Справа№ 953/7339/20
н/п 1-кп/953/830/20
01.07.2020 р. Київський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого-судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
представника потерпілого - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження №120120220000000099 від 25.01.2020 року за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Каунас Республіки Литва, громадянина України, пенсіонера, раніше не судимого, мешкаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч.1 КК України,-
ОСОБА_6 , 25.01.2020 р., бiля 18.00 год., керуючи технiчно-справним транспортним засобом «МAZDA 323», р.н. НОМЕР_1 , рухався з боку вул. Гвардiйцiв Широнінцiв по вул. Наталiї Ужвiй у напрямку вул. Леся Сердюка у м. Харковi, зi швидкістю приблизно 40 км/год. Пiд час руху по вказаній вулиці, в районi буд. №62, ОСОБА_6 , проявив неуважнiстъ при керуванні вказаним автомобілем та не маючи перешкод технічного характеру, не врахував дорожню обстановку, та той факт, що по пішохідному переходу рухається пішохід, не зменшив швидкості керованого ним автомобіля, чим грубо порушив вимоги п.18.1 Правил дорожнього руху України, згідно з яким: п. 18.1 - «Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека», та допустив наїзд на пішохода ОСОБА_7 , яка в момент виходу на проїзну частину вул. Наталiї Ужвiй у м. Харковi, рухалась по пішохідному переходу «зебрi» та перетинала проїжджу частину зліва на право відносно його руху, та в момент первинного контакту була звернена до транспортного засобу «МAZDA 323», р.н. НОМЕР_2 , правою бічною поверхнею тіла, від чого ОСОБА_7 отримала тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, а саме: закритий косий перелом правої плечової кістки iз зсувом та пошкодження передньої хрестоподібної зв'язки правого колінного суглоба.
Порушення правил безпеки дорожнього руху ОСОБА_6 , що знаходяться у причинному зв'язку з дорожньо-транспортною подією та наслідками, виразилося в тому, що він, керуючи транспортним засобом при виникненні небезпеки для його руху у вигляді пішохода ОСОБА_8 , яка в момент виходу на проїзну частину вул. Наталiї Ужвiй у м.Харковi: перетинала проїзну частину по нерегульованому пішохідному переході «зебрi» злiва на право відносно його руху, та яку вiн об'єктивно спроможний був виявити, не прийняв своєчасних мір для зниження швидкості аж до повної зупинки транспортного засобу i допустив на неї наїзд, що спричинило останній середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч.1 КК України, визнав повністю та пояснив, що дійсно він 25.01.2020 р., біля 18.00 год., керуючи технiчно-справним транспортним засобом «МAZDA 323», р.н. НОМЕР_1 , рухався з боку вул. Гвардiйцiв Широнінцiв по вул. Наталiї Ужвiй у напрямку вул. Леся Сердюка у м. Харковi, та в районі буд. №62, проявив неуважнiстъ при керуванні вказаним автомобілем та не маючи перешкод технічного характеру, не врахував дорожню обстановку, та той факт, що по пішохідному переходу рухається пішохід, не зменшив швидкості керованого ним автомобiля, порушуючи вимоги п.18.1 ПДР України, та допустив наїзд на пішохода ОСОБА_7 , від чого остання отримала тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості. ОСОБА_6 щиро розкаявся в скоєному, цивільний позов про стягнення моральної шкоди визнав частково, в межах 10000 грн.
Потерпіла особа ОСОБА_7 у судове засідання не з'явилася, повідомлена належним чином, надала до суду заяву, в якій просила розгляд кримінальної справи відносно ОСОБА_6 проводити за її відсутності, вирок ухвалити відповідно до чинного законодавства, її цивільний позов задовольнити у повному обсязі.
Представник потерпілої особи ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_5 змінений цивільний позов підтримав, та просив стягнути з цивільного відповідача АТ «СК «МЕГА-ГАРАНТ» на користь потерпілої шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 37433 грн., моральну шкоду 1871 грн. 65 коп.; з ОСОБА_6 моральну шкоду у розмірі 198128 грн. 35 коп.
Представник цивільного відповідача - АТ «СК «МЕГА-ГАРАНТ» за довіреністю ОСОБА_9 надала до суду письмовий відзив, у якому зазначено, що цивільний позов ОСОБА_7 визнається цивільним відповідачем частково у розмірі відшкодування шкоди на лікування потерпілої у сумі 26735 грн. 78 коп. та моральної шкоди у розмірі 1336 грн. 78 коп.
Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах викладених в обвинувальному акті, беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду також не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі обвинувачений правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції. Роз'яснивши їм положення ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи в порядку, передбаченого ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та розглядає справу у відповідності до ст. 349 КПК України, надавши можливість потерпілій як цивільному позивачу обгрунувати свої позовні вимоги та розв'язати цивільний позов.
За таких обставин суд вважає, що винність обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, доведена у повному обсязі, та кваліфікує його дії за ст. 286 ч.1 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій ОСОБА_7 середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, характеризується формально-задовільно, є пенсіонером, не одружений.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.
При обранні виду та міри покарання обвинуваченому, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який є пенсіонером, пом'якшуючі та обтяжуючі покарання обставини, і вважає, що необхідним і достатнім для виправлення та попередження нових злочинів для ОСОБА_6 слід призначити покарання в межах санкції ст. 286 ч. 1 КК України у вигляді штрафу в дохід держави, при цьому, суд вважає за необхідне застосувати додаткове покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами .
Вирішуючи цивільний позов, заявлений потерпілою ОСОБА_7 до цивільного відповідача АТ «СК «МЕГА-ГАРАНТ» та ОСОБА_6 , суд зазначає наступне.
Як передбачено ч. 1 ст. 128 КПК особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Відповідно до положень ч. 5 зазначеної норми цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовано, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 127 КПК шкода, завдана кримінальним правопорушенням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Так, потерпіла ОСОБА_7 звернулась до суду із цивільним позовом, зміст якого змінила, та у остаточному варіанті від 01.06.2020 року просила суд стягнути з АТ «СК «МЕГА-ГАРАНТ» в якості відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю, - 37433 грн.; в рахунок відшкодування моральної шкоди грошову суму в розмірі 1871 грн. 65 коп.; та стягнути з ОСОБА_6 моральну шкоду у розмірі 198128 грн. 35 коп.
В обґрунтування позову, посилаючись на положення ст. 23, ч. 1 ст. 1166, ст. 1168, ч.2 ст.1187 ЦК України, вказала, що від неправомірних дій ОСОБА_6 у вигляді наїзду на неї, потерпіла отримала тілесні пошкодження середньої тяжкості, зокрема закритий косий перелом правої плечової кістки зі зсувом, внаслідок чого їй була проведена операції по встановленню імплантів на штифтах, остаточне одужання по цьому тілесному ушкодженню можливо тільки після зняття імплантів після зростання кісток, з лікарських рекомендації - через півроку. З приводу пошкодження передньої хрестоподібної зв'язки правового суглоба, ОСОБА_7 потребує операції, яка буде зроблена негайно після скасування карантинних заходів, дату остаточного одужання після операції прогнозувати важко, як і стан здоров'я потерпілої після видужання в цілому. На час звернення до суду із позовом ОСОБА_7 понесла витрати на лікування на суму 37433 грн. (на підтвердження чого надала копії квитанцій). Крім того, діями ОСОБА_6 потерпілій була спричинена моральна шкода, яка виразилась в тому, що потерпіла впродовж кількох місяців відчувала сильний фізичний біль, перенесла тяжку операцію, та в майбутньому ще буде оперована, вона позбавлена можливості працювати, частково не може себе обслуговувати та позбавлена можливості на невстановлений строк займатися своїм хобі - танцями, в яких вона досягла значних успіхів. Спричинену моральну шкоду ОСОБА_10 оцінює в суму - 200000 грн. Оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_6 на момент ДТП була застрахована в АТ «СК «Мега-гарант», позивач просила стягнути з них вищевказані суми відшкодувань (а.с. 58-61, т. 1 ).
19.06.2020 р. до суду надійшов відзив на позовну заяву від представника АТ «СК «МЕГА-ГАРАНТ», згідно якого, за умови встановлення наявності протиправної поведінки та вини ОСОБА_6 , цивільний відповідача визнає позов в межах документально підтверджених позивачем ОСОБА_7 витрат на лікування згідно переліку ліків, призначених у листах лікарських призначень, у розмірі 26735 грн. 78 коп., а також 5 % від вказаної суми у якості відшкодування моральної шкоди, а саме - 1336 грн. 78 коп.
ОСОБА_6 в судовому засіданні повідомив, що він частково визнає позовні вимоги, а саме в частині стягнення з нього моральної шкоди в розмірі 10000 грн., а в іншій частині позову просив відмовити у зв'язку з відсутністю коштів.
Судом встановлено, що дорожньо-транспортна пригода, під час якої ОСОБА_7 отримала тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, відбулась з вини водія автомобіля MAZDA 323 р.н. НОМЕР_3 ОСОБА_6 .
Цивільна відповідальність водія автомобіля MAZDA 323 р.н. НОМЕР_3 , яким керував ОСОБА_6 в момент ДТП, застрахована в АТ «СК МЕГА-ГАРАНТ» згідно з Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/8782858, виданим на строк з 15.09.2019 по 14.09.2020.
Відповідно до змісту вказаного вище полісу, ліміт відповідальності на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю, встановлено в сумі 200 000 грн., майну - 100 000 грн.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені в ч. 1 ст. 1166 ЦК України, де вказано, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до приписів ст.ст.1187, 1188 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, а особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду. Шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Згідно ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
За правилами Закону України «Прострахування» страхове відшкодування здійснюється страховиком.При настанні страхового випадку страховик виплачує страхове відшкодування відповідно до норм чинного законодавства та договору страхування.
Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Відповідно до вимог ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно із положеннями ст. 23 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов'язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов'язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов'язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; шкода, пов'язана із смертю потерпілого.
Відповідно до положень ст.24 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.
Встановлені судом обставини переконливо свідчать про те, що в результаті ДТП, яке відбулось з вини обвинуваченого ОСОБА_6 , потерпілій ОСОБА_7 заподіяно тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.
Зважаючи на документальне підтвердження витрат на лікування потерпілої ОСОБА_11 , які підтверджуються відповідними медичними документами та чеками на придбання лікарських препаратів за період лікування потерпілої , з якими частково погодився представник АТ «СК «МЕГА-ГАРАНТ», суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача АТ «СК «МЕГА-ГАРАНТ» на користь позивачашкоди, заподіяної здоров'ю в сумі 37433,00 грн. необхідно задовольнити в повному обсязі, а посилання представника АК «СК «МЕГА-ГАРАНТ», що в матеріалах справи відсутні докази щодо доцільності придбання деяких ліків та призначення їх саме на лікування позивача, є необгрунтованими, оскільки суд враховує, що вказана сума не виходить за межі страхового ліміту, та надані до суду чеки датовані періодом після виникнення ДТП, та представник страховика посилається на відсутність доказів щодо необхідності придбання певних ліків, однак вказане спростовується наступним: відповідно до наданої виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого за період з 28.01.2020 по 10.02.2020 було визначено лікування: операція -03.02.20-В. репозиція. МОС правої плечової кістки пластиною, для проведення як раз і якої було необхідне придбання таких лікарських виробів, як покриття операційне, спирт етиловий, халат хірургічний, рукавиці хірургічні (а.с. 27) тощо. Тому суд вважає за необхідне позовні вимоги в цій частині задовольнити в повному обсязі.
Що ж стосується позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди, то суд виходить із наступного.
Доведеним є і факт завдання потерпілій моральної шкоди внаслідок кримінального правопорушення, яка виразилась в стражданнях через біль внаслідок отриманих травм, та переживаннях, пов'язаних з подією кримінального правопорушення, перебуванням на стаціонарному лікуванні, тривалим амбулаторним лікуванням, з врахуванням ступеня тяжкості спричинених їй тілесних ушкоджень.
Згідно ст. 26-1 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.
Враховуючи, що страхова виплата, яка підлягає стягненню зі Страхової компанії АТ «СК «МЕГА-ГАРАНТ» складає 37433 грн., відповідно сума, яка має бути стягнута в якості відшкодування моральної шкоди зі Страховика складає 1871,65 грн., решта визначеної судом моральної шкоди підлягає стягненню з ОСОБА_7 .
Згідно з ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.
Згідно з ч. 1 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої в наслідок порушення її прав. Відповідно до ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода, окрім іншого, може полягати у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я, в душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Обвинувачений ОСОБА_6 визнаний винуватими у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило заподіяння середньої тяжкості тілесних ушкоджень ОСОБА_7 .
Розмір відшкодування моральної немайнової шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.
Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України.
Враховуючи отримання потерпілою ОСОБА_7 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що заподіяло їй фізичного болю, моральних та душевних страждань в зв'язку із лікуванням, виходячи з засад розумності, виваженості, справедливості, враховуючи часткове визнання обвинуваченим позовних вимог потерпілої, суд також задовольняє її позовні вимоги частково, а саме в розмірі 30000 грн., а в іншій частині слід відмовити у зв'язку з неспівмірністю.
Судові витрати за проведення судових експертиз в сумі 1307 грн. 60 коп., підлягають стягненню з обвинуваченого.
Долю речових доказів, суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч.1 КК України, та призначити йому покарання у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100 (п'ять тисяч сто) грн 00 коп., з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_6 судові витрати за проведення судових експертиз в сумі 1307 (одна тисяча триста сім) грн. 60 коп. на користь держави.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_7 задовольнити частково, стягнути на її користь з АТ «СК «Мега-гарант» - відшкодування шкоди на лікування потерпілої у сумі 37433 (тридцять сім тисяч чотириста тридцять три) грн. 00 коп. та 1871 (одна тисяча вісімсот сімдесят одна) грн 65 коп. на відшкодування моральної шкоди. Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 30000 (тридцять тисяч) грн. 00 коп. на відшкодування моральної шкоди.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Речові докази: автомобіль «МAZDA 323», р.н. НОМЕР_1 - повернути власнику ОСОБА_6 ; арешт, накладений на даний автомобіль згідно ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_12 від 29.01.2020 р. - скасувати.
Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий - суддя - ОСОБА_1