Справа № 147/858/16-к
Провадження № 1-кп/135/12/20
іменем України
17.06.2020 м. Ладижин Вінницька область
Ладижинський міський суд Вінницької області
у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Ладижині Вінницької області кримінальне провадження № 12016020300000111 від 06 квітня 2016 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та житель АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, не одруженого, працюючого АКПП «Перемога», слюсарем, з середньою освітою, військовозобов'язаного, на час вчинення злочину не судимий, 18.05.2016 засуджений вироком Тростянецького районного суду Вінницької області за ч.3 ст. 185 КК України, на підставі ст. 75, 104 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим терміном; 16.12.2016 засуджений вироком Тростянецького районного суду Вінницької області за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі, звільнений 02.03.2020 по відбуттю строку покарання
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
сторони кримінального провадження: прокурор ОСОБА_4 , обвинувачений ОСОБА_3 , захисник ОСОБА_5 ,
05.04.2016 близько 23 год 45 хв ОСОБА_3 , перебуваючи у приватному житловому будинку ОСОБА_6 , який розташований за адресою: АДРЕСА_1 під час конфлікту із ОСОБА_7 , що відбувся на ґрунті спільного вживання алкогольних напоїв, взяв кухонного ножа, яким умисно, з метою спричинення ОСОБА_7 тілесних ушкоджень наніс гострою частиною ножа колотий удар в область лівої половини грудей, чим заподіяв потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння у вигляді колото-різаної проникаючої рани лівої половини грудей з пошкодженням плевр, легеневої тканини, крововиливом в плевральну порожнину (клінічно - ножового проникаючого поранення грудної клітки зліва, гемапневматораксом).
Таким чином, ОСОБА_3 вчинив умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненому злочині за наведених вище обставин визнав у повному обсязі, щиро покаявся і дав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення злочину, пояснивши, що дійсно він 05.04.2016 близько 23 год 45 хв він та потерпілий ОСОБА_7 перебували у приватному житловому будинку ОСОБА_6 , що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та розпивали алкогольні напої. Під час застілля він на ґрунті зловживання алкогольними напоями затіяв конфлікт з ОСОБА_7 з приводу особистих взаємовідносин. Конфлікт переріс у штовханину між ними. В процесі цієї сутички у нього виник умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 . Реалізуючи свій злочинний умисел він взяв кухонного ножа, яким умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень, наніс ОСОБА_7 гострою частиною ножа колотий удар в область лівої половини грудей. У вчинену щиро розкаюється, обіцяє, що надалі подібне не повториться. Він просив вибачення у потерпілого, який у попередніх судових засіданнях по даному провадженню та в Тростянецькому району суді під час розгляду іншої справи його вибачив, претензій до нього не мав.
Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні і викладені в обвинувальному акті, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин зі застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі, обмежившись лише допитом обвинуваченого та дослідження документів, що характеризують обвинуваченого.
Отже, суд вважає доведеним в судовому засіданні те, що ОСОБА_3 05.04.2016 близько 23 год 45 хв вчинив умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння потерпілому ОСОБА_7 , а тому ці дії обвинуваченого кваліфікує за ч. 1 ст. 121 КК України.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином, дані про особу винного, який на момент вчинення злочину не судимий, за місцем проживання компрометуючі матеріали відсутні, однак має психічну неврівноваженість, знаходиться під наглядом в психіатричному кабінеті Тростянецької ЦРЛ, на обліку лікаря нарколога не перебуває, офіційно працевлаштований, 18.05.2016 засуджений вироком Тростянецького районного суду Вінницької області за ч.3 ст. 185 КК України, на підставі ст. 75, 104 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим терміном; 16.12.2016 засуджений вироком Тростянецького районного суду Вінницької області за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі, звільнений 02.03.2020 по відбуттю строку покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_3 суд визнає його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставиною, що обтяжує його покарання суд визнає вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.
Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, а також враховуючи матеріальний стан обвинуваченого, стан його здоров'я, його працевлаштованість, суд в даному конкретному випадку вважає за можливе виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 в умовах без ізоляції від суспільства, а тому, призначивши йому покарання за вчинений злочин в межах санкції ч. 1 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі, застосувати до нього ст. 75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням, одночасно поклавши на нього обов'язки, які сприятимуть його виправленню, оскільки саме таке рішення, на думку суду, є гуманним і справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину, при цьому правових підстав для застосування ст. 69 КК України суд не вбачає.
Цивільний позов у справі не заявлявся.
Процесуальні витрати у справі відсутні.
Доля речових доказів підлягає вирішенню у порядку, встановленому ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід стосовно обвинуваченого у даному кримінальному провадженні не обирався.
На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 349, 368, 373-376 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, за якою призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підстави ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на три роки, поклавши на нього відповідно до п. 1,2 ч. 1 ст. 76 КК України обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Речові докази після набрання вироком законної сили: медичний бинт з речовиною темно-коричневого кольору ззовні сходу на кров; кухонний ніж вилучений на місці події - знищити.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Ладижинський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя