Справа № 351/990/20
Провадження № 1-кп/351/111/20
25 червня 2020 року м. Снятин
Снятинський районний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючого-судді - ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Снятині кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , із середньою освітою, непрацюючого, одруженого, громадянина України, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України,-
Обвинувачений ОСОБА_4 вчинив незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення, за наступних обставин.
Так, відповідно до ст. 13 Конституції України - земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону.
Згідно із ст. 4 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» - природні ресурси України є власністю Українського народу. Громадяни України мають право користуватися природними ресурсами України відповідно до цього та інших законів.
Стаття 19 Кодексу України «Про надра» визначає, що надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу, який у відповідності до п.4 Постанови КМУ №59 від 27.01.1995 «Про затвердження Положення про порядок надання гірничих відводів» може надаватися підприємствам, установам, організаціям, а також громадянам України лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр, а також затвердженого в установленому порядку проекту розробки родовища корисних копалин або будівництва гірничодобувного об'єкта чи підземної споруди, не пов'язаної з видобуванням корисних копалин.
У порушення вказаних вимог чинного законодавства України, ОСОБА_4 , не маючи будь-якого, передбаченого законодавством, дозволу, здійснив незаконне видобування піщано-гравійної суміші (гравію), яка відповідно до Постанови КМУ від 12.12.1994 (із змінами від 28.12.2011 за №1370) є піщано-гравійною сировиною (гравій) та належить до корисних копалин загальнодержавного значення.
Так, 20.05.2020р. ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправність вчинюваних ним дій, достовірно знаючи про відсутність у нього необхідного для користування надрами та видобування корисних копалин спеціального дозволу - гірничого відводу, робочого проекту на розробку русла регульованих та руслоочисних робіт, для власних потреб, за допомогою ручної лопати здійснив видобування піщано-гравійної суміші (гравію) на лівому березі річки Прут, що на території Тулуківської сільської ради Снятинського району Івано-Франківської області, з подальшим завантаженням на саморобний тракторний напівпричіп, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 належить на праві власності ОСОБА_6 , який прикріплений до трактора Т-25, реєстраційний номер НОМЕР_3 , що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , належить на праві власності ОСОБА_6 , жителю с. Тулуків Снятинського району Івано-Франківської області.
20.05.2020р. близько 17:55 год., працівниками Снятинського ВП Косівського ВП ГУНП в Івано-Франківській області у селі Тулуків, Снятинського району Івано-Франківської області виявлено трактор Т-25, реєстраційний номер НОМЕР_3 із прикріпленим тракторним напівпричепом, реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 , в якому знаходилась піщано-гравійна суміш (гравій), у кількості 1930 кілограм.
Відповідно до висновку експерта від 29.05.2020р. зразки ґрунту, вилучені із кузова напівпричепа реєстраційний номер НОМЕР_1 , є середньокарбонатним піщаним ґрунтом сіро-коричневого кольору з камінням, тобто піщано-гравійною сумішшю, в якому кількість гравію становить 32,9 %. Зразки ґрунту, вилучені із ями, виявленої біля вказаного напівпричепа, є середньокарбонатним піщаним ґрунтом сіро-коричневого кольору з камінням, тобто піщано-гравійною сумішшю, в якому кількість гравію становить 58,1 %.
Вказані зразки ґрунту подібні між собою за комплексом ознак: карбонатністю, кількісним і якісним мінеральним складом, кількісним і якісним складом вільних гумінових речовин і мають спільну родову належність.
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив злочин (кримінальне правопорушення), передбачене частиною 2 статті 240 КК України, що виразилось у незаконному видобуванні корисних копалин загальнодержавного значення.
25 червня 2020 року між обвинуваченим ОСОБА_4 та прокурором у кримінальному провадженні, начальником Снятинського відділу Коломийської місцевої прокуратури ОСОБА_3 була укладена угода про визнання винуватості відповідно до вимог ст. 473 КПК України.
Згідно даної угоди, обвинувачений ОСОБА_4 та прокурор дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.2 ст.240 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, а також покарання, яке повинен понести обвинувачений.
Прокурор у судовому засіданні угоду про визнання винуватості підтримав.
Обвинувачений та його захисник в судовому засіданні просили затвердити угоду про визнання винуватості.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Прокурором у відповідності до ст. 470 КПК України при укладенні угоди про визнання винуватості враховано ступінь та характер сприяння обвинуваченого ОСОБА_4 у проведенні досудового розслідування по кримінальному провадженні щодо нього, характер і тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, наявність суспільних інтересів у забезпеченні швидкого досудового розслідування і судового провадження.
Враховано обставини, що обвинувачений ОСОБА_4 беззастережно визнав свою винуватість у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.240 КК України, щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, тобто є багатодітним батьком, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий.
Також, судом враховано важкі матеріально-побутові умови сім'ї обвинуваченого, те що він непрацевлаштований та у нього відсутній постійний дохід, досягнення домовленості щодо співпраці у кримінальному провадженні, а також відсутність обставин, що обтяжують покарання.
Прокурором згідно вимог ст.469 КПК України враховано те, що кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.240 КК України, вчинене ОСОБА_4 , у відповідності до ст.12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості, а також те, що незаконне видобування піщано-гравійної суміші здійснювалося обвинуваченим ОСОБА_4 в цілях покаращення благоустрою Тулуківської сільської ради Снятинського району та носило несистематичний характер.
Крім того, враховано спосіб та кількість навантаження піщано-гравійної суміші, а саме те, що злочин вчинено не за допомогою техніки, якою швидко та легко без затрат фізичної сили можна було б здійснити таке видобування, а вручну, 1930 кг.
Сторони, врахувавши фактичні обставини справи, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , пом'якшуючі покарання обставини, погоджуються на призначення ОСОБА_4 покарання за ч.2 ст.240 КК України, із застосуванням ст.69 КК України, у виді 240 (двісті сорок) годин громадських робіт.
Обвинувачений ОСОБА_4 розуміє, що відповідно до ст.473 КПК України наслідком укладання та затвердження зазначеної угоди для сторін, для прокурора і обвинуваченого є обмеження права на оскарження вироку.
Підстави оскарження обвинувального вироку, яким затверджена ця угода в апеляційному порядку, визначені в п.1 ч.4 ст.394 КПК. України, та в касаційному порядку, визначені в п.1 ч.3 ст.424 КПК України.
Обвинуваченому ОСОБА_4 роз'яснено зміст ст.474 КПК України.
У разі невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та направлення матеріалів провадження для завершення досудового розслідування в загальному порядку.
Обвинуваченому ОСОБА_4 роз'яснено, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст.389-1 КК України.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим.
Згідно ч.1 ст. 470 КПК України угода про визнання винуватості мусить бути обумовлена всіма пунктами даної статті.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам КПК України та КК України.
Суд вважає, що, узгоджені сторонами, вид і міра покараня є відповідними ступеню тяжкості та характеру вчиненого кримінального правопорушення, а також особі обвинуваченого.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості обвинуваченим ОСОБА_4 і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.
Долю речових доказів вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.
Стягнути з обвинуваченого на користь держави процесуальні витрати.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373, 374,475 КПК України, -
Затвердити угоду від 25 червня 2020 року у кримінальному провадженні про визнання винуватості між прокурором у кримінальному провадженні, начальником Снятинського відділу Коломийської місцевої прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 .
Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.240 КК України та призначити йому узгоджене покарання за ч.2 ст.240 КК України, із застосуванням ст.69 КК України, у виді 240 (двісті сорок) годин громадських робіт.
Зняти арешт, накладений ухвалою слідчого судді Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 26.05.2020р. на речові докази: тракторний напівпричіп реєстраційний номер НОМЕР_1 , піщано-гравійну суміш, трактор марки Т25 реєстраційний номер НОМЕР_3 , два взірці піщано-гравійної суміші, та дві лопати.
Речові докази:
-тракторний напівпричіп реєстраційний номер НОМЕР_1 , трактор Т-25, реєстраційний номер НОМЕР_3 , які передано на відповідальне зберігання ОСОБА_6 - залишити ОСОБА_6 , як власнику;
-зразки ґрунту, вилучені із кузова напівпричепа реєстраційний номер НОМЕР_1 , що є піщано-гравійною сумішшю; зразки ґрунту, вилучені із ями, виявленої біля вказаного напівпричепа, які передано на зберігання в кімнату речових доказів Снятинського ВП Косівського ВП ГУНП в Івано-Франківській області - знищити;
-дві лопати, які передано на зберігання в кімнату речових доказів Снятинського ВП Косівського ВП ГУНП в Івано-Франківській області - конфіскувати в дохід держави.
-піщано - гравійну суміш вагою 1930 кілограм, яка передана на зберігання в ДРП №3 філії «Коломийська ДЕД», що по вул. Воєводи Коснятина, 18 в м. Снятин - конфіскувати в дохід держави.
Стягнути із ОСОБА_4 на користь держави 1634,50 грн. витрат за проведення експертиз.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду через Снятинський районний суд у строк 30 днів з моменту його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Головуючий ОСОБА_1