Справа №487/1965/20
Провадження №3/487/952/20
10.06.2020 року м. Миколаїв
Суддя Заводського районного суду м. Миколаєва Карташева Т.А., за участю секретаря Бурятинської В.І., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Баженова Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва, громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ,-
за ч. 1 ст 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії БД №288610 від 02.04.2020 "01.04.2020 о 23:40 год. в м. Миколаєві, перехрестя проспекту Центральний та вул. 6 Слобідська водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2106 д.н.з НОМЕР_1 . На місці зупинки водію ОСОБА_1 було запропоновано пройти медичний огляд на визначення стану наркотичного сп'яніння у зв'язку з ознаками наркотичного сп'яніння (тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя, зіниці очей мляво реагують на світло) в установленому законом порядку. Від проходження мед. огляду в установленому законом порядку в медичному закладі водій ОСОБА_1 . Згідно висновку МОНД №509 від 02.04.2020.».
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав та пояснив, що 01.04.2020 близько 23:00-23:30 стояв на перехресті пр. Центральний-вул. 6 Слобідська через аварійну ситуацію, чекав спеціаліста по ремонту автомобілів. При цьому він увімкнув аварійний сигнал. В цей час до нього підійшли співробітники поліції та повідомили, що він, нібито, перебуває у стані сп'яніння, від нього чути запах. Поліцейський запропонував йому спочатку подихати через маску, а потім - на екран мобільного телефону, побачивши якісь випаровування, запропонував поїхати до лікарні. В лікарні поліцейський спочатку запропонував пройти тест на вживання алкоголю, але довести стан алкогольного сп'яніння не зміг, а тому почав казати про те, що він перебуває у стані наркотичного сп'яніння. В лікарні у присутності поліцейського він здав аналіз сечі, проте лікар за температурою визначив що це, нібито, не сеча, та запропонував вдруге здати аналіз. Він вдруге здав аналіз сечі, але лікар повідомив, що біологічного матеріалу не вистачає і це прирівнюється до відмови. Він пропонував почекати, або взяти аналіз крові, проте йому відмовили без пояснення причин. Потім поліцейські в автомобілі складали протокол про адміністративне правопорушення. Вважає, що від проходження медичного огляду він не відмовлявся. Поліцейські за участі свідків не пропонували йому проходити медичний огляд.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Баженов Д.В. в судовому засіданні вважав, що є підстави для закриття провадження у справі, оскільки ОСОБА_1 автомобілем не керував та від проходження медичного огляду на стан сп'яніння в медичному закладі не відмовлявся. Відповідно до результатів досліджень №1000026296516 від 02.04.2020 з медичної лабораторної діагностики "Смартлаб" наркотиків у сечі ОСОБА_1 не виявлено.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд приходить до наступного.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у ст.ст. 251, 252 КУпАП, зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом та правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, утворює склад правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.
Пункт 2.5 ПДР передбачає обов'язок водія на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Саме за відмову від виконання зазначеної вимоги передбачена відповідальність водія за ч.1 ст.130 КУпАП.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду встановлена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - Інструкція), яка затверджена спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735.
Пунктами 6 та 7 Інструкції передбачено, що огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до п.п. 15, 16 Розділу ІІІ Інструкції, за результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду. Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, видається на підставі акта медичного огляду.
Згідно Висновку щодо результатів медичного огляду №509 від 02.04.2020 року заключний діагноз встановити неможливо у зв'язку з відмовою від проведення лабораторних досліджень, посилаючись на відсутність фізіологічного бажання та спробою фальсифікації сечі.
Відповідно до п.п. 12, 13 Розділу ІІІ Інструкції, предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу.
Відповідно до п.7 Розділу ІІІ Інструкції, проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове.
Проте, як вбачається з Висновку щодо результатів медичного огляду №509 від 02.04.2020 року, для проведення лабораторних досліджень ОСОБА_1 було запропоновано здати лише сечу, в той час як зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 Розділу ІІІ Інструкції, а саме слину, змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук, а також кров в нього не відбирались, хоча останній і пропонував здати кров для проведення лабораторних досліджень.
З вищевикладеного вбачається, що огляд ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі було проведено з порушенням вимог п. 12, 13 Розділу ІІІ Інструкції.
Відповідно до ч.5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Крім того, в матеріалах справи містяться пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , з яких вбачається, що вони нібито стали свідками відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у МОНД.
Однак, ОСОБА_1 в судовому засіданні проти вищевказаних фактів заперечував, посилаючись на те, що при проходженні ним медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння жодних свідків не було. Вказані свідки були залучені працівниками патрульної поліції вже після проходження огляду, на стадії складання протоколу, що підтверджується також відеозаписом з нагрудного відеореєстратора працівників патрульної поліції, який міститься в матеріалах справи.
Вказаний відеозапис нібито доводить вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Проте, дослідивши відеозапис судом встановлено, що останній містить лише обставини зупинки ОСОБА_1 працівниками патрульної поліції, момент вручення ОСОБА_1 висновку щодо результатів медичного огляду в МОНД, а також процедуру складання патрульними протоколу про притягнення його до адміністративної відповідальності, в ході якого поліцейські ведуть розмови на зовсім сторонні теми, що не стосуються обставин справи. Обставин відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння в МОНД вказаний відеозапис взагалі не містить, як і процедури огляду ОСОБА_4 в МОНД.
Для перевірки обставин, зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення, в судове засідання недноразово викликались працівники патрульної поліції, а також лікар-нарколог ОСОБА_5 , який проводив огляд ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння, проте вони не з'явились, хоча були повідомолені належним чином, шляхом направлення повісток поштовими засобами зв'язку та на електронну адресу Управління патрульної поліції в м. Миколаєві (докази завчасної доставки та вручення повісток містяться в матеріалах справи).
Відповідно до вимог ст. 256 КУпАП в протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: суть адміністративного правопорушення; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Хоча відповідно до протоколу в ньому і зазначено, що ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР, за що настає відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, однак, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, в останньому не конкретно вказано, в чому саме обвинувачується ОСОБА_1 : «Від проходження мед. огляду в установленому законом порядку в медичному закладі водій ОСОБА_1 . Згідно висновку МОНД №509 від 02.04.2020». Вказаний недолік порушує право на захист особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та позбавляє суд можливості оцінювати її дії як правопорушення, виходячи із наявності його складу.
Виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини хоч і за національним законом особа притягується до адміністративної відповідальності, їй пред'явлено «кримінальне обвинувачення» в його автономному розумінні ЄСПЛ, яке повинно тлумачитися в світлі трьох критеріїв, а саме: з урахуванням кваліфікації розгляду з точки зору внутрішньодержавного законодавства, його сутності і характеру, суворості потенційного покарання (пункт 51 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Михайлова проти Російської Федерації»).
Зокрема, в даному випадку можна врахувати, що адміністративне стягнення у виді штрафу, разом з позбавленням права керування транспортним засобом, мають каральний і стримуючий характер.
Визнання кримінально-правового змісту справи свідчить про те, що особа, яка притягається до відповідальності за вчинення такого правопорушення повинна користуватися основними гарантіями, які забезпечуються при обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, серед яких право знати, у вчиненні якого правопорушення його підозрюють або обвинувачують, бути чітко і своєчасно повідомленим про свої права та обов'язки , мати захисника та інші.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Презумпція невинуватості розповсюджується також при доведенні винуватості у справах про адміністративні правопорушення.
З огляду на викладене, враховуючи, що до судового засідання працівники патрульної поліції та лікар-нарколог не з'явились, факт відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння наявними матеріалами справи не підтверджено, суд вважає, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП,-
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, протягом десяти днів з дня винесення постанови до Миколаївського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Миколаєва.
Суддя Т.А. Карташева