Справа № 487/2888/19
Провадження № 2/487/199/20
16.06.2020 року м. Миколаїв
Заводський районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого судді Карташевої Т.В.,
за участю секретаря Бурятинської В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія», третя особа Акціонерне товариство «Миколаївобленерго» про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія», третя особа АТ «Миколаївобленерго», в якому просив зобов'язати відповідача ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» припинити дії щодо нарахування вартості електричної енергії, спожитої за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_1 , на підставі тарифів для не побутових споживачів; зобов'язати відповідача ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» здійснювати розрахунок вартості електричної енергії, яка споживається за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_1 , із застосуванням тарифів для населення (побутових споживачів); стягнути з відповідача ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» моральну шкоду у розмірі 15000 грн.
Позивач ОСОБА_1 до судового засідання не з'явився, від його представника - адвоката Білецького О.П. до суду надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності.
Представник відповідача до судового засідання не з'явився, суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Статтею 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно з ч.2 ст. 27 ЦПК України, позови до юридичної особи пред'являються в суд за їх місцем знаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відповідно до ч.8 ст. 28 ЦПК України позови, які виникають із договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.
Згідно ч.1 ст. 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Положеннями ст. 30 ЦПК України визначено перелік позовів, для яких установлена виключна підсудність, та такий перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Разом з тим поняття «позови, що виникають з приводу нерухомого майна» (ч. 1 ст. 30 ЦПК України) є більш широке, ніж поняття «позови, де предметом спору є нерухоме майно». А тому правило даної норми розповсюджується і на позови щодо будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно та речових (немайнових) прав.
Отже, виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані із нерухомим майном.
Згідно з положеннями статті 181 Цивільного кодексу України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним; про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна; про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна; про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, у разі об'єднання позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності.
Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пунктах 41, 42 постанови від 1 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» роз'яснив, що перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально. У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об'єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності.
Судом встановлено, що між ПАТ "Миколаївобленерго" та споживачем-фізичною особою ОСОБА_1 був укладений договір про постачання електричної енергії №38/747 від 09.02.2015 до об'єкту споживача за адресою: АДРЕСА_1 .
Між сторонами у справі виник спір з приводу розрахунку вартості електричної енергії, яка постачається до об'єкту за адресою: АДРЕСА_1 на підставі тарифів для непобутових споживачів. Позивач вважає, що застосування за зазначеним договором тарифів за спожиту електроенергію як для непобутових споживачів, є незаконним, порушує його права, та є підстави для здійснення розрахунку вартості електричної енергії, яка споживається за вказаною адресою, із застосуванням тарифів для населення (побутових споживачів).
Таким чином, спір стосується утримання нерухомого майна, а саме розміру плати за спожиту електроенергію, яка постачається до об'єкту за адресою: АДРЕСА_1 , що теріторіально відноситься до Центрального району м. Миколаєва, а тому, беручи до уваги положення ч. 1 ст. 30 ЦПК України, на вказані правовідносини розповсюджується виключна підсудність.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до частини 2 статті 32 ЦПК України справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 ЦПК України, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку про необхідність направлення справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія», третя особа Акціонерне товариство «Миколаївобленерго» про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди до Центрального районного суду м. Миколаєва, за правилами виключної підсудності.
Керуючись ст.ст. 13, 27, 28, 30-32, 260, 353 ЦПК України, суд,-
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія», третя особа Акціонерне товариство «Миколаївобленерго» про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди передати на розгляд до Центрального районного суду м. Миколаєва.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 16.06.2020.
Суддя Т.А. Карташева