ним була заявлена також вимога про стягнення з відповідача ОСОБА_3 на його користь аліментів на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1000 гривень щомісячно на кожну дитину до досягнення дітьми повнолітня. Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 травня 2017 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 06 липня 2017 року та постановою Верховного Суду від 11 вересня 2019 року його позовні вимоги задоволено повністю, визначено місце проживання неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 разом із ним як батьком за адресою: АДРЕСА_1 , однак при винесенні зазначеного рішення судом не було вирішено питання з приводу стягнення з відповідачки на його користь аліментів на утримання неповнолітніх дітей.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник-адвокат Бурко О.В. заяву про ухвалення додаткового рішення підтримали та просять її задовольнити.
Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилась, направила на адресу суду письмову заяву в якій вказала, про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей визнає. Питання про ухвалення додаткового судового рішення просить розглядати у її відсутності.
Інші учасники судового розгляду у судове засідання не з'явились, не повідомивши причин неявки, хоча про день та час розгляду справи належно повідомлялись. Розглянувши матеріали цивільної справи, суд приходить до висновку про необхідність ухвалення додаткового рішення, у зв'язку із наступним.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 травня 2017 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 06 липня 2017 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю. Визначено місце проживання неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 разом із батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_1 з участю служби у справах неповнолітніх та дітей Тернопільської міської ради, органу опіки та піклування Рівненської міської ради про визначення місця проживання дітей відмовлено. Стягнуто із ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 551,20 грн.
Постановою Верховного Суду від 11 вересня 2019 року рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 06 липня 2017 року залишено без змін.
Оскільки рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області за результатами перегляду судами апеляційної та касаційної інстанції не було скасовано, воно набрало законної сили 06 липня 2017 року.
У відповідності до п.1 ч.1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення-ч.2 ст.270 ЦПК України.
Як вбачається із матеріалів цивільної справи №607/3068/16-ц, у позовній заяві ОСОБА_1 окрім вимоги про визначення місця проживання неповнолітніх дітей із батьком було також заявлено вимогу про стягнення з відповідача ОСОБА_3 на його користь аліментів на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1000 гривень щомісячно на кожну дитину до досягнення ними повнолітня і зазначена позовна вимога була предметом судового розгляду.
Рішенням суду від 12 травня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено у повному обсязі, однак у резолютивній частині рішення суду не вирішено питання щодо заявленої позивачем вимоги про стягнення з відповідача на його користь аліментів на утримання трьох неповнолітніх дітей, місце проживання яких визначено судом із батьком- ОСОБА_1 та яка була предметом судового розгляду.
Згідно із вимогами ст.180 Сімейного Кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, відповідно до ст.191 Сімейного кодексу України.
Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини(аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі - ч.ч.1-3 ст. 181 Сімейного кодексу України.
Відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Частиною другою ст.182 Сімейного Кодексу України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.
У відповідності до ч.1 ст.184 Сімейного Кодексу України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Статтею сьомою Закону України «Про Державний бюджет на 2016 рік» установлено, що з 1 січня 2016 року розмір прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років становить - 1455 гривень.
В ході судового розгляду не встановлено, що відповідач ОСОБА_3 працює та має регулярний дохід.
Водночас у судовому засіданні не здобуто будь-яких доказів, що за станом здоров'я чи матеріальним становищем ОСОБА_3 не може виконувати своїх аліментних обов'язків щодо утримання своїх трьох неповнолітніх дітей від шлюбу із позивачем.
Враховуючи наведене, проаналізувавши заяву про ухвалення додаткового рішення та її мотиви, заслухавши думку учасників судового розгляду, зважаючи на те, що при ухваленні судового рішення у цивільній справі №607/3068/16-ц про визначення місця проживання неповнолітніх дітей із позивачем ОСОБА_1 судом одночасно не було вирішено питання про стягнення з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача аліментів на утримання неповнолітніх дітей, хоча зазначена вимога була предметом судового розгляду, суд приходить до переконання про необхідність ухвалення додаткового судового рішення у вказаній справі в частині заявленої позивачем вимоги про стягнення з відповідача на його користь аліментів на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1000 гривень щомісячно на кожну дитину до досягнення дітьми повнолітня, рішення щодо якої не було ухвалено судом під час розгляду справи 12 травня 2017 року. Із врахуванням вищенаведеного у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 про стягнення на її користь аліментів на утримання неповнолітніх дітей слід відмовити за безпідставністю.
Керуючись ст.ст. 270, 273, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 з участю служби у справах неповнолітніх та дітей Тернопільської міської ради, органу опіки та піклування Рівненської міської ради про визначення місця проживання дітей та стягнення аліментів та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 з участю служби у справах неповнолітніх та дітей Тернопільської міської ради, органу опіки та піклування Рівненської міської ради про визначення місця проживання дітей та стягнення аліментів.
Стягнути з ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованої за адресою АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_6) в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 аліменти на утримання дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1000(одна тисяча) гривень щомісячно на кожну дитину, починаючи з 24 березня 2016 року та до досягнення старшою дитиною повноліття.
У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_1 з участю служби у справах неповнолітніх та дітей Тернопільської міської ради, органу опіки та піклування Рівненської міської ради про стягнення аліментів-відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 в доход держави 551 грн. 20 коп. судового збору.
Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Копію рішення направити учасникам справи.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Учасники справи мають право подати апеляційну скаргу на додаткове рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в порядку, визначеному п. 15.5 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Головуючий суддяВ. Л. Дзюбич