Справа № 129/1449/20
Провадження по справі № 1-кп/129/415/2020
"01" липня 2020 р. Гайсинський районний суд Вінницької області
в складі головуючої ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
його захисника ОСОБА_5
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Гайсині кримінальне провадження № 12020020120000190 про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, із середньою освітою, неодруженого, на утриманні неповнолітня дитина 2007 р.н., моториста Іллічевського судноремонтного заводу, раніше несудимого, в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, -
установив:
27.07.2015 р. ОСОБА_4 , будучи власником зареєстрованої мисливської гладко ствольної зброї, придбав в м.Вінниці дві банки з порохом; 11 червня 2016 р. дозвіл на право володіння ОСОБА_4 гладкоствольною зброєю та боєприпасами до неї було анульовано, однак ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що порох відноситься до категорії вибухових речовин, всупереч вимогам Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняною виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року № 622, Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2012 року №576, та Постановою Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» № 2471-12 від 17.06.1992 року, умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, незаконно помістив дві металеві банки з порохом до металевого сейфу, який знаходився у одній з кімнат будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , де почав зберігати його без передбаченого законом дозволу для власних цілей, не переслідуючи при цьому мету збуту. 28 травня 2020 року у період часу з 09 год. 20 хв. по 10 год. 34 хв., працівниками поліції Гайсинського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, під час проведення обшуку за місцем реєстрації ОСОБА_4 , в АДРЕСА_1 , у металевому сейфі в одній із кімнат будинку виявлено та вилучено металеву ємність, вкриту корозією металу, всередині якої знаходилася сипуча речовина сіро-зеленого кольору дрібнозернистої форми вагою 128 г, яка є вибуховою речовиною - нітроцелюлозним (бездимним) двохосновним порохом, та металеву ємність з написом «Нескафе» з сипучою речовиною чорного кольору дрібнозернистої форми вагою 8 г, яка є вибуховою речовиною - димним порохом, який ОСОБА_4 з 11 червня 2016 року по 28 травня 2020 року зберігав у будинку за місцем своєї реєстрації без передбаченого законом дозволу.
Дії ОСОБА_4 кваліфікуються за ч.1 ст. 263 КК України як придбання та зберігання вибухових речовин без передбаченого законом дозволу.
16.06.2020 року між прокурором Немирівськї місцевої прокуратури ОСОБА_3 і обвинуваченим ОСОБА_4 з участю захисника ОСОБА_5 в кримінальному провадженні № 12020020120000190 в порядку, передбаченому ст. 468, 469, 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.
За цією угодою сторони дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даної кримінальної справи обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.1 ст.263 КК України.
Сторонами визначено узгоджене покарання, яке ОСОБА_4 повинен понести за скоєний злочин, передбачений ч.1 ст.263 КК України; з урахуванням того, що обвинувачений повністю і беззаперечно визнає вину та щиро кається, призначити покарання за ч.1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі на строк три роки. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 від відбуття призначеного покарання звільнити, якщо в період іспитового строку він не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього цим вироком обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.
В угоді передбачені наслідки її укладання, затвердження та невиконання, які роз'яснено обвинуваченому.
За змістом ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо, зокрема, тяжкого злочину, унаслідок якого шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим.
Прокурор в судовому засіданні вважав, що під час укладання даної угоди дотримані вимоги КПК України та КК України, просив її затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді про визнання винуватості покарання, визначити тривалість іспитового строку та передбачені ст.76 КК обов'язки.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 просили затвердити угоду про визнання винуватості, обвинувачений дав згоду на застосування узгодженого виду покарання.
Згідно зі ст. 12 КК України скоєний ОСОБА_4 злочин є тяжким злочином, внаслідок якого шкоди завдано лише державним інтересам.
Суд переконався, що умови угоди про визнання винуватості між прокурором і обвинуваченим в присутності його захисника відповідають вимогам КПК України та КК України, що укладена угода про визнання винуватості є добровільною, що ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст укладеної угоди, характер обвинувачення, цілком розуміє свої права, визначені ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Обвинувачений повністю і беззаперечно визнав вину, сприяв встановленню дійсних обставин справи, щиро розкаявся, що є пом'якшуючими обставинами, а обтяжуючих покарання ОСОБА_4 обставин не встановлено, конкретно реальної у вартісному вимірі шкоди нікому не завдано.
За таких обставин угода про визнання винуватості має бути затверджена як така, що відповідає вимогам закону, з призначенням ОСОБА_4 визначеного в ній покарання у виді позбавлення волі на строк три роки, на підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 від відбуття призначеного покарання звільнити, якщо в період іспитового строку тривалістю один рік він не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього цим вироком обов'язки, передбачені ч.1 ст. 76 КК України.
Судові витрати у виді вартості балістичної та вибухово-технічної експертиз: №199 від 10.06.2020 р. вартістю 653,80 грн. та № 117 від 11.06.2020 р. вартістю 1961,40 грн., всього 2615,20 грн. підлягають стягненню з ОСОБА_4 на користь держави відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України.
Питання про речові докази вирішується на підставі ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 314, 370, 373, 374, 475 КПК України, -
Ухвалив:
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 16.06.2020 року між прокурором Немирівськї місцевої прокуратури ОСОБА_3 і обвинуваченим ОСОБА_4 з участю захисника ОСОБА_5 в кримінальному провадженні № 12020020120000190.
ОСОБА_4 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання звільнити, якщо в період іспитового строку тривалістю один рік він не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього цим вироком обов'язки.
Згідно з ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на проведення експертиз в сумі 2615,20 грн.
Речові докази: порох в спецпакеті «Національна поліція України. Вибухотехнічна служба» № АБ003183 -знищити.
До вступу вироку в законну силу запобіжний захід щодо засудженого ОСОБА_4 не обирати.
Роз'яснити, що вирок може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти діб з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Гайсинський районний суд Вінницької області, - винятково за наявності передбачених ч.4 ст.394 КПК України підстав; клопотання про його скасування місцевим судом може подаватися прокурором у разі невиконання умов угоди про визнання винуватості згідно зі ст. 476 КПК України.
Суддя: