Справа № 481/376/20
Провадж.№ 1-кс/481/135/2020
01.07.2020 року Слідчий суддя Новобузького районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 ознайомившись зі скаргою адвоката ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_3 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження та визнання неправомірними дії слідчого СВ Новобузького ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12020150270000126,
Встановив:
30 червня 2020 року адвокат ОСОБА_2 , діючи в інтересах ОСОБА_3 звернувся до суду з даною скаргою, мотивуючи тим, що 26 червня 2020 року ОСОБА_3 запросив державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Миколаївської області ОСОБА_5 . При спілкуванні інспектор надав для ознайомлення супровідний лист за № 6818/65-2020 від 04 червня 2020 року, який надійшов до нього 24 червня 2020 року та постанову слідчого СВ Новобузького ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_4 від 16 травня 2020 року про закриття кримінального провадження внесеного до єдиного реєстру досудових розслідувань за номером 12020150270000126 від 17 березня 2020 року.
Після ознайомлення із змістом процесуальних документів 26 червня 2020 року ОСОБА_3 довідався, що постанова слідчого від 16 травня 2020 року не відповідає вимогам ч. 5 ст. 1 10 КІІК України в якій відсутні будь-які обгрунтування та докази у вступній, мотивувальної га резолютивній частинах про вчинене адміністративне правопорушення ОСОБА_3 та ОСОБА_6 ..
Крім того, слідчий СВ Новобузького ВП ГУНІІ в Миколаївській області ОСОБА_4 перевищуючи та зловживаючи наданими йому посадовими повноваженнями 17 березня 2020 року вніс до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020150270000126 інформацію про вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення за ознаками ч. 1 ст. 240 КК України, де по зібраних доказах дії останнього не відповідають вказаній диспозиції.
Слідчий СВ Новобузького ВП ГУНП в Миколаївські області ОСОБА_4 перевищуючи та зловживаючи наданими йому посадовими повноваженнями 13 квітня 2020 року виніс неосудну постанову про відмову в залученні до справи захисника та наданні копій матеріалів кримінального провадження, яка не відповідає ні у вступній, ні у мотивованій, ні у резолютивній частинам вимогам ч. 5 ст. 110 КІІК України.
Слідчий СВ Новобузького ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_4 завів в оману процесуального керівника прокуратури та суд де отримав ухвалу від 20 березня 2020 року про арешт належного ОСОБА_3 на праві власності майна. Ухвалою Новобузького районного суду Миколаївської області від 08 квітни 2020 року прийнято рішення про скасування арешту майна у кримінальному провадженні за № 12020150270000126 від 20 березня 2020 року.
Крім того, керівник Новобузького відділу Баштанської місцевої прокуратури Миколаївської області до від 17 квітня 2020 року до 15 травня 2020 року в порушення вимог ч. 1 ст. 214 КПК України не виконав вимоги п. п. 7 та 8 ч. 2 ст. 36 КПК України та ухвали Новобузького районного суду і не скасовував незаконне внесення інформації до ЄРДР щодо кримінального провадження за № 12020150270000126 від 17 квітни 2020 року, не прийняв заходів поновлення порушених прав ОСОБА_3 та необгрунтовану постанову слідчого від 13 квітня 2020 року про видачу процесуальних документів, не ініціював перед керівником органу досудового розслідування питання про відсторонення слідчого СВ Новобузького ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_4 від проведення досудового розслідування та надав можливість в подальшому слідчому фальшувати докази за кримінальним провадженням. Надумано визнавати ОСОБА_3 винним у вчиненні адміністративного правопорушення не обгрунтовуючи в своїй постанові від 16 травня 2020 року назву та докази про вчинене адміністративне правопорушення, спрямовувати до державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Миколаївської області ОСОБА_5 заднім числом від 04 червня 2020 року.
В резолютивній частині скарги адвокат просив:
Визнати неправомірним дії слідчого СВ Новобузького ВИ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_4 з незаконного внесення інформації до ЄРДР за №12020150270000126 від 17 березня 2020 року за ознаками ч. 1 ст. 240 КК України, про вчинені ОСОБА_3 дії, які не збігаються із ознаками вказаної диспозиції та винесення надуманої постанови за фальшованими доказами про закриття кримінального провадження від 16 травня 2020 року де у вступній, мотивовані частині відсутні будь-які обгрунтування про вчинення будь-якого адміністративного правопорушення.
Скасувати постанову від 16 травня 2020 року слідчого СВ Новобузького ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні за №12020150270000126 від 17 березня 2020 року, як таку що не відповідає вимогам ч. 5 ст. 1 10 КПК України де відсутні будь-які обгрунтування у вступній, мотивувальної та резолютивній частинах постанови, які повинні містити відомості про вчинене адміністративне правопорушення.
Ознайомившись з матеріалами скарги та доданими до неї документами, слідчий суддя дійшов висновку, що вона підлягає поверненню заявнику з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2ст. 304 КПК України скарга повертається, якщо скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу.
Згідно п.3 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржено зокрема рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Як вбачається з аналізу п.3 ч.1 ст.303 КПК України, вказаною нормою закону визначено вичерпний перелік осіб, які мають право звертатися до слідчого судді зі скаргою на постанову про закриття кримінального провадження. Такими процесуальними особами є заявник, потерпілий, його представник чи законний представник.
Здійснення слідчим суддею судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні у разі їх порушення діями, бездіяльністю та рішеннями слідчого на досудовому розслідуванні регламентовано положеннями ст.ст. 303-307 Кримінального процесуального кодексу України та забезпечується механізмом оскарження учасниками кримінального провадження визначених ст. 303 Кримінального процесуального кодексу України рішень, дій та бездіяльності слідчого та прокурора у кримінальному провадженні слідчому судді.
При цьому, слідчий суддя не наділений повноваженням згідно Кримінального процесуального кодексу України вирішувати питання або вживати заходів реагування щодо цього, крім визначених ст. 307 Кримінального процесуального кодексу України.
Відповідно до ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Саме в запровадженні механізму реального захисту громадянами своїх прав у суді полягає здійснення функцій правової держави та її утвердження як такої.
Слід зауважити, що практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Частиною 1 статті 303КПК України передбачений вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, та право на оскарження.
Зі змісту скарги та долучених до неї матеріалів, вбачається що адвокат ОСОБА_2 звертається до слідчого судді зі скаргою на постанову про закриття кримінального провадження №12020150270000126 від 16 травня 2020 року в інтересах ОСОБА_3 .
Як видно із матеріалів, які долучені до скарги, адвокат ОСОБА_2 звертався до слідчого із заявою про допуск його до участі у справі в якості захисника ОСОБА_3 .
При цьому, згідно вимог статті 45 цього Кодексу захисником є адвокат, який здійснює захист підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, а також особи, стосовно якої передбачається розгляд питання про видачу іноземній державі (екстрадицію). Захисником не може бути адвокат, відомості про якого не внесено до Єдиного реєстру адвокатів України або стосовно якого у Єдиному реєстрі адвокатів України містяться відомості про зупинення або припинення права на зайняття адвокатською діяльністю.
Суд позбавлений можливості встановити, чи уповноважена особа, яка подала скаргу, на оскарження постанови про закриття кримінального провадження № 12020150270000126 від 17.03.2020 року за матеріалами ДОП СП Новобузького ВП ГУНП в Миколаївській області та визнання неправомірними дії слідчого СВ Новобузького ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_4 у цьому кримінальному провадженні, оскільки зі змісту скарги неможливо встановити, який процесуальний статус у цьому кримінальному провадженні має ОСОБА_3 .
Згідно вимог п.1 ч.2 ст. 304 КПК України, скарга повертається, якщо скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу.
За такого, подана скарга адвокатом ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_3 має бути повернута скаржнику.
Керуючись ст. ст. 303, 304 КПК України, слідчий суддя
Постановив:
Скаргу адвоката ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_3 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження та визнання неправомірними дії слідчого СВ Новобузького ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12020150270000126 - повернути скаржнику.
Роз'яснити скаржнику, що повернення скарги не позбавляє заявника права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому КПК України.
Копія ухвали про повернення скарги невідкладно надсилається особі, яка її подала.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Слідчий суддя