Ухвала від 01.07.2020 по справі 953/10063/20

Справа № 953/10063/20

н/п 2/953/2296/20

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" липня 2020 р. Суддя Київського районного суду м. Харкова Шаренко С.Л., розглянувши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей, -

встановив:

ОСОБА_1 , звернулась до суду із заявою про видачу судового наказу, в якій просить суд видати судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку ( доходу) ОСОБА_2 щомісяця, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку.

В обґрунтування заяви, ОСОБА_1 зазначає, що рішенням Київського районного суду м. Харкова від 03.08.2012 року було присуджено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 в розмірі ј частини усіх видів заробітку відповідача, щомісячно до досягнення дитиною повноліття , але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. На даний час аліменти на доньку сплачуються примусового на підставі виконавчого листа від 24.10.2012 року.

Згідно з положеннями ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 ЦПК України.

Статтею 161 ЦПК України визначено вичерпний перелік вимог, за якими може бути видано судовий наказ. Так, відповідно до положень вказаної статті, судовий наказ може бути видано, зокрема якщо: заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб; якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.

З аналізу вищевикладених норм вбачається, що законодавець передбачив видачу судового наказу про стягнення аліментів у двох випадках, а саме: у разі якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі визначеної законом частки від доходу, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, а також, у разі якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

З заяви поданої ОСОБА_1 вбачається, що фактично вона просить суд змінити спосіб стягнення аліментів на утримання дитини, які вже були присуджені за рішенням суду.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 СК України).Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст. ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Така ж правова позиція викладена у постанові ВСУ від 05.02.2014 при розгляді справи № 143цс13.

Отже, спірні правовідносини, щодо зміни способу стягнення аліментів, які визначені рішенням суду, підлягають розгляду у позовному провадженні із наданням доказів на підтвердження наявності обставин щодо змінити способу стягнення аліментів.

Частиною 3 ст. 165 ЦПК України передбачено, що у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов'язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.

Керуючись ст.ст.160, 161, 163, 165, 260, 261, 353ЦПК України

ухвалив:

Відмовити ОСОБА_1 у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей.

Роз'яснити заявнику право на звернення до суду про зміну способу стягнення аліментів (збільшення розміру аліментів) в позовному провадженні щодо стягнення аліментів на утримання ОСОБА_4 .

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів.

Суддя Шаренко С.Л.

Попередній документ
90136989
Наступний документ
90136991
Інформація про рішення:
№ рішення: 90136990
№ справи: 953/10063/20
Дата рішення: 01.07.2020
Дата публікації: 03.07.2020
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Київський районний суд м. Харкова
Категорія справи: