Справа №484/1026/20
Провадження №2/484/718/20
(заочне)
24 квітня 2020 року м. Первомайськ
Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі головуючого - судді Закревського В.І., секретар судового засідання - Фартушняк Ю.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні без виклику сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, ціна позову 12400 грн. 36 коп., -
У квітні 2020 року АТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду із зазначеним позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором на загальну суму 12400, 36 грн. В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до укладеного договору № б/н від 21.06.2010 року ОСОБА_1 отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.рrivatbank.ua складає між ним та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві.Свої зобов'язання за договором про надання банківських послуг банк виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту, котрий в подальшому було збільшено до 2500 грн.
Свої ж зобов'язання за кредитним договором ОСОБА_1 належним чином не виконує, у зв'язку із чим станом на 12.03.2020 року виникла заборгованість по кредитному договору в сумі 12400, 36 грн. з яких: 6170, 38 грн. - заборгованість за тілом кредиту, в т.ч. 0.00 грн. заборгованість за простроченим тілом кредиту; 2392, 16 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками на прострочений кредит; 2770, 14 грн. - нарахована пеня; 500,00 грн. - штраф фіксована частина, 566, 68 грн. штраф процентна складова.
Ухвалою суду від 10 квітня 2020 року було відкрито провадження по даній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Позивач у позовній заяві не заперечував проти заочного розгляду справи.
Від відповідачки у запропонований йому ухвалою суду строк відзиву на позов до суду не надходило. Про розгляд справи відповідач повідомлявся належним чином.
Приймаючи до уваги те, що судом виконані вимоги щодо повідомлення відповідача про розгляд справи у спосіб передбачений законом та з огляду на те, що відповідач не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд вважає, що є передбачені ст.ст. 280,281 ЦПК України підстави для ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі письмових доказів та у відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд повно, всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, вважає що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до положень ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими, електронними доказами.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Дана норма також закріплена у ст. 12 ЦПК України.
Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Судом встановлено, що відповідно до укладеного в формі анкети-заяви договору № б/н від 21.06.2010 року відповідач отримала кредит у розмірі у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, який в подальшому було збільшено до 2500 грн.
Позивач свої зобов'язання за Договором виконав, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому Договором.
Свої ж зобов'язання за кредитним договором ОСОБА_1 належним чином не виконує, у зв'язку із чим станом на 12.03.2020 року виникла заборгованість по кредитному договору в сумі 12400, 36 грн. з яких: 6170, 38 грн. - заборгованість за тілом кредиту, в т.ч. 0.00 грн. заборгованість за простроченим тілом кредиту; 2392, 16 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками на прострочений кредит; 2770, 14 грн. - нарахована пеня; 500,00 грн. - штраф фіксована частина, 566, 68 грн. штраф процентна складова..
Анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку не містить жодного посилання на Умови та Правила надання банківських послуг в ПриватБанку, що діяли на час її складання, а загальне зазначення у анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку не можуть свідчити про той факт, що саме ці Умови та Правила надавались відповідачу, що саме ці Умови та Правила мав на увазі відповідач, підписуючи анкету-заяву, оскільки не надано позивачем підписані Умови та Правила.
У зв'язку із цим, такі Умови та правила надання банківських послуг не можна вважати складовою частиною, укладеного між сторонами договору від 21.06.2010 року.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 22 березня 2017 року №6-2320цс16 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17, відповідно до якого суд не встановив наявності належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору і що саме ці Умови мав на увазі відповідач, підписуючи заяву позичальника, та відповідно, чи брав на себе зобов'язання відповідач зі сплати винагороди та неустойки в разі порушення зобов'язання з повернення кредиту.
Таким чином, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості по відсоткам за користування кредитом та штрафам.
Разом із тим, відповідач не спростував той факт, що отримав від позивача кредитну картку та проводив з її застосуванням певні операції.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Проте, у порушення умов договору та чинного законодавства, відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав та не повернув використані ним кредитні кошти, а доказів іншого суду не надано.
У той же час, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України, за змістом якої якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, суд доходить висновку про необхідність часткового задоволення позову та стягнення з відповідача на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості у розмірі 6170 грн. 38 коп. - заборгованість за тілом кредиту. Підстав длязвільнення ОСОБА_1 від сплати зазначеної суми судом не встановлено.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується приписами ст.141 ЦПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2102 грн. у зв'язку із частковим задоволенням позовних вимог, з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1044, 75 грн. на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 2, 5, 10-13, 77-81, 89, 141, 258, 259, 280 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Маринівка Доманівського району Миколаївської області, зареєстрованої по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь АТ КБ «Приватбанк», юридична адреса: вул. Грушевського, 1-Д, м. Київ, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, р/р НОМЕР_2 , заборгованість за кредитним договором № б/н від 21.06.2010 року в сумі 6170 (шість тисяч сто сімдесят) грн. 38 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Маринівка Доманівського району Миколаївської області, зареєстрованої по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь АТ КБ «Приватбанк», юридична адреса: вул. Грушевського, 1-Д, м. Київ, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, р/р НОМЕР_2 , судові витрати пропорційно до задоволеної частини позовних вимог 1044 (одна тисяча сорок чотири) грн. 75 коп.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Миколаївського апеляційного суду через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня складення рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення рішення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строків для подання апеляційної скарги та заяви про перегляд заочного рішення, якщо апеляційну скаргу або заяву не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.