25.06.2020 Справа №607/6806/20
Провадження №2а/607/253/2020
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Делікатної Л.В.
при секретарі с/з Нюні Н.А.
представника позивача Морозова В.Ю.
представника відповідача Кондрат Л.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні в м. Тернопіль, в режимі відеоконференції, позов ОСОБА_1 до поліцейського УПП в Тернопільській області ДПП Назарова Віталія Юрійовича, Управління патрульної поліції в Тернопільській області ДПП про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серії ЕАК №2422288 від 22 квітня 2020 року, -
27 квітня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із позовом до поліцейського УПП в Тернопільській області ДПП Назарова Віталія Юрійовича, Управління патрульної поліції в Тернопільській області ДПП про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серії ЕАК №2422288 від 22 квітня 2020 року.
Заявлені вимоги позивач мотивує тим, що працівник поліції Назаров В.Ю. помилково склав постанову, про те, що він керуючи транспортним засобом, не мав при собі посвідчення водія відповідної категорії. В нього було посвідчення водія відповідної категорії, 12 квітня 2020 року йому був виданий Тимчасовий дозвіл серії ПК №247846, де чітко зазначено, що він має право керувати транспортними засобами категорії: А1, А, В, С1, С. Також, було порушено його право на захист; постанова була складена без присутності свідків; відсутня відео фіксація факту порушення, йому не було надано жодного доказу на підтвердження вчинення ним правопорушення.
В судовому засіданні адвокат Морозов В.Ю. позовну заяву підтримав в повному обсязі та просив її задовольнити, оскільки постанова винесена із порушенням вимог КУпАП, водієм ОСОБА_1 було пред'явлено поліцейському тимчасовий довіл на право керування транспортними засобами, дії поліцейських були не законними.
Представник відповідача Кондрат Л.Р. в судовому засідання просила відмовити в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 , оскільки останнім було вчинено адміністративне правопорушення, що підтверджується відповідними доказами, наданими із відзивом на позов. Працівники поліції діяли відповідно до вимог КУпАП.
Відповідач - поліцейський УПП в Тернопільській області ДПП Назаров В.Ю. в судове засідання не з'явився.
Згідно ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій. Відповідно до ч.2 ст. 268 КАС України учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.
Вислухавши думку сторін провадження, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України від 30 червня 1993 року № 3353-XII «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (зі змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п. 1.1. Правил дорожнього руху визначено, що ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Частиною 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП України, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Із матеріалів справи вбачається, що 22 квітня 2020 року інспектором Управління патрульної поліції у Тернопільській області сержантом поліції Назаров В.Ю. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК № 2422288, якою визнано винним ОСОБА_1 в тому, що він 22 квітня 2020 року о 03 год. 55 хв. в м. Зборів, а/д М09 40 км, керуючи транспортним засобом марки «Chevrolet Aveo» д.н.з. НОМЕР_1 , не мав при собі посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п. 2.1а ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 126 ч. 1 КУпАП.
Вказаною постановою на ОСОБА_1 накладено стягнення у виді штрафу в сумі 425 гривень.
Відповідно до ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Частиною другою та четвертою статті 258 КУпАП визначено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту (в тому числі ст. 126 КУпАП). У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу. Частиною 5 ст. 258 КУпАП не передбачені винятки щодо необхідності складання протоколу за правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху у разі заперечення особи щодо порушення.
Аналогічне положення міститься і в підпунктах 1, 2 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.
Отже, у разі скоєння правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься відразу на місці вчинення правопорушення, що і було вчинено інспектором Управління патрульної поліції у Тернопільській області капралом поліції Назаров В.Ю .
Відповідальність за частиною 1 статті 126 КУпАП настає за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом та не мав при собі посвідчення водія, чим порушив п. 2.1 а ПДР України.
Згідно п. 2.4 а ПДР України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.
Пункт 2.1 ПДР України передбачає, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: в тому числі, посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії, що визначено п. 1.10 ПДР України.
В судовому засіданні представник позивача звертав увагу суду на те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом на підставі тимчасового дозволу серії ПК №247846 від 12 квітня 2020 року.
Відповідно до Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1395 від 07 листопада 2015 року, а саме розділом ХІ та додатком 8 такої, визначено, що тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобами, що виданий відповідному водієві є дійсним за наявності документа, що посвідчує особу.
Як вбачається із переглянутого в судовому засіданні відео (відеофайл 20200422085310000837 КАМЕРА_000079, 2 хв. 20 сек. та 13 хв. 30 сек.), ОСОБА_1 пред'явлено поліцейському виключно тимчасовий дозвіл без відповідного документу, на підставі якого останній міг би встановити особу водія.
У разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, за яке відповідно до цього Кодексу може бути накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, працівник уповноваженого підрозділу тимчасово вилучає посвідчення водія до набрання законної сили постановою у справі про адміністративне правопорушення, але не більше ніж на три місяці з моменту такого вилучення, і видає тимчасовий дозвіл на право керування транспортними засобами. Про тимчасове вилучення посвідчення водія робиться запис у протоколі про адміністративне правопорушення (ч.1 ст. 265-1 КУпАП).
Таким чином, при перевірці документів поліцейським, він повинен переконатися, що водій має право на керування транспортним засобом, шляхом наявності у нього посвідчення водія або згідно вимог ст. 265-1 КУпАП - дійсного тимчасового дозволу із обов'язковим пред'явленням документу, що посвідчує особу, згідно переліку визначеного ст. 13 ЗУ «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус». Із вказаного вбачається, що тимчасовий дозвіл є документом, що надає право водію на керування транспортним засобом відповідної категорії на час вилучення посвідчення водія. У разі відсутності таких та/або пред'явлення їх не в повному обсязі, настає відповідальність, передбачена ч.1 ст. 126 КУпАП.
Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом на зазначеній в оскарженій постанові ділянці дороги, в судовому засіданні не заперечувався, та підтверджується відповідним відеозаписом з реєстратора службового автомобіля працівників поліції.
Суд звертає увагу позивача на те, що згідно з рішенням Європейського суду з прав людини в справі «O'Halloran and Francis v. the United Kingdom» будь-хто, хто вирішив володіти чи керувати автомобілем, знав, що таким чином він піддає себе режиму регулювання, котрий застосовується, оскільки визнавалося, що володіння і користування автомобілем може потенційно завдати серйозної шкоди. Можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати автомобілями, погодилися на певну відповідальність та обов'язки.
Отже, наведене свідчить про те, що відповідно до вимог ст. 280 КУпАП відповідачем було з'ясовано, що позивачем було скоєно адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП - керування транспортним засобом особою, яка не має при собі посвідчення водія, адміністративне стягнення інспектором Управління патрульної поліції у Тернопільській області капралом поліції Назаров В.Ю. було накладено у межах санкції, передбаченої вищевказаною нормою права.
Твердження сторони захисту з приводу того, що відповідачем при винесені оскаржуваної постанови було порушено право ОСОБА_1 на захист, суд оцінює критично, оскільки такий факт не мав місця, що й підтверджується відповідними відеозаписами із нагрудних камер поліцейського, та відповідне клопотання при розгляді справи не заявлялося водієм.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки постанова винесена уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення та застосовано адміністративне стягнення за вищевказане правопорушення, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законодавством України, що регулює порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення щодо порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту. Доказів, які мали спростувати факт наявності адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність, позивачем у межах розгляду даної справи надано не було і судом таких обставин не встановлено; факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, підтверджується наявними у справі доказами.
На підставі ст.ст. 7, 9, 126, 247, 251, 258, 289, 293 КУпАП, та керуючись ст.ст. 8, 9, 72-77, 242, 244-246, 257, 271, 286 КАС України, суд,-
В задоволенні позову ОСОБА_1 до поліцейського УПП в Тернопільській області ДПП Назарова Віталія Юрійовича, Управління патрульної поліції в Тернопільській області ДПП про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серії ЕАК №2422288 від 22 квітня 2020 року - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий суддяЛ. В. Делікатна