Справа № 476/370/20
Провадження № 1-кп/476/40/2020
30.06.2020 року Єланецький районний суд
Миколаївської області
в складі: головуючого-судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , потерпілого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду с.м.т. Єланець кримінальне провадження, внесене 19.04.2020 року в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12020150220000102 по обвинуваченню
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.м.т. Єланець Миколаївської області, громадянина України, освіта неповна середня, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , згідно ст. 89 КК України раніше не судимого
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 Кримінального кодексу України
18.04.2020 року близько 12:45 год. ОСОБА_4 , перебуваючи у приміщенні літньої кухні домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_2 до якої зайшов ОСОБА_5 з яким у ОСОБА_4 раніше були неприязні відносини. В ході розмови між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 виникла сварка в результаті чого у ОСОБА_4 виник раптовий злочинний умисел спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 .
Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_4 діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, маючи прямий умисел спрямований на спричинення тілесних ушкоджень, наніс два удари лівою рукою в область голови ОСОБА_5 , спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді рани з набряком м'яких тканин в ділянці верхньої губи з права, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 2 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
30.06.2020 року між потерпілим ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_4 у відповідності до ст. ст. 468, 469, 471 КПК України укладено угоду про примирення. Згідно вказаної угоди потерпілий та обвинувачений дійшли згоди щодо всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_4 за ч. 2 ст.125 КК України. ОСОБА_4 повністю визнав себе винним у вчиненні даного злочину. Сторони угоди домовились щодо призначення ОСОБА_4 покарання за ч. 2 ст. 125 КК України у вигляді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 просив вказану угоду затвердити та призначити узгоджене сторонами покарання, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.125 КК України в обсязі обвинувачення та дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання.
Потерпілий ОСОБА_5 також просив затвердити угоду, зауважив, що розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про примирення.
В судовому засіданні прокурор зазначала, що при укладенні угоди дотримані вимоги та правила КПК України та КК України, а тому підтримала клопотання потерпілого та обвинуваченого про затвердження угоди про примирення.
Вислухавши думку сторін угоди, прокурора, дослідивши матеріали провадження, перевіривши угоду на відповідність вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального кодексу України, суд прийшов до таких висновків.
Згідно пункту 1 частини 3 статті 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти, зокрема, рішення про затвердження угоди.
Пунктом 1 частини 1 статті 468 КПК України визначено, що у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Відповідно до частини 3 статті 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Злочин у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , згідно з вимогами ст. 12 КК України, є злочином невеликої тяжкості.
Судом з'ясовано, що обвинувачений розуміє права визначені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди. Обвинуваченому роз'яснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.
Також судом встановлено, що умови даної угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод, чи інтересів сторін або інших осіб, не є очевидною можливість невиконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань за угодою, правова кваліфікація злочину визначена правильно за ч. 2 ст. 125 КК України.
Узгоджені сторонами вид і міра покарання є такими, що відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
Суд переконався у добровільності укладення сторонами угоди і що угода не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, обіцянок, дії будь-яких інших обставин, ніж ті, які передбачені в угоді.
За таких обставин, угоду належить затвердити, а ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.
Відповідно до ст. 66 КК України суд враховує пом'якшуючу покарання обставину щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, суд не вбачає.
Речові докази та процесуальні витрати у справі відсутні. Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався. Цивільний позов у справі не заявлено.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 368, 370, 474, 475 КПК України, суд -
Угоду про примирення, укладену 30.06.2020 року між потерпілим ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12020150220000102 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 Кримінального кодексу України, затвердити.
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 Кримінального кодексу України, і призначити покарання у вигляді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.
Необхідність застосування запобіжних заходів відсутня.
На вирок може бути подано апеляцію до Миколаївського апеляційного суду через Єланецький районний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1