30.04.2020 Справа №607/10607/19
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі с/з - ОСОБА_2
під час судового засідання з розгляду в залі суду кримінального провадження №12019210180000211 про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст.185 та ст.395 КК України,
за участю: прокурора - ОСОБА_4 , захисника - ОСОБА_5 , обвинуваченого - ОСОБА_3
Прокурором заявлено клопотання про продовження строку дії раніше обраного обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з підстав продовження існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, які існували на момент застосування вищевказаного запобіжного заходу та перешкоджають обранню ОСОБА_3 більш м'якого запобіжного заходу.
Суд, заслухавши клопотання прокурора, думки обвинуваченого та захисника, які заперечили у задоволенні клопотання прокурора та просили змінити раніше обраний ОСОБА_3 запобіжний захід на менш суворий, зокрема, домашній арешт, мотивуючи це необґрунтованістю ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а також міцністю соціальних зв'язків обвин6уваченого в місці його постійного проживання, ознайомившись із матеріалами судового провадження, вважає, що у задоволенні клопотань сторони захисту про зміну ОСОБА_3 чинного запобіжного заходу на менш суворий необхідно відмовити, а клопотання прокурора слід задовольнити, виходячи з наступних мотивів.
Відповідно до ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Згідно ст.178 КПК України, окрім інших, у тому числі, обставинами, які враховуються при обранні запобіжного заходу, крім ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, які зобов'язаний суд оцінити при постановленні ухвали є: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан здоров'я обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію обвинуваченого; майновий стан обвинуваченого; наявність судимостей у обвинуваченого; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
А тому, зважаючи на наведене, а також на те, що враховувалось судом і у попередніх ухвалах про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою про те, що ОСОБА_3 , хоча і є особою молодого віку, водночас, раніше неодноразово судимим за вчинення, у тому числі, тяжких злочинів проти власності, ніде не працює, його низький рівень соціальних зв'язків, міцність яких не підтверджено документально, що на даний час обвинувачується у вчиненні, в тому числі, середньої тяжкості та тяжкого злочинів проти власності під час терміну умовно-дострокового звільнення за попереднім вироком, що дає суду підстави вважати, що указаний обвинувачений, у разі обрання йому іншого, більш м'якого запобіжного заходу, як про це клопоче сторона захисту, або ж не продовження чинного, матиме можливість, зважаючи, у тому числі, на санкції кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він обвинувачується, переховуватися від суду, вчинити інші кримінальні правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а тому, враховуючи вказане, а також те, що строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 закінчується, а судове провадження неможливо завершити до його спливу, суд приходить до висновку, щострок тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 слід продовжити до 2 місяців, тобто, до 00 год. 00 хв. 28 червня 2020 року.
Керуючись наведеним, а також ч.3 ст.331 КПК України, суд,
У задоволенні клопотань сторони захисту про зміну ОСОБА_3 чинного запобіжного заходу на менш суворий, зокрема, домашній арешт - відмовити, а клопотання прокурора - задовольнити, раніше обраний обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний щодо нього під час досудового розслідування, продовжити до 2 місяців, тобто, до 00 год. 00 хв. 28 червня 2020 року.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Головуючий суддяОСОБА_1