Справа №487/2249/19
Провадження №1-в/487/63/20
23.06.2020 Заводський районний суд м. Миколаєва
у складі: головуючого судді - ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , представника Заводського районного віділу філії ДУ «Центр пробації» в Миколаївській області - ОСОБА_4 , засудженого - ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві подання начальника Заводського районного віділу філії ДУ «Центр пробації» в Миколаївській області про скасування звільнення від відбування покарання з випробування і направлення в місця позбавлення волі:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва, українця, громадянина України, із середньотехнічною освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого і проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого в силу ст. 89 КК України
Начальник Заводського районного віділу філії ДУ «Центр пробації» в Миколаївській області, звернулась до суду з поданням про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення засудженого ОСОБА_5 , для відбування покарання, призначеного вироком Заводського районного суду м. Миколаєва від 04.06.2019 року у виді 1 року позбавлення волі.
В поданні зазначила, що ОСОБА_5 перебуває на обліку уповноваженого органу з питань пробації з 04.12.2019 року. 09.12.2019 року ОСОБА_5 був ознайомлений з порядком та умовами відбування покарання з випробуванням, йому був встановлений день для явок на реєстрацію - кожний перший вівторок кожного місяця, також засуджений був попереджений про правові наслідки ухилення від виконання покладених на нього судом обов'язків та систематичного скоєння правопорушень.
За період випробувального терміну характеризується негативно. Був притягнутий до адміністративної відповідальності 12.12.2019 року співробітниками УПП в Миколаївській області за ч. 1 ст. 127 КУпАП. Обов'язки, покладені вироком суду в частині явок для реєстрації, не виконує. 04.02.2020 року громадянин ОСОБА_5 для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації не з'явився. 05.02.2020 року прибув до органу пробації, та повідомив, що знаходився на роботі 04.02.2020 року, однак документів, підтверджуючих даний факт, у нього немає. 05.02.2020 року ОСОБА_5 було винесено застереження у вигляді письмового попередження та проведена профілактична бесіда. 03.03.2020 року громадянин ОСОБА_5 для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації не з'явився. 04.03.2020 року прибув до відділу, та повідомив, що переплутав дні явки на реєстрацію. Йому було наголошено, що це не є поважною причиною в разі неявки в призначений день для реєстрації. 04.03.2020 року громадянину ОСОБА_5 було винесено друге застереження у вигляді письмового попередження, та повідомлено, що його особова справа буде направлена до районного суду для вирішення питання про скасування звільнення від відбування покарання.
Таким чином, громадянин ОСОБА_5 з моменту постановки на облік до теперішнього часу допустив дві неявки для реєстрації без поважних причин та був притягнутий до адміністративної відповідальності, про можливість скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням в разі невиконання покладених судом обов'язків попереджався.
В судовому засіданні представник Заводського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Миколаївській області просив подання задовольнити та скасувати звільнення від відбування покарання з випробування і направити засудженого для відбування призначеного судом покарання.
Прокурор в судовому засіданні спросив про задоволення подання.
В судовому засіданні засуджений ОСОБА_5 просив в задоволенні подання відмовити зазначивши, що він не буде порушувати умови відбування покарання, не з'явився на реєстрацію, оскільки 04.02.2020 року та 03.03.2020 року був на роботі та не зміг попередити орган пробації про неможливість з'явитись на реєстрацію, до органу пробації прийшов наступного дня зранку.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного:
Вироком Заводського районного суду м. Миколаєва від 04.06.2019 року ОСОБА_5 засуджений за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробувальним строком на 1 рік та з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України не виїжджати за межі України без дозволу уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноваженого органу з питань пробації про зміну місця проживання та/або роботи, періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
З матеріалів особової справи вбачається, що ОСОБА_5 перебував на обліку уповноваженого орану з питань пробації з 04.12.2019 року. 09.12.2019 року ОСОБА_5 був ознайомлений з порядком та умовами відбування покарання з випробуванням, йому був встановлений день для явок на реєстрацію - кожний перший вівторок кожного місяця, також засуджений був попереджений про правові наслідки ухилення від виконання покладених на нього судом обов'язків та систематичного скоєння правопорушень.
За період випробувального терміну характеризується негативно. Був притягнутий до адміністративної відповідальності 12.12.2019 року співробітниками УПП в Миколаївській області за ч. 1 ст. 127 КУпАП. Обов'язки, покладені вироком суду в частині явок для реєстрації, не виконує. 04.02.2020 року громадянин ОСОБА_5 для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації не з'явився. 05.02.2020 року прибув до органу пробації, та повідомив, що знаходився на роботі 04.02.2020 року, однак документів, підтверджуючих даний факт, у нього немає. 05.02.2020 року ОСОБА_5 було винесено застереженняу вигляді письмового попередження та проведена профілактична бесіда. 03.03.2020 року громадянин ОСОБА_5 для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації не з'явився. 04.03.2020 року прибув до відділу, та повідомив, що переплутав дні явки на реєстрацію. Йому було наголошено, що це не є поважною причиною в разі неявки в призначений день для реєстрації. 04.03.2020 року громадянину ОСОБА_5 було винесено друге застереження у вигляді письмового попередження, та повідомлено, що його особова справа буде направлена до районного суду для вирішення питання про скасування звільнення від відбування покарання.
Таким чином, громадянин ОСОБА_5 з моменту постановки на облік до теперішнього часу допустив дві неявки для реєстрації без поважних причин та був притягнутий до адміністративної відповідальності, про можливість скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням в разі невиконання покладених судом обов'язків попереджався.
Відповідно до ч. 2 ст. 78 КК України, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.
Згідно ст. 166 КВК України якщо засуджений не виконує обов'язки, встановлені цим Кодексом, Законом України "Про пробацію", а також покладені на нього судом, або систематично вчиняє правопорушення, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.
У разі невиконання засудженим, звільненим від відбування покарання з випробуванням, обов'язків, визначених законом та покладених на нього судом, систематичного вчинення правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації застосовує до нього письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
Систематичним вчиненням правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про небажання стати на шлях виправлення, є вчинення засудженим протягом іспитового строку трьох і більше таких правопорушень.
Письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання застосовується у разі невиконання засудженим хоча б одного з обов'язків, визначених законом та покладених на нього судом, за відсутності об'єктивних обставин, що фактично позбавляють засудженого можливості їх виконувати і документально підтверджені.
Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику призначення судами кримінального покарання" від 24 жовтня 2003 року №7 встановлено, що згідно з ч. 2 ст. 78 КК України суд за поданням органу, який здійснює контроль за поведінкою засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням, може прийняти рішення про скасування звільнення та про направлення засудженого для відбування призначеного покарання в разі невиконання покладених на нього обов'язків, визначених ст.76 КК, або систематичного (три і більше разів) вчинення правопорушень, що потягли адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення.
При цьому, при скасуванні звільнення від відбування покарання з випробуванням суддя зобов'язаний з'ясувати, чи мав засуджений реальні можливості виконати покладені на нього обов'язки і чи можна розглядати факти, викладені у поданні органу, що відає відбуванням покарання, як свідчення небажання засудженого стати на шлях виправлення.
Так, судом було встановлено, що засуджений ОСОБА_5 не з'явився без поважних причин до уповноваженого органу з питань пробації для реєстрації в установлені йому дні, а саме: 04.02.2020 року і 03.03.2020 року.
Інші обов'язки покладені на нього вироком суду виконував, до кримінальної відповідальності не притягувався.
Таким чином, судом не встановлено обставин, що підтверджують небажання засудженого ОСОБА_5 стати на шлях виправлення та злісного ухилення від виконання обов'язків покладених на нього вироком суду.
Крім того, суд враховує, поведінку засудженого під час розгляду клопотання в суді як демонстрацію ним розуміння своєї неналежної поведінки та щире розкаяння в цьому, що дає підстави суду розцінити це як намір його виправлення без ізоляції від суспільства.
Враховуючи зазначені обставини, суд приходить до переконання, що в задоволенні подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробування і направлення ОСОБА_5 для відбування призначеного судом покарання слід відмовити.
Керуючись ч.2 ст.78 КК України, ч. 8 ст. 537 КПК України, суд
В задоволенні подання начальника Заводського районного віділу філії ДУ «Центр пробації» в Миколаївській області про скасування звільнення від відбування покарання з випробування і направлення в місця позбавлення волі ОСОБА_5 для відбування призначеного судом покарання - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя: ОСОБА_1